
Справа № 428/1097/19
Провадження № 2-а/428/62/2019
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2019 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Посохова І.С.,
за участі секретаря судового засідання - Колядінцевої П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Зилікова Даніїла Вадимовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, третя особа - Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з адміністративним позовом до поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Зилікова Даніїла Вадимовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, третя особа - Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що постановою поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Зилікова Даніїла Вадимовича серія ВР № 329248 від 22.01.2019 року, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до постанови позивач, керуючи автомобілем «MITSUBSHI SPACE STAR», номерний знак НОМЕР_2 , 22.01.2019 року о 09 годині 15 хвилин, у місті Сєвєродонецьку на перехресті проспекту Хіміків та вул. Донецька, керуючи транспортним засобом здійснив зупинку на початку перехрестя, чим порушив п. 15.9 (ґ) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП.
Позивач вважає, що постанова є незаконною та складеною з порушенням вимог, оскільки не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а також посадова особа, яка винесла зазначену постанову, при розгляді справи допустила істотні порушення його процесуальних прав.
22.01.2019 року він дійсно о 09.15 годин керував транспортним засобом «MITSUBSHI SPACE STAR», номерний знак НОМЕР_2 , у м. Сєвєродонецьк по вул. Донецька та завчасно увімкнувши світловий покажчик лівого повороту під`їхав на миготливий зелений сигнал світлофору до регульованого перехрестя вул. Донецька - проспект Хіміків. Однак повернути ліворуч не зміг, оскільки зустрічний автомобіль вже почав здійснювати маневр. Задля уникнення дорожньо-транспортної пригоди з іншим транспортним засобом, який рухався по зустрічній смузі, а також враховуючи не сприятливі погодні умови, дорожню обстановку та поганий стан дорожнього покриття він змушений був екстрено зупинити транспортний засіб (автомобіль зупинився на початку перехрестя), перешкод іншим транспортним засобам він не здійснював.
Вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення відносно нього підлягає скасуванню з наступних підстав.
В порушення вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395, інспектор поліції не роз`яснив йому права та обов`язки визначені ст. 63 Конституції України, ст.ст. 307, 308, 268, 287-289 КУпАП, крім того відмовив в розгляді його клопотання щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з його необхідністю скористатися юридичною допомогою, інспектором не надано йому можливості користуватись допомогою адвоката та не повідомлено про причини (підстави) неможливості залучення адвоката. Винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності не містить відомостей щодо здійснення фіксації правопорушення, до матеріалів справи не долучено відеозапис з нагрудних камер працівників патрульної поліції. Крім того, поліцейський не взяв до уваги його пояснення, в яких зазначено, що він не мав іншої можливості, був змушений здійснити зупинку, щоб уникнути зіткнення з іншим транспортним засобом, який рухався по зустрічній смузі, тобто діяв в стані крайньої необхідності.
Таким чином, з урахуванням відсутності доказів його вини, як і порушення ПДР України, позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі просить закрити.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
У судове засідання відповідач поліцейський взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції сержант поліції Зиліков Д.В. не з`явився, до суду надіслав письмове клопотання про долучення до матеріалів справи відеозапису на 1 цифровому носії, просив справу розглянути без його участі, проти позовних вимог позивача заперечував.
У судове засідання представник третьої особи Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ВР № 329248 від 22.01.2019 року, складену поліцейським взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Зиліковим Д.В. протиправною, у зв`язку з тим, що: оскаржувана постанова не відповідає дійсності, не ґрунтується на жодному доказі, а також відповідач позбавив позивача можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме проігнорував порядок встановлений ст.ст. 278, 279 КУпАП.
Відповідачем суду не надано пояснень на підтвердження правомірності своїх дій, а лише надано цифровий носій інформації - диск формату DVD-R, який нібито містить інформацію щодо зазначених у постанові серії ВР № 329248 від 22.01.2019 року подій.
Так, у судовому засіданні встановлено, що постановою поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Зилікова Даніїла Вадимовича серія ВР № 329248 від 22.01.2019 року, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. Підставою притягнення до адміністративної відповідальності, згідно з наведеною постановою, було те, що позивач, керуючи автомобілем «MITSUBSHI SPACE STAR», номерний знак НОМЕР_2 , 22.01.2019 року о 09 годині 15 хвилин, у місті Сєвєродонецьку на перехресті проспекту Хіміків та вул. Донецька, керуючи транспортним засобом, здійснив зупинку на початку перехрестя, чим порушив п. 15.9 (ґ) ПДР України.
Прийнято по справі рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255,00 грн.
В графі 8 постанови «до постанови додаються» нічого не зазначено.
Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідачем на підтвердження вчинення позивачем порушення п. 15.9 ґ ПДР надано відеозапис. Втім, суд зауважує, що в графі 8 оскаржуваної постанови «до постанови додаються» нічого не зазначено.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 15.9 ґ Правил дорожнього руху забороняється зупинка на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
Як вже наведено вище, суду в якості доказів обставин подій, які мали місце 22.01.2019 о 09-15 год. в м. Сєвєродонецьку, відповідачем надано цифровий носій інформації - диск формату DVD-R.
Судом були досліджені письмові докази, наявні в матеріалах адміністративної справи, та наданий відповідачем відеозапис.
Таким чином, з досліджених в судовому засіданні доказів, суд вбачає, що відповідачем не було надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів порушення позивачем п.п. «ґ» п. 15.9 Правил дорожнього руху, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, адже, відеозапис, який покладений відповідачем в основу оскаржуваного рішення, в постанові як додаток не зазначений, а тому не може підтверджувати правомірності дій щодо притягнення до адміністративної відповідальності позивача та крім того не містить відомостей про викладені в постанові серії ВР № 329248 від 22.01.2019 року обставини.
Наданий відповідачем відеозапис на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв`язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.
Аналогічна правова позиція щодо належності такого доказу як відеозапис на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху викладена у постанові Верховного Суду від 15 листопада 2018 року по справі № 524/5536/17.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
З постанови Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 337/3389/16-а(2-а/337/154/2016), адміністративне провадження № К/9901/29775/18, вбачаться, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
За таких обставин колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, яка складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів того, що прийняте ним рішення є правомірним, оскільки, на думку суду, відповідач прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за відсутності належних доказів, з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим суд вважає позовні вимоги щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ВР № 329248 від 22.01.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255 гривень 00 копійок, такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 2, 72-90, 99, 241-246, 286 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Зилікова Даніїла Вадимовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, третя особа - Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції, задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ВР № 329248 від 22.01.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 255 гривень 00 копійок скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Сєвєродонецький міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторони:
- позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_4 ;
- відповідач: поліцейський взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції сержант поліції Зиліков Даніїл Вадимович, місцезнаходження: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вулиця Штейгерська, будинок 8.
- третя особа: Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вулиця Штейгерська, будинок 8.
Суддя І. С. Посохов
Судове рішення № 84495991, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області) було прийнято 05.03.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 428/1097/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: