Рішення № 84508660, 19.09.2019, Чортківський районний суд Тернопільської області

копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" вересня 2019 р. Справа № 608/577/19

Номер провадження2/608/337/2019

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Смаглій О. Р.,

представника позивача Деркач В. Ю. ,

відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представника відповідачів Іжука Б. В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові в загальному позовному провадженні справу за позовом Чортківської міської ради Тернопільської області до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Чортківська міська рада Тернопільської області звернулася в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням. В позовній заяві вказала, що Чортківська міська рада Тернопільської області є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . В даному будинку прописані відповідачі, однак, більше року в ньому не проживають. Те, що відповідачі прописані в даному будинку завдає позивачу незручностей, тому позивач змушений звернутися в суд за захистом своїх прав. Просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування житлом, а саме: будинком АДРЕСА_1 .

В ході проведення підготовчого судового засідання представником відповідачів - адвокатом Іжуком Б. В. був поданий відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідачі позов не визнають, просять відмовити у його задоволенні, оскільки, позивач не надав доказу того, що будинок АДРЕСА_1 належить саме йому. Крім того, серед відповідачів є неповнолітні особи, які не можуть самостійно обирати житло і місцем їх проживання є місце проживання батьків. Альтернативного житла для відповідачів позивач не надав та не довів належними та допустимим доказами, що відповідачі не проживають в спірному будинку більше року без поважних причин.

Від позивача поступила відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідачі дійсно не проживають в будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 зверталась до міського голови з письмовою заявою про знесення даного будинку, оскільки,він знаходиться в аварійному стані та її родина в ньому не проживає.

Представник позивача Деркач В. Ю. в судовому засіданні позов підтримала, просить задоволити.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та їх представник - адвокат Іжук Б. В. в судовому засіданні позов не визнають, просять відмовити у його задоволенні.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних мотивів.

За положеннями ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За положеннями ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 цього Кодексу).

За положеннями ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З довідки про належність, технічний стан жилого будинку і площі земельної ділянки від 24 липня 1984 року слідує, що за Чортківською міською радою на підставі рішення від 06.08.1949 року № 286, зареєстровано право особистої власності на даний будинок. Однак, самого рішення суду надано не було а також документів, які б в законному порядку підтверджували право власності позивача на вказаний будинок.

В даному будинку зареєстровані відповідачі, що стверджується поквартирною карточкою та довідкою КП «Чортків Дім» № 165 від 15.08.2018 року.

Згідно з актом про обстеження матеріально - побутових умов від 01 березня 2019 року відповідачі по місцю прописки - в АДРЕСА_1 не проживають, а проживають по АДРЕСА_2 .

Спірний будинок перебуває в аварійному стані. ОСОБА_3 зверталася до Чортківського міського голови з письмовою заявою про проведення огляду будинку, в якому вона та її сім`я прописані, однак, на даний час там не проживають, в зв`язку з тим, що умови для проживання в ньому відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною першою ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Відповідно до ч.4, ч.5 ст.9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Відповідно до ст.150 ЖК УРСР громадяни, які мають у приватній

власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Статтею 156 ч. 1 ЖК України передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Згідно ч. 2, 3 ст. 156 ЖК УРСР, за згодою власника будинку (квартири)

член його сім`ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім`ї.

На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно. До членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 ЖК Української РСР. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім`ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 ЖК Української РСР.

Згідно положень ч.1, 2 ст. 64 ЖК України, члени сім`ї наймача, які

проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки,що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Зокрема, позивач в позовних вимогах просить суд визнати такими, що втратили право користування жилим приміщенням неповнолітніх осіб, а саме: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 . Дані особи являються донькою та внучками ОСОБА_3 та зареєстровані разом із нею за адресою АДРЕСА_1 .

Однак, позивач не зазначає щодо альтернативи надання житлового будинку відповідачам, оскільки ОСОБА_8 та ОСОБА_7 є малолітніми дітьми, які самостійно не можуть обирати житло.

Відповідно до правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду України від 27 грудня 2018 року (справа №759/19394/15-ц (провадження № 61-9128св18), згідно з частинами першою, четвертою статті 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає (частина друга статті 3 Сімейного кодексу України). Відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про охорону дитинства», діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Дитина до 10 років не може самостійно обирати місце проживання, тому факт її не проживання у спірній квартирі обумовлений поважними причинами і не є підставою для позбавлення дитини права користування належним житлом; незважаючи на визначення місця проживання дитини за рішенням суду з одним з батьків, фізична особа, яка не досягла десяти років, може бути зареєстрована в житлі іншого з батьків, адже стаття 29 ЦК України не пов`язує місце проживання особи з її реєстрацією.

Крім того, відповідно до висновку органу опіки та піклування Чортківської міської ради №2/01-14/02/796 від 26.06.2019 року та рішення №1 засідання комісії з питань захисту прав дитини Чортківської міської ради від 21.06.2019 року, було відмовлено у наданні дозволу на зняття з реєстрації малолітніх дітей: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 без дозволу батьків.

Враховуючи наведене, позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення,

Керуючись ст. 64 Житлового кодексу України, ст. ст. 317, 319, 346 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 76, 81, 89, 263, 264, 265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові Чортківської міської ради Тернопільської області (код ЄДРПОУ 24636045, вул. Шевченка, 21, м. Чортків Тернопільська область, 48500) до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , зареєстрованих по АДРЕСА_1, жителів АДРЕСА_2 , про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням - відмовити.

Судові витрати по справі покласти на сторони в межах ними понесеними.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 25 вересня 2019 року.

Суддя:/підпис/

Копія вірна

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/577/19

Рішення набирає законної сили « » 2019 р.

Суддя: Н. З. Коломієць

Копію рішення видано « » року

Секретар: