Ухвала суду № 84518307, 26.09.2019, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3125/19

Провадження № 1-кп/175/150/19

Ухвала

Іменем України

26 вересня 2019 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

суддів Бойка О.Л., Реброва С.О.,

при секретарі Мельнику Д.П.,

за участю сторін: прокурора Савченка Д.О.,

захисників Іванової В.М., Радільчук Н.І., Соболя М.С.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

а також представника потерпілих Цівань Н.В.,

потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у смт. Слобожанське обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019040440000334 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Миропіль Солонянського району Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.4 ст.187, ч.3 ст.262 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у смт. Меліоративне Новомосковського району Дніпропетровської області, там же проживаючого за місцем реєстрації по АДРЕСА_4 , громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.4 ст.187, ч.3 ст.262 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився у м. Сімферополь АР Крим, громадянина України, проживаючого за місцем реєстрації на житловому АДРЕСА_5 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.4 ст.187, ч.3 ст.262 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Костянтинівка Смілянського району Черкаської області, там же проживаючого за місцем реєстрації по АДРЕСА_6 , громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.4 ст.187, ч.3 ст.262 КК України,

встановив:

06 серпня 2019 року на розгляд Дніпропетровського районного суду з Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 надійшов обвинувальний акт від 02 серпня 2019 року (з додатками) у кримінальному провадженні, внесеному 05 березня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040440000334 відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , обвинувачених у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.

07 серпня 2019 року ухвалою головуючого судді обвинувальний акт призначений у підготовче засідання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважав можливим призначити судовий розгляд за участю сторін, потерпілих і їх представника. Крім того, завив письмове клопотання про продовження строку тримання усіх обвинувачених під вартою на 60 днів, вказавши, що до цього часу не змінилися ризики, передбачені п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України, тоді як до спливу строку тримання ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під вартою неможливо з об`єктивних причин розглянути кримінальне провадження.

Представник потерпілих і потерпілий погодилися з думкою прокурора та просили прийняти до розгляду цивільний позов про стягнення з обвинувачених матеріальної та моральної шкоди.

Захисник Радільчук Н.І. не погодилася з прокурором і заявила письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, вказуючи, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Зокрема, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) звертає увагу, що у обвинувальному акті не викладено конкретного формулювання обвинувачення у вчиненні злочинів, інкримінованих її підзахисному і не вбачається які ж саме легкі тілесні ушкодження, що мають незначні скороминущі наслідки, отримали потерпілі ОСОБА_5 і ОСОБА_10 .

Захисники Іванова В.М. і Соболь М.С. підтримали позицію захисника Радільчук Н.І.

Крім того, усі захисники вважали необґрунтованим клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зазначили, що стороною обвинувачення не надані беззаперечні докази наявності перелічених ризиків, тоді як їх підзахисні не мають наміру будь-яким чином перешкоджати судовому провадженню і запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту чи домашнього арешту у нічний час зможе забезпечити їх належну процесуальну поведінку.

Обвинувачені підтримали позицію своїх захисників, будь-яких клопотань не заявили.

Вислухавши думку прокурора, представника потерпілих і потерпілого, які заперечували проти клопотання захисника Радільчук Н.І., дослідивши обвинувальний акт (з додатками) та цивільний позов потерпілих, обсудивши клопотання захисника Радільчук Н.І., колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ч.3 ст.314 КПК України зі стадії підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Частина 1 статті 337 КПК України передбачає, що судовий розгляд справи проводиться в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді. Висунуте обвинувачення має бути конкретним, що є прямим обов`язком органу досудового слідства та невід`ємною частиною права обвинуваченого на захист.

Зі змісту обвинувального акта, з посиланням на висновки судово-медичних експертиз № 1052е і № 1053е від 05.04.2019 року, слідує, що у даному кримінальному провадженні внаслідок умисних і протиправних дій обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 потерпілим ОСОБА_5 і ОСОБА_10 були спричинені легкі тілесні ушкодження, що мають незначні скороминущі наслідки (а.с.п.6,13,21,29).

Однак, обвинувальний акт взагалі не містить відомостей щодо переліку конкретних тілесних ушкоджень, спричинених кожному з потерпілих, що є суттєвим недоліком обвинувального акту, оскільки впливає на з`ясування суті і обсягу обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 .

Згідно положень ст.7 КПК України, до загальних засад кримінального провадження належить законність і забезпечення права на захист.

Право на захист забезпечується, зокрема, тим, що обвинувачений має право знати у вчиненні якого злочину його обвинувачують (п.1 ч.3 ст.42 КПК України), а право на справедливий суд забезпечується і тим, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має, щонайменше, право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього (підпункт «а» п.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, далі Конвенція).

ЄСПЛ у рішенні «Абрамян проти Росії» зазначив, що у контексті підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції наголошується на необхідності приділення особливої уваги роз`ясненню обвинувачення особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного, він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення у справі «Камасінскі проти Австрії»). Крім того, необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції»).

Виходячи з наведеного, у відповідності до вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України, окрім обставин кримінального правопорушення, в обвинувальному акті підлягає викладенню також й формулювання обвинувачення, оскільки формулювання обвинувачення - це юридичний висновок, заснований на фактичних обставинах справи, зміст якого складають правові ознаки злочину, викладені мовою диспозиції застосовуваної норми кримінального Кодексу, тому що саме формулювання обвинувачення визначає конкретний обсяг і межі судового розгляду і надає можливість обвинуваченому у повній мірі реалізувати своє право на захист, оскільки дозволяє точно визначити обсяг і межі свого захисту в рамках конкретного кримінального провадження.

З матеріалів провадження убачається, що обвинувальний акт складено без додержання зазначених вимог.

Таким чином, пред`явлене обвинувачення не відповідає вимогам ст.20 КПК України щодо забезпечення права обвинуваченого на захист, оскільки слідчим при складанні обвинувального акту та прокурором при його затвердженні не дотримано вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України, що на думку захисника Радільчук Н.І., з чим в цій частині погоджується суд, виключає можливість здійснення усіма обвинуваченими свого захисту і можливість прийняття судом законного рішення у справі.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про невідповідність обвинувального акта вимогам ст.291 КПК України і про необхідність його повернення прокурору для усунення перелічених недоліків, які є суттєвими і перешкоджають призначенню судового розгляду по кримінальному провадженню.

З цих підстав колегією суддів залишаються поза увагою доводи прокурора щодо необґрунтованості клопотання сторони захисту.

Питання з приводу невідповідності обвинувального акта вимогам ст.291 КПК України в іншій частині та невідповідності Реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ст.ст.191 ч.4 п.1, 110 ч.4 КПК України, які на думку захисника Радільчук Н.І. свідчать на користь повернення обвинувального акта, колегією суддів не розглядаються, оскільки знаходяться поза межами ст.314 КПК України, а тому її клопотання підлягає частковому задоволенню.

У зв`язку з поверненням обвинувального акта відсутні правові підстави для прийняття до розгляду у кримінальному провадженні цивільного позову потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_10 .

У підготовчому судовому засіданні 09 серпня 2019 року обвинуваченим ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07 жовтня 2019 року.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією, колегія суддів вважає реальною наявність існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, що діяли станом на 09 серпня 2019 року, і до теперішнього часу не відпали і не зменшилися, що є достатнім для продовження усім обвинуваченим дії вказаного запобіжного заходу ще на 60 днів.

З урахуванням обставин висунутого обвинувачення, підвищеної суспільної небезпечності інкримінованих злочинів і суворості покарання, що загрожує кожному з обвинувачених у разі доведеності їх вини за вчинення умисних особливо тяжких злочинів, колегія суддів приходить до переконання, що інші (альтернативні) запобіжні заходи, не здатні забезпечити їх належну процесуальну поведінку.

У зв`язку з викладеним клопотання прокурора є обґрунтованим, а клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.314, 315 ч.3, 369 КПК України, колегія суддів –

ухвалила:

Клопотання захисника Радільчук Наталії Іванівни – задовольнити частково.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019040440000334 відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.4 ст.187, ч.3 ст.262 КК України, ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.4 ст.187, ч.3 ст.262 КК України, ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.4 ст.187, ч.3 ст.262 КК України та ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.4 ст.187, ч.3 ст.262 КК України, повернути прокурору Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області для усунення недоліків у розумний строк.

Клопотання прокурора Савченка Д.О. про продовження дії запобіжного заходу – задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою строком до 07 жовтня 2019 року, - продовжити на 60 днів, тобто до 24 листопада 2019 року.

Клопотання захисників Іванової В.М., Радільчук Н.І. та Соболя М.С. про зміну запобіжного заходу на домашній арешт – залишити без задоволення.

Позовну заяву потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_10 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – повернути потерпілим.

Копію ухвали вручити обвинуваченим і прокурору, направити начальнику ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)».

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області.

Головуючий В.В. Бровченко

Суддя О.М. Бойко

Суддя С.О. Ребров