Рішення № 84488609, 12.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2019 року Справа № 160/4947/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

30.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить визнати протиправними дії щодо відмови у зарахуванні стажу при обчислені пенсії періоду роботи з 16.06.1978 року по 09.07.1981 року в магазині №3 фірми «Мебель»; зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести повторний розрахунок пенсії з часу призначення шляхом зарахування до стажу роботи періоду з 16.06.1978 року по 09.07.1981 року в магазині №3 фірми «Мебель» та провести відповідну доплату до пенсії з 04 грудня 2017 року по дату ухвалення рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що стаж роботи з 16.06.1978 року по 09.07.1981 року підтверджується записом у трудовій книжці, однак відповідач з надуманих підстав не визнає зазначений стаж.

Відповідач проти позову заперечує. Зазначає, що згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 прийнятий 16.06.1978 року в Магаз. (зазначено в трудовій книжці) № 3, але при звільненні з роботи 09.07.1981 року проставлена печатка, яка не читається, що не відповідає вимо гам Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників» № 58. На запити від 12.12.2017 року за № 20825/02/08, від 22.01.2018 року за № 1327/06/08, від 02.03.2018 року за № 111/03-18 до ПРАТ "Будинок меблів", надійшла відповідь про те, що ТОВ "Будинок ме блів" було створено 06.12.1993 року і документи "Магазина № 3" у них на збері ганні не знаходяться. Додатково були зроблені запити до архівного відділу Нікопольської міської ради та Державного архіву Дніпропетровської області, на які надійшла інформація, що документи магазину № 3 Нікопольського госпрозрахункового магазину - фірми "Меблі" на зберігання до них не надходили та їхнє місце збе рігання не відоме. Таким чином, для зарахування періоду роботи ОСОБА_1 в магази ні № 3 фірми "Мебель" з 16.06.1978 року по 09.07.1981 року до загального стажу не має законних підстав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем 06.06.2019 року отримано копію ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження в даній адміністративній справі та копію позову разом із копіями доданих до нього документів.

25.06.2019 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.12.2017 року ОСОБА_1 досяг віку 60 років.

Згідно протоколу від 14.12.2017 року № 6061 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком виходячи з 34 років 10 місяців 26 днів загального стажу.

У трудовій книжці позивача НОМЕР_1 міститься запис про роботу столярем у період з 16.06.1978 року по 09.07.1981 року в магази ні № 3 фірми "Мебель", однак відповідно до розрахунку стажу позивачу не було зараховано стаж у цей період.

На запит Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.03.2018 року № 392/03-18 Архівним відділом Нікопольської міської ради було надано відповідь від 11.05.2018 року № 649 про те, що документи магазину № 3 Нікопольського госпрозрахункового магазину - фірми «Меблі» на зберігання не надходили.

Також на запит Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.03.2018 року № 393/03-18 Державним архівом Дніпропетровської області було надано відповідь від 02.05.2018 року № К-152-2018 про те, що на зберіганні відсутні документи магазину № 3 Нікопольського госпрозрахункового магазину - фірми «Меблі».

15.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою у якій просив зарахувати йому стаж роботи столярем з 16.06.1978 року по 09.07.1981 року у магази ні № 3 фірми "Мебель" відповідно до даних його трудової книжки.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.04.2019 року № 3143/К-09 позивачу було надано відповідь про те, що при звільненні з роботи 09.07.1981 року у трудовій книжці позивача проставлена печатка, яка не читається.

Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до стажу періоду роботу з 16.06.1978 року по 09.07.1981 року протиправними позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист. Це право гарантується загальнообов`язковим соціальним страхуванням.

Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, є Закон України «Про пенсійне забезпечення».

Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України (стаття 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція №58), записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

У відповідності до вимог пункту 2.4 Інструкції № 58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993". Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Пунктом 4.1 Інструкції № 58 визначено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Аналіз зазначених правових норм дозволяє прийти до висновку, що обов`язок щодо проставлення печатки при звільненні працівника та внесення достовірної інформації у належний спосіб покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, які здійснюють заповнення трудової книжки.

У пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно пункту 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

З аналізу вказаних вище положень Порядку №637 слідує, що подання інших документів, окрім трудової книжки, для підтвердження трудового стажу з метою призначення пенсії здійснюється виключно у випадку, якщо в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

У трудовій книжці позивача записи були внесені на підставі наказів з посиланням на їх номер і дату та скріплені печатками підприємств, виконані чітко та без будь-яких виправлень, помарок чи підтирань. Тобто, вказані записи були внесені до трудової книжки позивача у відповідності до вимог Інструкцій №162 №58, а тому не викликають сумнівів в своїй достовірності та не потребують підтвердження іншими документами.

Таким чином, суд вважає, необґрунтованим твердження відповідача про те, що неможливість прочитати назву підприємства на печатці може бути підставою для необхідності підтвердження стажу, зважаючи на значний проміжок часу, що пройшов від дати внесення запису до призначення пенсії - більше 35 років.

Таким чином суд вважає, що відповідачем при призначенні позивачу пенсії було протиправно не враховано стаж роботи позивача столярем у період з 16.06.1978 року по 09.07.1981 року в магази ні № 3 фірми "Мебель", згідно записів у трудовій книжці.

Щодо доводів відповідача про порушення позивачем строків звернення до адміністративного суду з вимогою про здійснення перерахунку пенсії саме з дати її призначення, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В даній справі судом встановлено, що позивач звернувся з заявою про призначення пенсії 06.12.2017 року, яка була йому призначена з 04.12.2017 року. До стажу при призначенні пенсії не було враховано спірного періоду роботи позивача в «Магазині №3». При цьому, відповідачем, після призначення пенсії, здійснювались дії по отриманню інформації пов`язаної з роботою позивача в Магазині №3 «Мебель» в періоді з 16.06.1993 року по 09.07.1981 року, а саме запити від:12.12.2017 року, 22.01.2018 року, 02.03.2018 року, 13.03.2018 року, 04.04.2018 року, 13.04.2018 року.

14.05.2018 року Головним управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на адресу позивача була надана відповідь про розгляд звернення, якою ОСОБА_1 повідомлено, що період з 16.06.1993 року по 09.07.1981 року до страхового стажу не зараховано та що Нікопольським відділом обслуговування громадян були направлені запити до архівного відділу Нікопольської міської ради та до Державного архіву Дніпропетровської області. Зазначено, що після надходження відповідей на запити, відділ з питань призначення та перерахунку пенсій повернеться до розгляду питання щодо зарахування вищезазначеного періоду роботи до страхового стажу та повідомить позивача про проведену роботу.

Доказів повідомлення позивача про результати відповідної діяльності відповідачем до суду надано не було.

Разом з тим, позивачем самостійно вживались заходи щодо зібрання відповідних доказів його трудової діяльності за спірний період, а саме направлялись запити до архівного відділу Нікопольської міської ради та до Державного архіву Дніпропетровської області та отримувались відповіді.

Враховуючи відсутність жодного повідомлення від відповідача, позивач звернувся до останнього з заявою 15.04.2019 року, на яку і отримав оскаржувану відповідь.

Враховуючи встановлені обставини справи, у суду відсутні підстави для висновку, що позивачем було порушено строк звернення до адміністративного суду з даним позовом.

В силу вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним дії Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні до стажу ОСОБА_1 при обчислені пенсії періоду роботи з 16.06.1978 року по 09.07.1981 року в магазині №3 фірми «Мебель».

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з моменту призначення 04.12.2017 року шляхом зарахування до стажу роботи періоду з 16.06.1978 року по 09.07.1981 року в магазині №3 фірми «Мебель», з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 12 серпня 2019 року.

Суддя С.І. Озерянська