Рішення № 84489920, 13.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2019 р. Справа № 520/2000/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Шаталовій Н.В.,

за участі представників:

позивача - Цвікевіч О.А., відповідача - Ганчар Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Новий стиль" до Харківської митниці ДФС про скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, приватне акціонерне товариство "Новий стиль", з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просить суд скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2019/000468/2 від 29.01.2019 року та №UА807000/2019/000628/2 від 11.02.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при здійсненні митного оформлення Приватним акціонерним товариством "НОВИЙ СТИЛЬ" для підтвердження митної вартості конкретної поставки товару та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством, зокрема, ч. 2 ст. 53 МК України. Однак, незважаючи на надані документи та пояснення, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови. Рішеннями про коригування митної вартості товарів №UА807000/2019/000468/2 від 29.01.2019 року та №UА807000/2019/000628/2 від 11.02.2019 року визначено митну вартість товару за 6 методом за наступним розрахунком 3.08 USD/кг (203, 0266 RUB /кг) та 3.08 USD/кг (203, 3422 RUB /кг). Позивач вважає що вказане рішення про коригування митної вартості товарів є незаконним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

24.04.2019 року (Вх. № 0126/24255/19) представником митного органу надано до канцелярії суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог зазначивши, що за результатами перевірки митної вартості товарів позивача встановлено, що задекларований рівень їх митної вартості (82,35 RUB/кг., що в перерахунку на дол. США дорівнює 1,25 дол.США/кг. - за МД №UА807170/2019/0043 80 та 82,40 RUB/кг., що в перерахунку на дол. США дорівнює 1,25 дол.США/кг. - за МД №UА807170/2019/007213) значно нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДФС та Харківською митницею ДФС раніше - найменший рівень митної вартості 3,08 дол.США/кг. Джерелом зазначеної вище інформації для оскаржуваних рішень слугувала наявна у митного органу інформація про аналогічний придбаний позивачем товар та факт його митного оформлення згідно МД № UА807170/2018/53603 від 02.11.2018 року, № UА807170/2018/004791 від 29.01.2019 року, а також рішення Харківської митниці про визначення митної вартості № UА807000/2019/000347/2 від 18.01.2019 року. Позивачем при подачі митних декларацій надано не всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за основним методом (за ціною договору). Таким чином, Харківською митницею ДФС відкориговано митну вартість товару відповідно до ст. ст. 52 - 64 Митного кодексу України та Методичних рекомендацій № 689 за другорядним (резервним) методом (Т.1 а.с. 123 - 133).

Не погоджуючись із відзивом на позов представником позивача надано до суду додаткові пояснення на підтвердження своєї правової позиції, викладеної у позовній заяві (Т.1 а.с. 196 - 198).

Ухвалою суду від 28.05.2019 року, занесеною до протоколу судового засідання від 28.05.2019 року, закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Представник відповідача, Харківської митниці ДФС, у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, згідно наданого до суду відзиву зазначив, що оскаржувані в даній справі рішення про коригування митної вартості товарів ї цілком законними та обґрунтованими, винесеними відповідно до чинного законодавства, з огляду на що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення та обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Позивач - приватне акціонерне товариство "Новий стиль" (код ЄДРПОУ 32565288, адреса: 61020, м. Харків, Григорівське шосе, 88), зареєстрований в якості юридичної особи 14.03.2003 року. Основним видом економічної діяльності підприємства є: 31.01. - виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі (Т1. а.с. 15 - 23).

Судом встановлено, що між приватним акціонерним товариством "НОВИЙ СТИЛЬ" (в якості покупця) та товариством с обмеженою відповідальністю “РАДОМ” (в якості постачальника), укладено контракт №27072017 від 27.07.2017 р., за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити меблі, частини меблів, обладнання, запасні частини до обладнання, поліпропілен, шпон з комплектуючими, трубну продукцію, рекламні матеріали, що включають товарні каталоги та іншу рекламну продукцію, тканини, далі – товар, в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в Додатку до цього Контракту (п.1.1 Контракту) (Т.1 а.с. 39 - 42).

Пунктом 3.1.1. Контракту передбачено, що товар постачається Постачальником Покупцю на умовах FСА (309290 Російська Федерація, Бєлгородська область, м. Шебекіно, вул. А. Матросова, 9), автомобільним транспортом, що підтверджується товаро - транспортною накладною міжнародного типу (СМR).

Відповідно до додатків №47 від 25.01.2019 р. та № 48 від 06.02.2019 року до контакту № 27072017 від 27.07.2017 р. постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити лист СТ3ПС Г/К Б 2,8*1000*2150 Б/ОК, лист 8КП Х/К Б 2,4*1205*2800, поліамід склонаповнений чорний (марка ПА СВ30-А-У) та склейку К-С Samba RU PACK (Т.1 а.с. 43 - 44).

Приватне акціонерне товариство “Новий Стиль” на підставі Контракту з фірмою ТОВ «РАДОМ» (Росія) № 27072017 від 27.07.2017 р., додатків № 47 від 25.01.2019 р., № 48 від 06.02.2019 р. до Контракту, рахунків - фактур № СЕ 699 від 25.01.2019 р., відвантажувальної специфікації № S СЕ 699 від 25.01.2019 р. та № S СЕ 1225 від 06.02.2019 р., автотранспортної накладної (Road consignment note) СМR А № 014802 від 25.01.2019 р., та СМR А № 014804 від 06.02.2019 р., cертифікату якості (Certificate of quality) 114-81308 від 02.12.2018 р. та 115- 64999 від 20.11.2018 р., договору про перевезення б/н від 24.01.2019 р., довідки про відсутність взаємозалежності (ст. 58 МКУ), а також довідки про відсутність страхування б/н від 24.01.2019 р. ввезло на територію України товар - у тому числі поліамід склонаповнений чорний (марка ПА СВ30-А-У)10 000, 00 кг., полімер чорного кольору у первинній формі (гранули по 2-5 мм.) ТУ 2243-24-59036393-2014., поліамід армований скловолокном, з вмістом неорганічного наповнювача (мінеральних волокон) у кількості 30%, що використовується при виробництві пластикових частин меблів.

Виробником вказаних товарів є ТОВ “ПОЛІКОМПОЗИТ”, країна виробництва: RU, торгівельна марка: немає даних (Товар).

Пунктом 3.1.1. передбачено, що Товар постачається Постачальником Покупцю на умовах FCA (309290 Російська Федерація, Бєлгородська область, м. Шебекіно, вул. А. Матросова, 9) автомобільним транспортом, що підтверджується товарно - транспортною накладною міжнародного типу (CMR).

Як вбачається з матеріалів справи, постачальник поставив позивачу поліамід склонаповнений чорний (марка ПА СВЗО-А-У) по двом партіям (вартість якого перераховується) на загальну суму:

1) 410 000,00 рос. руб., що за курсом валюти 0,422 грн., що складало 173 763, 84 грн. Витрати на транспортування склали 2 000, 00 грн.;

2) 410 000,00 рос. руб., що за курсом валюти 0,408 грн., що складало 168 245, 36 грн. Витрати на транспортування склали 2 000, 00 грн.

Для митного оформлення товару приватне акціонерне товариство "НОВИЙ СТИЛЬ" 28.01.2019 року подав до Харківської митниці ДФС митну декларацію ІМ №UА807170/2019/004380 від 28.01.2019 року на суму 175 763, 84 грн., а також митну декларацію ІМ № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 /007213 від 08.02.2019 року на суму 170 245, 36 грн. (Т.1 а.с. 30 - 34).

На підтвердження митної вартості товару, визначеної в митних деклараціях ІМ №UА807170/2019/004380 від 28.01.2019 року та ІМ №UА807170/2019/007213 від 08.02.2019 року, позивач відповідно до ч.2 ст.53 МК України разом з митними деклараціями надав до Харківської митниці ДФС необхідні документи, а саме: контракт з фірмою ООО «РАДОМ» (Росія) № 27072017 від 27.07.2017 р., додатки № 47 від 25.01,2019 р., № 48 від 06.02.2019 р. до Контракту, рахунки - фактури № СЕ 699 від 25.01,2019р., № СЕ 1225 від 06.02.2019 р. до Контракту, документи щодо транспортування (перевезення) товар: договір про перевезення 271015П від 27.10.2015 р., довідка про транспортні витрати б/н 24.01.2019 р., автотранспортна накладна (Road consignment note) СМR А № 014802 від 25.01.2019 р., та СМR А № 014804 від 06.02.2019 р., декларація про походження товару (Declaration of origin) СЕ 699 від 25.01.2019 р. та СЕ 1225 від 06.02.2019 р., навантажувальний документ (Bordereau) S СЕ 699 від 25.01.2019 р. та S СЕ 1225 від 06.02.2019 р., сертифікат якості (Certificate of quality) 114-81308 від 02.12.2018 р., 115-64999 від 20.11.2018 р., інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів 3693219 від 25.01.2019 р. та 3748156 від 08.02.2019 р., висновок СЕС від 23.07.2015 р., лист про не проведення страхування 28.01.2019 р. та 08.02.2019 р., паспорт якості 01.01.2019 р., прайс-лист експортера 08.02.2019 р., а також копію митної декларації країни відправлення 10013150/060219/0004477 від 06.02.2019 р.

Під час здійснення перевірки митної вартості товару за митними деклараціями ІМ №UА807170/2019/004380 від 28.01.2019 року та ІМ №UА807170/2019/007213 від 08.02.2019 року Харківською митницею ДФС за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) виявлено ризики, згенеровані АСАУР - надання недостовірних документів щодо складової митної вартості придбаного підприємством товару, у зв`язку з чим митним органом на адресу позивача було направлено запити № 19128 від 28.01.2019 р. та № 19185 від 08.02.2019 р. (Т.1 а.с. 84 - 88).

Згідно наведених запитів позивачу було запропоновано надання достовірні пояснення та додаткові документи, що підтверджують відсутність обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів;

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У зазначених запитах митний орган послався на те, що підприємством надано недостатню кількість документів для визначення складових митної вартості придбаного підприємством товару № 3.

Позивач у відповідях на запити від 29.01.2019 року № 29/01-1а та від 11.02.2019 року № 11/02-1а повідомив, що до митних декларацій ІМ №UА807170/2019/004380 від 28.01.2019 року та ІМ №UА807170/2019/007213 від 08.02.2019 року АТ «Новий стиль» було надано всіх можливих документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару у зв`язку з чим просив надати рішення про визначення митної вартості за вказаними митними деклараціями (Т.1 а.с. 89 - 90).

Митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2019/000468/2 від 29.01.2019 р. та № UА807000/2019/000628/2 від 11.02.2019 р. за другорядним (резервним) методом у відповідності до ст. 64 МК України за наступним розрахунком 3. 08 USD/кг (203,0266 RUB /кг) та 3. 08 USD/кг (203,3422 RUB /кг), що в свою чергу призвело до збільшення митної вартості товару та збільшення розміру податків, які сплатив позивач (Т.1 а.с. 24 - 27).

Також, на підставі прийнятого рішення про визначення митної вартості товарів Відповідачем видана картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807000/2019/000468/2 від 29.01.2019 року та № UА807000/2019/000628/2 від 11.02.2019 року (Т.1 а.с. 28 - 29).

З метою уникнення простою транспорту та виробничою необхідністю повивач оформив товар за ціною, визначеною митним органом у митних деклараціях № UА807170/2019/004791 від 29.01.2019 року № UА807170/2019/007882 від 11.02.2019 р. (Т.1 а.с. 35 - 38).

Вважаючи необґрунтованими прийняті Харківською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2019/000468/2 від 29.01.2019 року та №UА807000/2019/000628/2 від 11.02.2019 року, позивач звернувся з позовом до суду з даним позовом.

З оскаржуваних рішень Харківської митниці ДФС рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2019/000468/2 від 29.01.2019 року та №UА807000/2019/000628/2 від 11.02.2019 року вбачається, що підставою для їх прийняття слугував висновок контролюючого органу, зокрема, про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, яке полягає у використані декларантом відомостей не підтверджених у повній мірі документально, а також, у зв`язку з тим, що документи, подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (відсутній рахунок на перевезення товару або акт прийому - передачі тощо), а також у зв`язку з ненаданням декларантом витребуваних додаткових документів, передбачених ч.3 ст. 53 МК України. Крім того, декларантом також не було надано інформації щодо угод на ідентичні товари та подібні товари, щодо витрат на виплату комісійних винагород, щодо понесених витрат на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, не надано документів, які впливали на процес формування ціни товару.

Згідно з ч.1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

У відповідності до ч.1 ст. 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Положеннями статті 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою та другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою статті 52 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За змістом частини другої статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що є обов`язковим наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості товару, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалось судом раніше, на підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися позивачу двома партіями відповідно до умов контракту № 27072017 від 27.07.2017 р. декларантом разом із митними деклараціями ІМ №UА807170/2019/004380 від 28.01.2019 року та ІМ №UА807170/2019/007213 від 08.02.2019 року подано до Харківської митниці ДФС контракт з фірмою ООО «РАДОМ» (Росія) № 27072017 від 27.07.2017 р., додатки № 47 від 25.01,2019 р., № 48 від 06.02.2019 р. до Контракту, рахунки - фактури № СЕ 699 від 25.01,2019р., № СЕ 1225 від 06.02.2019 р. до Контракту, документи щодо транспортування (перевезення) товар: договір про перевезення 271015П від 27.10.2015 р., довідка про транспортні витрати б/н 24.01.2019 р., автотранспортна накладна (Road consignment note) СМR А № 014802 від 25.01.2019 р., та СМR А № 014804 від 06.02.2019 р., декларація про походження товару (Declaration of origin) СЕ 699 від 25.01.2019 р. та СЕ 1225 від 06.02.2019 р., навантажувальний документ (Bordereau) S СЕ 699 від 25.01.2019 р. та S СЕ 1225 від 06.02.2019 р., сертифікат якості (Certificate of quality) 114-81308 від 02.12.2018 р., 115-64999 від 20.11.2018 р., інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів 3693219 від 25.01.2019 р. та 3748156 від 08.02.2019 р., висновок СЕС від 23.07.2015 р., лист про не проведення страхування 28.01.2019 р. та 08.02.2019 р., паспорт якості 01.01.2019 р., прайс-лист експортера 08.02.2019 р., а також копію митної декларації країни відправлення 10013150/060219/0004477 від 06.02.2019 р.

Таким чином, надані разом із митними деклараціями документи підтверджують заявлену позивачем митну вартість придбаного товару.

Твердження митного органу про неподання підприємством доказів понесених транспортних витрат при транспортуванні придбаного товару також є спростованими, оскільки на підтвердження транспортних витрат було надано до контролюючого органу документи щодо транспортування (перевезення) товару, а саме: договір на міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом 271015П від 27.10.2015 р., довідка про транспортні витрати б/н 24.01.2019 р., автотранспортна накладна (Road consignment note) СМR А № 014802 від 25.01.2019 р., та СМR А № 014804 від 06.02.2019 року.

Факт подачі уповноваженою особою декларанта до митного органу вказаних вище документів представником відповідача на у відзиві на позов, ні в судовому засіданні не заперечувався.

Стосовно надання інших документів на підтвердження транспортних витрат, таких як акту виконаних робіт, рахунків на оплату, підтвердження оплати автотранспортних послуг, документи щодо підтвердження витрат на навантаження, вивантаження, транспортування товару, про неподання яких зазначено митним органом в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов Договору на міжнародні перевезення автомобільним транспортом №271015П від 27.10.2015 року, оплата послуг Перевізника здійснюється замовником після надання Перевізником документів, вказаних в.3.2.9 дійсного Договору, та підписання сторонами акта виконаних робіт, протягом 30 днів з моменту його підписання (п.4.2 Договору) (Т.1 а.с. 47 - 53).

Відповідно до п.3.2.9 Договору, після здійснення перевезення Перевізник зобов`язаний надати Замовнику наступні документи: акт приймання-передачі товару з відміткою вантажоодержувача; акт виконаних робіт; рахунок на оплату; засвідчена перевізником копія CMR з відміткою вантажовідправника, перевізника, вантажоодержувача та митих органів.

Таким чином, на момент розмитнення ані рахунку на оплату, ані акту виконаних робіт, ані акту приймання-передачі товару у підприємства позивача не було в наявності, оскільки на виконання вимог п.3.2.9 та п.4.2 Договору на міжнародні перевезення автомобільним транспортом №271015П від 27.10.2015 року, оплата послуг Перевізника здійснюється замовником після надання Перевізником документів, вказаних в.3.2.9 дійсного Договору, а акт приймання-передачі товару з відміткою вантажоодержувача, акт виконаних робіт, рахунок на оплату та засвідчена перевізником копія CMR перевізником надається замовником тільки після здійснення перевезення.

Тому на підтвердження вартості перевезення підприємством було надано до митного органу довідку про транспортні витрати.

Пунктом 6 частини 2 статті 53 та пунктом 5 частини 10 статті 58 МК України встановлено, що транспорті витрати, які не включені у вартість товару (як і у випадку умови поставки FCA) підтверджуються документами, які містять відомості про вартість перевезення.

Згідно наданої до митного органу довідки про транспортні витрати №Б/Н від 24.01.2019 р. вартість перевезення товару становить 8 000,00 грн.

Вказані документи містять дані щодо маршруту, водія та автомобіль, а також інформацію щодо вартості перевезення до митного посту: п/п Шебекино - Плетеневка - 2 000,00 грн., від п/п Шебекино - Плетеневка до м. Харків - 6 000,00 грн. Крім того, зазначено, що навантажені, розвантажувальні роботи включено до вартості перевезення.

Суд зауважує, що неподання або подання декларантом додатково запитаних документів не в повному обсязі не створює для нього негативних наслідків, оскільки у даному випадку подані всі наявні у підприємства документи, які давали змогу митному органу достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товарів за основним методом.

Крім того, під час судового розгляду справи представником позивача долучені до матеріалів справи акти виконаних робіт з надань транспортних послуг з міжнародних перевезень вантажів № Н-06 від 12.02.2019 року, № Н-04 від 30.01.2019 року, які підтверджують одержання вантажу вантажоодержувачем, рахунок - фактура № Н-04 від 30.01.2019 року на суму 8 000,00 грн., № Н-06 від 12.02.2019 року на суму 8 000,00 грн., які були складені на виконання умов Договору на міжнародні перевезення автомобільним транспортом №271015П від 27.10.2015 року, за якими вартість автоперевезення товару 30.01.2019 року склало 8 000,00 грн. та 12.02.2019 року - 8 000,00 грн.

Оплата автотранспортних послуг підтверджено наданими копіями платіжних доручень № 3493 від 01.03.2019 року на суму 8 000,00 грн. та № 4332 від 14.03.2019 року на суму 8 000,00 грн.

Стосовно застосування шостого методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, підприємством позивача, суд зазначає наступне.

Згідно митної декларації ІМ №UА807170/2019/004380 від 28.01.2019 року ПАТ “Новий стиль” заявив вартість товару № 3 за першим методом за ціною 173 763, 84 грн.

В митній декларації ІМ №UА807170/2019/007213 від 08.02.2019 року декларант також заявив вартість товару № 3 за першим методом за ціною 168 245, 36 грн. (графа 45 вказаних МД) (Т.1 а.с. 31, 34).

Товар (поліамід склонаповнений чорний (марка ПА СВ30-А-У)10 000, 00 кг., полімер чорного кольору у первинній формі (гранули по 2-5 мм.) ТУ 2243-24-59036393-2014., поліамід армований скловолокном, з вмістом неорганічного наповнювача (мінеральних волокон) у кількості 30%), в свою чергу, було розмитнено за митною декларацією № UА807170/2019/004791 від 29.01.2019 року, в якій декларант АТ “Новий стиль” заявив вартість товару 3 визначену за 6 методом, за ціною, зазначеною в рішенні про коригування митної вартості товарів №UА807000/2019/000468/2 від 29.01.2019 року та за митною декларацією № UА807170/2019/007882 від 11.02.2019 р. в якій декларант АТ “Новий стиль” заявив вартість товару 3 визначену за 6 методом, за ціною, зазначеною в рішенні про коригування митної вартості товарів №UА807000/2019/000628/2 від 11.02.2019 року (Т.1 а.с. 36, 38).

Згідно з ч.1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частинами 2-8 вказаної статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

інформацію про: право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проаналізувавши наведені норми права у постанові від 05.02.2019 року у справі №816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В додаткових поясненнях від 11.09.2019 року (Вх. № 01-26/55920/19) представник митного органу зазначив, що задекларований рівень їх митної вартості (82,35 RUB/кг., що в перерахунку на дол. США дорівнює 1,25 дол.США/кг. - за МД №UА807170/2019/0043 80 та 82,40 RUB/кг., що в перерахунку на дол. США дорівнює 1,25 дол.США/кг. - за МД №UА807170/2019/007213) значно нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДФС та Харківською митницею ДФС раніше - найменший рівень митної вартості 3,08 дол.США/кг. Джерелом зазначеної вище інформації для оскаржуваних рішень слугувала наявна у митного органу інформація про аналогічний придбаний позивачем товар та факт його митного оформлення згідно митних декларацій № UА807170/2018/53603 від 02.11.2018 року, № UА807170/2018/004791 від 29.01.2019 року, а також рішення Харківської митниці про визначення митної вартості № UА807000/2019/000347/2 від 18.01.2019 року.

Щодо ВМД №UA807170/2018/053603 від 02.11.2018 року про митне оформлення товару, армаміду марки ПА СВ 30-1ЕТМ (натуральний) – 10000,00 кг у первинній формі. Виробником армаміду марки ПА СВ 30-1ЕТМ є ТОВ “ПОЛІКОМПОЗИТ”, країна виробництва: RU, суд зазначає наступне.

Спірні рішення про коригування митної вартості товарів не містять порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Вказана вантажна митна декларація №UA807170/2018/053603 від 02.11.2018 р. про митне оформлення товару, армаміду марки ПА СВ 30-1ЕТМ (натуральний), не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з поліамідом склонаповненим чорним (марки ПА СВ30-А-У). Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, митним органом такого порівняння зроблено не було. До суду документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було. А відтак, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованого товару є недоведеним за правилами ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.

Як встановлено судом, товар №3, коригування якого оскаржується, називається поліамід склонаповнений чорний (марка ПА СВ30-А-У)10 000, 00 кг., полімер чорного кольору у первинній формі (гранули по 2-5 мм.) ТУ 2243-24-59036393-2014., поліамід армований скловолокном, з вмістом неорганічного наповнювача (мінеральних волокон) у кількості 30%, використовується при виробництві пластикових частин меблів (графа 31 митних декларацій товар 3). Товар, за яким було скориговано вартість називається: армамід марки ПА СВ 30-1ЄТМ (натуральний) - 10 000 кг. У первинній формі (гранули) композиція поліаміда, являє собою склонаповнений поліамід - 6 з модефікуючими добавками, стабілізатарами та барвниками. Використовується для виготовлення сепараторів підшипників. Виробник ОО НПП “ПОЛИ” (графа 31МД), умови поставки ТСА м. Старий Оскол (графа 20 МД) вага нетто - 10000 кг.

Поліаміди - пластмаси на основі лінійних синтетичних високомолекулярних сполук, що містять в основному ланцюзі амідні групи – CONH. Армаміди - група матеріалів, що представляють собою склонаповнений поліамід - 6 з модефікуючими добавками, стабілізатарами та барвниками. Таким чином, товар, який було взято за основу при коригуванні заявленої митної вартості має інші характеристики.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не довів, що вартість ввезеного товару, армаміду марки ПА СВ 30-1ЄТМ, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірними рішеннями, визначено з урахуванням індивідуальних ознак товарів, що можуть свідчити про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з поліамідом склонаповненим чорним (марка ПА СВ30-А-У)10 000, 00 кг., полімером чорного кольору у первинній формі (гранули по 2-5 мм.) ТУ 2243-24-59036393-2014., поліамідом армованим скловолокном та не надано доказів що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

Крім того, при коригуванні митної вартості придбаного позивачем товару митний орган застосував ціну товару, вказану в рішенні Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UА807000/2019/000347/2 від 18.01.2019 року, а також керувався даними МД №UА807170/2018/004791 від 29.01.2019 року.

Судом встановлено, що позивач надавав до Харківській митниці ДФС митну декларацію ІМ №UA807170/2019/001932 від 16.01.2019 року. Харківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2019/000347/2 від 18.01.2019 року за 6 методом за розрахунком 3,08 USD кг (206. 6107 RUB кг), , яке на даний час позивачем оскаржене в судовому порядку, скасоване рішенням Харківського окружного адміністративного суду, яке не набрало від 13.08.2019 року по справі № 520/4501/19, яке не набрало законної сили, отже вказане рішення не може бути належним джерелом інформації для визначення митної вартості.

Щодо використання митним органом МД UА807170/2019/004791 від 29.01.2019 року як джерела інформації для прийняття оскаржуваного рішення, а отже визначення митної вартості, суд зазначає, що вказана МД подана позивачем до митного органу саме у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості UА807000/2019/000468/2 від 29.01.2019р. , яке є предметом оскарження по даній справі, а отже вказана МД не може бути належним джерелом інформації для визначення митної вартості.

Суд вважає, що відповідачем не надано належних доказів виникнення обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих позивачем відомостей про вартість товару, послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів або доцільності застосування інших ніж основний методів, причин неможливості застосування основного методу оцінки за ціною договору, для застосування якого позивачем було надано усі необхідні для цього документи.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що під час виявлення ризиків, згенерованих АСАУР по товару №3 (поліамід склонаповнений чорний (марка ПА СВ30-А-У)10 000, 00 кг., полімер чорного кольору у первинній формі (гранули по 2-5 мм.) ТУ 2243-24-59036393-2014., поліамід армований скловолокном, з вмістом неорганічного наповнювача (мінеральних волокон) у кількості 30%), виникла необхідність перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, натомість, відповідач отримавши всі наявні у позивача документи на транспортування, розпочав перевірку всього митного оформлення вказаного товару та всіх документів, на підставі яких було здійснено поставку та розмитнення товару.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що реалізація суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах управлінської функції шляхом прийняття рішення про коригування митної вартості товарів здійснена безпідставно.

У відповідності до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною другою статті 74 КАС України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із частинами першою, другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття ним оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність прийнятих Харківською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2019/000468/2 від 29.01.2019 року та №UА807000/2019/000628/2 від 11.02.2019 року та задоволення позовних вимог у повному обсязі.

З приводу тверджень митного органу про те, що подавши до Харківської митниці ДФС нові митні декларації № UА807170/2019/004791 від 29.01.2019 року № UА807170/2019/007882 від 11.02.2019 р. з відкоригованою ціною товару, позивач тим самим погодився з рішеннями про коригування митної вартості товарів №UА807000/2019/000468/2 від 29.01.2019 року та №UА807000/2019/000628/2 від 11.02.2019 року, а тому відсутній спір між сторонами внаслідок погодження декларанта із митною вартістю товару, слід зазначити наступне.

У відзиві на позов митний орган зазначив, що залишення декларантом правого підрозділу нових митних декларацій № UА807170/2019/004791 від 29.01.2019 року № UА807170/2019/007882 від 11.02.2019 р. пустими (незаповненими) свідчить про самостійне зазначення декларантом митної вартості товару, без урахування рішення про коригування митної вартості, а також згоду з боку декларанта із скоригованою митним органом митною вартістю товару за 6 методом.

Суд не погоджується з такими твердженнями представника відповідача, з огляду на наступне.

Верховний Суд в постанові від 30.10.2018 в справі №816/2396/17 зазначив, що до предмету доказування у цій категорії справ входять обставини заповнення митної декларації, яку подано до митного оформлення, а також обставини щодо подання нової митної декларації - у випадку прийняття митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості. Дослідження відомостей з відповідних граф митних декларацій є необхідним для правильного вирішення такого спору, зокрема для висновку про те, погодився чи не погодився декларант із скоригованою митним органом митною вартістю. Останнє, в свою чергу, має значення для висновку про те, чи продовжує існувати між сторонами правовий спір. У випадку, якщо спір між сторонами вичерпано внаслідок погодження декларанта із митною вартістю, визначеною митним органом, у задоволенні позову про скасування рішення про коригування митної вартості слід відмовити.

Тобто, Верховний Суд вважає ключовим моментом факт погодження декларанта із митною вартістю, визначеною митним органом. Звернення до суду з даним позовом є свідченням того, що позивач не погодився із визначеною відповідачем митною вартістю товару.

Відповідно до глави 2 розділу ІІ “Заповнення граф митних декларацій” Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, Графа 43 "Метод визначення вартості" заповнюється в разі заявлення товарів у митний режим імпорту або в інший, відмінний від митного режиму імпорту, митний режим, зі справлянням митних платежів. У лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався. У разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.

Як зазначалося судом раніше та підтверджено матеріалами справи, повивач оформив товар за ціною, визначеною митним органом та подав до Харківської митниці ДФС нові митні декларації № UА807170/2019/004791 від 29.01.2019 року № UА807170/2019/007882 від 11.02.2019 року з відкоригованою ціною товару (Т.1 а.с. 35 - 38).

Зі змісту вказаних митних декларацій вбачається, що декларантом позивача в лівому підрозділі графи 43 яких проставлено « 6» - тобто визначений декларантом резервний метод митної вартості товару. Натомість правий підрозділ Графи 43 "Метод визначення вартості" незаповнений, що мало б свідчити про відсутність рішення про коригування митної вартості товарів.

Однак, наведена інформація не відповідає дійсності, оскільки на час подання нових митних декларацій № UА807170/2019/004791 від 29.01.2019 року № UА807170/2019/007882 від 11.02.2019 року оскаржувані рішення митного органу про коригування митної вартості товарів були чинними.

Частиною 5 статті 264 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам.

При цьому, в Графі 44 "Додаткова інформація / Подані документи / Сертифікати і дозволи" глави 2 розділу ІІ “Заповнення граф митних декларацій” Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи: рахунок або інший документ, що визначає вартість товару; визначені пунктами 7-9 частини восьмої статті 257 Митного кодексу України; визначені пунктами 1-11 частини третьої статті 335 Митного кодексу України; попередні рішення відповідно до частини четвертої статті 23 Митного кодексу України; документи про походження товару відповідно до частини другої статті 43 Митного кодексу України; попередні МД, за якими не здійснено випуску товарів.

Так, в Графі 44 "Додаткова інформація / Подані документи / Сертифікати і дозволи" митної декларації № UА807170/2019/004791 від 29.01.2019 року зазначено відомості про попередню МД №UА807170/2019/004380 від 28.01.2019 року та рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UА807000/2019/000468/2 від 29.01.2019 року. В Графі 44 "Додаткова інформація / Подані документи / Сертифікати і дозволи" митної декларації № UА807170/2019/007882 від 11.02.2019 року зазначено відомості про попередню МД №UА807170/2019/007213 від 08.02.2019 року та рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UА807000/2019/000628/2 від 11.02.2019 року (Т.1 а.с. 36, 38). Тоді як відмітка про вказані рішення митного органу мали б бути відображені у правому підрозділі Графи 43 "Метод визначення вартості" (МВВ).

Таким чином, наведені обставини свідчать про заповнення декларантом позивача нових митних декларацій № UА807170/2019/004791 від 29.01.2019 року та № UА807170/2019/007882 від 11.02.2019 року всупереч вимогам Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, що, в свою чергу, орган доходів і зборів під час перевірки такої митної декларації залишив поза увагою.

Також, суд звертає увагу на те, що факт того, що позивач не скористався правом випущення товару у вільний обіг на умовах, визначених частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України не може автоматично позбавити позивача права на оскарження рішення органів доходів і зборів, якщо він вважає, що цим рішенням порушено його права, свободи чи інтереси, що гарантовано не лише статтею 8 Конституції України, але й статтею 29 Митного кодексу України.

Таким чином, доводи митного органу в цій частині також є безпідставними та необґрунтованими.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення вимог адміністративного позову.

З приводу клопотання представника позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці ДФС понесених приватним акціонерним товариством "Новий стиль" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 500,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п.1 ч.3 ст. 134 КАС України).

Згідно положень ч.4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До матеріалів справи представником позивача долучений договір про надання правової допомоги № 1401/19 від 14.01.2019 року, укладений між ПрАТ "Новий стиль" (Клієнт) та адвокатом Цвікевіч Оленою Андріївною (Адвокат), за умовами якого Адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу Клієнту. В порядку передбаченому даним Договором Клієнт зобов`язаний здійснити оплату гонорару Адвоката за надання правової допомоги (п.п. 1.1 та 3.2 Договору).

Згідно наданих додатку № 1 та додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги № 1401/19 від 14.01.2019 року, розмір гонорару Адвоката складає 9 500,00 грн.

Проте, представником позивача не надано до суду копій акту прийому – передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги № 1401/19 від 14.01.2019 року, платіжних доручень, рахунків на оплату послуг, ін. документів, які б підтверджували факт надання та оплати послуг адвоката за вказаним Договором.

Надані додаток № 1 та додаткова угода до Договору про надання правової допомоги № 1401/19 від 14.01.2019 року, які містять перелік правової допомоги та розмір гонорару Адвоката 9 500,00 грн., не свідчить та не підтверджує надання адвокатом саме тих послуг, що в них зазначені в рамках розгляду даної справи та те, що такі послуги були оплачені позивачем.

Оскільки позивачем не підтверджено факту понесення ним витрат на правничу допомогу у розмірі 9 500,00 грн. в даній адміністративній справі, тому суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає залишенню без розгляду.

Згідно ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 134, 139, 242-246, 250, 255, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Новий стиль" (код ЄДРПОУ 32565288, адреса: 61020, м. Харків, Григорівське шосе, 88) до Харківської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39634151, адреса: 61003, м. Харків, вул. Короленко, 16-б) про скасування рішень – задовольнити.

Скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2019/000468/2 від 29.01.2019 року та №UА807000/2019/000628/2 від 11.02.2019 року, які прийняті Харківською митницею ДФС.

Стягнути на користь приватного акціонерного товариства "Новий стиль" (код ЄДРПОУ 32565288) судові витрати в розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39634151).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення складено 23 вересня 2019 року.

Суддя О.В.Шевченко