Ухвала суду № 84495806, 25.09.2019, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

25.09.2019 року Провадження №2/425/736/19

Справа №425/3219/19

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Москаленко В.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання права та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

16 вересня 2019 року до Рубіжанського міського суду Луганської області надійшла від представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 позовна заява до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання права та зобов`язання вчинити певні дії, яв якій він просить визнати право на отримання нарахованих, але недоодержаних в повному обсязі суми пенсії, яка входить до складу спадщини, на яку мав право ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 52565,04 гривні; зобов`язати відповідача виплатити нараховану, але недоодержану в повному обсязі суму пенсії, яка входить до складу спадщини, на яку мав право ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь його сина ОСОБА_1 в розмірі 52565,04гривні та стягнути з відповідача судовий збір.

23 вересня 2019 року згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями розподілений для розгляду судді Москаленко В.В.

Даний позов не відповідає вимогам, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України, а саме:

- у позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України представника позивача.

- не надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

З позовної заяви вбачається, що представник позивача просить суд, зокрема визнати за позивачем право на отримання нарахованої, але недоодержаної в повному обсязі суми пенсії, яка входить до складу спадщини, надаючи при цьому копію свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.06.2019, що є незрозумілим.

Також, просить зобов`язати відповідача виплатити нараховану, але недоодержану в повному обсязі суму пенсії, замість зазначення про стягнення з відповідача даної суми.

Крім того, просить стягнути з відповідача судовий збір, але не зазначає на чию користь стягнути судовий збір.

Тому, необхідно конкретизувати позовні вимоги.

Також, згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою:

- позовної заяви майнового характеру встановлена у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9605,00 гривень);

- позовної заяви немайнового характеру встановлена у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 768,40 гривень.

Із позовної заяви вбачається, що заявлено вимогу немайнового та майнового характеру.

З наданих до позову квитанцій про сплату № 78575 від 12.09.2019 на суму 768,40 гривень та № 78597 від 12.09.2019 на суму 768,40 гривень вбачається, що судовий збір сплачено за позовом ОСОБА_2 та місцем розгляду якого є Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

У ст. 2 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене, судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а ч. 1 ст. 134 ЦПК України зобов`язує кожну сторону продати до суду попередній розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦІ ІК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вищевказані норми чітко визначають те, що судовий збір має бути сплачено саме позивачем по справі, а не будь-якою іншою особою.

Сплата судового збору замість позивача іншою особою суперечить вищевказаним положенням ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» та унеможливить розподіл судових витрат між сторонами при ухваленні рішення у справі.

Діючим законодавством не передбачено оплату судового збору іншою фізичною або юридичною особою, яка не є стороною по справі, замість позивача - особи, яка звертається до суду. Також діючим законодавством не передбачено обов`язку суду встановлювати правовідносини між позивачем та іншою особою (фізичною чи юридичною особою), яка здійснила оплату судового збору, та підстави оплати такою особою судового збору.

Також, згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, з матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачем у даній справі судовий збір взагалі не сплачено.

Тому, у разі підтримання всіх заявлених вимог, позивачу необхідно сплатити судовий збір, у розмірі 1536,80 гривень (768,40 гривень за вимогу майнового характеру та 768,40 гривень за вимогу немайнового характеру) і надати суду оригінал відповідного документу, підтверджуючого оплату.

Крім того, відповідно ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Згідно ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Також, згідно з позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі № 811/1507/18, повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю. Ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату, тому в даному випадку обсяг повноважень визначається за домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.

Тому, представнику позивача необхідно надати суду оригінал ордеру та копію договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № б/н від 13.08.2019.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням наведеного, дана позовна заява підлягає залишенню без руху та позивачу встановлюється семиденний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого він має право подати до Рубіжанського міського суду Луганської області нову позовну заяву з усунутими недоліками, які вказані у цій ухвалі, з копіями відповідно до кількості учасників справи.

Керуючись ст. ст. 81, 84, 175-177, 185 ЦПК України, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання права та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу семиденний строк для виправлення вказаних недоліків, який відраховується з дня отримання копії ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, заява буде вважатись неподаною і повернута позивачеві. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: В.В. Москаленко