Ухвала суду № 84488864, 25.09.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття провадження в адміністративній справі

25 вересня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/4179/19 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 9) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича (далі – відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича щодо невжиття заходів по відшкодуванню ОСОБА_1 гарантованої Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» суми відшкодування за вкладом Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк», за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Український комунальний банк» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 14 лютого 2014 року між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Укркомунбанк» укладено договір № 6603/21 про строковий банківський вклад фізичної особи резидента в національній валюті. На підтвердження внесення грошових коштів за договором у сумі 25000,00 грн банком надано квитанцію від 14 лютого 2014 року № 323_19.

У липні 2014 року обслуговування з боку банку для позивача було припинено без будь-якого повідомлення. До кінця 2014 року у зв`язку з непевним соціально-політичним становищем в Луганській області, позивач неодноразово зверталася до відділень банку у місті Луганську з проханнями роз`яснити порядок виплати вкладу. Дізнавшись про здійснення ліквідації банку, позивач письмово звернулася до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича. Листом від 07 вересня 2018 року відповідачем надано роз`яснення про те, що з 24 липня 2015 року в Луганській області введено надзвичайний режим банківської системи та призупинено здійснення усіх видів фінансових операцій з метою запобігання загрози життю і здоров`ю працівників та клієнтів банків, забезпечення стабільності банківської системи. Окрім цього повідомлено, що станом натепер відсторонені керівники банку не здійснили передачу бухгалтерської та іншої документації, печаток і штампів банку та повідомили, що сервер із базою даних банку, первинна бухгалтерська документація досі розташовується у місті Луганськ Луганської області. За таких обставин, з огляду на розміщення первинних документів на тимчасово окупованій території України, відповідач повідомив позивача про те, що наразі відсутня технічна спроможність формування та подання до Фонду повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування.

Згідно з інформацією, розміщеною на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з 13 травня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію ПАТ «Український комунальний банк», уповноваженою особою призначено ОСОБА_2 .

З 14 вересня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Український комунальний банк», усі повноваження ліквідатора делеговано уповноваженій особі. Згідно з останнім рішенням строк здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» продовжено до 13 вересня 2020 року включно.

У зв`язку з припиненням функціонування банку у Луганську з липня 2014 року, його ліквідацією з 2015 року, єдиною можливістю отримати вкладені грошові кошти є їх отриманння не інакше ніж шляхом виплати позивачу гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Незважаючи на надання Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» Матвієнку ОСОБА_3 посвідчених копій договору та квитанції про внесення коштів, тобто підтвердження юридичних фактів укладення договору строкового банківського вкладу і фактичного передання банку коштів позивача, остання переконана, що відповідачем допускається бездіяльність, яка не відповідає чинному законодавству, і тому порушує її право мирно володіти майном - грошовими коштами на депозитному рахункові.

З посиланням на положення статей 19, 41 Конституції України, статей 11, 525, 526, 598, 1058, 1059-1061, 1068 Цивільного кодексу України, статей 1, 2, 4, 26, 27, 28 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», позивач вважає протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича щодо невжиття заходів по відшкодуванню позивачу гарантованої законом суми вкладу та наявність підстав для зобов`язання відповідача до вчинення певних дій.

Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі не встановлено, тому вважаю за необхідне відкрити провадження у цій справі.

Згідно з частиною п`ятою статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

До позовної заяви позивачем додано клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Згідно з пунктом 7 частини дев`ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику (повідомлення) сторін.

Щодо заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі суд зазначає таке.

В клопотанні про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі позивач зазначає, що єдиним джерелом її існування є пенсія, місячний розмір якої складає 2489,00 грн. У 2018 році позивачем отримано пенсію в загальній сумі 29868,00 грн, тому судовий збір у розмірі 1536,80 грн перевищує її річний дохід у 2018 році більш ніж на 5 %. З урахуванням викладеного, позивач просить відстрочити їй сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з частинами першою, другою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Пунктом 3 частини першої статті 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” регламентовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Предметом спору в цій справі є захист порушених прав, зокрема, у зв`язку з неналежним виконанням договору банківського вкладу.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулює Закон України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ “Про захист прав споживачів” (далі – Закон № 1023-ХІІ), який установлює права споживачів, визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закон № 1023-ХІІ споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Згідно з статтею 2 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-III “Про банки і банківську діяльність” вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Преамбула Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-III “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (далі - Закон № 2664-III) визначає метою цього Закону створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону № 2664-III фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (частина перша статті 1058 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 1 Закону № 1023-XII споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).

З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем, який несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, а тому вкладник, звертаючись до суду з позовом, пов`язаним з порушенням його прав за договором банківського вкладу, звільняється від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону № 1023-XII.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 11 травня 2016 року у справі № 6-37цс16, відступати від якого Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав.

Крім того, у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц Велика Палата Верховного Суду встановила, що при зверненні до суду з позовом про стягнення з Фонду майнової відповідальності за договором банківського вкладу позивач як споживач фінансових послуг звільняється від сплати судового збору за частиною третьою статті 22 Закону № 1023-XII не тільки при поданні позовної заяви, а й на наступних стадіях цивільного процесу.

Таким чином, вкладник (споживач фінансових послуг), звертаючись до суду з позовом до банку (виконавця фінансових послуг) за захистом своїх порушених прав, зокрема, у зв`язку з неналежним виконанням договору банківського вкладу, звільняється від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону № 1023-XII.

Разом з цим Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 817/649/16 звертає увагу на те, що дія частини третьої статті 22 Закону № 1023-XII поширюється на спори, які виникають між вкладниками банку та Фондом під час здійснення останнім владних управлінських функцій, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами на підставі пункту 4 частини другої статті 4 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивач у цій справі звільнена від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону № 1023-XII, а тому клопотання про звільнення від сплати судового збору вирішення не потребує.

Щодо заявленого клопотання про поновлення строку звернення до суду суд зазначає таке.

В клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач зазначила, що протягом шестимісячного строку з місяця, коли вона дізналась про наявність перешкод щодо виплати гарантованої суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вона не зверталася до суду через те, що намагалася з`ясувати додаткові можливості отримання вкладу, очікувала реалізації уповноваженою особою Фонду повноважень щодо формування списку вкладників, їх подання до Фонду.

Відповідно до частин першої, шостої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З огляду на те, що бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича щодо невжиття заходів по відшкодуванню ОСОБА_1 гарантованої Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» суми відшкодування за вкладом Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк», за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є триваючою в часі поведінкою суб`єкта владних повноважень, суд вважає, що позивачем не пропущений строк звернення до суду.

Згідно з пунктом 4 частини дев`ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи положення частин першої, другої, третьої статті 12, частини третьої статті 257 КАС України та відсутність клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за необхідне розглядати дану справу в порядку загального позовного провадження.

Керуючись статтями 5, 9, 12, 19, 20, 32, 160, 161, 168, 171, 174, 175, 179, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Відкрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 9) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Справу розглядати в порядку загального позовного провадження.

Призначити підготовче засідання по справі на 22 жовтня 2019 року о 13 год. 00 хв. у приміщенні Луганського окружного адміністративного суду за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 18, І поверх, зала судових засідань № 3.

Зобов`язати відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича у строк до 18 жовтня 2019 року надати суду в належним чином засвідчених копіях:

- заяву ОСОБА_1 зі всіма доданими до неї документами, за наслідками розгляду якої Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» Матвієнком Андрієм Анатолійовичем заявнику направлено лист від 07 вересня 2018 року за № 297/18-Л «Щодо результатів розгляду заяви»;

- рішення Правління Національного банку України від 12 травня 2015 року № 309/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Укркомунбанк» до категорії неплатоспроможних»;

- рішення Правління Національного банку України від 14 вересня 2015 року № 604 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Укркомунбанк»;

- рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12 травня 2015 року № 96 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Укркомунбанк»;

- рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10 серпня 2015 року № 149 «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Укркомунбанк»;

- рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14 вересня 2015 року № 169 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Укркомунбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку»;

- рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28 серпня 2017 року № 3789 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Укркомунбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку»;

- рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23 серпня 2018 року № 2335 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Укркомунбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку»;

- рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29 серпня 2019 року № 2197 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Укркомунбанк».

Нагадати сторонам, що згідно з частинами другою, четвертою, п`ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації “Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів “Згідно з оригіналом”, назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Підпис відповідальної особи на документі засвідчують відбитком печатки організації. Згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163-2003 у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 26 - відбиток печатки, 27 - відмітка про засвідчення копії проставляють після тексту (21).

Попередити сторони, що відповідно до частини дев`ятої статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Справа розглядатиметься суддею Чернявською Т.І. одноособово.

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи разом з витягом про їхні процесуальні права та обов`язки, встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачу разом з ухвалою про відкриття провадження у справі надіслати копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Повідомити сторони про можливість реєстрації в системі “Електронний суд” для отримання процесуальних документів в електронному вигляді, для чого потрібно:

- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua;

- подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадку відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

СуддяТ.І. Чернявська