Ухвала суду № 84492242, 23.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

23 вересня 2019 року м. Київ № 320/3298/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров`я України, Центру тестування при Міністерстві охорони здоров`я України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанови і наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року у справі № 320/3298/19 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до Кабінету Міністрів України (далі також - КМУ, відповідач-1), Міністерства охорони здоров`я України (далі також - МОЗ України, відповідач-2), Центру тестування при Міністерстві охорони здоров`я України (далі також - Центр тестування, відповідач-3) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанови і наказу, разом із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову - передано на розгляд Окружного адміністративного суду міста Києва за підсудністю.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, заява про забезпечення позову в межах справи № 320/3298/19 була розподілена на суддю Вовка П.В.

У своїй заяві, ОСОБА_1 просить суд вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом заборони відповідачу-3 проводити іспити ЄДКІ КРОК 1 та IFOM, які призначені на 25 червня 2019 року та 01-03 липня 2019 року відповідно, про що зазначено в наказі МОЗ України від 05 червня 2019 року № 1252 «Про затвердження змін до Графіка проведення Єдиного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр та тестових екзаменів ліцензійний інтегрованих іспитів».

Відповідно до приписів ч. 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

На підставі наведених вимог КАС України розгляд поданої заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення учасників справи.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 статті 151 КАС України).

При цьому, з аналізу наведених норм права суд зазначає, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При цьому, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв`язку із чим, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Так, в обґрунтування заяви позивач вказує на те, що 19 червня 2019 року Центр тестування розіслав ректорам закладів вищої освіти листа за № 386 «Щодо здійснення організаційно-підготовчих заходів з проведення міжнародного іспиту з основ медицини (фундаментальної дисципліни у комп`ютерній формі)». В цьому листі є Додаток №1 в якому зазначений список речей, які заборонено проносити на посадкові місця приміщення тестування. Останній пункт заборонених речей - будь яка їжа або напої.

На думку заявника, 160 питань, 4 години часу, в спеку, і не можна ні води випити, ні щось з`їсти має розцінюватись як знущанням над студентами, оскільки здорова людина таке не витримає, не кажучи вже про людей, які мають проблеми зі здоров`ям.

Ознайомившись з листом Центру тестування за № 386 «Щодо здійснення організаційно-підготовчих заходів з проведення міжнародного іспиту з основ медицини (фундаментальної дисципліни у комп`ютерній формі)» можна зробити висновок, що Центр тестування не готовий до проведення іспитів, а всі організаційні питання покладені на вищі учбові заклади освіти. Листом також зобов`язано студентів надати письмову згоду на обробку персональних даних та відправку їх до НРМЕ.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Дослідивши подану ОСОБА_1 заяву судом встановлено, що в ній відсутнє достатнє та належне обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд зазначає, що в даному разі наявність ознак протиправності оскаржуваних постанови та наказу може бути виявлена тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем не були надані належні та переконливі докази наявності визначених ч. 2 статті 150 КАС України підстав для забезпечення позову, а тому, відповідно, відсутні підстави для задоволення поданої ОСОБА_1 заяви.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк