Ухвала суду № 84492268, 24.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 вересня 2019 року м. Київ № 640/17251/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко А.І., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1

до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини

про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, в якому просить: визнати, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради з прав людини порушили право позивача на захист авторського права; визнати дії Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України в частині підготовки підписання та направлення листів № 2303-03/2457-09 від 21 січня 2019 року, №2303-03/14571-09 від 05 квітня 2019 року, дії Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в частині підготовки, підписання та направлення листа вих. 11807.4/3-7111.3/19/22.3 від 10 червня 2019 року незаконними; визнати бездіяльність Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України в частині нездійснення розгляду відповідно до вимог закону скарг позивача від 12 січня 2019 року та від 21 березня 2019 року, бездіяльність Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в частині нездійснення розгляду відповідно до вимог закону скарг позивача від 13 травня 2019 року незаконними (протиправними); зобов`язати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України відповідно до вимог законодавства розглянути, перевірити скарги позивача від 12 січня 2019 року та від 21 березня 2019 року за результатом розгляду та перевірки вказаних скарг ухвалити передбачені законом рішення, а про результати розгляду та перевірки вказаних скарг повідомити позивача письмово протягом 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили; зобов`язати Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради з прав людини відповідно до вимог закону розглянути та перевірити скаргу позивача від 13 травня 2019 року за результатом розгляду та перевірки вказаної скарги ухвалити передбачені законом рішення, а про результати розгляду та перевірки вказаної скарги повідомити позивача письмово протягом 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили.; стягнути на користь позивача з Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини 80 000 грн моральної шкоди солідарно; стягнути на користь позивача з Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини понесені судові витрати солідарно; постановити окрему ухвалу, якою звернути увагу Прем`єр-Міністра України та Голови Верховної Ради України на факти виявлених правопорушень, а також на необхідність вжиття заходів спрямованих на усунення причин та умов, що сприяли скоєнню порушень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Згідно з частиною 1 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов`язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб`єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов`язків, передбачених законом для даного суб`єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, може бути лише особа, яка володіє процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді.

Відповідно до частини 2 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.

Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20 листопада 2012 року № 5492-VІ (далі по тексту - Закон України № 5492-VІ від 20 листопада 2012 року) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.

Пунктом 6 частини 7 статті 21 Закону України № 5492-VІ від 20 листопада 2012 року встановлено, що до паспорта громадянина України вноситься така інформація як дата народження.

Згідно з пункту 1.2 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 квітня 2012 року №320, паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається територіальними підрозділами Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи) за місцем проживання кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку, а надалі в разі необхідності обмінюється, видається замість утраченого, викраденого або зіпсованого.

Також, відповідно до частини 1 статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" для реєстрації особа або її законний представник подає, серед іншого, документ, до якого вносяться відомості про місце проживання.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону, документи, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб`єктності та належним доказом місця його реєстрації є саме паспорт громадянина України, копія якого до позовної заяви не долучена.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, позивач клопоче про звільнення його від сплати судового збору у зв`язку з незадовільним майновим станом.

При цьому позивач додає до позову довідку про заробітну плату за 2018 рік, декларацію про майновий стан та доходи за 2018 рік та квитанцію про сплату житлово-комунальних послуг.

Проте належним доказом на підтвердження розміру отриманого позивачем доходу є відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2019 рік.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позивач може усунути у триденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- копії паспорту громадянина України ОСОБА_1 ;

- відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2019 рік.

Керуючись статтями 160-162, частиною 1, 2 статті 169, статтею 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу триденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Кузьменко