Рішення № 84490164, 24.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 вересня 2019 року № 640/22313/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АГРОВІТ КОМПАНІ»доГоловного управління ДФС у м. Києві Державної фіскальної служби Українипро визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОВІТ КОМПАНІ», код ЄДРПОУ 40710525 (далі також - позивач, ТОВ «АГРОВІТ КОМПАНІ») з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач 1, ГУ ДФС у м. Києві) та Державної фіскальної служби України (далі також - відповідач 2, ДФС України), в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати Рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 26.11.2018 №1001383/40710525 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 31.10.2018 в ЄРПН, від 27.11.2018 №1002491/40710525 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 01.11.2018 в ЄРПН, від 27.11.2018 №1002493/40710525 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 02.11.2018 в ЄРПН, від 28.11.2018 №1004698/40710525 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 03.11.2018 в ЄРПН, від 05.12.2018 №1014047/40710525 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 04.11.2018 в ЄРПН, від 28.11.2018 №1004699/40710525 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 05.11.2018 в ЄРПН;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №4 від 31.10.2018, №1 від 01.11.2018, №2 від 02.11.2018, №3 від 03.11.2018, №4 від 04.11.2018 та №5 від 05.11.2018, що подані ТОВ «АГРОВІТ КОМПАНІ».

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач після направлення засобами електронного зв`язку податкових накладних, виписаних на адресу контрагента-покупця СП ТОВ «НИВА ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ» в рамках договору поставки від 23.01.2018 №38/2018, для реєстрації таких в Єдиному реєстрі податкових накладних отримав квитанції про зупинення реєстрації цих податкових накладних. Позивач стверджує, що ним у встановленому законом порядку були подані до контролюючого органу відповідні письмові пояснення щодо суті господарських операцій та копії підтверджуючих (первинних) документів. Проте такі пояснення та документи безпідставно не були враховані органом ДФС при прийнятті рішень з питання наявності підстав для реєстрації податкових накладних. Позивач вважає, що про протиправність та необґрунтованість оспорюваних рішень додатково свідчить те, що в текстах таких рішень не були наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих ТОВ «АГРОВІТ КОМПАНІ» пояснень і документів, а також не зазначено, яких саме документів, окрім тих, що вже були подані товариством, не вистачає для прийняття рішень про реєстрації відповідних податкових накладних.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва Аблова Є.В. від 04.01.2019 відкрито провадження у справі №640/22313/18 за вказаним позовом ТОВ «АГРОВІТ КОМПАНІ» та дану справу призначеного до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В подальшому матеріали даної адміністративної справи були прийнятті до провадження суддею Окружного адміністративного суду м. Києва Скочок Т.О., про що винесено відповідну ухвалу від 03.06.2019, та розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

11.02.2019 та 12.03.2019 від представника відповідачів через канцелярію суду надійшли відзиви на позовну заяву з доказами направлення копій таких на поштову адресу позивача. Свої заперечення проти позову ГУ ДФС у м. Києві та ДФС України мотивували тим, що оспорювані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних ТОВ «АГРОВІТ КОМПАНІ» були прийняті з дотриманням та у відповідності до норм чинного законодавства. Зокрема, представник відповідачів пояснив, що за наслідками зупинення реєстрації податкових накладних №4 від 31.10.2018, №1 від 01.11.2018, №2 від 02.11.2018, №3 від 03.11.2018, №4 від 04.11.2018 та №5 від 05.11.2018 позивачем разом з повідомленнями про підтвердження реальності операцій за такими податковими накладними були надані сканкопії документів, деякі з яких неможливо було ідентифікувати. Також представник ГУ ДФС у м. Києві зазначив, що ТОВ «АГРОВІТ КОМПАНІ» не надало документи, що підтверджують факт проведення розрахунків з покупцем та постачальником, штатний розпис, складські документи. У зв`язку з цим відповідна Комісія встановила, що ТОВ «АГРОВІТ КОМПАНІ» не надало копій документів, необхідних для прийняття рішень для реєстрації податкових накладних.

У своє чергу представник позивача подав до канцелярії суду відповідь на відзив, де зазначив про надання ТОВ «АГРОВІТ КОМПАНІ» до Комісії органу ДФС після зупинення реєстрації податкових накладних документів, передбачених п. 14 Порядку №117, що були достатні для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних в Реєстрі.

Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

23.01.2018 між ТОВ «АГРОВІТ КОМПАНІ» (як постачальником) і Спільним українсько-великобританським ТОВ «Нива Переяславщини» (як покупцем) був укладений договір поставки №38/2018. За умовами п.п. 1.1, 1.2, 2.2, 3.2, 3.3 цього договору, постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах, в кількості та за цінами, визначеними цим договором і специфікаціями до нього, що укладаються сторонами цього договору на кожну окрему партію товару. Приймання-передавання товару оформлюється відповідними накладними на кожну окрему партію, підпис покупця на яких підтверджує факт отримання покупцем товару та перехід права власності на товар від постачальника до покупця. Передача товару здійснюється постачальником на своєму складі або на складі покупця, що визначається у специфікаціях. Передача товару на складі постачальника здійснюється на умовах EXW (склад постачальника, адреса якого зазначається у специфікації), а постачання товару до складу покупця здійснюється постачальником за власний рахунок на умовах DDP (склад покупця, адреса якого зазначається у специфікації), відповідно до Правил (Інкотермс-2010). Постачання товару здійснюється окремими партіями, при цьому партією товару вважається відвантажений на умовах цього договору товар по одній видатковій накладній та/або товарно-транспортній накладній в межах однієї специфікації. Розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на зазначені у цьому договорі рахунки сторін в установах банків. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на рахунок отримувача. При цьому, якщо сторонами у специфікаціях не обумовлено інше, оплата по даному договору проводиться покупцем окремо за кожну партію поставленого товару на наступних умовах: оплата у розмірі 80% від вартості товару протягом 3-х банківських днів з моменту поставки товару; оплата у розмірі 20% від вартості товару протягом 3-х банківських днів з моменту реєстрації постачальником податкової накладної.

Крім того, у п. 2.5 цього ж договору сторонами було узгоджено, що у випадку невідповідності показників якості поставленого товару показникам, вказаним у п. 2.4 даного договору, покупець має право зменшити ціну товару на вартість послуг елеватора по доведенню товару до базисної кондиції, а також на процент зменшення фізичної ваги, що відбулось при доведенні товару до базисної кондиції.

Згідно специфікації №2 від 30.10.2018 до описаного вище договору поставки предметом поставки була партія товару - кукурудзи у кількості 400 тон (+/- 30%), з відповідними якісними характеристиками, строк передачі товару: з 30.10.2018 по 05.11.2018, умови поставки товару: DDP за адресою: Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. переяславське, умови оплати: протягом 3-х банківських днів по факту поставки.

Як пояснив представник позивача у тексті позовної заяви, на виконання договору поставки від 23.01.2018 №38/2018 ТОВ «АГРОВІТ КОМПАНІ» здійснило відпуск товару покупцю (СП ТОВ «НИВА ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ») про що склало наступні видаткові накладні: №РН-0000076 від 31.10.2018 на суму 716 703 грн. (з ПДВ), №РН-0000077 від 01.11.2018 на суму 562 887 грн. (з ПДВ), №РН-0000078 від 02.11.2018 на суму 145 197 грн. (з ПДВ), №РН-0000079 від 03.11.2018 на суму 427 725 грн. (з ПДВ), №РН-000008 від 04.11.2018 на суму 807 105 грн. (з ПДВ) і №РН-0000081 від 05.11.2018 на суму 264 966 грн. (з ПДВ).

Також на виконання умов договору поставки ТОВ «АГРОВІТ КОМПАНІ» виставило СП ТОВ «НИВА ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ» рахунки-фактури №СФ-0000070 від 31.10.2018, №СФ-0000071 від 01.11.2018, №СФ-0000072 від 02.11.2018, №СФ-0000073 від 03.11.2018, №СФ-0000074 від 04.11.2018, №СФ-0000075 від 05.11.2018.

За даними наданих позивачем банківських виписок 02.11.2018, 05.11.2018, 06.11.2018 та 09.11.2018 СП ТОВ «НИВА ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ» частково сплатило за вказаними рахунками-фактурами, шляхом перерахування на рахунок ТОВ «АГРОВІТ КОМПАНІ» у банку безготівкових коштів, всього на загальну суму 2 437 174,50 грн. (з ПДВ).

Керуючись приписами п. 187.1 ст. 187, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України (щодо правила «першої події»), ТОВ «АГРОВІТ КОМПАНІ», як постачальник, виписало на адресу покупця - СП ТОВ «НИВА ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ» наступні податкові накладні:

- від 31.10.2018 №4 на суму 716 703 грн. (в т.ч. ПДВ 119 450,50 грн.) з номенклатурою товару: «кукурудза 3 кл», код згідно з УКТ ЗЕД 1005;

- від 01.11.2018 №1 на суму 562 887 грн. (в т.ч. ПДВ 93 814,50 грн.) з номенклатурою товару: «кукурудза 3 кл», код згідно з УКТ ЗЕД 1005;

- від 02.11.2018 №2 на суму 145 197 грн. (в т.ч. ПДВ 24 199,50 грн.) з номенклатурою товару: «кукурудза 3 кл», код згідно з УКТ ЗЕД 1005;

- від 03.11.2018 №3 на суму 427 752 грн. (в т.ч. ПДВ 71 292 грн.) з номенклатурою товару: «кукурудза 3 кл», код згідно з УКТ ЗЕД 1005;

- від 04.11.2018 №4 на суму 807 105 грн. (в т.ч. ПДВ 134 517 грн.) з номенклатурою товару: «кукурудза 3 кл», код згідно з УКТ ЗЕД 1005;

- від 05.11.2018 №5 на суму 264 966 грн. (в т.ч. ПДВ 44 161 грн.) з номенклатурою товару: «кукурудза 3 кл», код згідно з УКТ ЗЕД 1005.

За наслідками надіслання податкових накладних №4 від 31.10.2018, №1 від 01.11.2018, №2 від 02.11.2018, №3 від 03.11.2018, №4 від 04.11.2018 та №5 від 05.11.2018 до ДФС України засобами електронного зв`язку з метою здійснення реєстрації таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Реєстр), 14.11.2018, 16.11.2018, 19.11.2018, 20.11.2018 та 26.11.2018 ТОВ «АГРОВІТ КОМПАНІ» отримало електронні квитанції про те, що: документи прийнято, проте реєстрацію таких зупинено. В якості підстави для зупинення реєстрації даних податкових накладних ДФС України зазначено наступну: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критерії ризиковості платника податку». Одночасно платнику було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі.

У листопаді-грудні 2018 року ТОВ «АГРОВІТ КОМПАНІ» направило до ДФС України електронні повідомлення за №1 від 22.11.2018, №2 від 23.11.2018, №3 від 24.11.2018, №4 від 26.11.2018, №6 від 03.12.2018 та №5 від 26.11.2018 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податкових накладних реєстрацію яких зупинено, разом з поясненнями та сканкопіями документів.

Зі змісту відзиву на позов відповідача 1 вбачається, що позивачем з метою підтвердження наявності правових підстав для виписки зупинених податкових накладних до органу ДФС були надіслані копії, зокрема, таких документів: договору поставки від 23.01.2018 №38/2018, специфікації №2 від 30.10.2018 до договору поставки, видаткових накладних, рахунків-фактур, банківських виписок; оборотно-сальдових відомостей та карток по рахунку бухгалтерського обліку 631 по операціях з контрагентом СП ТОВ «НИВА ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ»; актів списання лишків товарних запасів (товарної продукції); актів-розрахунків, складених ТОВ «АГРОВІТ КОМПАНІ» і СП ТОВ «НИВА ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ» за результатами перевірки кількості та якості поставлених партій товару; договору на перевезення вантажу автомобільним транспортом від 10.09.2018 №ФТ-1102, укладеного між ТОВ «АГРОВІТ КОМПАНІ» (як замовником) і ТОВ «ФРІ ТРЕЙДІНГ ГРУП» (як виконавцем), актів надання послуг з перевезення кукурудзи, товарно-транспортних накладних; договорів поставок, укладених між ТОВ «АГРОВІТ КОМПАНІ» (як покупцем) і виробниками сільськогосподарської продукції - СФГ «ЗОРЯ» та ДП «ДАН-МІЛК», первинних і розрахункових документів до таких договорів поставок, та ін.

За результатами розгляду отриманих документів комісія ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла наступні рішення:

- від 26.11.2018 за №1001383/40710525 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 31.10.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В якості підстави для прийняття такого рішення зазначено наступне: «ненадання платником податків копій документів - Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)»;

- від 27.11.2018 за №1002491/40710525 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 01.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В якості підстави для прийняття такого рішення зазначено наступне: «ненадання платником податків копій документів - Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)

Розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків

Документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавцем (документи, які не надано підкреслити)». Крім того, у графі «Додаткова інформація» цього Рішення було зазначено, що окремі з отриманих від платника документів неможливо ідентифікувати, а саме: податкова накладна ТОВ «АГРОВІТ КОМПАНІ» №1 від 01.11.2018, банківська виписка за 05.11.2018, картка рахунку 631, податкова накладна СП ТОВ «НИВА ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ» №123 від 01.11.2018;

- від 27.11.2018 за №1002493/40710525 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 02.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В якості підстави для прийняття такого рішення зазначено наступне: «ненадання платником податків копій документів - Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)

Розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків

Документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавцем (документи, які не надано підкреслити)». Крім того, у графі «Додаткова інформація» цього Рішення було зазначено, що окремі з отриманих від платника документів неможливо ідентифікувати, а саме: банківська виписка за 06.11.2018, відомість по рахунку 631, податкова накладна СП ТОВ «НИВА ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ» №125 від 02.11.2018;

- від 28.11.2018 за №1004698/40710525 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 03.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В якості підстави для прийняття такого рішення зазначено наступне: «ненадання платником податків копій документів - Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)

Розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків». Крім того, у графі «Додаткова інформація» цього Рішення було зазначено, що окремі з отриманих від платника документів неможливо ідентифікувати, а саме: документи довільного формати від 26.11.2018 з різними реєстраційними номерами;

- від 05.12.2018 за №1014047/40710525 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 04.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В якості підстави для прийняття такого рішення зазначено наступне: «ненадання платником податків копій документів - Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)

Розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків

Документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавцем (документи, які не надано підкреслити)». Крім того, у графі «Додаткова інформація» цього Рішення було зазначено, що окремі з отриманих від платника документів неможливо ідентифікувати, а саме: податкова накладна ТОВ «АГРОВІТ КОМПАНІ» №4 від 04.11.2018, банківська виписка за 06.11.2018, картка рахунку 631;

- від 28.11.2018 за №1004699/40710525 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 05.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В якості підстави для прийняття такого рішення зазначено наступне: «ненадання платником податків копій документів - Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)

Розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків». Крім того, у графі «Додаткова інформація» цього Рішення було зазначено, що окремі з отриманих від платника документів неможливо ідентифікувати, а саме: документи довільного формати від 26.11.2018 з різними реєстраційними номерами.

Вважаючи такі дії та рішення відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При цьому, в силу положень п. 201.7. ст. 201 цього Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з абз. 1 - 3, 5 п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України 21.02.2018 №204) (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Положеннями п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок) передбачено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.п. 12, 13 Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

У контексті наведеного змісту положення Порядку суд звертає увагу на те, що положеннями пп. 3 п. 13 Порядку передбачено зазначення «критерій(ї) ризиковості платника податку» та/або «критерій(ї) ризиковості здійснення операцій».

Критерії ризиковості платника податку визначені у п. 1 листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, а критерії ризиковості здійснення операцій - у п. 2 зазначеного листа.

Згідно з п. 2 листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 податкові накладні / розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій. Тобто, податкові накладні / розрахунки коригування підлягають перевіряються саме на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій, переліченим у п. 2 листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18.

Натомість на відповідність критеріям, передбаченим у п. 1 вказаного листа, перевіряються саме платники податку.

Також п. 1 листа ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 передбачено, що у разі виявлення, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

У свою чергу пп. 1.6 п. 1 листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 містить 7 критеріїв, за якими комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків.

Зазначені норми вказують на те, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є встановлення невідповідності: платника податку - критеріям ризиковості платника податку, а податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції. У разі встановлення невідповідності платника податку критеріям, що перелічені у п. 1.6 листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної необхідно зазначити, який саме із перелічений у критерії було виявлено.

Проаналізувавши зміст наявних у справі квитанцій щодо зупинення реєстрації податкових накладних позивача суд встановив, що у них в якості підстави для зупинення реєстрації податкових накладних позивача зазначено: «ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку». Водночас посилання на невідповідність тієї чи іншої податкової накладної критеріям, визначеним для перевірки ризиковості операцій - відсутні. Відсутні посилання на те, який саме із семи передбачених у пп. 1.6 п. 1 критеріїв було встановлено у випадку ТОВ «АГРОВІТ КОМПАНІ».

Таким чином, приймаючи рішення про зупинення реєстрації спірних податкових накладних ДФС України не виконала вимоги пп. 3 п. 13 Порядку, оскільки зазначені у квитанціях від 14.11.2018, 16.11.2018, 19.11.2018, 20.11.2018 та 26.11.2018 відомості не дають можливості однозначно встановити: критерії ризиковості кого саме було виявлено: платника податків чи податкової накладної (операції); який саме із семи критерії, передбачених п. 1.6 листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 був виявлений у даному випадку.

Під час судового розгляду даної справи відповідачами також не було надано суду документально обгрунтованих письмових пояснень на підтвердження обставин відповідності ТОВ «АГРОВІТ КОМПАНІ» критеріям, що зазначені в пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 14 Порядку перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З наявних у справі матеріалів суд встановив, що у листопаді-грудні 2018 року позивачем направлялись повідомлення разом з поясненнями, копіями первинних та інших документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Відповідно до п. 21 Порядку підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Форма рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування затверджена в додатку 2 до Порядку.

З контексту наведених вище норм права та виходячи зі змісту затвердженої форми рішення про відмову в реєстрації податкової накладної можна дійти висновку, що таке рішення Комісії регіонального органу ДФС повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. А саме затверджена Порядком №117 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, документи, яких на думку контролюючого органу, не вистачає повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна, тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки господарської операції мають бути надані, але відсутні.

В оскаржуваних рішеннях Комісії при ГУ ДФС у м. Києві зазначено, що підставами для відмови в реєстрації податкової накладної стало ненадання платником податків копій документів, а саме:

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг зберігання і транспортування навантаження розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних;

- розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків;

- документів щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачена договором та/або законодавцем.

Наведені обставини свідчать, що в порушення вимог законодавства оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних містять лише абстрактні твердження про ненадання загальних переліків документів, без конкретизації (підкреслення) конкретних документів з таких переліків, яких з урахування особливостей, характеру та обсягу господарських операцій.

У контексті наведеного висновку суд враховує те, що згідно з постановами Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 01.02.2019 у справ №810/3938/18 загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів, як актів правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, посилаючись на відсутність окремих документів, як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних позивача, Комісія ГУ ДФС у м. Києві зобов`язана була чітко вказати перелік таких документів із зазначенням обґрунтування необхідності їх надання. Саме по собі загальне посилання на ненадання певних документів, можливість подання яких передбачена п. 14 Порядку, не є виконанням вимог щодо форми і змісту індивідуального акту.

Надаючи оцінку безпосередньо наданим позивачем разом з Повідомленнями копіям документів з метою спростування наявності підстав для зупинення податкових накладних, суд зазначає наступне.

Ненадання документів, передбачених п. 14 Порядку, може бути підставою для відмови у реєстрації податкової накладної виключно за умови, що такі документи повинні були складатися згідно умов договору або вимог закону та перебували або повинні були перебувати у розпорядженні платника податків.

В даному випадку відповідачами не було спростовано нормативно та документально, що позивач разом з переліченими вище Повідомленнями надав ГУ ДФС у м. Києві копії документів, що підтверджують обставини, що стали підставами для виписки зупинених податкових накладних, проте такі документи безпідставно не були враховані контролюючим органом.

Що стосується посилання представників відповідачів на те, що копії окремих отриманих від позивача документів не могли бути ідентифіковані, то суд оцінює їх критично з наступних мотивів. По-перше, інших наданих позивачем документів, на думку суду, було достатньо для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних. По-друге, п. 21 Порядку не містить такої підстави для відмови в реєстрації податкової накладної як неможливість ідентифікації отриманих від платника документів.

За наведених обставин суд вважає, що сукупність поданих позивачем до матеріалів справи копій первинних та інших документів не дають підстав для сумніву щодо реальності фінансово-господарських операцій ТОВ «АГРОВІТ КОМПАНІ» з СП ТОВ «НИВА ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ» щодо поставки партій кукурудзи. Також суд вважає, що наданий позивачем пакет документів до контролюючого органу був достатнім для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних №4 від 31.10.2018, №1 від 01.11.2018, №2 від 02.11.2018, №3 від 03.11.2018, №4 від 04.11.2018 і №5 від 05.11.2018 в Реєстрі.

На підставі вище зазначеного та зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством умов, у зв`язку з наявністю яких норми п. 187.1 ст. 187, 201.10 ст. 201 ПК України пов`язують обов`язок платника податку скласти та зареєструвати в Реєстрі податкову накладну, а також враховуючи, що достовірність наявних у позивача документів для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних не спростована відповідачами, суд приходить до висновку, що у Комісії при ГУ ДФС у м. Києві не було правових підстав для відмови позивачу у реєстрації його податкових накладних.

Таким чином, рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, при Головному управлінні ДФС у м. Києві від 26.11.2018 №1001383/40710525, від 27.11.2018 №1002491/40710525, від 27.11.2018 №1002493/40710525, від 28.11.2018 №1004698/40710525, від 05.12.2018 №1014047/40710525, від 28.11.2018 №1004699/40710525 суд вважає такими, що прийняті необґрунтовано і непропорційно, а відтак, - такими, що підлягають скасуванню.

Щодо правомірності заявленої позивачем вимоги про зобов`язання ДФС України здійснити реєстрацію податкових накладних №4 від 31.10.2018, №1 від 01.11.2018, №2 від 02.11.2018, №3 від 03.11.2018, №4 від 04.11.2018 і №5 від 05.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.

За змістом ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оскільки в ході розгляду даної справи суд дійшов висновку про необхідність скасування рішень Комісії при ГУ ДФС у м. Києві про відмову у реєстрації податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних, то останнє тягне за собою необхідність зобов`язання відповідача 2 (ДФС України) вчинити дії з метою відновлення порушених прав позивача.

Положеннями п. 28 Порядку №117 передбачено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Поряд з цим, п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).

За таких обставин, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовної вимоги позивача, шляхом зобов`язання ДФС України зареєструвати податкові накладні ТОВ «АГРОВІТ КОМПАНІ» датою їх отримання ДФС, що, водночас, з урахуванням наведеного, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача 2, а є належним та достатнім способом відновлення порушеного права позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії платіжного доручення від 26.12.2018 за №1109, ТОВ «АГРОВІТ КОМПАНІ» під час звернення до суду з цим адміністративним позовом сплатило судовий збір у розмірі 10 572 грн.

У зв`язку з цим суд вказує про присудження на користь позивача відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судових витрат у загальному розмірі 10 572 грн.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 134, 139, 241 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОВІТ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 40710525, адреса місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 19) до Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) та Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, при Головному управлінні ДФС у м. Києві від 26.11.2018 №1001383/40710525, від 27.11.2018 №1002491/40710525, від 27.11.2018 №1002493/40710525, від 28.11.2018 №1004698/40710525, від 05.12.2018 №1014047/40710525, від 28.11.2018 №1004699/40710525, якими було відмовлено в реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОВІТ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 40710525) за №4 від 31.10.2018, №1 від 01.11.2018, №2 від 02.11.2018, №3 від 03.11.2018, №4 від 04.11.2018 і №5 від 05.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №4 від 31.10.2018, №1 від 01.11.2018, №2 від 02.11.2018, №3 від 03.11.2018, №4 від 04.11.2018 і №5 від 05.11.2018, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОВІТ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 40710525, в Єдиному реєстрі податкових накладних датами їх отримання, а саме - 14.11.2018, 19.11.2018, 16.11.2018, 26.11.2018, 20.11.2018 та 16.11.2018 відповідно.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОВІТ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 40710525, адреса місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 19) документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 286 грн. (п`ять тисяч двісті вісімдесят шість гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОВІТ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 40710525, адреса місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 19) документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 286 грн. (п`ять тисяч двісті вісімдесят шість гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок