Ухвала суду № 84498755, 19.09.2019, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м. Харкова

Номер провадження №1-кп/641/755/2019 Справа №641/7389/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Маньковської О.О.

за участю прокурора - Ганжі Д.І.,

перекладача - Ахмедова В.М. огли,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Дугіної Д.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

секретаря - Лосковської А.В.,

при розгляді в підготовчому судовому засіданні в м. Харкові обвинувального акта в кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220540001670 від 15.07.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду, клопотання прокурора Ганжі Д.І. про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 на домашній арешт, -

В С Т А Н О В И В :

В провадження Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220540001670 від 15.07.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Прокурором в підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 на домашній арешт, при цьому посилався на те, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_2 змінено обвинувачення з ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України, відбулось примирення потерпілого із обвинуваченим також змінилися ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, якими на даний час обґрунтовується необхідність зміни запобіжного заходу на домашній арешт. Таким чином, прокурор вказав, що встановлений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, що обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, тому може намагатись уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, крім того, вказав, що ОСОБА_2 не зареєстрований на території України, не має постійного місця роботи та сталих соціальних зв`язків, тому обвинувачений може переховуватись від суду. Таким чином, враховуючи тяжкість, спосіб та обставини вчинення кримінального правопорушення, а також документи, надані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 та надає своє житло для проживання обвинуваченого ОСОБА_2 , вважає, що встановлені підстави для зміни на більш м`який запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Крім того, прокурор зазначив, що обвинувальний акт підсудний Комінтернівському районному суду м. Харкова. Його складено відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України. Підстав для закриття кримінального провадження за п.4-8 ч.1, ч.2 ст.284 КПК України та повернення обвинувального акта прокурору немає. Просив призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Потерпілий, захисник обвинуваченого та обвинувачений підтримали клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. Не заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дійшов наступного висновку.

Так, судом встановлено, що обвинуваченому ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23.07.2019 року застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою у зв`язку із існуванням ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, може переховуватись від суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України та може незаконно впливати на потерпілого, який надав свідчення, що підтверджують вину обвинуваченого.

В судовому засіданні, прокурор вказав на зміну обставин, зокрема, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, при цьому вказав, що потерпілий та обвинувачений примирились, крім того, вказав на перекваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_2 під час досудового розслідування з ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України.

Згідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Положеннями п. 4 ч. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Таким чином, при розв`язанні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, враховує, що ризик незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_2 на потерпілого перестав існувати, тому, суд приходить до висновку, щодо зміни запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою - у виді цілодобового домашнього арешту, тому, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Разом з тим, при вирішенні питання щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду, суд дійшов наступного.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, зокрема, про повернення обвинувального акту, прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Вимоги, які законодавець ставить до обвинувального акту, передбачені ст. 291 КПК України, і між інших, в п. 5 вказано, що в обвинувальному акті повинні бути викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України. Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Положеннями ст. 91 КПК України, передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Частиною 3 статті 42 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують.

Згідно положення п. а) ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 р., кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Обвинувачення повинно бути конкретним, обвинувачена особа реалізує своє право на захист від пред`явленого їй конкретного обвинувачення (відомості про час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). При цьому можливість зміни обвинувачення прокурором під час судового розгляду справи, коли суд звертає увагу на неконкретність обвинувачення в підготовчому судовому засіданні, а прокурор має можливість у стислі терміни усунути вказані порушення, фактично призводить до порушення як права обвинуваченого на захист, так і до порушення розумних строків судового розгляду кримінального провадження та в кінцевому результаті призводить по порушень вимог ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, нечіткість та неоднозначність обвинувачення порушує права обвинуваченого на захист вже з моменту надання йому копії обвинувального акта, оскільки захищатися від неконкретного обвинувачення неможливо.

Згідно обвинувального акту дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст. 121 КК України, а саме -умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Між тим, у фактично встановлених обставинах, які вказані в обвинувальному акті, не наведена суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, а саме - мотив вчинення кримінального правопорушення, крім того, не визначено локалізацію та цілеспрямованість удара, що свідчить про неконкретність пред`явленого обвинувачення, що порушує право обвинуваченого ОСОБА_2 на захист. В подальшому, це позбавить суд можливості належним чином роз`яснити обвинуваченому суть обвинувачення, виконати вимоги, передбачені ст. 348 КПК України, та розглянути кримінальне провадження в межах встановлених строків.

Враховуючи, що вказані факти є підставою для повернення обвинувального акта прокурору, як такого, що не відповідає вимогам КПК України, в порядку п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

У Х В А Л И В:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220540001670 від 15.07.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - повернути прокурору Харківської місцевої прокуратури № 5, для усунення недоліків та виконання вимог КПК України.

Клопотання прокурора Ганжі Д.І. про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 на домашній арешт - задовольнити.

Змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, звільнивши з-під варти в залі суду негайно.

Зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

1) прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;

2) цілодобово не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду.

Ухвалу в частині виконання вимог за дотриманням запобіжного заходу - домашнього арешту, передати для виконання до Слобідського ВП ГУ НП в Харківській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Харківської місцевої прокуратури № 5 Ганжу Д.І.

Строк дії ухвали два місяці.

Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення та набирає законної сили по закінченню строку на її оскарження.

Суддя- О . О . Маньковська