Ухвала суду № 84488663, 25.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 вересня 2019 року Справа № 160/7459/19

Дніпропетровській окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у місті Дніпрі клопотання позивача про поновлення строків звернення до суду в адміністративній справі № 160/7459/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), -

встановив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 05.08.2019 засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ф-16210-53/64 від 04.02.2019 та № Ф-16210-53/64 від 14.05.2019.

2. Ухвалою суду від 09.08.2019 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін в адміністративній справі № 160/7459/19, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті спору та витребувано докази.

3. 04.09.2019 від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками та доказом направлення позивачу.

4. Перевіривши матеріали справи судом було встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною вимогою про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ф-16210-53/64 від 04.02.2019 та № Ф-16210-53/64 від 14.05.2019 з пропущенням строку звернення до суду, тому ухвалою суду від 10.09.2019 адміністративний позов залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.

5. 16.09.2019 від позивача до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив з доказом її направлення відповідачу.

6. 23.09.2019 на виконання вимог ухвали суду від 10.09.2019 позивачем надано клопотання про поновлення строку звернення до суду.

ІІ. ОБҐРУНТУВАННЯ КЛОПОТАННЯ ПРО ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ

7. На початку квітня 2019 року у своїй поштовій скриньці позивач знайшла лист, в якому містилася вимога Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області № Ф-16210-53/64 від 04.02.2019 про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 18 276,72 грн.

8. ОСОБА_1 зверталась до податкового органу за місцем реєстрації та до відповідача з метою отримання роз`яснень щодо отриманого документу.

9. Однак, на всі питання відповідали тільки одне, що потрібно сплатити гроші. Будь-яких роз`яснень або податкових консультацій не надали.

10. На початку липня 2019 року позивач знов отримала лист (також знайшла в своїй поштовій скриньці), в якому містилася вимога № Ф-16210-53/64 від 14.05.2019 про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 21 030,90 грн.

11. Усні звернення до податкового органу залишилися без уваги, жодний з фахівців податкового органу не пояснив, навіть того, що у особи є право оскаржити ці вимоги в адміністративному порядку або до суду, і в які строки.

12. Тільки з ухвали Дніпропетровського адміністративного суду від 10.09.2019 по справі, ОСОБА_1 дізналася, що мала право оскаржити вимоги податкового органу із стягнення боргу в адміністративному порядку шляхом подання відповідної скарги і строк складає 10 днів з моменту їх отримання. Адже стаття 122 КАС України не містить чіткого посилання на десятиденний процесуальний строк на відповідну норму спеціального закону.

ІІІ. ОЦІНКА ТА ВИСНОВОК СУДУ

13. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, що дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

14. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених законодавством певних процесуальних дій.

15. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

16. Вирішуючи питання щодо визнання поважними причин пропуску звернення до суду, суд виходить із принципів адміністративного судочинства та практики Європейського суду з прав людини.

17. Так, одним із елементів права на суд є право на доступ до суду, який означає, що особа повинна мати можливість подати справу на розгляд, а суд повинен розглянути її без зайвих та неналежних правових чи практичних перешкод. Таке право покладає на державу як негативний обов`язок, - тобто утриматися від створення неналежних процесуальних перешкод для доступу до суду, - так і позитивний, тобто забезпечити практичний та ефективний доступ до суду.

18. Держави користуються певною свободою розсуду у сфері регулювання права на доступ до суду, яке залежить як від потреб і ресурсів суспільства, так і від конкретних осіб.

19. Безпосередньо доктрина обмежень на право доступу до суду була сформульована Судом у справі Ashingdane v. United Kingdom (1985), згідно якої такі обмеження, для того, щоб відповідати вимогам частини 1 статті 6 Конвенції мають:

- переслідувати правомірну мету, і

- не порушувати саму сутність права.

20. Як зазначено у пункті 36 рішення Суду у справі Golder United Kingdom, стаття 6 Конвенції містить право на суд, у якому право на доступ до суду, тобто право розпочати провадження в суді, становить лише один із його аспектів.

21. У рішенні Комісії за заявою №10475/83 Dyer v. United Kingdom, Decisions and Reports 39, pp. 246—66 at pp. 251—52).

22. Відповідні принципи Суд виклав таким чином:

а) Право на доступ до суду, гарантоване частиною 1 статті 6, не є абсолютним і може бути обмежене. Це дозволяє сама суть цього права, позаяк право на доступ до суду «за своєю природою вимагає регулювання державою - регулювання, що може різнитися залежно від часу та місця і відповідно до потреб і ресурсів суспільства та особи».

б) При встановленні таких обмежень Договірні держави користуються певною свободою розсуду, однак, остаточне вирішення того, чи було дотримано вимог Конвенції залишається за Судом. Він має впевнитися, що встановлені обмеження не порушують чи зменшують доступ, що залишився особі таким чином, що завдають шкоду самій суті права.

в) Більше того, обмеження не буде сумісним із частиною 1 статті 6, якщо воно не має правомірної мети і коли відсутнє пропорційне співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.

23. Ці принципи визначають процес, що є невід`ємною частиною завдання Суду відповідно до Конвенції, визначення справедливої рівноваги між потребами загального інтересу суспільства та вимогами захисту фундаментальних прав особи.

24. З огляду на викладені обставини у сукупності, враховуючи обов`язок суду забезпечити доступ до правосуддя, як гарантоване Конституцією України право, суд дійшов висновку про поважність ОСОБА_1 причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

25. Керуючись статтями 122, 123, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

26. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду – задовольнити.

27. Визнати поважними причини пропуску строку звернення та поновити строк звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки).

28. Продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до частини другої статті 257, статті 262 КАС України.

29. Копію ухвали направити позивачу.

30. Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена.

Суддя І.О. Верба