Ухвала суду № 84515086, 25.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

25.09.2019Справа № 910/5019/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Акціонере товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1)

до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 30)

про внесення змін до договору

за участі представників:

від позивача: Богдан С.В.

від відповідача: Бриль П.О.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про внесення змін до договору.

В обґрунтування позовної заяви, позивач зазначає, що між Публічним акціонерним товариством "Харківгаз" (надалі - позивач) та Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (надалі - відповідач) укладено договір експлуатації газорозподільних систем або їх складових № 240517/16-Хк-ГРМ від 24.05.2017 (надалі - договір). За доводами позивача, 20.02.2018 відповідач направив на адресу позивача додаткову угоду № 1 до договору, позивачем підписано додаткову угоду з протоколом розбіжностей та направлено на адресу відповідача. Проте, відповідач не погодився з редакцією додаткової угоди та надав згоду про звернення до суду, а тому позивач вважає дії відповідача, які порушують законні права та інтереси позивача, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про укладення додаткової угоди № 1 від 31.01.2018 до договору № 240517/16-Хк-ГРМ від 24.05.2017.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.04.18р. на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України залишено позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" без руху та встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви, а саме надати докази направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів на адресу місцезнаходження відповідача.

05.05.2018р. до Господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" № Kh-CK-9428-0518 від 03.05.2018 про усунення недоліків позовної заяви з додатками, а саме позивачем надано докази направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів на адресу місцезнаходження відповідача (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 30).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 30.05.18.

29.05.2018 через загальний відділ діловодства надійшов відзив, в якому відповідач вказує, що у позовній заяві позивачем не зазначено нормативно-правове обґрунтування запропонованих змін по кожному пункту та не конкретизовано підстави викладення пунктів додаткової угоди № 1, а також вважає, що існує неузгодженість Додаткової угоди № 1 в редакції позивача з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 та наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 09.03.2017 № 183. Також, відповідач вважає, що запропонований позивачем поділ майна суперечить постанові Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95.

Судове засідання, яке призначене на 30.05.2018, не відбулось, а тому підготовче судове засідання підлягає повторному призначенню.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.05.2018 підготовче засідання призначено на 13.06.18.

У судовому засіданні, 13.06.2018, суд задовольнив клопотання представника відповідача, відклав підготовче судове засіданні на 25.06.2018, встановити строк відповідачу для надання заперечень на відповідь на відзив до 20.06.2018.

15.06.2018 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання позивача про призначення судової експертизи. В обґрунтування клопотання, позивач зазначає, що експертиза надасть змогу встановити щодо правомірності знаходження у відповідача переліку майна, за яке позивачу необхідно буде сплачувати плату, яка визначена договором, а також визначити документи на підтвердження державної форми власності на майно, що обліковується на балансі ПАТ "Харківгаз".

15.06.2018 через загальний відділ діловодства суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якому останній зазначає, що вимагання від позивача підписання "Переліку майна" є безпідставним та може призвести до необґрунтованого завищення тарифу на розподіл природного газу ПАТ "Харківгаз", оскільки відсутнє підтвердження складу майна правовстановлюючими документами. Також, позивач вважає, що посилання відповідача на наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 183 від 09.03.2018 є порушення статті 19 Конституції України.

20.06.2018 через загальний відділ діловодства суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає, що ПАТ "Харківгаз" не надало доказів на підтвердження факту зміни вартості майна у зв`язку з проведенням капітальних ремонтів, реконструкцій та модернізації об`єктів державного майна. Крім того, відповідач вказує, що наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 183 від 09.03.2018 виданий на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 №95, та даний наказ є чинним та не скасований, а тому обов`язковий до виконання підприємствами, установами і організаціями, в тому числі і ПАТ "Харківгаз".

20.06.2018 через загальний відділ діловодства суду надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи, з яких вбачається, що відповідач заперечує щодо призначення експертизи у справі, оскільки вивчення та аналіз документів, які підтвердять або спростують обставини зазначені у позовній заяві не потребують спеціальних знань та призначення експертизи призведе до затягування судового процесу.

25.06.2018 у судовому засіданні, суд на місці ухвалив за власної ініціативи продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, відкласти підготовче засідання на 18.07.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", призначено у справі № 910/5019/18 судову економічну експертизу, проведення судової економічної експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, зупинено провадження у справі № 910/5019/18 до закінчення проведення експертизи.

27.06.2019 до Господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи № 910/5019/18 разом із повідомленням про неможливість надання висновку комісійної економічної експертизи № 17601/17602/18-72 від 26.06.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.07.2019 поновлено провадження у справі №910/5019/18 та призначено підготовче засідання на 31.07.2019.

18.07.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання позивача про зміну найменування позивача з Публічного акціонерного товариства «Харківгаз» на Акціонере товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз».

31.07.2019 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання представника позивача та відкласти підготовче засідання на 07.08.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.08.2019 задоволено заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз», змінено назву позивача з Публічного акціонерного товариства «Харківгаз» на Акціонере товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз», відкладено підготовче засідання на 04.09.2019.

28.08.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшло повторно клопотання позивача про призначення судової експертизи, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

В обґрунтування клопотання, позивач зазначає, що експертиза надасть змогу встановити чи правомірно знаходиться в наданому Міністерством енергетики та вугільної промисловості України переліку майно, за яке в подальшому, товариство необхідно буде сплачувати передбачену договором плату та якими документами підтверджується державна форма власності на майно, що обліковується на балансі АТ «Харківгаз» як державне.

Також, позивач вважає, що визначення правового статусу майна в наданому відповідачем переліку є необхідною умовою для визначення плати за користування таким майном згідно договору експлуатації газорозподільних систем або їх складових № 240517/16-Хк-ГРМ від 24.05.2017.

04.09.2019 у судовому засіданні суд на місці ухвалив відкласти розгляд клопотання про призначення експертизи у справі та відкласти підготовче засідання на 25.09.2019 у зв`язку з необхідністю надати сторонами додаткові документи по справі.

20.09.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення позивача, зі змісту яких вбачається, що відповідач не виконує вимоги щодо способу врегулювання відносин, а саме надати правовстановлюючі документи на державне майно, скласти відповідний перелік, який буде підписано сторонами.

У судове засідання, 25.09.2019, з`явився представник позивач, який надав усні пояснення по суті клопотання та просив суд призначити судову експертизу у даній справі, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, та підтримав зазначені у письмовому клопотанні перелік питань, які поставити на вирішення експерту.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення клопотання представника позивача та призначення судової експертизи у справі.

Розглянувши клопотання представника позивача та заслухавши представників сторін, суд вирішив задовольнити клопотання представника позивача та призначити судову експертизу у даній справі, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом договору експлуатації газорозподільних систем або їх складових від 24.05.2017 № 240517/16-Хк-ГРМ є надання оператору в експлуатацію газорозподільних систем та їх складових за переліком згідно із додатком № 1 до договору.

Пунктами 1, 2 глави 2 розділу II Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494, визначено, що газорозподільна система є технологічним комплексом, що складається з організаційно і технологічно пов`язаних між собою об`єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам, тиск якого не може перевищувати 1,2 МПа. Газові мережі, тиск яких менше 1,2 МПа та через які природний газ передається споживачам, є газорозподільною системою незалежно від їх власності та підпорядкування. До складу ГРМ входять споруди і пристрої на газопроводах від місця надходження природного газу в ГРМ до пунктів призначення (об`єктів споживачів або суміжних Операторів ГРМ), зокрема, ГРМ включають:

газопроводи, зокрема підземні та/або надземні, високого, середнього та низького тиску; обладнання для зниження тиску і підтримання його на заданому рівні, зокрема ГРП та ШРП; установки електрохімічного захисту від корозії; лінії технологічного зв`язку, споруди, обладнання автоматизованих систем контролю та управління технологічними процесами і установок електрохімічного захисту; переходи через природні і штучні перешкоди (автомобільні дороги, залізниці, канали тощо); будівлі та споруди для забезпечення експлуатації та оперативного обслуговування ГРМ; споруди газорозподільних мереж, зокрема колодязі, запірна арматура, компенсатори, конденсатозбірники, контрольні трубки, контрольно-вимірювальні пункти, футляри, розпізнавальні і сигнальні знаки тощо.

Відповідно до п. 15 спірного договору, експлуатації оператор ГРМ щороку здійснює плату за надане в експлуатацію майно, але за умови включення таких платежів до структури тарифу.

03.04.2018 позивач отримало від відповідача додаткову угоду № 1 до договору експлуатації газорозподільні систем або їх складових від 24.05.2017 № 240517/16-Хк-ГРМ. Додатком 1 до даної угоди є Перелік майна право експлуатації на яке надається АТ «Харківгаз» за результатами інвентаризації станом на 31.12.2016.

Як зазначає позивач, з наданої додатковою угодою та переліком позивач не погодився та на виконання вимог положень постанови КМУ від 21.02.2017 № 95 «Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових», додаткову угоду було підписано разом з протоколом розбіжностей від 07.03.2018.

В п. 1 протоколу розбіжностей позивач запропонував врегулювати відносин між сторонами шляхом зобов`язання відповідача виконати вимоги пунктів 5 та 6 постанови КМУ від 21.02.2017 року № 95 «Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових» стосовно перевірки та відновлення правовстановлюючих документів на державне майно, що надасть змогу позивачу звернутись до НКРЕКП за включенням до складу тарифу на розподіл природного газу плати за експлуатацію державного майна.

Проте, позивач стверджує, що відповідач намагається ухилитись від виконання своїх обов`язків і тому з протоколом розбіжностей не погоджується, вважає його таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів України.

Зважаючи на п. 5 постанови КМУ від 21.02.2017 року № 95 «Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових», Міністерству енергетики та вугільної промисловості разом з Фондом державного майна забезпечити проведення до 1 грудня 2017: 1) інвентаризації газорозподільних систем, які обліковуються на балансі операторів газорозподільних систем; перевірки наявності правовстановлюючих документів на державне майно, що використовується для розподілу природного газу, та у разі потреби їх відновлення відповідно до результатів проведеної згідно з абзацом другим цього підпункту інвентаризації; 2) в установленому законодавством порядку до 31 грудня 2018 паспортизації газорозподільних систем.

Відповідно до пояснень позивача, відповідач намагається перекласти на позивача свої обов`язки, передбачені постановою КМУ № 95 від 21.02.2017, в частині відновлення правовстановлюючих документів та проведення паспортизації. Так, позивач вважає, що відповідач має намір отримувати плату за експлуатацію майна, що належить державі та обліковується на балансі АТ «Харківгаз» (у кількості 6986 об`єктів на суму 55 991,69 тис. грн.), проте, відповідачем не надано документи, підтверджуючі право власності на майно.

Тому, позивач вважає, що доцільно призначити судову експертизу у справі, оскільки без підтвердження правовстановлюючими документами складу майна в переліку (згідно п. 1 додаткової угоди) вимагати від позивача підписання «Переліку майна право експлуатації на яке надається АТ «Харківгаз» за результатами інвентаризації станом на 31.12.2016» - є безпідставним та може призвести до необґрунтованого завищення тарифу на розподіл природного газу АТ «Харківгаз».

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно з ч. 1 ст. 100 ГПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Як зазначається в пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

У відповідності до ч. 4 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну (ч. 5 ст. 99 ГПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 99 ГПК України питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Згідно з п.7 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" за загальним правилом доручати проведення судової експертизи можливо лише тим особам, яких атестовано відповідно до закону і включено до Державного реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладено на Міністерство юстиції України.

Враховуючи викладені обставини, та той факт, що для вирішення справи по суті необхідно встановити обставини, які виникли в ході судового розгляду справи, для визначення яких потрібні спеціальні знання, а тому суд вважає за необхідне призначити судову експертизу, та враховуючи клопотання позивача, проведення судової експертизи доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз.

У відповідності до пункту 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством. Витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов`язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов`язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Так, враховуючи, що позивач у поданому клопотанні про призначення експертизи по справі гарантував оплату експертизи, а отже за висновками суду Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» є заінтересованою особою, яка має нести витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи.

Пунктом 2 частини 1 статті 228 ГПК України визначено, господарський суд заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупиняє провадження у справі, зокрема, у випадку призначення судом експертизи.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» про призначення експертизи у справі.

2. Призначити у справі № 910/5019/18 судову експертизу.

3. Проведення судової експертизи доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса (61000, м. Харків, вул. Золочівська, 8А).

4. Попередити експерта, що за надання завідомо неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, а також за розголошення даних, що стали йому відомі під час проведення експертизи експерт несе кримінальну відповідальність.

5. На вирішення експерта поставити наступні питання:

1) якими є джерела фінансування створення (будівництва, реконструкції, переобладнання, перебудови тощо) майна, що обліковується на балансі Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» як державне по договору на експлуатацію газорозподільних систем або їх складових з Міністерством енергетики та вугільної, промисловості України від 24.05.2017№240517/16-Хк-ГРМ, в розрізі кожного об`єкта?

2) чи підтверджується документами бухгалтерського обліку Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» належність до державної форми власності взятого в експлуатацію майна, що обліковується на балансі Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» як державне?

3) якими коштами було профінансовано будівництво, реконструкція та переобладнання майна, що обліковується на балансі Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» як державне?

4) визначити в майні, що обліковується на балансі Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» як державне, долі державного майна, комунального майна, майна Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» та майна інших осіб?

5) чи можна віднести майно до державної власності, у разі відсутності у Міністерства енергетики та вугільної промисловості України правовстановлюючих документів на газорозподільні системи?

6. Зобов`язати сторін надати експерту усі потрібні для проведення експертизи документи.

7. Зобов`язати позивача сплатити вартість витрат щодо проведення експертизи, докази чого надати суду.

8. Зупинити провадження у справі № 910/5019/18 до закінчення проведення експертизи.

9. Ухвалу суду разом зі справою № 910/5019/18 направити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса (61000, м. Харків, вул. Золочівська, 8А).

Ухвала набирає законної сили 25.09.2019 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л. Г. Пукшин