Рішення № 8451667, 19.03.2010, Центральний районний суд м. Сімферополя

СПРАВА №2-764/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

19 березня 2010 року м.Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді: ДВІРНИК Н.В.,

при секретарі: Шамієвої С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

02.10.2009 року представник ЗАТ КБ «Приватбанк» за довіреністю Янсон Є.В. звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , мотивуючи позов наступним. 28.04.2006 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №DNH4КР30000570. В порушення зобовязань, передбачених договором, станом на 27.04.2009 року виникла кредитна заборгованість перед позивачем у розмірі 17713,47 гривень, яка складається з: прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 5380,78 грн.; заборгованість за відсотками 7175,31 грн.; пеня - 3837,69грн.; штраф (фіксована частина) 500грн.; штраф (відсоткова складова) - 819,69грн.

У судове засідання представник позивача не зявилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідачка у судове засідання не зявилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Про заочний розгляд цивільної справи судом на місці винесено ухвалу.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Сторонами 28.04.2006 року укладений кредитний договір №DNH4КР30000570 (а.с.6). Згідно договору позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 8590,38 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25.08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29.04.2008р. Згідно з договором відповідач зобовязаний здійснювати погашення заборгованості за кредитом та сплату процентів. У звязку з порушенням відповідачем прийнятих на себе зобовязань станом на 27.04.2009 року виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 17713,47 гривень.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із положень ст.ст.525,526,625 ЦК України про те, що зобовязання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, а одностороння відмова від виконання зобовязань за договором не дозволяється. Відповідно до ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобовязання.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Предметом кредитного договору є грошові кошти в національній або іноземній валюті.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України, яка відповідно частини 2 статті 1054 ЦК України розповсюджується на відносини за кредитним договором, передбачено, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З викладених підстав суд приходить до висновку, що права позивача у сфері договірних відносин порушені і підлягають захисту, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На підставі наведеного, керуючись статтями 525,526,625 ЦК України, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (проживає: АДРЕСА_1) на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги,50) заборгованість за кредитним договором №DNH4КР30000570 від 28.04.2006 року в розмірі 17713,47 (сімнадцять тисяч сімсот тринадцять) гривень 47 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (проживає: АДРЕСА_1) на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги,50) витрати по сплаті судового збору у розмірі 177,13 (сто сімдесят сім) гривень 13 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 250 (двісті пятдесят) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня утримання його копії.

СУДДЯ: Н.В.ДВІРНИК