Ухвала суду № 84511665, 25.09.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/15731/19

Провадження № 2-з/521/301/19

У Х В А Л А

25 вересня 2019 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Мирончук Н.В.

при секретарі – Юраш К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Стікон» про визнання права власності на частку майнових прав в порядку поділу майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси надійшла заява представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Стікон» про визнання права власності на частку майнових прав в порядку поділу майна подружжя.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, заявник вказує, що під час шлюбу, в інтересах подружжя та від імені ОСОБА_2 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Стікон» було укладено договір №КПИП-083366 купівлі-продажу майнових прав, за умовами якого продавець продає, а покупець - купує майнові права на двокімнатну квартиру з будівельним номером АДРЕСА_1 , загальною площею 65.30 кв.м., на 12-му поверху в АДРЕСА_2 : АДРЕСА_3 (будівельна адреса). Право власності майнових прав на об`єкт нерухомості переходить від Продавця до Покупця після введення житлового будинку в експлуатацію за актом прийому-передачі і після внесення вартості у повному обсязі. Очікуваний строк введення об`єкта нерухомості в експлуатацію - другий квартал 2019 р. (тобто, до кінця червня 2019 р.)

На думку заявника, існує реальна загроза введення об`єкта нерухомості в експлуатацію, після чого Відповідач зможе безперешкодно зареєструвати речове право на нерухоме майно та відчужити квартиру без згоди Позивача у справі.

Заявник вказує, що з телефонної розмови їй стало відомо, що Відповідач намагається здійснити продаж майнових прав на дану квартиру, однак повертати їй частину її коштів від продажу майна останній не збирається, що також, на думку заявника, вбачається з листування Сторін у мобільному додатку «Viber».

У зв`язку із зазначеним, позивач просить суд заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Стікон» та ОСОБА_2 , вчиняти будь-які дії, пов`язані з прийомом-передачею необхідних для реєстрації речових прав на нерухоме майно документів та здійснювати державну реєстрацію і відчуження майнових прав на квартиру, право вимоги на майнові права на яку виникло за результатом укладення договору купівлі-продажу майнових прав №КПИП-083366 від 01.02.2018 р., між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стікон» на двокімнатну квартиру з будівельним номером АДРЕСА_1 , загальною площею 65.30 кв.м., на 12-му поверху АДРЕСА_3 .

Суд, розглянувши надану заяву про забезпечення позову, дослідивши надані матеріали справи в обґрунтування зазначеної заяви, приходить до висновку про таке.

Відповідно до ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України, заходів забезпечення позову.

При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч. 5 ст. 151 ЦПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

До розгляду заяви, заявником сплачено судовий збір за заяву про забезпечення позову.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Тобто, для обґрунтування забезпечення позову повинна бути підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Проте, в якості доказів заявником долучено на 2 аркушах роздруківку невідомого походження з текстом про особисте життя, як то: "У тебя личная жизнь появилась" і таке інше, з написом " ОСОБА_3 " та ксерокопія роздруківки на 4 аркушах з сайту СК "Стікон" щодо будівництва будинків та з написом "Заказать консультацию".

Отже, з вищевказаних роздруківок не вбачається жодних підстав для встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Стікон» та відповідачу щодо вчинення будь-яких дій відносно договору купівлі-продажу майнових прав №КПИП-083366 від 01.02.2018 року.

Тобто, доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження квартири без згоди позивача, позивачем до суду не надано.

Між тим, суд зазначає, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з приводу визнання права власності на частку майнових прав, в порядку поділу майна подружжя.

Разом з тим, наявність самого по собі позову не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно.

Крім того, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем недобросовісних дій без наведення відповідного обґрунтування та без надання доказів на підтвердження зазначених обставин також не свідчить про необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 17 жовтня 2018 року, по справі № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).

З врахуванням наведеного, суд, надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Таким чином, оскільки, позивач належним чином не обґрунтував доцільність забезпечення позову визначеними у заяві способами, а тому, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 151-153 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача про встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Стікон» та відповідачу щодо вчинення будь-яких дій відносно договору купівлі-продажу майнових прав №КПИП-083366 від 01.02.2018 року, по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Стікон» про визнання права власності на частку майнових прав в порядку поділу майна подружжя, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 353-354 ЦПК України.

Суддя: Н.В. Мирончук

25.09.19