Рішення № 84514458, 24.09.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2019м. ДніпроСправа № 904/2542/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6)

до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, провулок Дежньова, буд. 9)

про стягнення 3 387 307,24 грн. пені, 442 081,48 грн. 3% річних та 1 115 675,42 грн. інфляційних втрат за неналежне виконання грошового зобов`язання

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №14/4-789 від 07.06.2019 про стягнення з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" заборгованості на загальну суму 4 945 064,14 грн., з яких:

- 3 387 307,24 грн. пеня за загальний період з 27.01.2018 по 25.09.2018;

- 442 081,48 грн. 3% річних за загальний період з 27.01.2018 по 16.12.2018;

- 1 115 675,42 грн. інфляційні втрати за загальний період з лютого 2018 року по листопад 2018 року.

Також позивач просить суд розглянути позов у порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №3258/1718-КП-5/ПТ купівлі-продажу природного газу від 26.09.2017 в частині своєчасної оплати природного газу отриманого на загальну суму 25 550 250,70 грн. за наступними актами приймання-передачі природного газу:

- від 31.10.2017 на суму 40 601,89 грн.;

- від 30.11.2017 на суму 4 321 050,74 грн.;

- від 31.12.2017 на суму 4 851 541,63 грн.;

- від 31.01.2018 на суму 8 590 046,82 грн.;

- від 28.02.2018 на суму 7 747 009,62 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2019 відкрито провадження у справі №904/2542/19, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи та призначено підготовче засідання на 18.07.2019.

До суду 18.07.2019 надійшов відзив відповідача де останній зазначає, що позивачем не правильно зазначена дата настання грошового зобов`язання, відповідно до умов договору (п.6.1 договору) сплати повинна відбуватися до 25 числа. Перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України). Отже за контррозрахунком відповідача сама пені становить - 3 384 998,58 грн., сума 3% річних становить - 441 076,75 грн.

Також відповідач просить суд зменшити суму заявлених позивачем вимог господарсько-правової відповідальності до 70% визнавши даний випадок винятковим, надати належну оцінку наданим доказам, прийняти до уваги майновий стан Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", а саме: 1. Відповідач не є фактичним споживачем природного газу; 2. Заборгованість за спожиту теплову енергію виникла в зв`язку з несплатою саме споживачами, у тому числі підприємствами та організаціями; 3. Відповідачем проводилися, та постійно проводяться дії спрямовані на погашення дебіторської та кредиторської заборгованості; 4. Позивачем було застосовано всі можливі засоби стимулювання фінансової дисципліни, а саме: такий вид відповідальності як стягнення 3% річних, які є сплатою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржником, та інфляційних нарахувань, які за своєю правовою природою є компенсацією за нанесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів. 5. На день подання позову заборгованість по договору № 3258/1718-КП-5/ПТ погашена відповідачем у повному обсязі (25 550 250, 70 грн.).

У судовому засіданні 18.07.2019 підготовче засідання відкладено до 01.08.2019.

До суду 23.07.2019 надійшла відповідь позивача на відзив де зазначає, що при нарахування пені на прострочення з оплати за газ, отриманий у лютому 2018 року відповідач застосовує період з 27.03.2018 - 24.09.2018. В той же час, перебіг 6-місячного строку (відповідно до вимог ст. 232 Господарського кодексу України) має спливати 26.09.2018. Щодо зменшення пені позивач зазначає, що несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на позивача державою обов`язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу. Також позивач зазначає, що держава, покладаючи на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", не виконує свої зобов`язання з компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб`єктом, тим самим спричиняючи до збитків. Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2018 по справі №826/6064/17, залишеним в силі постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018, визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо не визначення джерела фінансування та порядку визначення компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу. на яких покладаються спеціальні обов`язки.

Відповідачем до суду 01.08.2019 подані заперечення на відповідь на відзив де вказує, що 25.03.2018 припало на неділю (вихідний), тому останній день сплати переноситься на 26.03.2018, а нарахування штрафних санкцій повинно було розпочато з 27 числа. Також відповідач вважає, що враховуючи загально прийняті норми відносно кількості днів у піврічному строку, кількість днів у півроку становить 182 дні. Тож у своєму розрахунку позивач не повинен був перевищувати вищезазначену кількість днів. Посилання відповідача на той факт, що Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" мало прибуток у першому кварталі 2018 року, але не сплачувало за отриманий газ, спростовується інформацією про кредиторську заборгованість, згідно з якою на 01.01.2018 кредиторська заборгованість становила 3 143 432,3 тис. грн., яка мала тенденцію до збільшення на 01.04.2018 3 420 847, 7 тис. грн. В період з початку по кінець 2018 року підприємство змушено було сплачувати кредиторську заборгованість по зобов`язанням за минулі періоди.

У підготовчому засіданні 01.08.2019 судом продовжено підготовче провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 05.09.019.

У підготовчому судовому засіданні 05.09.2019 за письмовою згодою всіх учасників справи, після закінчення підготовчого судового засіданні розпочато розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 05.09.2019 оголошено перерву до 24.09.2019.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 24.09.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі – постачальник, позивач) та Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі – споживач, відповідач) 26.09.2017 укладено договір постачання природного газу №3258/1718-КП-5/ПТ (далі – договір) відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач, зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання, які не є бюджетними установами / організаціями.

Згідно з п.1.3 договору необхідний споживачу плановий обсяг природного газу, зазначений в пункті 2.1договору, споживач визначає самостійно.

За цим договором постачається імпортний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України).

Згідно з пунктом 3.1 договору постачальник передає споживачу у загальному потоці імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна компанія "Нафтогаз України") - у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та/або в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему.

Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання – передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Приймання - передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання - передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (пункт 3.7 договору).

Положеннями пункту 6.1 договору визначено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За приписами пункту 8.2 договору, у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 10.3 договору передбачено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років.

На виконання умов договору, позивач за період з жовтня 2017 року по лютий 2018 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 25 550 250,70 грн., що підтверджується актами приймання – передачі природного газу за вказаний період:

- від 31.10.2017 на суму 40 601,89 грн.;

- від 30.11.2017 на суму 4 321 050,74 грн.;

- від 31.12.2017 на суму 4 851 541,63 грн.;

- від 31.01.2018 на суму 8 590 046,82 грн.;

- від 28.02.2018 на суму 7 747 009,62 грн.

Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень.

Відповідач свої зобов`язання з оплати природного газу, поставленого протягом періоду з жовтня 2017 року по лютий 2018 року, виконав в повному обсязі, але з порушенням строків оплати, визначених договором.

Внаслідок порушення строків оплати, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у сумі 3 387 307,24 грн. пеня за загальний період з 27.01.2018 по 25.09.2018, 3% річних у сумі 442 081,48 грн. за загальний період з 27.01.2018 по 16.12.2018 та інфляційні втрати у сумі 1 115 675,42 грн. за загальний період з лютого 2018 року по листопад 2018 року, що є причиною виникнення спору.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Позивач на підставі пункту 8.2 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у сумі 3 387 307,24 грн. за загальний період з 27.01.2018 по 25.09.2018, а саме:

- за актом від 31.12.2017 на суму 4 851 541,63 грн. за період з 27.01.2018 по 26.07.2018 - 582 762,01 грн.;

- за актом від 31.01.2018 на суму 8 590 046,82 грн. за період з 26.02.2018 по 25.08.2018 - 1 456 777,80 грн.;

- за актом від 28.02.2018 на суму 7 747 009,62 грн. за період з 26.03.2018 по 25.09.2018 - 1 347 767,43 грн.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем не було враховано, що останній день строку для оплати спожитого у січні та лютому 2018 року природного газу припадає на вихідні дні, а отже з урахуванням положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, а саме 26.02.2018 та 26.03.2018.

Отже, розрахунок пені, здійснений позивачем та доданий до позовної заяви, визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Так, враховуючи визначені судом періоди прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, застосувавши межі періодів, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок пені за вказаними періодами, з урахуванням вимог ст. 232 Господарського кодексу України, судом було встановлено наступне:

- за актом від 31.01.2018 на суму 8 590 046,82 грн. за період з 27.02.2018 по 25.08.2018 - 1 449 246, 80 грн.;

- за актом від 28.02.2018 на суму 7 747 009,62 грн. за період з 27.03.2018 по 25.09.2018 - 1 340 551, 03 грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені є правомірними та обґрунтованими в сумі 3 372 559,84 грн.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 70% від заявленої суми, розглянувши яке суд зазначає про наступне.

Згідно із частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За приписами частини четвертої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, правовий аналіз наведеної норми свідчить про те, що зменшення розміру неустойки це право суду, при якому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість.

Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст.86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обґрунтовуючи подане клопотання відповідач посилається на посилається на скрутне фінансове становище підприємства, дебіторську заборгованість споживачів фізичних та юридичних осіб.

На підтвердження свого клопотання відповідачем долучено до матеріалів справи баланс (звіт про фінансовий стан) за І квартал 2019 року та інформацію про дебіторську заборгованість відповідача.

Аналіз всіх вказаних вище документів, дає підстави вважати, що збиткова господарська діяльність боржника значною мірою зумовлена невиконанням перед ним зобов`язань категорією населення за отримані послуги з централізованого опалення, наявність якої такої заборгованості не залежить від заявника, неналежним виконанням зобов`язань з боку споживачів послуг боржника.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим зменшити розмір стягуваної суми пені на 40%.

За таких обставин, враховуючи приписи діючого законодавства, з огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги відсутність доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору, відсутність в діях відповідача прямого умислу на порушення зобов`язання, суд дійшов висновку, що стягненню з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підлягає пеня в сумі 2 023 535,90 грн. В частині стягнення суми пені в розмір 1 349 023,94 грн. слід відмовити в задоволенні у зв`язку з із зменшенням судом розміру штрафних санкцій.

Суд також зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення 3% річних у сумі 442 081,48 грн. за загальний період з 27.01.2018 по 16.12.2018 та інфляційні втрати у сумі 1 115 675,42 грн. за загальний період з лютого 2018 року по листопад 2018 року.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем також не було враховано, що останній день строку для оплати спожитого у січні та лютому 2018 року природного газу припадає на вихідні дні, а отже з урахуванням положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, а саме 26.02.2018 та 26.03.2018.

Отже, розрахунок 3% річних, здійснений позивачем та доданий до позовної заяви, визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Так, враховуючи визначені судом періоди прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, застосувавши межі періодів, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок 3% річних за вказаними періодами, судом було встановлено наступне:

- за актом від 31.12.2017 на суму 4 851 541,63 грн. за період з 27.01.2018 по 16.12.2018 - 65 135,33 грн.;

- за актом від 31.01.2018 на суму 8 590 046,82 грн. за період з 27.02.2018 по 16.12.2018 - 206 867, 15 грн.;

- за актом від 28.02.2018 на суму 7 747 009,62 грн. за період з 27.03.2018 по 16.12.2018 - 168 736, 24 грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних є правомірними та обґрунтованими в сумі 440 738,72 грн.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат суд встановив, що є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати у сумі 1 115 675,42 грн. інфляційні втрати за загальний період з лютого 2018 року по листопад 2018 року.

Враховуючи вищевикладені обставини та приписи закону, суд вважає позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у сумі 73 934,61 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про стягнення 3 387 307,24 грн. пені, 442 081,48 грн. 3% річних та 1 115 675,42 грн. інфляційних втрат за неналежне виконання грошового зобов`язання – задовольнити частково.

Зменшити розмір пені на 40 % до 2 023 535,90 грн.

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, провулок Дежньова, буд. 9, ідентифікаційний код 03342184) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) 2 023 535,90 грн. пені, 440 738,72 грн. 3% річних та 1 115 675,42 грн. інфляційних втрат та судовий збір у сумі 73 934,61 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 26.09.2019

Суддя Е.М. Бондарєв