Рішення № 84489807, 24.09.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року справа № 580/2079/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109) про сплату боргу (недоїмки) згідно реєстру №11016448 від 24.01.2019 року у сумі 9828,72 грн. (дев”ять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 72 коп. з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків код НОМЕР_1 ).

В обґрунтування позовної вимоги позивачем зазначено, що не погоджується з оскарженою вимогою з тих підстав, що вона є інвалідом ІІІ групи з дитинства та отримує пенсію по інвалідності, про що неодноразово повідомляла відповідача. Позивач вважає, що відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” вона звільнена від сплати за себе єдиного внеску.

При цьому, зазначає, що помилково підготувала та подала звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного соціального внеску за 2018 рік, та помилково відобразила суму нарахування єдиного внеску.

Разом з тим, позивач вважає, що такі суми помилково нарахованого єдиного соціального внеску не підлягають до сплати, оскільки договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не укладала, а тому просить вимогу про сплату боргу (недоїмки) визнати протиправною та скасувати.

Ухвалою суду від 26.07.2019 року відкрито провадження у цій справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подавши у визначений судом час відзив, позовні вимоги не визнав з тих підстав, що позивач узгодив дане грошове зобов`язання шляхом подання звітності. При цьому, будь-якої повторної подачі змін чи уточнень до даного звіту не передбачено.

Також відповідач звернув увагу, що вимоги із вказаною датою та номером відповідачем не приймалось, отже рішення суб`єкта владних повноважень не оскаржується, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити у зв`язку з відсутністю порушеного права позивача.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована 21.01.2008 року як фізична особа-підприємець та знаходиться на спрощеній системі оподаткування.

Позивач є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства та отримує пенсію по інвалідності, про що свідчить копія довідки до акта огляду МСЕК від 01.06.2012 року серії 10 ААБ №076518.

24.01.2019 позивач подала звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного соціального внеску за 2018 рік, проте помилково в таблиці звіту відобразила суми нарахування єдиного внеску у розмірі 9828,72 грн.

При самостійному виявленні зазначеного факту позивач письмо зверталась до податкового органу щодо допущеної помилки, але листом №4634/23-00-50-13-13 від 15.04.2019 позивачу роз`яснено, що виправлення помилки у звіті нарахованих сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування після закінчення звітного періоду не передбачено.

ГУ ДФС у Черкаській області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) позивачем від 06.03.2019 №Ф-129646-50, де станом на 28 лютого 2019 року зазначена заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 9811,84 грн.

Оцінюючи спірні правовідносини у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Нормативно-правовим документом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VІ.)

Відповідно до п. 2 ст. 1 Закону №2464-VІ, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Виключно Законом №2464-VІ визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (п.2 статті 2).

Завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску (ч. 1 ст. 12 Закону №2464-VІ). Адміністрування єдиного соціального внеску включає в себе ідентифікацію, облік платників ЄСВ та об`єктів оподаткування, сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою ЄСВ відповідно до законодавства. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236 “Про Державну фіскальну службу України” (далі - постанова №236) Державна фіскальна служба України (ДФС) здійснює адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску в порядку, встановленому законом.

Положеннями частини 4 статті 25 Закону №2464-VІ визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до пп. 3 п. 1 розділу ІІ наказу Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 “Про затвердження інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Пунктом 6 розділу VI наказу Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 “Про затвердження інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 5 розділу VI вищенаведеної Інструкції протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов`язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.

У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) не підлягає адміністративному оскарженню в частині сум недоїмки, які виникли на підставі поданих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом 10 календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) до органу доходів і зборів вищого рівня або суду платник зобов`язаний одночасно письмово повідомити орган доходів і зборів, який направив вимогу.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону №2464-VІ особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Суд звертає увагу на те, що позивач є пенсіонером по інвалідності ІІІ групи з дитинства.

20 березня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №805/2195/17-а висловив позицію про те, що відповідно до ч. 4 ст.4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Верховний Суд також наголосив, що звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування, від сплати єдиного внеску можливе за наявності двох умов: по-перше, необхідно мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Враховуючи статус позивача, як особи з інвалідністю ІІІ групи позивач може бути платником єдиного внеску виключно за умови його добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Договір про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування позивач не укладала.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач підпадає під зазначену категорію осіб, про що повідомила відповідача, однак у звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного соціального внеску за 2018 рік помилково в таблиці звіту відобразила суми нарахування єдиного внеску.

Суд звертає увагу на те, що Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року №435, не передбачено виправлення помилки у звіті щодо нарахованих сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування після закінчення звітного періоду, а тому позивач не мала можливості самостійно виправити таку помилку.

Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Позивачем не вірно зазначено в позовній заяві номер та дату прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки), натомість її прийняття має місце 06.03.2019 за №Ф-129646-50, тому для повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати вищенаведену вимогу.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що чинним законодавством України не передбачено можливості платником єдиного соціального внеску здійснити виправлення помилки у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску після закінчення звітного періоду, та те, що позивач помилково вказала суми нарахованого єдиного внеску, оскільки має пільгу по сплаті відповідного внеску за період з січня по грудень 2018 року, тому суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій, у зв`язку з цим, виходячи із системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Черкаській області №Ф-129646-50 від 06.03.2019 на суму 9811,84 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39392109) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Суддя В.В. Гаращенко