Рішення № 84490154, 24.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 вересня 2019 року № 640/18813/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС»доГоловного управління ДФС у Київській області Державної фіскальної служби Українипро скасування рішень, зобов`язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС», код ЄДРПОУ 40143853 (далі також - ТОВ «АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС», позивач) з позовом до Державної фіскальної служби України (далі також - відповідач 2, ДФС України), в якому просило:

- скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №880295/40143853 від 13.08.2018 та №901652/40143853 від 31.08.2018;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №4 від 20.07.2018 та №8 від 30.06.2018 протягом одного тижня з дня набрання законної сили судовим рішенням, датою їх направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач після направлення засобами електронного зв`язку податкових накладних №8 від 30.06.2018 і №4 від 20.07.2018, виписаних на адресу контрагента-покупця ТОВ «СЕНДІ ПАРК-КИЇВ ЕЛІТ» в рамках договору оренди нерухомого майна від 30.06.2017, для реєстрації таких в Єдиному реєстрі податкових накладних отримав квитанції про зупинення реєстрації цих податкових накладних. Позивач стверджує, що ним у встановленому законом порядку були подані до контролюючого органу відповідні письмові пояснення щодо суті господарських операцій та копії підтверджуючих (первинних) документів. Проте такі пояснення та документи безпідставно не були враховані органом ДФС при прийнятті рішень з питання наявності підстав для реєстрації податкових накладних. Крім того, позивач вважає, що ДФС України зупиняючи реєстрацію податкових накладних ТОВ «АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС» допустила перевищення наданих їй повноважень при здійсненні функцій податкового контролю, що свідчить про протиправність таких вчинених дій та в подальшому прийнятих рішень про відмову у реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018 відкрито провадження у справі №640/18813/18 за вказаним позовом ТОВ «АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС» та дану справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Крім того, іншою ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2019 в якості співвідповідача у справі залучено Головне управління ДФС у Київській області (далі - відповідач 1, ГУ ДФС у Київській області).

26.02.2019 від представника відповідачів через канцелярію суду надійшли відзиви на позовну заяву з доказами направлення копій таких на поштову адресу позивача. Свої заперечення проти позову ГУ ДФС у Київській області та ДФС України мотивували тим, що оспорювані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних ТОВ «АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС» були прийняті з дотриманням та у відповідності до норм чинного законодавства. Зокрема, представник відповідачів пояснив, що за наслідками зупинення реєстрації податкових накладних №8 від 30.06.2018 і №4 від 20.07.2018 позивачем разом з повідомленнями про підтвердження реальності операцій за такими податковими накладними були надані сканкопії документів, де які з яких виявились недоступними до перегляду та для дослідження. У зв`язку з цим відповідною Комісією було встановлено, що ТОВ «АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС» не надало копій документів, необхідних для прийняття рішень для реєстрації податкових накладних. На підтвердження наведених обставин представник відповідача 1 надав суду разом з відзивом витяг з АІС «Податковий блок».

Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

30.06.2017 між ТОВ «АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС» (як орендодавцем) і ТОВ «СЕНДІ ПАРК-КИЇВ ЕЛІТ» (як орендарем) був укладений договір оренди нерухомого майна. За умовами цього договору, орендодавець передає, а орендар приймає за плату на певний строк у користування нерухоме майно - певні визначені нежитлові приміщення у будівлі, що знаходиться за адресою: Україна, Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Садова, 1, літ. «Г», загальною площею 2503,6 кв.м., що розташовані в будівлі торгово-розважального центру. Відповідно до п. 1.2 цього договору, орендодавець засвідчує, що він на законних підставах користується приміщеннями, зазначеними у п. 1.1 даного договору, та має повноваження щодо передачі таких в оренду на підставі договорів позички нерухомого майна №9/17 та №8/17 від 16.06.2017, укладених між ТОВ «ДАД БУД», ТОВ «ДАД ДЕВЕЛОПМЕНТ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (власниками) і ТОВ «АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС». Зокрема, в п.п. 2.1, 3.2, 3.5 цього договору сторони узгодили наступне: орендодавець передає, а орендар приймає об`єкт оренди в користування, що підтверджується підписанням сторонами акта прийому-передачі об`єкта оренди. Починаючи з дня передачі об`єкта оренди та підписання сторонами акта прийому передачі орендарем сплачується орендодавцю орендна плата. Орендна плата за один місяць за об`єкт оренди складається з таких частин: мінімальної орендної плати, що сплачується орендарем до 10-го числа звітного місяця, та доплати, що вираховується з виручки магазину орендаря за попередній звітний календарний місяць. Датою оплати орендної плати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця.

Відповідно до акта приймання-передавання об`єкта оренди від 01.07.2017, складеного та підписаного сторонами до договору оренди нерухомого майна від 30.06.2017, ТОВ «АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС» передало у користування ТОВ «СЕНДІ ПАРК-КИЇВ ЕЛІТ» вказаний об`єкт оренди (нежитлові приміщення).

Як пояснив представник позивача у тексті позовної заяви, в рамках зазначеного вище договору ТОВ «СЕНДІ ПАРК-КИЇВ ЕЛІТ» здійснило на користь ТОВ «АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС» 07.06.2018, 25.06.2018 та 26.06.2018 попередню оплату послуг оренди нерухомого майна за звітний період червень 2018 року в частині суми 150 360 грн. (з ПДВ), що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями електронних платіжних доручень ТОВ «СЕНДІ ПАРК-КИЇВ ЕЛІТ» від 07.06.2018 №407 на суму 40 360 грн. (з ПДВ), від 25.06.2018 №444 на суму 80 000 грн. (з ПДВ) і від 26.06.2018 №449 на суму 30 000 грн. (з ПДВ) та банківських виписок з розрахункового рахунку ТОВ «АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС» за відповідні періоди.

За підсумками звітного місяця, ці ж сторони підписали акт №ОУ-0000036 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2018, відповідно до якого ТОВ «АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС» в рамках договору оренди від 30.06.2017 були надані послуги ТОВ «СЕНДІ ПАРК-КИЇВ ЕЛІТ» з оренди приміщень за період червень 2018 року, вартістю 250 360 грн. (в т.ч. ПДВ - 41 726,67 грн.).

Керуючись приписами п. 187.1 ст. 187, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України (щодо правила «першої події»), ТОВ «АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС» виписало за період червень 2018 року на адресу ТОВ «СЕНДІ ПАРК-КИЇВ ЕЛІТ» (що за даними Реєстру платників ПДВ, доступ до якого наданий на офіційному сайті ДФС України, є зареєстрованим платником ПДВ починаючи з 01.09.2016) наступні податкові накладні:

- від 07.06.2018 №2 на суму 40 360 грн. (в т.ч. ПДВ 6 726,67 грн.) з номенклатурою послуги: «оренда приміщення», код згідно з ДКПП - 68.20;

- від 25.06.2018 №3 на суму 80 000 грн. (в т.ч. ПДВ 13 333,33 грн.) з номенклатурою послуги: «оренда приміщення за червень 2018р.», код згідно з ДКПП - 68.20

- від 26.06.2018 №6 на суму 30 000 грн. (в т.ч. ПДВ 5 000 грн.) з номенклатурою послуги: «оренда приміщення за червень 2018р.», код згідно з ДКПП - 68.20;

- від 30.06.2018 №8 на суму 100 000 грн. (в т.ч. ПДВ 16 666,67 грн.) з номенклатурою послуги: «оренда приміщення за червень 2018р.», код згідно з ДКПП - 68.20.

Окрім того, 20.07.2018 ТОВ «СЕНДІ ПАРК-КИЇВ ЕЛІТ» згідно свого платіжного доручення від 20.07.2018 за №503 перерахувало на користь ТОВ «АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС» безготівкові кошти у сумі 20 000 грн. (з ПДВ) в якості оплати оренди за період липень 2018 року за договором оренди від 30.06.2017.

У зв`язку з цим, ТОВ «АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС» виписало на адресу ТОВ «СЕНДІ ПАРК-КИЇВ ЕЛІТ» податкову накладну від 20.07.2018 №4 на суму 20 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 333,33 грн.) з номенклатурою послуги: «оренда приміщення (липень 2018р)», код згідно з ДКПП - 68.20.

За наслідками надіслання податкових накладних від 30.06.2018 №8 і від 20.07.2018 №4 до ДФС України засобами електронного зв`язку з метою здійснення реєстрації таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Реєстр), 12.07.2018 та 30.07.2018 ТОВ «АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС» отримало електронні квитанції про те, що: документи прийнято, проте реєстрацію таких зупинено. В якості підстави для зупинення реєстрації даних податкових накладних ДФС України зазначено наступну: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критерії ризиковості платника податку». Одночасно платнику було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

У серпні 2018 року ТОВ «АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС» направило до ДФС України електронні повідомлення за №38 від 10.08.2018 та №44 від 29.08.2018 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК реєстрацію якої/го зупинено, разом з поясненнями та сканкопіями документів.

Зі змісту відзивів на позов відповідачів та текстів пояснювальних записок ТОВ «АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС» від 10.08.2018 і 29.08.2018 вбачається, що позивачем з метою підтвердження наявності правових підстав для виписки зупинених податкових накладних до органу ДФС були надіслані копії, зокрема, таких документів: договору оренди нерухомого майна від 30.06.2017 з додатком №1 до нього, акта надання послуг від 30.06.2017 №ОУ-0000036, платіжного доручення від 20.07.2018 №503, банківської виписки за 20.07.2018, наказу про призначення директора ТОВ «АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС», та ін.

За результатами розгляду отриманих документів комісія ГУ ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла наступні рішення:

- від 13.08.2018 за №880295/40143853 про відмову у реєстрації податкової накладної №8 від 30.06.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В якості підстави для прийняття такого рішення зазначено наступне: «ненадання платником податків копій документів - Договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції

Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)

Розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків»;

- від 31.08.2018 за №901652/40143853 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 20.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В якості підстави для прийняття такого рішення зазначено наступне: «ненадання платником податків копій документів - Розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків».

Не погоджуючись із законністю таких рішень Комісії ГУ ДФС у Київській області, платник (позивач) подав на адресу комісії ДФС України з питань розгляду скарг скарги на ці рішення комісії регіонального органу ДФС.

30.08.2018 та 17.09.2018 Комісія ДФС України прийняла рішення за №28026/40143853/2 і №31022/40143853/2, яким відмовила у задоволенні скарг позивача, та відповідно у реєстрації податкової накладної. В якості підстав для прийняття таких рішень були зазначені наступні: «відсутні копії документів, що підтверджують факт придбання, виготовлення, вирощування або переробки ТМЦ/ чи можливість надання послуг, виконання робіт» та «відсутні копії документів, що підтверджують факт придбання, виготовлення, вирощування або переробки ТМЦ/ чи можливість надання послуг, виконання робіт відсутні копії документів, що підтверджують факт реалізації товарів (робіт, послуг) та/або документи надано не в повному обсязі».

Вважаючи такі дії та рішення відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При цьому, в силу положень п. 201.7. ст. 201 цього Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з абз. 1 - 3, 5 п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України 21.02.2018 №204) (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Положеннями п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок) передбачено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.п. 12, 13 Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

У контексті наведеного змісту положення Порядку суд звертає увагу на те, що положеннями пп. 3 п. 13 Порядку передбачено зазначення «критерій(ї) ризиковості платника податку» та/або «критерій(ї) ризиковості здійснення операцій».

Критерії ризиковості платника податку визначені у п. 1 листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, а критерії ризиковості здійснення операцій - у п. 2 зазначеного листа.

Згідно з п. 2 листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 податкові накладні / розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій. Тобто, податкові накладні / розрахунки коригування підлягають перевіряються саме на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій, переліченим у п. 2 листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18.

Натомість на відповідність критеріям, передбаченим у п. 1 вказаного листа, перевіряються саме платники податку.

Також п. 1 листа ДФС України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 передбачено, що у разі виявлення, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

У свою чергу пп. 1.6 п. 1 листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 містить 7 критеріїв, за якими комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків.

Зазначені норми вказують на те, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є встановлення невідповідності: платника податку - критеріям ризиковості платника податку, а податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції. У разі встановлення невідповідності платника податку критеріям, що перелічені у п. 1.6 листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної необхідно зазначити, який саме із перелічений у критерії було виявлено.

Проаналізувавши зміст наявних у справі квитанцій від 12.07.2018 та 30.07.2018 суд встановив, що у них в якості підстави для зупинення реєстрації податкових накладних позивача зазначено: «ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку». Водночас посилання на невідповідність тієї чи іншої податкової накладної критеріям, визначеним для перевірки ризиковості операцій - відсутні. Відсутні посилання на те, який саме із семи передбачених у пп. 1.6 п. 1 критеріїв було встановлено у випадку ТОВ «АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС».

Таким чином, приймаючи рішення про зупинення реєстрації спірних податкових накладних ДФС України не виконала вимоги пп. 3 п. 13 Порядку, оскільки зазначені у квитанціях від 12.07.2018 і 30.07.2018 відомості не дають можливості однозначно встановити: критерії ризиковості кого саме було виявлено: платника податків чи податкової накладної (операції); який саме із семи критерії, передбачених п. 1.6 листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 був виявлений у даному випадку.

Під час розгляду відповідачами також не було надано суду документально обгрунтованих письмових пояснень на підтвердження обставин відповідності ТОВ «АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС» критеріям, що зазначені в пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 14 Порядку перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З наявних у справі матеріалів суд встановив, що у серпні 2018 року позивачем направлялись повідомлення разом з поясненнями, копіями первинних та інших документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Відповідно до п. 21 Порядку підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Форма рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування затверджена в додатку 2 до Порядку.

З контексту наведених вище норм права та виходячи зі змісту затвердженої форми рішення можна відмову в реєстрації податкової накладної дійти висновку, що таке рішення Комісії регіонального органу ДФС повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. А саме затверджена Порядком №117 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, документи, яких на думку контролюючого органу, не вистачає повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна, тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки господарської операції мають бути надані, але відсутні.

В оскаржуваних рішеннях Комісії при ГУ ДФС у Київській області від 13.08.2018 і 31.08.2018 зазначено, що підставами для відмову в реєстрації податкової накладної стало ненадання платником податків копій документів, а саме:

- договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг зберігання і транспортування навантаження розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних ;

- розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Наведені обставини свідчать, що в порушення вимог законодавства, одне з оскаржуваних рішень - рішення від 13.08.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №8 від 30.06.2018 містить лише абстрактне твердження про ненадання загальних переліків документів, без конкретизації (підкреслення) конкретних документів з таких переліків, яких з урахування особливостей, характеру та обсягу господарських операцій.

У контексті наведеного висновку суд враховує те, що згідно з постановами Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 01.02.2019 у справ №810/3938/18 загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів, як актів правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, посилаючись на відсутність окремих документів, як на підставу для відмови у реєстрації податкової накладної, Комісія зобов`язана була чітко вказати перелік таких документів із зазначенням обґрунтування необхідності їх надання. Саме по собі загальне посилання на ненадання певних документів, можливість подання яких передбачена п. 14 Порядку, не є виконанням вимог щодо форми і змісту індивідуального акту.

Надаючи оцінку безпосередньо наданим позивачем разом з Повідомленнями копіям документів з метою спростування наявності підстав для зупинення податкових накладних, суд зазначає наступне.

Ненадання документів, передбачених п. 14 Порядку, може бути підставою для відмови у реєстрації податкової накладної виключно за умови, що такі документи повинні були складатися згідно умов договору або вимог закону та перебували або повинні були перебувати у розпорядженні платника податків.

В даному випадку відповідачами не було спростовано нормативно та документально, що позивач разом з повідомленнями за №38 і №44 надав ГУ ДФС у Київській області копії документів, що підтверджують обставини, що стала підставами для виписки зупинених податкових накладних, проте такі документи безпідставно не були враховані контролюючим органом.

Що стосується посилання представників відповідачів на те, що копії окремих отриманих від позивача документів були пошкоджені, то суд оцінює їх критично з наступних мотивів. По-перше, наведені обставини не були зафіксовані безпосередньо у текстах оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, а тому не вбачається, що такі обставини були покладені в основу прийнятих рішень. По-друге, п. 21 Порядку не містить такої підстави для відмови в реєстрації податкової накладної як неможливість ідентифікації отриманих від платника документів.

За наведених обставин суд вважає, що сукупність поданих позивачем до матеріалів справи копій первинних та інших документів не дають підстав для сумніву щодо реальності фінансово-господарських операцій ТОВ «АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС» з ТОВ «СЕНДІ ПАРК-КИЇВ ЕЛІТ» щодо надання послуг оренди нерухомого майна. Також суд вважає, що наданий позивачем пакет документів до контролюючого органу був достатнім для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних №8 від 30.06.2017 та №4 від 20.07.2018 в Реєстрі.

На підставі вище зазначеного та зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством умов, у зв`язку з наявністю яких норми п. 187.1 ст. 187, 201.10 ст. 201 ПК України пов`язують обов`язок платника податку скласти та зареєструвати в Реєстрі податкову накладну, а також враховуючи, що достовірність наявних у позивача документів для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних не спростована відповідачами, суд приходить до висновку, що у Комісії при ГУ ДФС у Київській області не було правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Таким чином, рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, при Головному управлінні ДФС у Київській області від 13.08.2018 за №880295/40143853 і від 31.08.2018 за №901652/40143853 суд вважає такими, що прийняті необґрунтовано і непропорційно, а відтак, - такими, що підлягають скасуванню.

Щодо правомірності заявленої позивачем вимоги про зобов`язання ДФС України здійснити реєстрацію податкових накладних №8 від 30.06.2018 і №4 від 20.07.2018 протягом одного тижня з дня набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, датою їх направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.

За змістом ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оскільки в ході розгляду даної справи суд дійшов висновку про необхідність скасування рішень Комісії при ГУ ДФС у Київській області про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, то останнє тягне за собою необхідність зобов`язання відповідача 2 (ДФС України) вчинити дії з метою відновлення порушених прав позивача.

Положеннями п. 28 Порядку №117 передбачено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Поряд з цим, п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).

За таких обставин, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовної вимоги позивача, шляхом зобов`язання ДФС України зареєструвати податкові накладні ТОВ «АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС» №8 від 30.06.2018 і №4 від 20.07.2018 датою їх отримання ДФС, що, водночас, з урахуванням наведеного, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача 2, а є належним та достатнім способом відновлення порушеного права позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії платіжного доручення від 02.11.2018 за №528, ТОВ «АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС» під час звернення до суду з цим адміністративним позовом сплатило судовий збір у розмірі 3 524 грн.

У зв`язку з цим суд вказує про присудження на користь позивача відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судових витрат у розмірі 3 524 грн.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 134, 139, 241 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 40143853, адреса місцезнаходження: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Садова, 1-Г) до Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260, адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5А) та Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, при Головному управлінні ДФС у Київській області від 13.08.2018 за №880295/40143853 і від 31.08.2018 за №901652/40143853, якими було відмовлено в реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 40143853) за №8 від 30.06.2018 та №4 від 20.07.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №8 від 30.06.2018 та №4 від 20.07.2018, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 40143853), в Єдиному реєстрі податкових накладних датами їх отримання, а саме - 12.07.2018 та 30.07.2018 відповідно.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 40143853, адреса місцезнаходження: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Садова, 1-Г) документально підтверджені судові витрати у розмірі 1 762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260, адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5А).

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «АМЕТИСТМОЛ-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 40143853, адреса місцезнаходження: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Садова, 1-Г) документально підтверджені судові витрати у розмірі 1 762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок