Рішення № 84489951, 24.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

24 вересня 2019 р. справа № 520/8442/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевій О.В. , розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії ,-

встановив:

Матеріали позову одержані судом 21.08.2019 р. Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято 27.08.2019 р. Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 12.09.2019 р.

Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в повному обсязі без застосування обмежень передбачених Законом України від 08.07.2011 року № 3668-УІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність починаючи з моменту виникнення.

Підставами позову є доводи про те, що органи Пенсійного фонду України неправильно застосували норми матеріального права, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було протиправно не донараховано та не сплачено пенсію, оскільки було застосовано обмеження пенсійних виплат максимальним розміром.

Відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області, з поданим позовом не погодився.

Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що дії управління при нарахуванні розміру пенсії позивачу є законним та обґрунтованим, здійсненні згідно умов ч.3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вказана норма неконституційними не визнані, а тому підлягає до застосування всіма юридичними та фізичними особами, у тому числі органами Пенсійного фонду України.

Суд, вивчивши доводи позову і відзиву позову, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Суд з матеріалів справи встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, як працівник льотно-випробного складу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З листа Шевченківського об`єднаного управління пенсійного фонду України м. Харкова від 21.05.2019 року №347/К11 встановлено, що загальний стаж позивача складає 79 років 4 місяці 27 днів, з них льотний стаж 74 роки 3 місяці 14 днів (згідно матеріалів пенсійної справи зарахований по 31.03.2009 рік). З 06.02.2008 року позивачу встановлено пенсію за особливі заслуги перед Україною за вислугу років. До призначеної пенсії встановлена надбавка згідно із Законом України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» в розмірі 31 % від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, яка на 01.03.2019 року складає 464,07 грн. (31% від 1497 грн.).

Зазначено, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (із змінами) встановлене підвищення учасникам бойових дій в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, яке на 01.03.2019 року складає 374,25 грн. (25% від 1497 грн.)

Також, відповідно з ст. 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни» з 1 травня 2004 року встановлена щомісячна цільова грошова допомога на прожиття у розмірі 40,00 грн. Загальний розмір пенсії - 58832,41 грн. Розмір пенсії, що забезпечує максимальну виплату 43862,41 грн., до випалити 14970 грн.

Крім того, вказано, що відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Після отримання вказаного листа управління від 21.05.2019 року №347/К11, представник позивача звернувся з заявою від 24.07.2019 року до начальника Шевченківського об`єднаного управління пенсійного фонду України м. Харкова про здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 без обмежень, передбачених ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».(а.с.11)

Відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 01.08.2019 року №2264/02-21-20 з посиланням на ч. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», повідомлено представника позивача, що розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2019 року складає 15640,00 грн. та те, що до приведення законодавства України у відповідність із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення» закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років. (а.с.12)

Не погодившись з вказаними в листі управління від 01.08.2019 року №2264/02-21-20 обмеженням пенсії позивача максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

З приводу правовідносин, що склались, суд зазначає наступне.

До 01.01.2004р. особа з категорії льотно-випробного складу мала право на призначення пенсії за вислугу років та одержання відповідних виплат у порядку ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З 01.01.2004р. набув чинності Закон України «Про загальнобов`язкове державне пенсійне страхування», згідно з ч.2 ст.5 якого виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Пунктом 16 розділу XV Закону України «Про загальнобов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції законів України від 17.11.2005р. №3108-ІУ та від 03.10.2017 р. N 2148-УІІІ передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Таким чином, за відсутності спеціального правила про протилежне до відносин із виплати заявникові пенсії підлягають пріоритетному застосуванню норми Закону України «Про загальнобов`язкове державне пенсійне страхування».

У силу дії ч.3 ст.27 Закону України «Про загальнобов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції законів України від 08.07.2011р. №3668-УІ, від 24.12.2015р. №911-УІІІ, від 06.12.2016р. №1774-УІІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Отже, положення наведеної норми закону містять дві окремі обмежувальні величини, а саме: 1) перманентну, котра дорівнює показнику десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; 2) тимчасову, котра дорівнює показнику у 10.740,00грн.

Виключення із цих обох обмежувальних величин є одним і тим же - доплата до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

До справи не подано доказів того, що заявник підпадає під дію згаданого вище виключення.

Водночас із цим, суд зауважує, що згідно з п.2 розділу II Закону України від 08.07.2011р. №3668-УІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічногс грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Закон України від 08.07.2011р. №3668-VI у цій частині набрав чинності з 01.10.2011р.

Таким чином, існують два законодавчих обмеження максимального розміру пенсії, котрі можуть бути застосовані до заявника після 31.12.2017р., а саме: 1) за ч.3 ст.27 Закону України «Про загальнобов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції законів України від 08.07.2011р. №3668- VI, від 24.12.2015р. №911-VIII, від 06.12.2016р. №1774-VIII на рівні сталого показника у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; 2) за п.2 розділу II Закону України від 08.07.2011p. №3668-VI у розмірі величини пенсії станом на 01.10.2011р.

Розглядаючи справу, суд зважає, що відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі «Щокін проти України» (Shchokin V. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05) Європейським судом з прав людини фактично надане тлумачення змісту ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та змісту верховенства права, згідно з яким національне законодавство має бути чітким та узгодженим, відповідати вимозі «якості» закону, забезпечувати адекватний захист осіб від свавільного втручання у права заявника, а у разі протилежного (тобто у разі неоднозначного трактування норми права) підлягає застосуванню найбільш сприятливий для заявника підхід.

Відтак, суд вважає, що найбільш сприятливим для заявника є підхід, коли розмір пенсії підлягає обмеженню за найбільшим значенням показника.

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах владний суб`єкт, терорган ПФУ обчислив і зазначив у листі максимальний показник пенсії заявника за ч.3 ст.27 Закону України «Про загальнобов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції законів України від 08.07.2011р. №3668- VI, від 24.12.2015р. №911-VIII.

Відносно ж максимального показника пенсії заявника за п.2 розділу II Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI у розмірі величини пенсії станом на 01.10.2011р. владний суб`єкт не визначився, необхідних для цього обставин не збирав, не досліджував, не оцінював.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінивши наведені учасниками справи аргументи добутими доказами в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України та перевіривши оскаржені управлінські діяння за критеріями ч.2 ст.2 КАС України, суд доходить до переконання, владний суб`єкт не забезпечив дотримання вимог ч.2 ст.19 Конституції України при здійсненні нарахування пенсії позивача, що є підставою для часткового задоволення позовних вимог та зобов`язання Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.07.2019 року з урахуванням висновків суду.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) від 24.07.2019 року про перерахунок пенсії з урахуванням висновків суду.

У решті вимог позов - залишити без задоволення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце знаходження - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місце знаходження - пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов, Харків, Харківська область, 61000, код ЄДРПОУ 14099344) частину витрат зі сплати судового збору у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок).

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Старосєльцева