Ухвала суду № 84494431, 23.09.2019, Вишгородський районний суд Київської області

"23" вересня 2019 р. Справа № 363/3169/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року слідчий суддя Вишгородського районного суду Київської області Баличева М.Б. при секретарі Рибка І.Є., за участю слідчого Березинець О.Ю., прокурора Пасічник Ю.Ю., захисників Гавриш С.О., Левко І.І., підозрюваної ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді клопотання про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019110150000633 від 29.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Ялта, громадянки України, вдова, має неповнолітнього сина 2002 року народження, не працюючої, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду із зазначеним клопотанням, яке обґрунтовує тим, що слідчим відділом Вишгородського ВП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12019110150000633 від 29.07.2019 року, в якому ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст.115 КК України. Підозрюваній було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою ухвалою слідчого судді від 31.07.2019 року. Строк тримання під вартою ОСОБА_1 закінчується 26.09.2019 року, але досудове розслідування не завершено. Строк досудового розслідування кримінального провадження був продовжений прокурором до трьох місяців. Ризики того, що підозрювана може переховуватись від слідства та суду, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне првопорушення не зменшились. За таких обставин, просив продовжити ОСОБА_1 строк тримання під вартою в межах досудового розслідування, а саме до 30.10.2019 року включно, без права внесення застави.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали. Зазначали про те, що на даний час у органів досудового розслідування є всі підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Ризики, які стали підставою для обрання ОСОБА_1 найсуворішого запобіжного заходу, на їх погляд не змінились і підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів до ОСОБА_1 , на їх переконання, не вбачається.

Підозрювана та її захисники - адвокати Гавриш С.О. та Левко І.І. у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, вважаючи, що відсутні підстави для продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що слідчий у клопотанні не довів обгрунтованості пред`явленої ОСОБА_1 підозри за ч.1 ст.115 КК України, як і існування ризиків, які заявлялись раніше. А тому, беручи до уваги, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, має постійне місце проживання, а пред`явлена підозра не обґрунтована та не підтверджена належними і достатніми доказами, захисники вважали, що утримання ОСОБА_1 під вартою є не обґрунтованим, адже жоден ризик передбачений ст. 177 КК України не доведений. Просили у задоволенні клопотання відмовити. Підозрювана ОСОБА_1 вказувала на те, що запобіжного заходу у виді домашнього арешту в данному випадку буде достатньо, оскільки вона не бажає перешкоджати проведенню досудового розслідування, не впливала і не має наміру впливати на свідків.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до наступного висновку.

Статею 199 КПК України передбачено право слідчого звертатись до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, в разі якщо існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою та заявлені під час обрання запобіжного заходу ризики (зазначені у ст.177 КПК України) не зменшились або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.

В судовому засіданні встановлено, що СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12019110150000633 від 29.07.2019 року, за фактом того, що 29.07.2019 року ОСОБА_1 умисно нанесла удар ножем в область живота зліва ОСОБА_2 , від отриманих тілесних ушкоджень останній помер на місці вчинення злочину.

30.07.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

31.07.2019року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області стосовно підозрюваної ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді триманняпід вартою в державній установі Київський слідчий ізолятор Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції терміном на 60 діб, а саме до 26.09.2019 включно.

Постановою керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області від 16.09.2019 продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до трьох місяців, а саме, до 30.10.2019 року.

Оскільки сторона захисту поставила під сумнів наявність обгрунтованої підозри на даний час (після спливу певного терміну з часу обрання запобіжного заходу), то перевіряючи вказане питання слід врахувати такі обставини.

Наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин (рішення Європейського суду з прав людини від 13 серпня 1990 року «Фокс та інші проти Сполученого Королівства»).

За таких обставин, слід зазначити, що під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри і до цього часу органами досудового розслідування не отримані висновки експертів, які б давали можливість остаточно визначитись з правовою кваліфікацією дій ОСОБА_1 Сукупність наданих слідчому судді матеріалів містять інформацію та факти, які вказують на те, що ОСОБА_1 могла вчинити правопорушення, яке їй інкримінують органи досудового розслідування і такі документи можуть бути підставою для підозри. Питання ж доведення чи спростування вини ОСОБА_1 не є тим питанням, яке може та повинно досліджуватись слідчим суддею під час розгляду клопотання про продовження обраного підозрюваній запобіжного заходу.

В той же час, вирішуючи питання необхідності продовження строку тримання під вартою, необхідно врахувати правову позицію Європейського суду з прав людини за ст. 5 Конвенції, яка є обов`язковою у справах щодо України, та викладена в рішенні по справі «Єлоєв проти України» від 06 листопада 2008 року, відповідно до якої зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані національними судами.

Зазначена правова позиція також викладена в рішеннях Європейського суду з прав людини по справах «Яблонський проти Польщі», «І.А. проти Франції», «Іловецький проти Польщі».

Слідчий у клопотанні зробив лише посилання на ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 . У судовому засіданні слідчий та прокурор стверджували, що на даний момент ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 не зменшилися та продовжують існувати, проте, ані слідчий , ані прокурор не навели будь-яких даних, які б давали підстави впевнитись у справжності таких тверджень.

Також не можна не звернути уваги на те, що ОСОБА_1 має постійно місце проживання у Вишгородському районі Київської області, ніколи до кримінальної відповідальності не притягувалася та має неповнолітнього сина.

Вказані обставини свідчать про зниження наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, а також необґрунтованість тверджень слідчого та прокурора про можливість ОСОБА_1 вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Відсутні у органів досудового розслідування і докази того, що ОСОБА_1 може впливати на свідків у справі. Так, як зазначив слідчий, ним були допитані свідки, але ці свідки про можливість чи наявність впливу на них ОСОБА_1 не заявляли.

Таким чином, органами досудового розслідування не доведено, що ризики, які заявлялись ними під час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились або з`явились нові ризики.

За таких обставин, в даному випадку, на час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою залишилась лише тяжкість інкримінованого ОСОБА_1 злочину, однак відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Свершов проти України» тяжкість злочину, в якому обґрунтовано підозрюється особа, має суттєве значення, однак не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Відповідно до ч.5 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

Оскільки, як у клопотанні так і під час розгляду клопотання у суді органами досудового розслідування не було надано доказів на підтвердження обставин, які свідчать про те, що заявлені раніше ризики не зменшились або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, то і підстави для продовження строку тримання під вартою відсутні.

Однак, слідчий суддя вважає за необхідним застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю (браслету) в межах строку досудового розслідування, а саме до 30.10.2019 року з наступних підстав.

Аналіз змісту наданих органом досудового розслідування до матеріалів клопотання та досліджених в судовому засіданні доказів в їх сукупності та з огляду на їх вагомість та взаємозв`язок, дають достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що підозрювана ОСОБА_1 має постійне місце проживання, має неповнолітнього сина 2002 року народження, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, має стійкі соціальні зв`язки та має намір брати активну участь у кримінальному провадженні задля захисту своїх прав та інтересів.

Стаття 177 КПК України передбачає, що мета застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваній залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених не неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Враховуючи вказані обставини суд вважає, що такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваною процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 181, 199, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю (браслету) в межах строку досудового розслідування, а саме до 30.10.2019 року включно.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 обмеження у виді заборони залишати місце проживання - АДРЕСА_2 - цілодобово.

Роз`яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з`являтись в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Зобов`язати Вишгородський ВП ГУ НП в Київській області негайно поставити на облік ОСОБА_1 , щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням засобів електронного контролю (браслету).

Ухвала підлягає негайному виконанню органом національної поліції..

Строк дії ухвали - до 30.10.2019 року включно.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошений 25 вересня 2019 року о 17-00 год.

Слідчий суддя М.Б. Баличева