Рішення № 8449765, 22.03.2010, Рутченківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Донецька)

Справа № 2-262/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2010 року Кіровський районний суд м. Донецька у складі:

Головуючої судді Гладишенко І.В.

при секретарі Борзенковій Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Донецьку цивільну справу за позовом Прокурора Кіровського району м. Донецька заявленого в інтересах Донецького міського центру зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Кіровського району м. Донецька звернувся до суду з позовом, заявленим в інтересах Донецького міського центру зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного страхування України на випадок безробіття, вказавши, що проведеною прокуратурою перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку в центрі зайнятості в якості безробітного з 13.07.2007р. по 05.09.2008р. . На підставі обміну інформації між ДПА та центром зайнятості отримана інформація про отримання ОСОБА_1 доходу , у період знаходження на обліку у центрі зайнятості, від виконання роботи в Донецькій обласній громадській організації «Олімпік» за період з 01.03.2007р. по 31.08.2007р.

15.07.2009р. було здійснено перевірку в Донецькі обласній громадській організації «Олімпік», щодо підтвердження вищезазначеної інформації , про що було складено акт № 177 від 15.07.2009р..

Згідно з результатами перевірки було підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно працював в штаті Донецької обласної громадської організації «Олімпік» з 01.03.2007р. по 31.08.2007р. на посаді масажиста, тобто на момент присвоєння статусу безробітного ОСОБА_1 відносився до зайнятого населення та приховав факт знаходження у трудових відносинах з вказаною організацією.

В процесі розгляду справи прокурор уточнив підставу позову, та вказав, що згідно з наказом № 18/1 від 29.06.2007р. про звільнення масажиста ОСОБА_1 з 29.06.2007р. за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України та наказу : 25/1 від 01.09.2007р. про анулювання помилково виданого наказу № 25 про звільнення ОСОБА_1 з 31.08.2007р., але при проведенні перевірки 15.07.2009р. (акт № 177), зазначені документи роботодавцем надані не були .

06.07.2007р. до служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні звернувся ОСОБА_1 і зв,язку з відсутністю підходящої роботи, на підставі особистої заяви 13.07.2007р. йому було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.

При реєстрації ОСОБА_1 була заповнена персональна картка безробітного, де було зазначено, що він був звільнений за останнім місцем роботи з ЗАТ «Футбольний клуб «Шахтар» за п.1 ст. 36 КЗпП України ( за угодою сторін) та ці данні завірені його власним підписом. У зв,язку з викладеним ОСОБА_1 було розпочато виплату допомоги по безробіттю з 8-го дня після реєстрації в центрі зайнятості.

Таким чином про період роботи та звільнення за власним бажанням з ДОГО «Олімпік» як останнього місця роботи ОСОБА_1 не повідомив.

Неповідомлення відповідачем відомостей про його останнє місце роботи та підстави звільнення з неї потягло за собою невірне нарахування та виплату ОСОБА_1 допомоги по безробіттю.

Просять суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Донецького міського центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 20741 грн.25 коп.

У судовому засіданні прокурор та представник Донецького міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного страхування України на випадок безробіття підтримали позовні вимоги та надали суду пояснення аналогічні викладеним у позовній з заяві.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що він дійсно працював у ДОГО «Олімпік» у якості масажиста на половину ставки з 01.03.2007р. по 29.06.2007р. та був звільнений за власним бажанням. Вказане місце роботи не було відображено у його трудовій книжці по невідомій йому причині. Після звільнення він звернувся до центру зайнятості, для того щоб йому був присвоєний статус безробітного та надав всі документи , які від нього вимагали, у тому числі і трудову книжку. За відомостями його трудової книжки його останнім місцем роботи був Футбольний клуб «Шахтар», з якого він був звільнений за угодою сторін. Про те, що він працював ще у ДОГО «Олімпік» він у центрі зайнятості не повідомляв та від нього цього і не вимагали. Вважає, що допомогу по безробіттю він отримував законно, оскільки на той час не працював та дійсно був безробітнім. Просить суд у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні наданим документами та поясненнями сторін встановлено, що останнім місцем роботи ОСОБА_1 був ДОГО «Олімпік» де він працював масажистом з 01.03.2007р. по 29.06.2007р., що також підтверджується наказами ДОГО «Олімпік». З наказу про звільнення ОСОБА_1 вбачається, що він був звільнений за власним бажанням.

Згідно з наданої суду персональної карти заповненої особисто ОСОБА_1 встановлено, що відповідач вказав своїм останнім місцем роботи ЗАТ «Футбольний клуб «Шахтар», звідкіля він був звільнений за угодою сторін.

Згідно з наданою суду довідкою ОСОБА_1 отримав з Донецького міського центру зайнятості допомогу по безробіттю за період з 13.07.2007р. по 06.07.2008р. 20741 грн. 25 коп., вказана допомога була нарахована відповідачу, відповідно до наданих ним відомостей, згідно з ч.3 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.п. 2.1, 2.2, 6.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. № 307 ( з 8-го дня після реєстрації в центрі зайнятості).

Відповідно до п.п1 п.5 ст. 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.п. 2.4., 5.3 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. № 307 у разі звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин 9 ст. 38 КЗпП України) виплата допомоги по безробіттю скорочується на 90 календарних днів, та розпочинається з 91 дня після надання статусу безробітного.

Таким чином у судовому засіданні встановлено, що при постановці на облік у Донецький міський центр зайнятості ОСОБА_1 надав недостовірні відомості, щодо свого останнього місця роботи та причин звільнення з неї, що вплинуло на призначення та виплату допомоги по безробіттю.

Відповідно до п. 2 ст. 36 закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому законом порядку як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними, стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Донецького міського центру зайнятості виплачену суму допомоги по безробіттю за весь час знаходження ОСОБА_1 на обліку, а саме 20741 грн. 25 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 36, 39 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. № 307, ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Прокурора Кіровського району м. Донецька заявленого в інтересах Донецького міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного страхування України на випадок безробіття – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Донецького міського центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного страхування України на випадок безробіття р/р 37176002002327 в ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 25671511) 20 741 ( двадцять тисяч сімсот сорок одну) грн. 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 207 грн. 41 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді в сумі 120 грн.

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Суддя: І.В. Гладишенко