Ухвала суду № 84519736, 25.09.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 вересня 2019 року м. Житомир справа № 240/10585/19

категорія 102000000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Майстренко Н.М., розглядаючи позовну заяву Головного управління юстиції у Житомирській області до Андрушівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Головне управління юстиції у Житомирській області звернулось до суду з позовом до Андрушівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо складання висновку від 13.01.2018 про внесення змін до актового запису №58 про народження ОСОБА_1 , складеного 08.12.1955 виконавчим комітетом Городківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, в частині виправлення національності батька з «українець» на «поляк»;

- зобов`язати Андрушівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області внести зміни до актового запису №58 про народження ОСОБА_1 , складеного 08.12.1955 виконавчим комітетом Городківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, змінивши у графі №11 «Національність» відносно батька з «поляк» на «українець»;

- скасувати зміни, які були внесені до актового запису №4 про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , складеного 01.02.1955 виконавчим комітетом Мостівської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, а саме національність нареченого виправлена з «українець» на «поляк» та повернути до попереднього стану, змінивши у графі №5 «Національність» відносно нареченого з «поляк» на «українець»;

- відстрочити сплату судового збору за подачу адміністративного позову до суду.

Суддя, перевіряючи позов на його відповідність вимогам, передбаченим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), дійшов наступного висновку.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

Положеннями п. 4, п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Пунктом 5 частини 1 статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Позивач у позовній заяві не обґрунтував з посиланням на конкретну правову норму його права на звернення з позовом до суду.

В порушення вимог п. 7 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем в позовній заяві не вказано, чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У пункті першому прохальної частини позовної заяви позивачем викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначає, що фінансування Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, як і інших державних органів, здійснюється з державного бюджету України. У зв`язку із недостатньою сумою залишку коштів загального фонду державного бюджету за відповідним кодом економічної класифікації видатків, позивач не має можливості сплатити судовий збір.

Суд, дослідивши клопотання позивача про відстрочення від сплати судового збору, дійшов висновку про відмову у його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон №3674-VI.

Зміст позовної заяви та доданих до неї документів свідчить, що вказана позовна заява належить до об`єктів справляння судового збору відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 3 Закону України №3674-VI, а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб`єктів, яким згідно з нормами ст. 5 Закону №3674-VI встановлені пільги щодо його сплати.

Згідно зі ст. 8 Закону України №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналогічні положення містяться і у ч. 1 ст. 133 КАС України.

Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити сторону від сплати судового збору, є її певний майновий стан. Визначає Закон і перелік осіб, щодо яких можливе ухвалення рішення про особливості сплати судового збору. Позивач до кола таких осіб не віднесений. Жодної іншої підстави для винесення судом ухвали про звільнення сторони від сплати судового збору ні Закон України №3674-VI, ні КАС України не передбачають.

При цьому, як на підставу для відстрочення сплати судового збору, позивач посилається на відсутність коштів, призначених на цю мету.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Додана до позовної заяви довідка Головного управління юстиції у Житомирській області від 19.09.2019 про те, що станом на 19.09.2019 управління не має можливості оплатити судовий збір у сумі 5763,00 грн. за подачу адміністративного позову до Житомирського окружного адміністративного суду у зв`язку із недостатніми кошторисними призначеннями по спеціального фонду державного бюджету (платні послуги ВДРАЦС) за відповідним кодом економічної класифікації видатків, не є підставою для задоволення клопотання про відстрочення від сплати судового збору.

Суд вважає, що обмежене фінансування установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Наведене зумовлює висновок про відсутність передбачених ст. 8 Закону України №3674-VI та ст. 133 КАС України підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

З огляду на викладене, суд не приймає доводи позивача про обмеження його права на доступ до суду внаслідок недостатнього бюджетного фінансування.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 грн.

З позовної заяви вбачається, що Головним управлінням юстиції у Житомирській області заявлено три немайнові вимоги.

Таким чином, ставка судового збору за подання до суду цього позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень становить 5763,00 грн. і має бути сплачена за наступними реквізитами: призначення платежу: 101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа). Реквізити для справляння судового збору: отримувач коштів - УК у м.Житомирі/Житомир/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38035726; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34310206084009; наявність відомчої ознаки “84” Окружні адміністративні суди; найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050); код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду:

- нової (уточненої) позовної заяви із обґрунтуванням право на звернення з позовом до суду та із зазначенням того чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви;

- примірників нової (уточненої) позовної заяви з додатками відповідно до кількості учасників справи;

- доказу сплати судового збору у розмірі 5763 грн.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання Головного управління юстиції у Житомирській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Головного управління юстиції у Житомирській області залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Н.М. Майстренко