Рішення № 84506119, 23.09.2019, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5077/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2019 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку,

встановив:

Позивач звернулася до суду із позовом про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості по не виплаченій заробітній платі у розмірі 31 000 грн. та середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні з 31.10.2018 року по день прийняття рішення суду у справі.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона працювала начальником цеху вхідного контролю і комплектації ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» та звільнилася з ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» 30.10.2018 року відповідно до наказу № 589-к. У день звільнення з нею не були проведені розрахунки по заробітній платі. Зазначає, що відповідно до довідки № 289 від 31.07.2019 року заборгованість по заробітній платі становить 31 000 грн., а її середньоденна заробітна плата становить 332 грн. 91 коп. Вказує, що період затримки розрахунків при звільненні становить 191 день. Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 19.08.2019 року відкрито провадження у справі розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у встановлений хвалою суду строк відзив на позову заяву до суду не подав, хоча вказану ухвалу суду отримав 25.08.2019 року, про що розписався у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з трудової книжки позивача, вона з 01.10.1998 року до 30.10.2018 року працювала у ДП «ЛДЗ «ЛОРТА», звільнена на підставі наказу № 589-к від 30.10.2018 року у зв`язку з виходом на пенсію (а.с. 5).

Довідкою № 289 від 31.0.72019 року стверджується, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість по виплаті заробітної плати у розмірі 31 000 грн. (а.с. 6).

Частиною першої ст. 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України.

А відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі у розмірі 31 000 грн. 00 коп. підлягає до задоволення.

Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки здійснення розрахунків при звільненні суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Як вбачається із роз`яснень, даних в пункті 20, частині 5 пункту 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999року №13«Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» не проведення розрахунку з працівником у день звільнення є підставою для застосування відповідальності передбаченої ст.117 КЗпП України.

Як зазначає позивач у своїй заяві, її середньоденна заробітна плата становила 332 грн. 91 коп., що підтверджується довідкою № 289 від 31.07.2019 року (а.с. 6), а затримка розрахунків при звільненні з 31.10.2018 року по 05.08.2019 року становить 63 585 грн. 81 коп., згідно виробничого табеля-календаря обліку робочого часу ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» з 31.10.2018 року по 05.08.2019 року – 191 робочий день.

Згідно п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999року №13«Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, – наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи – по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Таким чином для розрахунку середнього заробітку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача суд враховує положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Згідно п. 8 вказаного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Проведеним судом розрахунком стверджується, що у період затримки розрахунків при звільненні з 31.10.2018 року по день винесення рішення судом 23.09.2019 року кількість робочих днів складає 224 дні.

Враховуючи наведене, розрахунок здійснюється за формулою: 332 грн. 91 коп. (середньоденна заробітна плата) * 224 (робочі дні за період з дня звільнення позивача і до дня винесення судом рішення) = 74 571 грн. 84 коп. (середній заробіток за час затримки розрахунків при звільнені за період з 31.10.2018 року по 23.09.2019 року).

Відтак, вимога про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунків знайшла своє підтвердження, а тому з відповідача підлягає стягненню 74 571 грн. 84 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні за період з дня звільнення позивача 31.10.2018 року і до дня ухвалення рішення суду 23.09.2019 року.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що позов слід задовільнити і стягнути з відповідача на користь позивача 31 000 грн. 00 коп. заборгованості по заробітній платі та 74 571 грн. 84 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні за період з дня звільнення позивача 31.10.2018 року і до дня ухвалення рішення суду 23.09.2019 року.

Крім вказаного, відповідно до ст. 141 ЦПК України на користь позивача слід стягнути з відповідача відповідний розмір судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд , -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» (код ЄДРПОУ: 30162618, індивідуальний податковий номер: 301626113031, адреса: 79040, м. Львів, вул. Патона, буд. 1) про стягнення заробітної плати та середнього заробітку – задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» на користь ОСОБА_1 31 000 (тридцять одну тисячу) грн. 00 коп. не виплаченої заробітної плати.

Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» на користь ОСОБА_1 74 571 грн. (сімдесят чотири тисячі п`ятсот сімдесят одна) грн. 84 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні за період з дня звільнення позивача 31.10.2018 року і до дня ухвалення рішення суду 23.09.2019 року.

Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» на користь держави 768 грн. 40 коп. судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Відповідно до вимог п.п. 15.5.Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.

Суддя/підпис/ Н.М. Галайко

З оригіналом згідно.

Суддя: