Ухвала суду № 84511567, 20.09.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/22605/19

Провадження № 1-кс/947/12384/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2019 року

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Чаплицький В.В., при секретарі судового засідання Корой А.В., за участю прокурора Соловйовой А.В., захисника підозрюваного – адвоката Клименко Л.Г., підозрюваного ОСОБА_1 , перекладача Чекваїдзе Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого слідчого Таїровського ВП Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області Савченко Д.С. погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 Соловйовою А.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в місті Руставі республіки Грузії, громадянина Грузії, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимому

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання сторони обвинувачення про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з клопотання, у провадженні СВ Таїровського ВП Київського ВП в місті Одеса Головного Управління Національної поліції в Одеській області перебуває кримінальне провадження, відомості за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019161480001924 від 17.09.2019 року, за підозрою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.09.2019 року, більш точний час слідством не встановлено, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 розташованому АДРЕСА_3 Ільфа та Петрова в місті Одесі, за попередньою змовою, маючи корисливий мотив та умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, та маючи, при собі заздалегідь підготовленні засоби для вчинення кримінального правопорушення, а саме: відмички, які зберігав при собі ОСОБА_3 , та фомку визначили об`єктом свого злочинного посягання майно, що належать ОСОБА_5 , що знаходяться в приміщені квартири АДРЕСА_4 вказаного будинку.

Реалізуючи свій злочинний намір, на таємне викрадення чужого майна, 17.09.2019 року приблизно о 16 годині 00 хвилин, біль точного часу досудовим розслідуванням не надалося за можливе встановити, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , дотримуючись раніше визначеної домовленості, знаходячись в парадній будинку АДРЕСА_2 , упевнившись, що їх протиправні дії залишаються непомітними для сторонніх осіб, підійшли до дверей квартири АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 ОСОБА_3 використовуючи заздалегідь підготовленні засоби - а саме: фомку та відмички, відчинив дверний замок зазначеної квартири та разом з ОСОБА_4 , який в цей час, знаходився поруч, спостерігаючи за оточенням, щоб в разі появи очевидців повідомити ОСОБА_2 , проникли до приміщення квартири АДРЕСА_6 , звідки таємно викрали мобільний телефон марки «Samsung» моделі «S3», в корпусі чорного кольору, імеі: НОМЕР_1 , вартістю 1 000 гривень, та наручний годинник марки «Xiaomi» моделі «Amazfit», серійний номер 851572007108, вартістю 680 гривень.

Після чого, ОСОБА_3 разом, з ОСОБА_4 , залишили місце вчинення кримінального правопорушення, разом із викраденим майном, що надало їм реальну можливість розпорядитись ним на власну користь, тим самим спричинивши потерплій ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 1680 гривень.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, за який КК України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі від 4 до 6 років, та під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: за відсутності менш суворого запобіжного заходу, підозрюваний, перебуваючи на свободі, матиме можливість та буде незаконно впливати на потерпілу та свідків, схиляючи їх до викривлення показань. Також, враховуючи те, що по даному кримінальному провадженню допитані ще не всі свідки, є підстави вважати, що підозрюваний буде перешкоджати органу досудового розслідування у встановленні істини у провадженні та повному, всебічному дослідження всіх доказів, так той факт, що ОСОБА_3 не одружений, проживає без родини, не працевлаштований, отримує дохід від тимчасових заробітків, що свідчить про той факт, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити. Крім того, прокурор зазначив, що ризики, які наведено в клопотанні наявні та обґрунтовані.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, вказавши що ризики прокурором не доведені, а тому просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, а також матеріали, надані в судовому засіданні, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 18.09.2019 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України за кваліфікуючими ознаками, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням до житла за попередньою змовою осіб.

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могли вчинити правопорушення.

Дослідивши долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує практику ЄСПЛ, а саме рішення ЄСПЛ у справі «Боротюк проти України», п.61-817, згідно якого існування обґрунтованої підозри щодо вчинення тяжкого злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою, а також рішення ЄСПЛ у справі «Бєлєвіцький проти Росії», п.101-815, згідно якого серйозність обвинувачення є належним аспектом при оцінюванні загрози ухилення від слідства чи продовження зайняття злочинною діяльністю.

Таким чином, враховуючи вагомість наявних доказів та обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та те що, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, та відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.3,5 ч.1 ст.177 КПК України, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Беручи до уваги встановлені в судовому засіданні ризики та обставини, специфіку інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, а також обґрунтованість клопотання сторони обвинувачення, підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.

Враховуючи положення ч.2 ст.183 КПК України, а також обставини вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні злочину тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень, вважаючи, що саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною її процесуальних обов`язків.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Таїровського ВП Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області Савченко Д.С. погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 Соловйовою А.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № 37317035005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – Державна казначейська служба України, МФО – 820172, отримувач - ТУ ДСА України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду;

- повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 що відповідно до ч.ч.8, 10, 11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з 17.09.2019 року та діє до 15.11.2019 року включно.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.