Вирок № 84498978, 25.09.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

25.09.2019

Справа № 642/6228/19

Провадження № 1-кп/642/813/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2019 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Вікторова В.В.

за участю секретаря Самотой М.Є.

сторін кримінального провадження:

прокурора Фільчакової Ю.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Базаліївка Чугуївського району Харківської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше в силу вимоги ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 ,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

20 липня 2019 близько 19 години 30 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , під час сварки на ґрунті неприязних відносин, безпідставно та бажаючи заподіяти шкоду здоров`ю потерпілої, діючи з прямим умислом, направленим на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, підійшов до потерпілої ОСОБА_2 схопив її обома руками за шию, повалив на диван, та почав наносити удари кулаком правої руки в ділянку грудної клітини та живота потерпілої. Своїми злочинними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_2 згідно висновку експерта № 09-1004/19 від 20.08.2019 наступні тілесні ушкодження: садна на шиї та синець на передній поверхні живота, які утворилися від травматичної дії тупих твердих предметів за механізмом удар або удар-тиснення, за винятком саден, які утворилися за механізмом тертя-ковзання та могли бути отримані за 1-2 доби до моменту огляду, які викликали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів та відповідно до п.п. 2.3.5., 2.3.2. «б» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся у скоєному злочині, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та пояснив, що дійсно 20 липня 2019 близько 19 години 30 хвилин, перебуваючи за місцем свого тимчасового мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , під час сварки зі своєю співмешканкою, на ґрунті неприязних відносин, він підійшов до ОСОБА_3 , схопив її обома руками за шию, повалив на диван, та почав наносити удари кулаком правої руки в ділянку грудної клітини та живота, чим спричинив їй тілесні ушкодження.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, суд, провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів що характеризують його особистість, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 скоїв умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2 , а тому його дії кваліфікує відповідно за ст. 125 ч.1 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії невеликої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який раніше в силу вимоги ст.89 КК України не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, згідно наданої суду органом пробації досудової доповіді виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб) за умови здійснення нагляду та застосування доступних соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, наприклад участь в заходах, організованих уповноваженим органом з питань пробації. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника додаткового обов`язку, передбаченого ст. 76 КК України, а саме ч. 3 п.п. 2 - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , суд визнає його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.

Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 повинен нести покарання у виді штрафу, оскільки, на думку суду, саме таке покарання, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення, що можливо без ізоляції останнього від суспільства.

Речових доказів по справі не має.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п`ятдесяти) гривень.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 по даному кримінальному правопорушенню не обирався.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Вікторов