Вирок № 84490259, 24.09.2019, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/2027/18

Провадження № 1-кп/194/60/19

В И Р ОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2019 року м. Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - Соколової Ю.І.,

секретаря судового засідання - Коркіної Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 грудня 2018 року за № 12018040400000561 у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вербки, Павлоградського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні нікого не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,раніше судимого:

- 16 грудня 1997 року Павлоградським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 45 КК України з випробувальним терміном 2 роки;

- 20 липня 1998 року Павлоградським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ст. 44, ч. 3 ст. 81, ст. 44, ст. 43, ст. 42 (в редакції 1960 року) КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців. Звільнений 18 травня 2000 року умовно-достроково на 1 рік 2 місяця 5 днів;

- 11 грудня 2000 року Павлоградським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст. 143, ст. 42, ст. 43 (в редакції 1960 року) КК України до позбавлення волі строком на 4 роки з конфіскацією майна. Звільнений 11 серпня 2004 року по відбуттю строку покарання;

- 17 квітня 2006 року Томаківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки;

- 16 лютого 2011 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ст. 69, ч. 5 ст. 186, ст. 69, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 7 років 4 місяця з конфіскацією майна. Звільнений 12 липня 2012 року умовно-достроково на 7 місяців 14 днів.

- 04 квітня 2014 року Юр`ївським районним суду Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки;

- 23 квітня 2014 року Юр`ївським районним суду Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці;

- 13 травня 2014 року Юр`ївським районним суду Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 4 місяця;

- 04 червня 2014 року Юр`ївським районним суду Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 7 місяців позбавлення волі;

- 23 червня 2014 року Юр`ївським районним суду Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років;

- 04 вересня 2014 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2014 року визначено порядок застосування покарання ОСОБА_1 за вироком Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2014 року та Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області від 04 вересня 2014 року та відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, остаточно до відбування призначеного покарання у виді 5 років позбавлення волі;

- 24 березня 2015 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнений 15 березня 2018 року за відбуттям строку покарання;

- 18 квітня 2019 року Юр`ївським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 місяців арешту;

- 21 травня 2019 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ст. 75 КК України до 2 років позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки;

- 21 червня 2019 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до6 місяців арешту;

- 08 серпня 2019 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до6 місяців арешту;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України,

прокурора - Муха Я.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 01 грудня 2018 року приблизно о 13.00 годин, перебуваючи в торгівельному павільйоні «ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2», який розташований в торгівельному центі «Маяк» по вул. Харківська, № 5 в м. Тернівка Дніпропетровської області, помітив, що в кишені продавця ОСОБА_2 знаходиться мобільний телефон, після чого ОСОБА_1 по раптово виниклому злочинному умислу, спрямованому на незаконне збагачення, шляхом таємного викрадення чужого майна, підійшов до ОСОБА_2 , яка відволіклась на відвідувача магазину, та з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, умисно, таємно, повторно, почав витягувати з кишені ОСОБА_2 мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 5 А», вартість якого склала 2260 грн., але потерпіла ОСОБА_2 , відчувши що з її кишені витягнули телефон, і усвідомлюючи протиправність дій ОСОБА_1 , з метою повернення викраденого звернулася до ОСОБА_1 , щоб той повернув телефон, але ОСОБА_1 , не звертаючи увагу на оклики потерпілої ОСОБА_2 та розуміючи, що його дії фактично відкриті, почав втікати з мобільним телефоном, але втекти та розпорядитися викраденим не зміг, так як був затриманий самою потерпілою ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_3 .

Таким чином ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

В судове засідання потерпіла ОСОБА_2 не з`явилася, надала суду письмову заяву, в якій просила кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 розглянути без її участі, претензій майнового та морального характеру до обвинуваченого не має. Покарання просила призначити суворе та не заперечувала проти застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 , винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив у судовому засіданні, що дійсно, 01 грудня 2018 року приблизно о 13.00 годин, перебуваючи в торгівельному павільйоні «ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2», який розташований в торгівельному центі «Маяк» по вул. Харківська, № 5 в м. Тернівка Дніпропетровської області, викрав з кишені ОСОБА_2 мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 5 А», але був затриманий самою потерпілою. Він чув, як потерпіла просила віддати їй мобільний телефон. Наполягав на застосуванні ч. 3 ст. 349 КПК України.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні ним кримінального правопорушення, його свідчення відповідають суті обвинувачення, який правильно розуміє обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 доведена, його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України, тобто замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочинів до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він громадянин України, раніше судимий,на утриманні нікого не має, перебував на диспансерних обліках в диспансерно-поліклінічному відділенні № 6 КЗ «ДОКЛПО» Фтизіатрія» ДОР», в кабінеті «Довіра» та КІЗі КЗ «Павлоградська ЦРЛ» ДОР», страждає на тяжкі захворювання; на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, є інвалідом ІІ групи, за місцем проживання характеризується посередньо.

З досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_1 , підготовленої 30 січня 2019 року Павлоградським міськрайонним відділом філії Державна Установа «Центрпробації» у Дніпропетровській області Міністерства юстиції України, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою без реєстрації: АДРЕСА_2 , разом з дружиною, умови для проживання задовільні. Офіційно не працює, але інколи працює по найму, спиртними напоями не зловживає, з сусідами не конфліктує, характеризується посередньо. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк не можливе.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 по кримінальному провадженню, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає: щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 67 КК України, суд визнав рецидив злочинів.

Суд дійшов висновку, що обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69, 69-1 КК України.

Згідно з ч. 3 ст. 68 КК України, за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, 08 серпня 2019 року вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 . визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та засуджений до 6 місяців арешту.

Встановлено, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України в цьому кримінальному провадженні, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив до ухвалення попереднього вироку суду від 08 серпня 2019 року.

Згідно положень ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, за сукупністю злочинів.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , те, що він раніше неодноразово судимий, в зв`язку з чим має не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості, обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, те, що обвинувачений після зміни йому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, на шлях виправлення та перевиховання не став, не виправдав довіру суду, в період не знятих та не погашених у встановленому законом порядку судимість, знову вчинив умисні корисливі злочини проти власності, суспільно корисною працею не займається, та враховуючи його стан здоров`я, наявність тяжких хвороб та ІІ групи інвалідності, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання за пред`явленим обвинуваченням в межах санкцій ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України, відповідно до ч. 3 ст. 68 КК України, у виді позбавлення волі на певний строк, близького до мінімального покарання для даного виду злочину, призначивши покарання з урахуванням ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покаранням більш суворим.

Таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 118, 122 КПК України.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покаранням більш суворим, призначеним покаранням за цим вироком поглинути покарання, призначене за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2019 року та остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 20 червня 2019 року, з моменту фактичного затримання.

Зарахувати в строк відбуття покарання період знаходження ОСОБА_1 під вартою з 01 грудня 2018 року по 17 січня 2019 року.

Вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2019 року за ч. 2 ст. 185 КК України, за яким ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді 2 років позбавлення волі із звільненням з іспитовим строком 2 роки - виконувати самостійно.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_1 ) на користь держави - УК у Шевченківському районі м. Дніпра (Шев.р./24060300), р/р 31111115004004, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37989274, найменування установи банку: Казначейство України (ЕАП) в рахунок відшкодування процесуальних витрат за проведення судової товарознавчої експертизи (№ 11/12.1/1099 від 18 грудня 2018 року), грошові кошти у розмірі 572 (п`ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 5 А», ІМЕІ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 та фіскальний чек на придбання телефону, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_2 , після набрання вироком законної сили - залишити законному володільцеві ОСОБА_2 .

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ю.І. Соколова