Ухвала суду № 84491495, 23.09.2019, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/373/19

Провадження № 1-кп/350/79/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Максиміва І.В.

з участю:

секретаря судових засідань Видойник І.П.

прокурора Романіва М.В.

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілої Гутник П.М.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисників обвинуваченого Козика В.Є., Свинтицького І.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12019090220000010 від 11 січня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки розгляд кримінального провадження триває, а термін тримання під вартою обвинуваченого спливає 27 вересня 2019 року, разом з цим підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш м`який не має, оскільки не встановлено обставин, які б свідчили про зменшення ризиків, що були установлені під час обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Так, ОСОБА_2 неодружений, без утриманців, ніде не працює, раніше притягався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства стосовно свого батька, який є свідком по справі, перебуває на «Д» обліку у психіатричному кабінеті Рожнятівської ЦРЛ. Обвинувачений, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення злочину, що пов`язане з позбавленням волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, які є його родичами та проживають спільно з ним, у зв`язку із захворюванням може безпідставно ухилятись від виконання вказівок суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. А тому застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не можливе, оскільки дасть змогу обвинуваченому впливати на вищевказаних свідків, оскільки останні іншого власного житла не мають та являються родичами обвинуваченого. Крім цього, інші запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання та застава не забезпечать належної поведінки обвинуваченого, осіб, які б викликали довіру та поручились за виконання покладених обов`язків на обвинуваченого не має. З огляду на наведене просить продовжити відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Потерпіла ОСОБА_3 та її представник Гутник П.М. з приводу заявленого клопотання прокурора поклались на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисники Козик В.Є., Свинтицький І.К. заперечили щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав недоведеності прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просили змінити щодо обвинуваченого запобіжний захід на домашній арешт.

Суд заслухавши думку учасників судового розгляду приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 14 січня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвалою Рожнятівського районного суду від 12 березня 2019 року обвинуваченому ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який неодноразово продовжувався судом, останній раз 30 липня 2019 року, який закінчується 27 вересня 2019 року.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 спливає 27 вересня 2019 року, однак судовий розгляд кримінального провадження триває, сам обвинувачений та частина свідків ще недопитані судом, злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_2 , згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, а тому обвинувачений усвідомлюючи тяжкість та неминучість покарання у разі доведення його вини, може переховуватися від суду. Суд враховує також те, що при зміні обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, обвинувачений зможе впливати на потерпілу та свідків, які ще недопитані судом, з метою дачі ними показань вигідних йому, оскільки останні являються його родичами та проживають разом з ним в одному житлі, іншого житла не мають, а тому мета кримінального судочинства може бути недосяжною. Таким чином суд приходить до висновку, про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд не вбачає підстав для зміни йому раніше обраного запобіжного заходу на більш м`який.

Відтак, для запобігання вказаним ризикам, враховується суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року.

Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбаченого ч. 2 ст. 183 КПК України, на даному етапі розгляду кримінального провадження не встановлено та стороною захисту не надано. Крім цього, стороною захисту не наведено жодних підстав, що інші більш м`які запобіжні заходи забезпечать належну поведінку обвинуваченого.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , оскільки на думку суду будь-які інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечить належної поведінки обвинуваченого під час розгляду даного кримінального провадження.

Таким чином, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що злочин в якому обвинувачується ОСОБА_2 , згідно даних обвинувального акту, вчинений із застосуванням насильства та спричинив смерть малолітньої дитини, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст. 176-178, 197, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Ясень Рожнятівського району Івано-Франківської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в установі виконання покарань № 12 м. Івано-Франківська, строком на 60 (шістдесят) днів - до 21 листопада 2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Максимів І.В.