Вирок № 84501477, 20.09.2019, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/8986/18

Провадження № 1-кп/265/234/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2019 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Гноєвого С.С.,

за участю секретаря судового засідання Федорової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Маріуполя Донецької області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого: 1) 06.03.2013 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ст.. 263 ч.2 КК України до громадських робіт строком на 120 годин; 2) 28.08.2013 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ст.. 389 ч.2, 71 ч.1 КК України до арешту строком на 1 місяць 10 днів; 3) 18.09.2013 року Першотравневим районним судом Донецької області за ч.1 ст. 185, 71 КК України до 5 місяців 13 днів позбавлення волі, звільнений 21.11.2013 року за відбуттям строку покарання; 4) 02.12.2015 року Першотравневим районним судом Донецької області за ст.. 185 ч.1 КК України до громадських робіт строком на 200 годин; 5) 18.03.2016 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя за ст.. 389 ч.2 КК України до арешту строком на 1 місяць 15 днів, звільнений 30.12.2016 року за відбуттям строку покарання; 6) 13.04.2017 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ст.. 185 ч.2 КК України до арешту строком 4 місяця, звільнений 20.10.2017 року за відбуттям строку покарання, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 2 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Хаваліц О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

02 липня 2018 року ОСОБА_3 знаходячись за місцем свого мешкання у будинку АДРЕСА_2 , в мережі «Інтренет», на сайті «OLX.ua» (ТОВ «Ємаркет Україна») створив оголошення про продаж належного йому «ПК в зборі, GTX 750 ti Winoforce» за 8500 гривень.

05 липня 2018 року ОСОБА_1 маючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном під приводом його купівлі, шляхом обману, керуючись корисливим мотивом, не маючи намірів на реальну покупку товару, відгукнувся на створене ОСОБА_3 оголошення. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, з метою незаконного збагачення, діючи умисно, 05 липня 2018 року, ОСОБА_1 під видом покупця зателефонував ОСОБА_3 та домовився з останнім про зустріч для огляду та придбання товару, при цьому сам зустрічатись з останнім не збирався, а використовуючи третю особу, в якості перевізника, а саме: водія таксі ОСОБА_4 , якому не було відомо про домовленість між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , та про злочинний намір останнього, спрямував продавця ОСОБА_3 на зустріч до гіпермаркету «Епіцентр К», розташованого за адресою пр.-т. Миру, 130 у Приморському районі міста Маріуполя, де і залишив його чекати, а належний йому «ПК GTX 750 ti Winoforce», а саме: системний блок комп`ютера з назвою «Desktop - OH5KCEQ», у цей же день, приблизно о 15 годині 30 хвилин спрямував до будинку АДРЕСА_3 , де знаходився сам і чекав прибуття товару.

Таким чином, ОСОБА_1 , не маючи умислу вступати в договірні відносини купівлі продажу з ОСОБА_3 , 05 липня 2018 року приблизно о 15 годині 30 хвилин, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману, під приводом купівлі, заволодів майном громадянина ОСОБА_3 , а саме: системним блоком комп`ютера з назвою «Desktop - OH5KCEQ», вартістю 8920 гривень, заподіявши останньому матеріальний збиток на вищевказану суму, розпорядившись майном потерпілого на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст. 190 ч. 2 КК України, так як своїми умисними діями заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчиненим повторно.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що 05 липня 2018 року на сайті ОЛХ побачив оголошення про продаж комп`ютеру. Він не маючи наміру купувати комп`ютер, здзвонився з продавцем та домовився із ним про зустріч, а потім визвав для нього таксі та попросив приїхати до Торгівельного комплексу «Епіцентр», пояснюючи, що він працює у вказаному центрі. Коли продавець вийшов з машини таксі та залишив у неї системний блок комп`ютеру, він одразу зателефонував водію таксі та попросив привезти системний блок за іншою адресою, а саме до будинку АДРЕСА_3 . Коли водій такси приїхав за вказаною адресою, він розрахувався із ним та забрав системний блок. В подальшому він заклав вказаний системний блок до ломбарду за 3000 гривень, які витратив на власні потреби. В ході досудового розслідування системний блок було повернуто потерпілому, в скоєному щиросердно розкаявся та просив суворо його не карати.

Фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення також встановлені письмовими доказами, наданими стороною обвинувачення та безпосередньо дослідженні судом у судовому засіданні, а саме: витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.07.2018 року за № 12018050780000639; договором про надання фінансового кредиту та застави №ДОН0510004619 від 05.07.2018 року укладеного між ПТ «Ломбард Донкредит Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-рієлті» і Компанія» та ОСОБА_1 на суму 3000,01 гривень під заставу системного блоку; протоколом огляду предмету, а саме системного блоку комп`ютеру від 18 липня 2018 року; протоколом огляду предмету, а саме мобільного телефону марки LG від 11 липня 2018 року; протоколом огляду місця події від 30 липня 2018 року; довідкою від 24.09.2018 року щодо вартості комп`ютерних комплектуючих станом на 05.07.2018 року та яка загалом становить 8920 гривень.

Враховуючи, що обвинувачений в судовому засіданні свою вину визнав повністю, висунуте проти нього обвинувачення він розуміє та не оспорює, суд, розцінюючи його пояснення як об`єктивні та такі, що відповідають фактичним обставинам справи, та вважаючи їх достатніми для винесення обвинувального вироку, визнає недоцільним дослідження інших доказів фактичних обставин справи.

Таким чином, аналізуючи пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення та оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого в скоєні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч.2 КК України, доведена повністю поза розумним сумнівом, а його дії правильно та обґрунтовано кваліфіковані за ст. 190 ч.2 КК України, оскільки ОСОБА_1 своїми умисними діями заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчиненим повторно.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

Так, ОСОБА_1 раніше судимий, скоїв злочин, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується з посереднього боку, в лікувальних та спеціалізованих закладах міста Маріуполя на обліках не перебуває, ніде офіційно не працює.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає: щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 суд визнає, рецидив злочинів.

За таких даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , обставин скоєного злочину, даних що містяться у досудовій доповіді органу пробації та думки потерпілого викладеної у заяві, який не наполягав на суворої мірі покарання, суд прийшов до переконання, що обвинуваченому має бути призначено покарання у вигляді штрафу у межах передбачених санкцією статті кримінального закону.

Суд вважає, що саме таке покарання є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчинення обвинуваченим нових злочинів.

В судовому засіданні представником цивільного позивача Повного товариства «Ломбард Донкредит Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-рієлті» і Компанія» заявлений цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в сумі 3000,01 гривень з обвинуваченого ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 KK України, з підстав зазначених у мотивувальній частині вироку, вказує на заподіяння обвинуваченим матеріальної шкоди цивільному позивачу у сумі 3000,01 гривень, а тому цивільний позов цивільного позивача підлягає задоволенні в повному об`яві, шляхом стягнення вказаної суми з обвинуваченого на користь цивільного позивача. При цьому, суд враховує, що надаючи показання обвинувачений ОСОБА_1 позовні вимоги визнав повністю.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 не застосовувався.

Судові витрати по справі відсутні.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст..100 КПК України.

Через вирішення питання речових доказів у кримінальному провадженні арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Маріуполя від 11 червня 2018 року на мобільний телефон марки LG модель Т-500 в корпусі чорно-білого кольору, підлягає касуванню.

Керуючись ст.ст. 100, 369, 370, 371, 373, 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривен.

Позовні вимоги цивільного позивача Повного товариства «Ломбард Донкредит Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-рієлті» і Компанія» про стягнення із ОСОБА_1 матеріальної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Повного товариства «Ломбард Донкредит Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-рієлті» і Компанія» (ЄДРПОУ 30416462) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 3000 (три тисячі) гривень 01 копійка.

Речові докази по справі: системний блок комп`ютера, вилучений 12.07.2018 року та переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_3 , залишити у власності останнього, як належне йому майно; мобільний телефон марки LG модель Т-500 в корпусі чорно-білого кольору із сим картокю мобільного оператора «Київстар» та карткою пам`яті, переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Приморського ВП, повернути обвинуваченому ОСОБА_1 , як належне йому майно; договір про надання фінансового кредиту та застави №ДОН0510004619 від 05.07.2018 року зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Маріуполя від 11 червня 2018 року на мобільний телефон марки LG модель Т-500 в корпусі чорно-білого кольору - скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя