Рішення № 84488622, 24.09.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року Справа № 280/1856/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

23.04.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або ГУ ДФС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.03.2019 №Ф-5087-56, винесену відповідачем.

Також, просить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він є пенсіонером та не укладав договір про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Дружина позивача, ОСОБА_2 , помилково від його імені подала до Мелітопольського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік (Додаток 5 до звіту про ЄСВ). Відповідно до вказаного звіту ОСОБА_1 визначив собі зобов`язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2018 рік у сумі 9622,83 грн. Однак, подання особою «Звіту про суму нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» не свідчить про добровільну участь особи у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. В зв`язку з чим вважає, що спірна вимога винесена необґрунтовано та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 02.05.2019 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.

20.05.2019 від позивача до суду надійшла заява на усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 03.06.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/1856/19. Судове засідання призначено на 27.06.2019 без виклику (повідомленням) сторін.

19.06.2019 від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (вх.№24930), в якому зазначено, що платник податків веде справи, пов`язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов`язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. 30.01.2019 року до Мелітопольського управління ГУ ДФС у Запорізькій області було подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік, із загальною сумою нарахованого єдиного внеску 9828,72 грн. Звіт було подано ОСОБА_2 , яка діяла за довіреністю №НВТ 191458 від 24.01.2017 в інтересах позивача. Вважає, що подавши Звіт, позивач взяв на себе зобов`язання сплачувати єдиний внесок на загальних умовах, як то передбачено діючим законодавством. Анулювання зазначеної звітності не передбачено чинним законодавством. В зв`язку з чим, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 04.03.2019 №Ф-5087-56 винесена законно та обґрунтовано, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

25.06.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№26031) в якій він посилається на те, що він звільнений від сплати єдиного соціального внеску, як особа, яка досягла пенсійного віку. Отже нарахування та сплата зазначеного платежу для нього є «необов`язковою». Згідно довіреності №НВТ 191458 від 24.01.2017 року ОСОБА_2 має право представляти інтереси позивача у Об`єднаній Державній податковій інспекції щодо нарахування податків та інших обов`язкових платежів. Тобто позивач не уповноважував ОСОБА_2 представляти його інтереси при нарахування інших необов`язкових платежів. Таким чином, «Звіт» було підписано та подано неповноважною особою. Крім того зазначає, що підставою для нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на добровільних засадах є укладання договору про добровільну участь системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Однак позивач заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державне соціального страхування не подавав, договір про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не укладав. На підставі викладеного просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Також, до відповіді на відзив додано клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу. У вказаному клопотанні представник позивача просить суд стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3942,00 грн.

04.07.2019 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№27593) в яких зазначено, що позивач необґрунтовано вважає, що він не має обов`язку сплачувати єдиний соціальний внесок, оскільки подавши Звіт, позивач взяв на себе зобов`язання сплачувати єдиний внесок на загальних умовах, як то передбачено діючим законодавством.

Крім того, 04.07.2019 від відповідача надійшло клопотання (вх.№27598), в якому він просить суд відмовити у задоволенні клопотання позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Як встановлено з матеріалів справи, 30.01.2019 року до Мелітопольського управління ГУ ДФС у Запорізькій області було подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік від 18.01.2019 (Додаток 5 таблиця 1) реєстраційний №6148 із загальною сумою нарахованого єдиного внеску 9828,72 грн. (копія звіту долучено до матеріалів справи).

Звіт було подано дружиною позивача - ОСОБА_2 , яка діяла на підставі нотаріально завіреною довіреності серії НВТ №191458 від 24.01.2017 в інтересах позивача (копія довіреності долучена до матеріалів справи).

04.03.2019 ГУ ДФС у Запорізькій області було виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5087-56 на загальну суму недоїмки 9622,83 грн (а.с. 8).

Не погодившись з зазначеною вимогою позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.6.1 та п.6.2 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Збором (платою, внеском) є обов`язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій

Суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VІ від 08.07.2010, зі змінами та доповненнями.

Згідно з п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Платники єдиного внеску визначені в ст. 4 зазначеного Закону.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є:

1) роботодавці:

підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);

філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;

дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України;

підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб:

військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов`язок і військову службу";

патронатних вихователів, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;

осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами;

осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;

осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини;

одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства;

інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем в Україні, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

4) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

5) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;

5-1) члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;

15) особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування;

16) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин, уповноважений орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, - за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника.

Частиною 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено, що особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як вбачається з поданого 30.01.2019 Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік, позивач є фізичною особою-підприємцем, яка знаходиться на спрощеній системі оподаткування. Також позивач є пенсіонером за віком з 15.03.2016, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серія НОМЕР_1 (а.с. 10), а отже, звільнений від сплати єдиного внеску. Таким чином, подача Звіту є правом, а не обов`язком позивача яким він скористався. Подавши Звіт, позивач взяв на себе зобов`язання сплатити самостійно визначену суму єдиного внесок на загальних умовах, як то передбачено діючим законодавством. Анулювання зазначеної звітності не передбачено чинним законодавством.

Відповідно до п.2.16 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 14.04.2015 № 435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 р. за № 460/26905, відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.

Таким чином, позивач самостійно визначив собі суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування по строку сплати на 11.02.2019 у розмірі 9828,72 грн. В КОР рахувалась переплата у розмірі 205,89 грн., отже сума недоїмки позивача з єдиного внеску склала 9622,83 грн. (витяг з КОР щодо позивача доданий відповідачем до відзиву та долучений до матеріалів справи).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Щодо посилання позивача, що Звіт було підписано та подано неповноважною особою, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 19.1 та 19.2 ст. 19 Податкового кодексу України платник податків веде справи, пов`язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.

Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов`язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов`язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.

Судом встановлено, що на підставі нотаріально завіреної довіреності серії НВТ №191458 від 24.01.2017, яка зареєстрована в реєстрі за №48, Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік в інтересах позивача подав його представник ОСОБА_2 (довіреність надана позивачем та долучена до матеріалів справи).

Зазначеною довіреністю позивач наділив ОСОБА_2 правом представляти його інтереси в Об`єднаній державній податковій інспекції щодо сплати податків та інших обов`язкових платежів. Згідно з п.6.2 ст.6 Податкового кодексу України, Збір є обов`язковим платежем.

Таким чином посилання позивача на те, що Звіт подано неуповноваженою особою є необґрунтованим.

Відповідно до приписів ч.4 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 04.03.2019 №Ф-5087-56 винесена відповідачем обґрунтовано, в зв`язку з чим у задоволені позовних вимог слід відмовити.

Приписами ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

В зв`язку з відмовою в адміністративному позові, відповідно до вимог ст. 139 КАС України, питання щодо судових витрат судом не вирішувалось.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Кисіль