Рішення № 84497122, 25.09.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/18891/19

Провадження 2/127/2614/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Борисюк І.Е., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на дитину.

Позов мотивований тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27.01.2017 шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2016 з відповідача на користь позивача вирішено стягувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 650, 00 гривень щомісячно, починаючи стягнення з 23.11.2016 і до досягнення дитиною повноліття. Рішенням суду від 13.09.2017 вищевказаний розмір аліментів змінено і вирішено стягувати на утримання дитини з відповідача 1 000, 00 гривень щомісячно. Позивач зазначила, що на даний час неповнолітній син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потребує значно більшого догляду та матеріальних коштів, у зв`язку з чим збільшуються потреби в його розвитку. Позивач вважає за необхідне змінити спосіб стягнення аліментів, визначений судовим рішенням.

Вищевикладене й стало підставою для звернення позивача до суду із вимогами про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини, встановленого рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13.09.2017 по справі № 127/12125/17-ц у твердій грошовій сумі, шляхом стягнення щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів в розмірі ј частку з усіх видів доходу відповідача щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Також позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 250, 00 гривень.

Ухвалою суду від 22.07.2019 вищевказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також, даною ухвалою запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи та докази у строк, встановлений судом.

З матеріалів справи вбачається, що поштові відправлення із ухвалою суду від 22.07.2019 та копією позовної заяви з додатками, направлені неодноразово відповідачу за встановленою судом зареєстрованою адресою його місця проживання (перебування) - повернулися до суду із відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній». (а.с. 30-31, 35-36) Також судом було опубліковано оголошення про розгляд справи на офіційному веб-сайті судової влади України.

Отже, враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

У строк, визначений судом ухвалою суду від 22.07.2019, від відповідача відзив на позов не надійшов. Будь-які докази по справі чи клопотання від відповідача, також, на адресу суду не надійшли.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи до суду не надходили.

Враховуючи вищенаведене та положення ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 26.02.2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис № 614. (а.с. 3)

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27.01.2017 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. (а.с. 4-5)

Згідно з рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13.09.2017 по справі № 127/12125/17, яке набрало законної сили 26.09.2017, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 26.09.2017 стягуються аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1 000, 00 гривень щомісячно, враховуючи зміну розміру аліментів, які стягувались на підставі рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28.12.2016 по справі № 127/24853/16-ц. (а.с. 6-11)

Відповідно до копії особового рахунку, виданої 07.03.2019, позивач, зокрема, проживає із своїм сином ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 . (а.с. 12)

Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно ч. 1 - ч. 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

Сторонами по справі у відповідності до ч. 4 ст. 83 ЦПК України не було повідомлено про неможливість подання доказів у встановлений законом строк. Крім того, будь-які інші докази, ніж ті, що були надані позивачем разом із позовом, а відповідачем - разом із відзивом, до суду сторонами по справі подані не були. Заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, до суду не надходили.

Будь-які клопотання про витребування доказів по справі в зв`язку з неможливістю їх самостійного надання та заяви про забезпечення доказів до суду сторонами по справі не подавалися.

Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.

Також, судом в ухвалі суду від 22.07.2019 було роз`яснено сторонам по справі наслідки ненадання суду доказів по справі, дії в разі неможливості надання доказів, а також право і порядок звернення до суду із заявами та клопотаннями.

Отже, кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 2, п. 4, п. 6 - п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та положення ч. 8 ст. 279 ЦПК України, судом досліджуються докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті, в даному випадку, пояснення, викладені позивачем в позовній заяві, та докази, надані разом із нею.

Суд, дослідивши письмові пояснення, викладені позивачем у позові, та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач із відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі з 18.06.2006 до 27.01.2017, від якого мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13.09.2017 по справі № 127/12125/17 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 26.09.2017 стягуються аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1 000, 00 гривень щомісячно.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Вищевикладене узгоджується із правовою позицією висловленою Верховним Судом 03.09.2018 у справі № 134/192/17.

Таким чином, обрання способу стягнення аліментів у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі здійснюється саме за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Судом прийнято до уваги, що закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.

З позовної заяви вбачається, що позивачем, з якою проживає дитина, обрано спосіб стягнення аліментів саме у частці від заробітку (доходу) батька дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Суд не визначає мінімального розміру аліментів на одну дитину, оскільки такий встановлюється законом, а не судовим рішенням. При присудженні аліментів суд ураховує, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж визначений законом, зокрема ч. 2 ст. 182 СК України.

Судом враховано, що платник аліментів є працездатною, здоровою людиною

Разом з тим, на час ухвалення судового рішення суду не повідомлено ні позивачем, ні відповідачем відомостей щодо: стану здоров`я дитини; відсутності/наявності у платника аліментів непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина; наявності/відсутності рухомого та/або нерухомого майна; грошових коштів, а також інші обставини, що мають істотне значення. Позивачем не надано доказів здійснення витрат платником аліментів, у тому числі, на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Судом прийнято до уваги, що обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття покладено на обох батьків.

Отже, враховуючи вищевикладене та положення ч. 1 ст. 192 СК України, суд дійшов до переконання у наявності достатніх підстав для зміни способу стягнення аліментів, встановлених рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13.09.2017 по справі № 127/12125/17 в твердій грошовій сумі, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача на утримання сина аліментів у ј частці від заробітку (доходу) батька дитини щомісячно.

Встановлений даним рішенням суду розмір аліментів на утримання дитини, є гарантією її прав, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання батька окремо від дітей не повинно впливати на обсяг його прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Суд звертає увагу, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, на що, в тому числі, необхідні й фінансові витрати. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України.

У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили, на що звернув увагу в п. 23 Постанови Пленуму № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України від 15.05.2006.

Таким чином, визначений даним судовим рішення розмір аліментів підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з часу набрання даним рішенням законної сили.

Згідно з ст. 179 СК України аліменти є власністю дитини, а не того з батьків, на ім`я кого вони виплачуються. При цьому на отримувача аліментів покладається обов`язок розпоряджатися аліментами лише за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання, а також право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Суд звертає увагу сторін по справі, що ухвалення даного судового рішення не позбавляє платника або одержувача аліментів права звернутися до суду в разі зміни згодом матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України, на підставі ч. 1 ст. 192 СК України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові втрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову, згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи те, що позивач на момент звернення до суду була звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», задоволення позову в повному обсязі, а також положення ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 768, 40 гривень.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

24.06.2019 між позивачем та адвокатом Гуменюк Н.В. було укладено договір № 79 про надання професійної правничої допомоги. (а.с. 16, 19)

Згідно Єдиного реєстру адвокатів України, Гуменюк Н.В. є адвокатом, здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 280, виданим 19.12.2003.

На підтвердження виконання адвокатом умов вищевказаного договору, суду надано акт приймання-передачі виконаних робіт № 79 від 26.06.2019 та розрахунок суми гонорару станом на 27.06.2019. (а.с. 17-18)

Однак, належних доказів оплати послуг адвоката позивачем суду не надано.

Також позивачем не було повідомлено суд про неможливість подання доказів понесених витрат на правничу допомогу до закінчення розгляду справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та положення ст.ст. 137, 141 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу не підлягають розподілу.

Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат, суду не надано.

Оскільки, у новому розмірі аліменти мають сплачуватись з часу набрання даним рішенням законної сили та враховуючи наявність на виконанні виконавчого листа, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області за судовим рішенням від 13.09.2017 по справі № 127/12125/17 про стягнення аліментів в розмірі, встановленому до ухвалення цього рішення, керуючись ст. 267 ЦПК України, суд вважає за необхідне визначити, що стягнення за вищевказаним виконавчим документом слід припинити станом на день набрання законної сили даним судовим рішенням та повернути виконавчий документ до суду після завершення виконання (погашення заборгованості по аліментах).

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, ч. 2 ст. 141, ч. 1 ст. 155, ст. 179, ч. 1 ст. 180, ч. 1 і ч. 3 ст. 181, с. 182, ч. 1 ст. 183, ч. 1 ст. 192 СК України, ст.ст. 12, 15, 16 ЦК України, Законом України «Про охорону дитинства», Конвенцією ООН про права дитини, ст.ст. 2, 4, 5, 11-13, 76-83, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 267, 274, 275, 278, 279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуютьсяза рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13.09.2017 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1 000, 00 гривень щомісячно з 26.09.2017, на ј частку від заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, з часу набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13.09.2017 по справі № 127/12125/17, припинити станом на день набрання чинності даним судовим рішенням та повернути виконавчий лист до суду після завершення виконання (погашення заборгованості по аліментах).

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 768, 40 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області або до Вінницького апеляційного суду.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання, зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_3

Рішення суду складено 25.09.2019.

Суддя: