Ухвала суду № 84518869, 24.09.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6460/19

Провадження № 2/204/1707/19

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Мащук В.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на ј частку квартири, -

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2019 року до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на ј частку квартири.

На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, судом був зроблений запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

23 вересня 2019 року надійшла відповідь з Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Ознайомившись з поданою позовною заявою, вважаю, що дана заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а саме.

Відповідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

У разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов`язальних правовідносин. Тобто, особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.

Так, відповідно до ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Положення статті 365 ЦК України регулюють випадки припинення права власності. При цьому, вирішення зазначених спорів мають враховуватися інтереси обох сторін та встановлювати: чи дійсно є неможливим виділ частки в натурі; чи допускається такий виділ згідно із законодавством; чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на усе спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар тощо.

Права власності на частку у спільному майні за вимогою позивача - співвласника майна, який домагається позбавлення права власності на частку майна інших співвласників - відповідачів у справі, та визначають умови такого виділу. Виплата компенсації у цьому випадку допускається за наявності умов, визначених пунктами 1 - 4 частини першої зазначеної статті, та за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Позивач, звертаючись до суду з вказаним позовом та визначаючи зміст позовних вимог, просить припинити право відповідача на ј частину у спільному майні, а саме – квартири АДРЕСА_1 .

При цьому, вартість вказаної частки визначає в розмірі 70000 грн.

Разом з тим, позивачем всупереч положень ст. 365 ЦК України до матеріалів справи не надано доказів внесення вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду оригінал квитанції про внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової компенсації вартості 1/4 частини спірної квартири.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як вбачається з позовних вимог, позивачем заявлено вимоги про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності.

Позивачем визначено ціну позову у розмірі 70000 грн. та сплачено судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Відповідно до п.п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності,- дійсною вартістю нерухомого майна. Законом України «Про Державний бюджет на 2019 рік» визначено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921,00 гр.

Згідно підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

На 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні становить – 1921 грн. 00 коп.

Таким чином, розмір судового збору, який необхідно сплатити позивачу за подання до суду позовної заяви з вимогою майнового характеру буде складати суму виходячи із вартості квартири АДРЕСА_1 .

Платіжні реквізити для перерахування судового збору:

«Отримувач коштів - УК у Чечелівському районі м. Дніпра, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37989253, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) – 899998, Рахунок отримувача – 31219206004008, Код класифікації доходів бюджету – 22030101, Призначення платежу: Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа)».

Крім того, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок врегулювання спору, однак позивачем зазначені відомості не зазначені.

Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тому, вважаю за необхідне, залишити позовну заяву без руху і надати строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175,185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на ј частку квартири - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ю. Мащук