Рішення № 84489793, 18.09.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року справа № 580/1899/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними, скасування актів та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

14.06.2019р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 (далі - позивач)) з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57 (далі - відповідач)), в якому, з урахуванням заяви від 15.07.2019р. просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розслідування нещасних випадків, викладене в акті № 33 про нещасний випадок невиробничого характеру, який затверджено начальником Головного управління Національної поліції в Черкаській області 11.05.2019р. (форма НТ*);

- визнати протиправним та скасувати Акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 20.05.2017р. о 23 год. 30 хв. від 11.05.2019р. (форма Н-5*);

-зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області провести нове розслідування нещасного випадку з врахуванням додаткових суттєвих обставин справи та скласти за його результатами акти за формою Н-5* та Н-1*, за висновком яких вказати, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов`язаний із виконанням службових обов`язків та взяти зазначений випадок на облік.

В обрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновок комісії з розслідування нещасних випадків згідно з актом про нещасний випадок невиробничого характеру, який затверджено начальником ГУ НП в Черкаській області № 33 від 11.05.2019р. є необґрунтованим, та таким, що суперечить дійсним обставинам, оскільки нещасний випадок з позивачем трапився в період проходження служби та під час виконання ним службових обов`язків. Крім, того, звернув увагу, що вказаний факт підтверджено рішеннями судів у адміністративних справах №823/1582/17 та 2340/4203/18, у зв`язку із чим висновок відповідача та складені на підставі нього оскаржувані акти вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 18.07.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.

12.09.2019р. відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказує, що отримані позивачем тілесні ушкодження та втрата працездатності спричинені недотриманням позивачем вимог Закону України “Про охорону праці”, Закону України “Про Національну поліцію” а також недотриманням послідовності дій поліцейського. Крім того, вказано, що травма отримана позивачем спричинена порушенням останнім службової дисципліни, а тому не є такою, що отримана при виконанні службових обов`язків. Також, звернуто увагу, що суд не може втручатися в дискреційні повноваження відповідача, до яких належить складення висновків за результатами службового розслідування.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 в період з 07.12.2016р. по 16.06.2017р. проходив службу на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №1 Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП України в Черкаській області.

За фактом розслідування нещасного випадку, що стався із начальником сектору реагування патрульної поліції № 1 Черкаського районного відділення поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області Степурою Ю.М., 12 вересня 2017 року комісією ГУ НП в Черкаській області складено акти за формою Н-5* та НТ* №33 про нещасний випадок невиробничого характеру, згідно висновків яких, нещасний випадок трапився в результаті порушення ОСОБА_1 вимог ст.14 ЗУ “Про охорону праці” та є таким, що відбувся в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Позивач вважаючи вказаний акт протиправним, звернувся із позовом до суду.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.02.2018р. у справі №823/1582/17, визнано протиправними та скасовано Акти Н-5*, НТ* від 12.09.2017р. та зобов`язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області провести повторне розслідування за фактом нещасного випадку, що стався з позивачем.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018р. рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.02.2018р. у справі № 823/1582/17 залишено без змін. Постанова набрала законної сили 20.06.2018р.

На виконання рішення суду від 28.02.2018р. у справі №823/1582/17, ГУ НП в Черкаській області, за результатами проведення повторного службового розслідування, складено Акти Н-5*, НТ* №33 від 14.09.2018р. про нещасний випадок невиробничого характеру, згідно висновків яких, нещасний випадок, який трапився з майором поліції ОСОБА_1 стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, внаслідок порушення потерпілим службової дисципліни, відповідно до п. 3.11. Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002р. № 1346.

Позивач вважаючи вказані акти такими, що порушують його права, звернувся із позовом до суду.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2018р. у справі №2340/4203/18, визнано протиправними та скасовано Акти Н-5*, НТ* №33 від 14.09.2018р. та зобов`язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області провести нове розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 20.05.2017р. о 23 год. 30 хв. в АДРЕСА_2 , з врахуванням додаткових суттєвих обставин події.

11.05.2019р., на виконання вимог постанов Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2018р. та Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019р. у справі 2340/4203/18, наказом ГУ НП в Черкаській області №1139 створено комісію з розслідування нещасного випадку.

За результатами повторного службового розслідування нещасного випадку що стався з ОСОБА_1 20.05.2017р. о 23 год. 30 хв. в АДРЕСА_2 , складено Акт форма Н-5* та Акт №33 форма НТ* від 11.05.2019р., якими встановлено:

20 травня 2017 року, згідно з розстановкою нарядів Черкаського районного відділення поліції, майор поліції ОСОБА_1 та старший лейтенант поліції ОСОБА_2 заступили на добове чергування в складі сектору швидкого реагування по забезпеченню публічної безпеки та здійсненню контролю за дотриманням правил дорожнього руху України на території Черкаського району.

20 травня 2017 року до Черкаського районного відділення поліції надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_3 про конфлікт між громадянами в АДРЕСА_3 (повідомлення зареєстровано в журналі ЄО, №3086 о 21 год. 15 хв.).та направлено на місце події майора поліції ОСОБА_1 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2

Прибувши за адресою: АДРЕСА_3 , біля під`їзду поліцейських зустрів громадянин ОСОБА_4 , з явними слідами тілесних ушкоджень на обличчі. Поліцейськими під час спілкування з потерпілим встановлено, що тілесні ушкодження він отримав від сина ( ОСОБА_5 ) та невістки ( ОСОБА_6 ). Для складання матеріалів потерпілий запросив працівників поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до свого помешкання. В квартирі потерпілого поліцейські виявили ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_5 відразу почав висловлюватися нецензурною лайкою та наносити парасолькою-тростинкою удари по голові своєму батькові ОСОБА_4 , який під час побиття почав падати. У зв`язку з тим, що позаду ОСОБА_5 знаходився ОСОБА_1 , останній отримав один з ударів в область носу та очей. Після чого ОСОБА_4 вибіг з квартири па подвір`я, а за ним направився його син ОСОБА_5 та старший лейтенант поліції ОСОБА_2 . Натомість ОСОБА_1 залишився перебувати в квартирі з ОСОБА_6 , яка не реагувала на прохання припинити протиправні дії, тому працівник поліції попередив, що відносно неї буде застосовано спеціальний засіб - кайданки. Під час надягання кайданок на ОСОБА_6 , ОСОБА_1 почув, як його кличе на допомогу ОСОБА_2 Прибувши на допомогу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 попередив ОСОБА_5 про застосування засобів активної оборони, а саме: гумового кийка та речовини сльозоточивої дії.

В цей час з парасолькою-тростинкою в руках з квартири вибігла ОСОБА_6 , яка самостійно послабила одягнені на неї кайданки. та завдала ОСОБА_1 декілька ударів по шиї та спині. Після чого до ОСОБА_6 працівники поліції повторно застосували спеціальний засіб кайданки.

Під час розслідування вказаного нещасного випадку, комісією отримано пояснення від старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 (свідок), який вказав, що він разом зі ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_4 , зайшовши до квартири, виявили невістку останнього ОСОБА_6 Вона відразу почала поводити себе агресивно, та наносити тілесні ушкодження ОСОБА_4 . З метою захисту останнього в сутичку втрутився ОСОБА_2 , під час якої отримав ушкодження лівої руки. В ході сутички ОСОБА_6 разом зі ОСОБА_1 опинилися на подвір`ї. В той час, як сам ОСОБА_2 залишився боротися в квартирі з ОСОБА_5 , поступово виштовхуючи один одного на подвір`я. Опинившись на вулиці вони продовжували бійку ще протягом 20 хвилин. Після чого, працівникам поліції вдалось застосувати до правопорушників кайданки та викликати на допомогу слідчо-оперативну групу. Хто саме наніс тілесні ушкодження ОСОБА_1 ОСОБА_2 не пам`ятає.

В ході розслідування комісією встановлено, що про отримання тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 повідомив чергову службу Черкаського районного відділення поліції. Вказане повідомлення зареєстровано в Журналі ЄО за № 3088 о 22 год. 50 хв., а на місце події направлено слідчо-оперативну групу Черкаського районного відділення поліції. Члени слідчо-оперативної групи доставили правопорушників до Черкаського обласного наркологічного диспансеру.

21.05.2017р. о 01 год. 35 хв. ОСОБА_1 звернувся до КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» ЧМР», де йому надано медичну допомогу та встановлено діагноз при госпіталізації: ЗЧМТ, струс головного мозку, забій правого колінного суглоба, забій поперекового відділу хребта (довідка № 2231 від 06.08.2018р.). На лікуванні перебував в період з 21.05.2017р. по 26.05.2017р.

З 26.05.2017р. по 06.06.2017р. майор поліції ОСОБА_1 проходив лікування у лікарні (з поліклінікою) Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ по Черкаській області» з діагнозом: ЗЧМТ, цефалічний синдром, помірно виражена вегетативна лабільність. Забій ПВХ на фоні остеохондрозу ПВХ, ускладненого протрузіями МХД Л1-Л2, Л4-Л5, Л5-S1 (МРТ ПВХ від 24.04.2017р.): синдром люмбалгії. стадія загострення, легкі вертебродинамічні порушення. Міопія високого ступеню, ангіопатія сітківки обох очей (виписка №910/367).

21.05.2017р. слідчим відділенням Черкаського районного відділення поліції відомості даної події внесено до ЄРДР за №12017250270000542 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 ККУ.

Також, в ході розслідування вказаного нещасного випадку комісією виявлено порушення службової дисципліни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , під час затримання правопорушників - подружжя ОСОБА_7 . ОСОБА_8 саме, працівниками поліції ОСОБА_1 та У сови м ОСОБА_9 і. не дотримано послідовність дій поліцейського, передбачених при вчиненні насильства в сім`ї, зокрема:

- не надано домедичну допомогу ОСОБА_4 (потерпілий);

- у приміщенні, не вжито заходи для негайного припинення неправомірних дій та деескалації конфлікту (дієвим способом є розведення сторін конфлікту);

- поліцейські перебували відокремлено один від одного (поліцейський повинен тримати напарника у полі зору);

- на місце події не викликано жінку-поліцейську (з жінкою спілкується жінка-поліцейський);

- при явних побоях та тілесних ушкодженнях не викликано СОГ та не повідомлено дільничного офіцера поліції. Таким чином, зазначене призвело до порушення вимог п. 1-4 ч.1 ст. 23 Закону України “Про Національну поліцію”.

Так, у вказаному акті зазначено, що завдання ОСОБА_6 ударів по шиї та спині позивачу стало можливим у зв`язку з тим, що майор поліції ОСОБА_1 порушив техніку надягання кайданок, тобто не подбав про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей.

У зв`язку з вищевикладеним комісією встановлено, що майор поліції ОСОБА_1 20.05.2017р., під час спроби затримання ОСОБА_6 , та ОСОБА_5 , порушив вимоги п. 1-4 ч.1 ст. 23, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 14 Закону України «Про охорону праці», що призвело до отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень та втрати працездатності.

Відповідно до Висновку Акту №33 форма НТ*: Комісія з розслідування визнає, що нещасний випадок, який трапився з майором поліції ОСОБА_1 стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, внаслідок порушення потерпілим службової дисципліни, відповідно до п. 3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002р. № 1346.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні врегульовані Законом України “Про охорону праці” від 14.10.1992 № 2694-ХІІ (далі – Закон №2694).

Статтею 1 Закону №2694 визначено поняття охорони праці – як систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

За приписами ст. 22 Закону №2694, встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

Підзаконним нормативно-правовим актом, що регулює порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України – є “Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України”, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за № 83/7404 (далі - Порядок №1346), який розроблено з метою врегулювання питань, пов`язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України.

У відповідності до п. 2.1 Порядку №1346, розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі.

Пунктом 2.2 зазначеного Порядку №1346 визначено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Відповідно до п. 3.8 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС від 27.12.2002 № 1346 (далі по тексту – Порядок №1346) комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

За змістом п. 3.9 Порядку №1346, комісія з розслідування визнає, що “нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків”, якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили.

Пунктом 3.10 Порядку №1346 визначено, що комісія з розслідування також визнає, що “нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків”, якщо він стався в період проходження служби внаслідок безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов`язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо).

З наведених положень Порядку №1346 вбачається, що у разі настання нещасного випадку внаслідок вчинення злочинцем опору працівникові поліції, нападу на працівника, який перебуває при виконанні службових обов`язків, нещасний випадок вважається таким, що трапився в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Суд бере до уваги, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.02.2018р. у справі № 823/1582/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду, встановлено, що нещасний випадок, який стався 20.05.2017р. є таким, що відбувся в період проходження служби та під час виконання ОСОБА_1 службових обов`язків.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.02.2018р. у справі № 823/1582/17 було залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018р. та набрало законної сили з дати її прийняття.

Суд зазначає в силу частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиція – це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Преюдиційне значення мають не правові висновки суду, а обставини (факти), встановлені судом в іншій справі. Правові висновки суду і встановлені ним обставини не є тотожними поняттями. Висновки судів щодо прав та обов`язків сторін не є преюдиціальними для інших судів при розгляді ними справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Дії відповідача щодо повторної відмови позивачу у визнанні того, що нещасний випадок, який стався 20.05.2017р. є таким, що відбувся в період проходження служби та під час виконання ОСОБА_1 службових обов`язків свідчать про недбале ставлення відповідача як роботодавця до вирішення такого важливого питання як належне розслідування фактів нещасних випадків, що трапляються з поліцейськими під час виконання ними своїх службових обов`язків та під час здійснення заходів з охорони громадського порядку.

Крім того, суд звертає увагу, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2018р. у справі № 2340/4203/18 скасовано Акти форма Н-5* та №33 форма НТ*, що складені за результатами проведення відповідачем повторного службового розслідування та зобов`язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області провести нове розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 20.05.2017р ІНФОРМАЦІЯ_1 о 23 год. 30 хв. в АДРЕСА_2 , з врахуванням додаткових суттєвих обставин події.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2018р. у справі № 2340/4203/18 залишено без змін постановою Шостого ААС від 12.03.2019р. та набрало законної сили 12.03.2019р.

Відповідно до Висновку Акту №33 форма НТ*: Комісія з розслідування визнає, що нещасний випадок, який трапився з майором поліції ОСОБА_1 стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, внаслідок порушення потерпілим службової дисципліни, відповідно до п. 3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002р. № 1346.

Так, суд вважає за доцільне зазначити, що проведене відповідачем повторне службове розслідування має ознаки формального, оскільки складення за його наслідками Актів форми Н-5* та №33 форма НТ* від 11.05.2019р. здійснено без урахування правових висновків наданих судами першої та апеляційної інстанцій а порівняльний аналіз висновків вказаних у актах від 14.09.2018р. та оскаржуваних в даній справі дають підстави суду вважати, що повторне службове розслідування нещасного випадку не проведено належним чином, з огляду на їх ідентичність.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необґрунтованими висновки комісії з розслідування нещасних випадків Головного управління Національної поліції в Черкаській області, викладені в акті №33 про нещасний випадок невиробничого характеру, який затверджено Т.в.о. начальника ГУ НП в Черкаській області від 11.05.2019р. (Форма НТ*).

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні, серед інших підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, зазначила що висновок службового розслідування позивачем в судовому порядку не оскаржено, відтак позивач погодився з його висновками, у зв`язку з чим, в задоволенні позову слід відмовити.

З даного приводу суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Суд зазначає, що висновок службового розслідування є носієм інформації та фіксує певні обставини, не є остаточним документом, зобов`язуючим позивача до вчинення будь-яких дій. Висновок службового розслідування, не породжує правових наслідків, його результати не мають обов`язкового характеру для позивача. Висновок службового розслідування не є документом, що містить норми права загальної або індивідуальної дії, не може створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не має обов`язкового характеру для суб`єкта стосовно якого він прийнятий.

Враховуючи зазначене, висновок службового розслідування не має обов`язкового характеру і не набуває ознак рішення, як акта індивідуальної дії, акта ненормативного характеру у розумінні статті 19 КАС України, в зв`язку з чим вимога про скасування висновку службового розслідування не підлягає до розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.04.2019р. у справі № 817/3305/15 (ЄДРСР 80980037).

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії з розслідування нещасних випадків, викладене в акті №33 про нещасний випадок невиробничого характеру, який затверджено Т.в.о. начальника ГУ НП в Черкаській області 11.05.2019р. (Форма НТ*), та щодо визнання протиправним та скасування акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 20 травня 2017 року о 23 год. 30 хв. від 14.09.2018 (Форма Н-5*), є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

З приводу позовної вимоги щодо зобов`язання Головного управління Національної поліції в Черкаській області провести нове розслідування нещасного випадку з врахуванням додаткових суттєвих обставин справи та скласти за його результатами акти за формою Н-5* та Н-1*, за висновком яких вказати, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов`язаний із виконанням службових обов`язків та взяти зазначений випадок на облік, суд зазначає, що вона підлягає до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Разом з тим, враховуючи положення статті 245 КАС України, захист прав у сфері публічно-правових відносин можливий у спосіб зобов`язання відповідача прийняти певне рішення чи зобов`язання вчинити певні дії.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Зважаючи на те, що судом встановлено неправомірність оскаржуваних Актів форми Н-5* та №33 форма НТ* від 11.05.2019р., суд доходить висновку про необхідність зобов`язати ГУ НП в Черкаській області провести нове розслідування нещасного випадку з врахуванням додаткових суттєвих обставин події та правових висновків суду даного рішення, що є належним способом захисту та поновлення порушеного права позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, суд доходить висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до положень ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 2 ,6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розслідування нещасних випадків, викладене в акті №33 про нещасний випадок невиробничого характеру, який затверджено Т.в.о. начальника ГУ НП в Черкаській області 11.05.2019р. (Форма НТ*).

Визнати протиправним та скасувати Акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 20 травня 2017 року о 23 год. 30 хв. від 11.05.2019р. (Форма Н-5*).

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області (вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 40108667) провести нове розслідування нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) 20.05.2017р. о 23 год. 30 хв. в АДРЕСА_2 , з врахуванням додаткових суттєвих обставин події та правових висновків суду викладених в даному рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Білоноженко