Ухвала суду № 84507979, 25.09.2019, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/5529/18

2-п/583/13/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі :

головуючого-судді Плотникової Н.Б.

при секретарі Логвиненко Л.М.

розглянувши в судовому засіданні заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

про перегляд заочного рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області по цивільній справі № 583/5529/18, -

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2019 року представник АТ КБ «ПриватБанк» - адвокат Сокуренко Н.В. подала до суду заяву про перегляд заочного рішення, в якій просить суд скасувати заочне рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 травня 2019 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання зобов`язання виконаним та призначити справу до розгляду в загальному порядку. Свої вимоги мотивує тим, що АТ КБ «ПриватБанк» не згоден із рішенням суду, оскільки вважає, що воно ухвалене з порушення норм матеріального та процесуального права, неправильно застосовані норми матеріального права, судом не надано належної оцінки доводам та запереченням сторін. Вважає, що суд розглянув справу без належного повідомлення представника відповідача, так як повідомлення про розгляд справи на належну адресу відповідача - АТ КБ «ПриватБанк» - вул.. Грушевського, 1Д м. Київ, 01001 не надходило, тому неналежне повідомлення представника відповідача стало причиною неподання до суду відзиву на позовну заяву та інших доказів, що мають істотне значення для об`єктивного та правильного вирішення спору. Оскільки рішення було обґрунтоване лише на вимогах та доводах позивача, то у такому разі має місце порушення прав сторони по справі і тому можна говорити про неповноту судового рішення та підстави для його скасування. Відповідач був позбавлений можливості надати свої заперечення і докази в обґрунтування своєї позиції, заявити відповідні клопотання. По-друге, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими, так як погашення заборгованості на виконання рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20.08.2015 р. у справі № 583/2350/15-ц проведено позивачем лише в листопаді 2017 року. Суд проігнорував те, що судовим рішенням не було припинено дію договору, не було його розірвано, а відтак його дія для сторін продовжувалась. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов`язання залишається невиконаним належними чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України. В даному випадку правовідносини між сторонами не припинилися, що не позбавляє банк нараховувати заборгованість згідно договору та отримання таких сум. Враховуючи наявність заборгованості за кредитним договором (внаслідок несвоєчасного виконання рішення суду), відсутні правові підстави для визнання зобов`язань за кредитним договором виконаними та надання довідки про повне погашення заборгованості за кредитним договором № SUAOGA0000000007 від 10.07.2008 р.

Представник АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, його неявка відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви.

ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви відповідача про перегляд заочного рішення суду.

Заслухавши пояснення представника відповідача АТ КБ «ПриватБанк», позивача ОСОБА_2 . ОСОБА_3 , її представника, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.05.2019 р. по справі № 583/5529/18 пр. № 2/583/281/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання зобов`язання виконаним задоволено; визнано зобов`язання ОСОБА_1 перед Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» по кредитному договору № SUAOGA0000000007, укладеному 10.07.2008 р. між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», виконаним; зобов`язано АТ КБ «ПриватБанк» видати ОСОБА_1 довідку про повне погашення заборгованості за кредитним договором № SUAOGA0000000007 від 10.07.2008 р.

Відповідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, процесуальне законодавство закріплює юридичну сукупність, за наявності всіх елементів якої заочне рішення підлягає скасуванню.

Отже, суд має скасувати заочне рішення, якщо відповідач не з`явився в судове засідання, в якому було ухвалено рішення, і не повідомив про причини своєї неявки на нього, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин та посилається на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно з наведеною нормою скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці в судове засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення у суду відсутні, з огляду на наступне.

З матеріалів цивільної справи № 583/5529/18 пр. № 2/583/281/19 вбачається, що 06.02.2019 р. Охтирським міськрайонним судом відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання зобов`язання виконаним та призначено підготовче судове засідання на 05.03.2019 р о 08.30 год.

07.02.2019 р. відповідачу - АТ КБ «ПриватБанк» за адресою для листування – вул. Набережна Перемоги, 50 м. Дніпропетровськ надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовну заяву та додані документи, які отримано відповідачем 13.02.2019 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 126).

04.03.2019 р. від представника АТ КБ «ПриватБанк» Прокопенко Н.В. до суду надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції в зв`язку з відсутністю можливості представника банку прийняти участь у судовому засіданні.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05.03.2019 р. клопотання представника відповідача задоволено та ухвалено проводити підготовче засідання у справі 27.03.2019 р. о 08.15 год. в режимі відео конференції.

Дану ухвалу було направлено на адресу відповідача для листування – вул. Набережна Перемоги, 50 м. Дніпропетровськ та отримано 13.03.2019 р. та на адресу Сумської філії АТ КБ «ПриватБанк» - вул.. Незалежності, 3/1 м. Суми та отримано представником 11.03.2019 р., що підтверджується рекомендованим повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 139, 140).

В судове засідання 27.03.2019 р. з`явився представник АТ КБ «ПриватБанк» за довіреністю Гакаль Р.В., однак відповідно до ст. 60, ч.2, 4 ст. 19 ЦПК України представник не був допущений до участі у справі, так як останній не є адвокатом.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.03.2019 р. закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду на 06.05.2019 р. на 10.00 год. та витребувано у відповідача документи.

28.03.2019 р. відповідачу АТ КБ «ПриватБанк» за адресою для листування – вул. Набережна Перемоги, 50 м. Дніпропетровськ було направлено повідомлення про те, що судовий розгляд справи відбудеться 06.05.2019 р. о 10.00 год., копію ухвали, які отримано 02.04.2019 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 150).

06.05.2019 р. розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою представника відповідача.

06.05.2019 р. відповідачу АТ КБ «ПриватБанк» за адресою для листування – вул. Набережна Перемоги, 50 м. Дніпропетровськ було направлено повідомлення про те, що судовий розгляд справи відбудеться 22.05.2019 р. о 16.00 год., яке отримано 17.05.2019 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 175).

22.05.2019 р. Охтирським міськрайонним судом проведено заочний розгляд справи та ухвалено заочне рішення в даній справі.

Копію повного рішення суду від 22.05.2019 р. направлено відповідачу АТ КБ «ПриватБанк» за адресою для листування – вул. Набережна Перемоги, 50 м. Дніпропетровськ та отримано відповідачем 06.06.2019 р. (а.с. 179).

На заяву представника АТ КБ «ПриватБанк» Прокопенко Н.В. від 25.07.2019 р. копію рішення суду направлено на адресу Сумської філії АТ КБ «ПриватБанк» за адресою пл.. Незалежності, 3/1 м. Суми та отримано представником 02.08.2019 р. що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 184).

Відповідно до ч. 10 ст. 128 ЦПК України судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв`язку з їхньою діяльністю.

Відповідно до статті 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво), та здійснення управління і обліку.

Перелічені дії свідчать про те, що судом були вжиті всі необхідні передбачені законом заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Крім того, подання представником відповідача клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції свідчить про обізнаність відповідача з позовними вимогами, з датою розгляду справи, тому відповідач не був позбавлений можливості надати відзив на позовну заяву чи направити до суду свого представника для розгляду справи.

Таким чином, посилання заявника на те, що суд розглянув справу без належного повідомлення представника відповідача, є необґрунтованими.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

У рішенні Європейського Суду від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Неявка в судові засідання відповідача, якому було відомо про провадження у справі, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що виразилися у відсутності інтересу до справи, що в свою чергу призвело до затягування судового розгляду.

Розглядаючи другу умову для скасування заочного рішення, суд виходить з того, що заявник в своїй заяві не посилається на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи та які вплинуть на зміст рішення по суті, як це передбачено ст. 285 ЦПК України.

Заявник в заяві про перегляд заочного рішення зазначає, що суд не взяв до уваги те, що судовим рішенням не було припинено дію договору, не було його розірвано, а відтак його дія для сторін продовжувалась, і що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов`язання залишається невиконаним належними чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

Однак суд при перегляді заочного рішення не має підстав брати до уваги доводи заявника щодо невірного застосування судом, який виніс дане заочне рішення, норм матеріального права, оскільки такі повноваження має суд апеляційної інстанції у разі звернення сторони з апеляційною скаргою.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Враховуючи наведене, доводи заявника не створюють юридичну сукупність елементів, які дають підстави для скасування заочного рішення, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне в задоволенні заяви відмовити.

Одночасно суд відзначає, що заявник як відповідач по справі, у відповідності із ч.4 ст.287 ЦПК України, не позбавлений можливості захистити свої права шляхом оскарження заочного рішення в загальному порядку з наведенням підстав та мотивів, з яких він не погоджується з рішенням суду та поданням доказів на підтвердження цього.

Керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про перегляд заочного рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.05.2019 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання зобов`язання виконаним – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова