Ухвала суду № 84488733, 19.09.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 вересня 2019 року № 810/4258/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М. розглянувши в м. Києві в порядку письмового провадження заяву ТОВ «Авіалінії Харкова» про зміну порядку та способу виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 року в адміністративній справі за позовом ТОВ «Авіалінії Харкова» до ГУ ДФС у м. Києві, ГУ Державної казначейської служби України у м. Києві про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення пені,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ «Авіалінії Харкова» із заявою про зміну порядку та способу виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 у даній справі.

На обґрунтування заяви позивачем зазначено, що сума бюджетного відшкодування за листопад 2014 року стала узгодженою ще 04.07.2016 року після процедури судового оскарження та набрання законної сили судовим рішення у справі №826/19959/15 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими було зменшено бюджетне відшкодування, проте до цього часу товариство не отримало бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість за листопад 2014 року в розмірі 9 514 691,00 грн.

На виконання рішення суду у справі №810/4258/17 Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження №56871756, однак до цього часу рішення суду не виконано, сума бюджетного відшкодування за листопад 2014 року в розмірі 9 514 691,00 грн. податковим органом не відображено ні в Тимчасовому реєстрі заяв, ні в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ. Головним управлінням ДФС у м. Києві не вчинено заходів щодо повернення позивачу зазначеної суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Крім того, позивач вказує, що у постанові від 12.02.2019 року у справі №826/7380/15 Верховний Суд дійшов висновку, що такі способи захисту як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником суми бюджетного відшкодування або внести заяву до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податку, а тому ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через Головні управління Державної казначейської служби України на користь платника податку заборгованості з бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на таку суму заборгованості.

Зважаючи на те, що рішення суду не виконане, існують обставини, які унеможливлюють його виконання, заявник просить змінити спосіб і порядок виконання судового рішення в частині: «Зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за яким станом на 01 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету та/або до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування ТОВ «Авіалінії Харкова» суми податку на додану вартість за листопад 2014 року у сумі 9 514 691, 00 грн.» на «Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ідентифікаційний код 37993783, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 11-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалінії Харкова» (ідентифікаційний код 25469838, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 8, корпус А) заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 9 514 691,00 грн. (дев`ять мільйонів п`ятсот чотирнадцять тисяч шістсот дев`яносто одна гривня 00 копійок)».

Представник позивача надав суду клопотання , в якому просив розглядати заяву за його відсутності.

На підставі ст. ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд заяви у порядку письмового провадження.

Стаття 129-1 Конституції України та стаття 14 КАС України встановлюють, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, суд може змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Зміна способу або порядку виконання може відбуватися у заміні одного заходу примусового виконання судового рішення іншим.

Верховний Суд у постанові від 16.05.2018 року у справі №556/2609/14-а зазначив, що зміна способу і порядку виконання судового рішення можлива лише тоді, коли зміст та суть даного рішення залишатимуться незмінними (п.34 рішення).

Судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 у справі №810/4258/17, яке набрало законної сили 15.05.2018 року, було, зокрема, зобов`язано Головне управління ДФС у м. Києві внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за яким станом на 01 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету та/або до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ необхідні дані щодо відшкодування ТОВ «Авіалінії Харкова» суми податку на додану вартість за листопад 2014 року у сумі 9 514 691, 00 грн.

На виконання судового рішення Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві 27.07.2018 року відкрито виконавче провадження №56871756.

Постановою державного виконавця від 11.09.2018 на Головне управління ДФС у м. Києві накладено штраф у розмірі 5100 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 року у справі №810/4258/17.

На час розгляду судом заяви стягувача про зміну способу виконання рішення рішення суду від 08.02.2018 податковим органом не виконано. Суму бюджетного відшкодування за листопад 2014 року в розмірі 9 514 691,00 грн. не відображено ні в Тимчасовому реєстрі заяв, ні в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Відтак, стягувач просить суд змінити спосіб виконання зазначеного судового рішення, а саме шляхом стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ «Авіалінії Харкова» заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість за листопад 2014 року в розмірі 9 514 691,00 грн.

Суд зазначає, що належним підтвердженням виконання контролюючим органом рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 у справі №810/4258/17 є внесення інформації про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за яким станом на 01 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету та/або до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Однак, на даний час Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не працює. Чинним законодавством не передбачено порядок ведення, механізм відшкодування сум ПДВ, внесених до Тимчасового реєстру, та структуру даного реєстру, що свідчить про відсутність можливості для отримання платниками податків узгодженої суми бюджетного відшкодування шляхом включення відомостей про таку суму до Тимчасового реєстру.

Даний факт підтверджено листом Головного управління ДФС у м. Києві від 25.04.2018 року №17639/10/26-15-43-02-14 «Відповідь на запит ТОВ «Авіалінії Харкова» (податковий номер 25469838), в якому зазначено, що на сьогодні чинним законодавством не передбачено механізм відшкодування сум податку на додану вартість, включених до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, та структури такого реєстру. Крім того, відсутність порядку ведення Тимчасового реєстру підтверджується і листом ДФС України від 17.07.2017 №15409/6/99-99-12-03-02-15.

З моменту набрання рішенням суду у даній справі, а саме 15.05.2018 року, по даний час судове рішення не виконане, що є неприпустимим та призводить до порушення прав позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2014 року.

Верховний Суд у постанові від 12.02.2019 у справі №826/7380/15 зазначив, що станом на час розгляду справи у суді касаційної інстанції Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не працює, а тому такі способи захисту порушеного права як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру або Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків.

Ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, на думку Великої палати Верховного Суду, є стягнення з Державного бюджету України через територіальні органи Державної казначейської служби України на користь платника податків заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.

У зв`язку з цим Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, викладеного в постановах Верховного Суду України від 16.09.2015 року у справі №21-881а15, від 17.11.2015 року у справі №21-4371а15, від 02.12.2015 року у справі №21-2650а15, від 20.04.2016 року у справі №21-452а16, від 07.03.2017 року у справі №820/19449/14, про те, що відшкодування ПДВ здійснюється органом Державної казначейської служби України з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК України та постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 року №39 «Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість», оскільки на момент розгляду цієї справи Великою Палатою Верховного Суду вказаний спосіб захисту не є ефективним та не призводить до поновлення порушеного права платника податків.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, правовий висновок, викладений Великою палатою Верховного суду у постанові від 12.02.2019 у справі №826/7380/15, підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.06.2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви №68385/10 та №71378/10, §35)).

ЄСПЛ у рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09.01.2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява №803/02, §31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§40).

Суд зазначає, що не включення інформації про належну ТОВ «Авіалінії Харкова» узгоджену суму бюджетного відшкодування до Тимчасового реєстру або Реєстру заяв фактично призвело до того, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 у справі №810/4258/17 залишається невиконаним більше ніж один рік та чотири місяці з дня набрання даним судовим рішенням законної сили, що є надмірною затримкою, яка порушує як гарантоване позивачеві статтею 6 Конвенції право на справедливий суд, так і право на мирне володіння майном, надане йому статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

У свою чергу, верховенство права як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Враховуючи вищенаведене та з огляду на те, що не включення контролюючим органом інформації про належну позивачеві узгоджену суму бюджетного відшкодування до Тимчасового реєстру та/або Реєстру заяв унеможливлює отримання позивачем позитивного результату від виконання судового рішення, суд вважає, що у даному випадку наявні передбачені статтею 378 КАС України підстави для зміни способу виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.02.18р. у справі №810/4258/17 шляхом стягнення з Державного бюджету України через територіальний орган Державної казначейської служби України на користь товариства заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ за листопад 2014 року.

Аналогічна правова позиція щодо зміни способу виконання рішення суду викладена у постанові Верховного Суду від 03.09.2019 у справі №826/26292/15.

У даній постанові Верховним Судом зазначено, що у разі невиконання податковим органом судового рішення, яке набрало законної сили, у визначений ним спосіб, найбільш ефективним та таким, що унеможливлює подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень щодо порушення прав платника податків на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, та, відповідно, зведе до мінімуму необхідність повторного звернення до суду, у тому числі, через невиконання або неналежне виконання рішення суду, є спосіб захисту порушеного права останнього саме шляхом стягнення на його користь із Державного бюджету України заборгованості з відшкодування ПДВ.

За таких обставин заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалінії Харкова» про зміну способу та порядку виконання судового рішення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 243, 248, 378 КАС України, суд

у х в а л и в:

Заяву ТОВ «Авіалінії Харкова» про зміну способу та порядку виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 в адміністративній справі №810/4258/17 задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 року в адміністративній справі №810/4258/17 в частині: «Зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за яким станом на 01 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету та/або до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування ТОВ «Авіалінії Харкова» суми податку на додану вартість за листопад 2014 року у сумі 9514691,00 грн.» шляхом «Стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ідентифікаційний код 37993783, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул.Терещенківська, буд. 11-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіалінії Харкова» (ідентифікаційний код 25469838, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 8, корпус А) заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість у розмірі 9 514 691,00 грн. (дев`ять мільйонів п`ятсот чотирнадцять тисяч шістсот дев`яносто одна гривня 00 копійок)».

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.