Ухвала суду № 84489813, 23.09.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

23 вересня 2019 року справа № 580/2687/19

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до виконавчого комітету Смілянської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

28.08.2019р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 (далі – позивач)) з позовною заявою до виконавчого комітету Смілянської міської ради (20700, Черкаська область, м.Сміла, вул. Незалежності, буд.37 (далі – відповідач)), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати з дати прийняття рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради від 28.02.2019р. № 83 «Про коригування тарифів на послуги з централізованого опалення та теплову енергію для КП «Смілакомунтеплоенерго».

- зобов`язати виконавчий комітет Смілянської міської ради встановити на опалювальний сезон 2019/2020 р. для населення міста Сміла Черкаської області тарифи на послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії, які не перевищують граничні тарифи:

- у разі оснащення приладами обліку - 1400 гривень за 1 Гкал (з урахуванням податку на додану вартість);

у разі відсутності приладів обліку — 35,21 гривні за 1 кв. метр (з урахуванням податку на додану вартість).

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.08.2019р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві десятиденний строк, з моменту отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

В ухвалі зазначено, що позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до Черкаського окружного адміністративного суду:

- нової редакції адміністративного позову з урахуванням вимог даної ухвали щодо зазначення змісту позовних вимог і викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, що свідчили б про порушення прав, свобод або законних інтересів позивача оскаржуваним рішенням та потребували судового захисту;

- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення з даним позовом до суду у розмірі 1536,80 грн.

Копію зазначеної ухвали отримано позивачем 09.09.2019р., що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

19.09.2019р., в межах строку для усунення недоліків, до суду надійшла позовна заява позивача в новій редакції в порядку усунення недоліків встановлених ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 29.08.2019р. До позовної заяви додано заяву-клопотання про звільнення від сплати сплати судового збору.

Так, щодо усунення позивачем недоліків позовної заяви встановлених ухвалою суду від 29.08.2019р., суд зазначає наступне.

В новій редакції позовної заяви, зокрема, в обгрунтування порушення оскаржуваним рішенням відповідача власних прав, свобод, інтересів, позивач зазначив, що відповідачем, при прийнятті оскаржуваного рішення порушено передбачену законодавством процедуру прийняття. Крім того, звернув увагу, що споживачі послуги з централізованого опалення були позбавлені можливості подати свої зауваження і пропозиції щодо коригування ціни на вказану послугу, що в свою чергу призвело до прийняття економічно необгрунтованих, завищених тарифів та порушення прав споживачів.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося судом, відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) у позовній заяві має бути зазначений зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а у разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень (його рішення), що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Право на оскарження нормативно-правового акта має широке коло осіб, у правовідносинах з якими даний акт застосовується.

Право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб не є абсолютним. Особа має таке право за умови, якщо вважає, що рішення, дія чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб порушують або ущемляють її права і свободи чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може належати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності. Такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтовано пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Peretyaka and Sheremetyev проти України, 21.12.2010, №45783/05).

Якщо особа вважає, що її суб`єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов`язок, така особа має право звернутися за судовим захистом.

В разі відповідного звернення особи, суд повинен розглянути питання щодо наявності порушення суб`єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішити спір.

Суд зазначає, що предметом оскарження даної позовної заяви є рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради від 28.02.2019р. № 83 «Про коригування тарифів на послуги з централізованого опалення та теплову енергію для КП «Смілакомунтеплоенерго». Позивач, в обгрунтування позовних вимог зазначає, що виконавчим комітетом Смілянської міської ради, при постановленні рішення про коригування тарифів, порушено передбачену законодавством процедуру прийняття, в зв`язку з чим жителі м. Сміла - споживачі послуги з централізованого опалення були позбавлені можливості подати свої зауваження і пропозиції щодо коригування ціни на вказану послугу, що в свою чергу призвело до прийняття економічно необгрунтованих, завищених тарифів та порушення прав споживачів.

Крім того, суд звертає увагу, що у відповідності до приписів ч.1 ст.5 КАС України, правом звернення до суду наділений суб`єкт звернення для захисту її прав, свобод або законних інтересів від протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

З аналізу вказаного припису КАС України, суд доходить висновку, що суб`єктом звернення із позовними вимогами може бути особа або орган, у разі якщо рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її індивідуальні права, свободи або законні інтереси.

Тобто, суд зазначає, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви визначені ухвалою суду від 29.08.2019р. а позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених пунктами 4,5,9 частини 5 статті 160 КАС України, а саме: із зазначеного позивачем у адміністративному позові змісту позовних вимог і викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, судом не вбачається порушення саме його індивідуальних прав, свобод або законних інтересів а з аналізу оскаржуваного рішення судом не вбачається, що ним якимось чином звужено чи порушено його індивідуальні, особисті права, и або законні інтереси, які б потребували судового захисту.

Крім того, щодо клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

В обгрунтування заявленого клопотання позивач вказує, що підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі ч.3 ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів”.

Крім того, на підтвердження власного майнового стану надав довідку про доходи №6119171373641134, відповідно до якої, розмір пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2018р. по 31.12.2018р. складає 25284,12 грн., в зв`язку з чим визначений судом розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача, з огляду на що позивач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі ст. 8 ЗУ “Про судовий збір” від 08.07.2011р. №3674-VI.

З даного приводу суд зазначає, що право суду звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан сторони, передбачене ч.1 ст.133 КАС України.

Стаття 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” (далі – Закон №3674-VI) передбачає право суду, враховуючи майновий стан сторони, за її клопотанням ухвалою звільнити від сплати судового збору за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Так, відповідно до розрахунку, 5 % від річного доходу позивача за 2018 рік (25284,12 грн.) становить 1264,21 грн. Тобто розмір судового збору за подачу даного позову у розмірі 1536,80 грн. є більшим за 5 % річного доходу позивача, в зв`язку з чим позивач відноситься до пільгових категорій громадян, з огляду на що суд доходить висновку про обгрунтованість клопотання позивача та можливість звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову на підставі статті 8 Закону України “Про судовий збір”.

Однак, попри висновок суду про можливість звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову, суд, з огляду на те, що зі змісту позовних вимог і викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не вбачається порушення саме його індивідуальних прав, свобод або законних інтересів, суд доходить висновку, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви не в повній мірі.

Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, що залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини 5 статті 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Частиною 8 статті 169 КАС України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом.

Крім того, позивачем подано заяву про відвід судді Білоноженко М.А. з підстав сумнівів в об`єктивності та неупередженості.

В обгрунтування заяви вказано, що суддею Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., у справі предметом розгляду якої теж слугувало рішення Смілянської міської ради відкрито провадження у справі та звільнено позивача від сплати судового збору з підстави визначеної ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів”, в зв`язку з чим вважає що суддя Білоноженко М.А. ставить на меті у будь-який спосіб відмовити прийнятті позовної заяви.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

З огляду на те, що при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі суд дійшов висновку про повернення повернення позовної заяви, то на підставі положень ч.3 ст. 39 КАС, суд вважає заяву передчасною.

Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Смілянської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення – повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала набрала законної сили відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Білоноженко