
1/652
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
25 вересня 2019 року м. Київ № 640/18174/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи
ОСОБА_1
до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни
Леонідівни
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
акціонерне товариство «Укрсиббанк»
про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ :
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни (надалі - відповідач), адреса: 02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - акціонерне товариство «Укрсиббанк» (надалі - третя особа), адреса: 04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 2/12, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни від 22 серпня 2019 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №59831435 щодо накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , що містяться на рахунках:
- публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», МФО 300528;
- публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», МФО 300465;
- публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335;
- публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», МФО 351005;
- публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», МФО 300436;
- акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», МФО 305299;
- публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк», МФО 300614;
- публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», МФО 322001;
- акціонерне товариство «ПУМБ», МФО 334851;
- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяну Леонідівну винести постанову про зняття арешту з коштів боржника не пізніше наступного дня з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, у відповідності до приписів статті 287 Кодексу адміністративна судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Тобто, статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений спеціальний десятиденний строк для оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. про арешт коштів боржника від 22 серпня 2019 року.
При цьому, обгрунтовуючи своєчасність звернення до адміністративного суду позивач посилається на те, що про винесення відповідачем вказаної постанови остання дізналась 10 вересня 2019 року після отримання поштою постанови про відкриття виконавчого провадження №59831435 від 19 серпня 2019 року, в якій зазначено ідентифікатор доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, скориставшись даними якого, їй стало відомо про арешт її коштів в рамках виконавчого провадження №59831435.
Проте, позивачем не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів того, що нею копія постанови про відкриття виконавчого провадження №59831435 від 19 серпня 2019 року була отримана саме 10 вересня 2019 року та лише після цього вона, скориставшись даними автоматизованої системи виконавчого провадження Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень дізналась про винесення оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника від 22 серпня 2019 року.
Наведені обставини позбавляють суд можливості встановити своєчасність звернення позивача до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Крім того, суд звертає увагу, що у позовній заяві позивачем визначено процесуальний статус у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача лише акціонерного товариства «Укрсиббанк», в той час, як з прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Т.Л. від 22 серпня 2019 року про арешт коштів боржника в повному обсязі, тобто, й в частині арешту коштів, які розміщені в інших банківських установах.
Проте, позивачем не визначено процесуального статусу інших банківських установ, в яких відкриті рахунки на ім`я позивача.
Крім того, у відповідності до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення вказаних вимог Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не надано до позовної заяви документа про сплату судового збору за звернення до адміністративного суду з позовними вимогами майнового характеру.
Натомість позивачем подано суду клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обгрунтування якого остання послалась на важкий матеріальний стан та відсутність грошових коштів, у зв`язку з накладенням арешту на її рахунок, відкритий в акціонерному товаристві «Укрсиббанк», про що надала відповідні довідку та виписку по картковому рахунку.
Розглянувши вказане клопотання позивача, суд виходить з наступного.
За визначенням статті 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У відповідності до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Так, з доданих до заяви про відстрочення сплати судового збору документів вбачається відсутність грошових коштів на картковому рахунку позивача, відкритому у акціонерному товаристві «Укрсиббанк».
В той же час, позивачем у позовній заяві не спростовано того факту, що окрім рахунку у акціонерному товаристві «Укрсиббанк», на її ім`я відкрито рахунки ще й у публічному акціонерному товаристві «ОТП Банк», публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України», публічному акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль», публічного акціонерному товаристві «Альфа-Банк», акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк», публічному акціонерному товаристві «Креді Агріколь Банк», публічному акціонерному товаристві «Універсал Банк» та у акціонерному товаристві «ПУМБ», про які йдеться мова у оскаржуваній постанові про арешт коштів боржника, що свідчить про те, що на інших рахунках також можуть розміщуватися кошти, а сама постанова про арешт коштів боржника може бути не виконана банківськими установами.
За таких підстав, суд дійшов висновку про те, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у розмірі, встановленому діючим законодавством.
У відповідності до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921 гривень.
З урахуванням розміру заявлених вимог та наведених положень законодавства, ставка судового збору за звернення ОСОБА_1 до суду з адміністративним позовом становить 768,40 гривень.
У відповідності до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Аналізуючи викладені вище обставини та надані докази у їх сукупності, враховуючи те, що позивачем не надано доказів на підтвердження своєчасності звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою, суд дійшов висновку про необхідність надання позивачу додаткового десятиденного терміну для звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити підстави для його поновлення, а також для надання оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом майнового характеру у розмірі 768,40 гривень (отримувач коштів - УК у Печерському районі/Печерський район, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - 34310206084021, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101) або належних та допустимих доказів, які підтверджують наявність підстав для звільнення позивача від його сплати разом з відповідним клопотанням про це.
Керуючись статтями 160-162, 122,123, частиною 1, 2 статті 169, статтями 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
3. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Клочкова
Судове рішення № 84492319, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 25.09.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 640/18174/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: