Рішення № 84506437, 29.08.2019, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/1886/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"29" серпня 2019 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Сенечина В.М.,

з участю секретаря Кухар О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України спрощене позовне провадження цивільної справи за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (надалі Банк), звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що ОСОБА_1 звернулася до Банку з метою отримання кредиту у розмірі 4100 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких ОСОБА_1 при укладанні Договору дала свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.

У порушення ст. ст. 526, 527, 530, 1054 ЦК України, відповідачка не виконала зобов`язання належним чином за вказаним договором, а тому станом на 30 квітня 2019 року виникла заборгованість на загальну суму 11387 грн. 29 коп.

До початку розгляду справи по суті, Банк подав до суду клопотання про розгляд справи у відсутності його представника, не заперечуючи проти заочного розгляду справи.

ОСОБА_1 , яка належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася. Суд вважає за можливим провести розгляд справи у відсутності відповідачки на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Банку з метою отримання кредиту у розмірі 4100 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Банк керувався п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Кліент дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Кліент дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

ОСОБА_1 підписала даний Договір, що є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до

п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», що підтверджується підписом у заяві.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Банк свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачці кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов надання банківських послуг, у разі невиконання зобов`язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Власник карти зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф в розмірі

500 грн. + 5 % від суми позову.

Відповідачка не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, і зобов`язання за вказаним договором не виконала.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідачка порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Умови зазначеного кредитного договору ОСОБА_1 не виконала, вона не повернула кошти у терміни, встановлені кредитним договором.

Із розрахунку заборгованості, проведеного позивачем, видно, що відповідачка не виконувала зобов`язання за кредитним договором. Станом на 30 квітня 2019 року виникла заборгованість на загальну суму 11387 грн. 29 коп., яка складається з наступного: 2147 грн.

90 коп. - заборгованість за кредитом; 6920 грн. 95 коп. - заборгованість по процентам за користуванням кредитом; 1300 грн. 00 коп. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина); 518 грн. 44 коп. - штраф (процентна складова).

Із зазначеного розрахунку заборгованості вбачається, що банком відповідачці за зазначеним договором одночасно нарахована пеня і штрафи, що відповідно до ст. 549 ЦК України є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для всіх судів України.

Відповідно до вимог ст. 266 та ч. 2 ст. 258 ЦК України, стягнення неустойки (пені) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, статтею 4 зазначеного Закону встановлено, що розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Згідно ст. ст. 526, 1049 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що із ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 10368 грн. 85 коп., яка складається з наступного: 2147 грн.

90 коп. - заборгованість за кредитом; 6920 грн. 95 коп. - заборгованість по процентам за користуванням кредитом; 1300 грн. 00 коп. - заборгованість за пенею та комісією.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 10368 грн. 85 коп. заборгованості за кредитним договором та 1921 грн. судового збору.

У задоволенні решти частини позову про стягнення штрафів відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Самбірського міськрайонного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», м. Київ

вул. Грушевського, 1д, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО № 305299.

Суддя