Ухвала суду № 84519770, 20.09.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

20 вересня 2019 рокум. Ужгород№ 260/671/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я. М.

при секретарі судового засідання - Попович М.М.

за участю:

представник позивача: ОСОБА_1 ,

представник відповідача: Майор А.Є.,

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду подане в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області , в якому просить суд визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3603-52 від 07.11.2018 року у розмірі 15819 грн. 54 коп., №Ф-3603-52 від 04.02.2019 року у розмірі 18276 грн. 72 коп.

Ухвалою від 20.05.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

06.06.2019 року представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання мотивоване тим, що оскільки про оскаржувану вимогу від 07.11.2018 року №Ф-3603-52 позивач дізналася 14.02.2019 року, а про вимогу від 04.02.2019 року за №Ф-3603-52 дізналася 02.03.2019 року, а до суду з цим позовом звернулася лише 15.05.2019 року, тому пропустила 10-денний строк звернення до суду, передбачений частиною четвертою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

23.07.2019 року позивач подала до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. В обґрунтування якої зазначила, що вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3603-52 від 07.11.2018 року в межах десятиденного строку оскаржила до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Закарпатській області та отримала відповіді на такі 30.03.2019 року та 11.04.2019 року. Після чого звернулася до суду з позовною заявою в межах тримісячного строку.

В підготовчому засіданні представник відповідача підтримала клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Представник позивача в підготовчому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача та визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Визначаючись щодо поданого клопотання та питання дотримання позивачем строків звернення до суду, суд виходив із наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Із наведеного слідує, що при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», строк звернення до адміністративного суду тривалістю 1095 днів не застосовується.

В той же час, положеннями Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження, на який законодавцем встановлено 10-денний строк.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі №802/983/18-а від 31.01.2019 року.

В даному ж випадку, позивач скористалася своїм правом на досудове врегулювання спору шляхом оскарження податкової вимоги в адміністративному порядку, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи вище викладені обставини, а також беручи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували твердження позивача, що викладені у заяві про його поновлення, суд приходить до висновку, що відповідний строк не був позивачем пропущений.

Крім того, в даному випадку слід також враховувати, що згідно з частиною 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». У справі Bellet v. Fгаnсе Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відтак, враховуючи те, що позивач скористався можливістю досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду останньому встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, який передбачений частиною четвертою статті 122 КАС України. Як вбачається з матеріалів справи позивач вказаний строк дотримав, а тому відсутні правові підстави для залишення даної позовної заяви без розгляду.

Крім того, суд не бере до уваги посилання представника відповідача на постанову Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 802/983/18-а оскільки вона ухвалена у вказаній справі за інших фактичних обставин.

Керуючись ст.ст. 122, 248, 256 КАС України суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 25 вересня 2019 року.

СуддяЯ.М. Калинич