Рішення № 84505600, 23.09.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/1356/19

Провадження № 2/336/1788/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2019 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., з участю секретаря судового засідання Брагіної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позову зазначила, що перебуває у шлюбі з відповідачем з 20.01.2017 року, сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Посилаючись на те, що сім`я фактично розпалася, сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть,між ними було втрачено почуття любові та взаємоповаги, збереження сім`ї неможливе, позивач просить суд розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем.

06.03.2019 року ОСОБА_1 подано заяву, в якій вона просить суд при ухваленні рішення стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3800 грн., судовий збір в сумі 768,40 грн.

Ухвалою від 01.07.2019 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

03.09.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання позивач та її представник не з*явилися, подали заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримані в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги щодо розірвання шлюбу визнав, заперечував проти стягнення з нього судових витрат та витрат пов*язаних із наданням професійної правничої допомоги. Відповідач, заперечуючи посилався на те, що він особисто надавав позивачці кошти на сплату судового збору в розмірі 1000 грн., а інші витрати повинні бути покладені саме на ту особу яка ініціює питання про розірвання шлюбу.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, у зв`язку з чим судом ухвалено рішення про задоволення позову відповідно до частини 4 статті 200, частини 4 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Факт перебування сторін у шлюбі підтверджено копією свідоцтва про шлюб, виданим Чечелівським районним у м. Дніпрі відділенні державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, актовий запис 15(а.с.14).

Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 24 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до частини 3 статті 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.

Згідно статей 105, 110 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей (стаття 109 Сімейного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, на теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, сторони не бажають зберегти шлюб, позивач на розірванні шлюбу наполягає, відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує.

Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, відповідач позов визнав, просив розірвати шлюб, а подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, позов підлягає задоволенню.

Таким чином, судом встановлено, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх особисті та майнові права, відтак, шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

Згідно з частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

При вирішенні питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу не на користь позивача,суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

ч. 3 ст. 79 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України та ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" судові витрати на професійну правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, відповідно до яких в цивільних справах граничний розмір компенсації витрат, пов`язаних з правовою допомогою сторін, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, обчислюється за кожну годину пропорційно до середньої заробітної плати особи, розрахованої відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100; загальний розмір виплати не може перевищувати суми, розрахованої за відповідний час, виходячи із трикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас,склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження обставин надання правової допомоги ОСОБА_1 при розгляді даної справи суду були надані укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Тивоненко Д.Р. договір про надання професійної правничої допомоги № 18/02 від 18.02.2019 р.(а.с.16), додаток №1 до договору № 18/02 від 18.02.2019 р.,акти надання послуг до вказаного договору та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 25/02 на загальну суму 3800 гр. 00 коп.

Водночас, відповідно до ч.4 ст 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Виходячи із принципу співмірності та розумності, суд враховує, що вказана справа жодним чином не впливає на репутацію сторони, відсутності публічного інтересу до справи, часу що витрачений адвокатом для виконання робіт, складністю справи, та обсягом наданих адвокатом послуг, суд дійшов до висновку, судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню в розмірі 1000 грн.

Згідно ч.1, ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про повернення позивачу 50 відсотків сплаченого при подачі позову судового збору за рахунок державного бюджету.

Відповідач в підготовче судове засідання надав суду заяву про визнання ним вимог про розірвання шлюбу.

За таких обставин суд повертає позивачу 50 відсотків сплаченої суми судового збору, а інші 50 відсотків сплаченої суми стягує з відповідача.

Ст.. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

ОСОБА_1 заявлено про намір залишення прізвища набутого в шлюбі, в зв`язку із чим суд відповідно до ст. 113 СК України, залишає позивачці прізвище набуте в шлюбі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 142, 200, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 56, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , зареєстрований 20,01.2017 Чечелівським районним у м. Дніпрі відділенні державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області, актовий запис 15.

Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 залишити прізвище ОСОБА_6 .

Зобов`язати Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області повернути ОСОБА_1 судовий збір у сумі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп., сплачений у АТ «Ощадбанк» 25.02.2019 р., квитанція № 9239 (оригінал знаходиться в матеріалах справи) на рахунок 31214206008009, код отримувача 38025367, отримувач платежу – УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя, банк отримувача – Казначейство України, код банку отримувача 899998, призначення платежу – судовий збір за позовом ОСОБА_1 , Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, виданий 15.03.2002 р., на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір в сумі 384,20 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн.

В іншій частині у стягненні на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення,а у разі оголошення вступної та резолютивної части рішення,зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.А. Галущенко