Ухвала суду № 84488188, 23.09.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

23 вересня 2019 р. Справа № 120/2127/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги.

Ухвалою суду від 05.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено до розгляду в судове засідання на 17.07.2019. Крім того, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

В судове засідання 17.07.2019 позивач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, шляхом надсилання ухвали суду на адресу вказану позивачем у позовній заяві, яка відповідає адресі місця його реєстрації зазначеної у доданому до позовної заяви паспорті. Проте, на адресу суду повернувся конверт з судовою кореспонденцією, що направлялась на адресу позивача, з відміткою поштової установи причини повернення: неправильно зазначена адреса одержувача.

В зв`язку з чим, розгляд справи було відкладено на 31.07.2019, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку та повторно на адреси сторін, вказані у позовній заяві, надіслано повістки.

25.07.2019 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву (вх. № 38350).

В судове засідання 31.07.2019 позивач повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись завчасно та належним чином. На адресу суду повернувся конверт з судовою кореспонденцією, що направлялась на адресу позивача, з відміткою поштової установи причини повернення: неправильно зазначена адреса одержувача.

В зв`язку з чим, ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 31.07.2019 розгляд справи відкладено на 21.08.2019.

В судове засідання 21.08.2019 позивач не з`явився, на адресу суду знову повернувся конверт з судовою кореспонденцією, що направлялась на адресу позивача, з відміткою поштової установи причини повернення: неправильно зазначена адреса одержувача.

Згідно положень ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

23.09.2019 від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав повторної неявки позивача у судове засідання. Також клопотав про розгляд даного клопотання за його відсутності в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Визначаючись щодо можливості розгляду справи за вказаних обставин, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Аналогічні положення містяться в ч. 5 ст. 205 КАС України, а саме у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Судом з`ясовано, що позивач в своєму позові оскаржує вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) № Ф-145402-54 від 09.11.2018 з єдиного внеску в сумі 15819,54 грн. Зауважив, що вимогу видано за результатами проведеної документальної перевірки, про яку його жодним чином не повідомляли. Вказав, що його підприємницька діяльність була зупинена ще у 2010 році і з того часу він її не здійснював, в тому числі і протягом 2017-2018 років.

Разом з тим, у відзиві на позовну заяву відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог, вказує, що визначена в оскаржуваній вимозі сума податкового боргу позивачу визначена за даними інформаційної системи органів ДФС, яка виникла внаслідок несплати поточних нарахувань.

Відповідно до п. 4 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі: актів документальних перевірок звітів платника про нарахування єдиного внеску; облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції 1 для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Наведені положення Інструкції №449 та аналіз ч. 4 ст. 25 Закону №2464 дозволяють зробити висновок, що наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску та фінансових санкцій є самостійною підставою для направлення платникові вимоги про сплату борт (недоїмки) без проведення додаткових перевірок. Також формою, встановленою в додатку 7, не передбачено надсилання розрахунку платнику. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має не кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.

Також відповідач зазначив, що відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 5 Закону № 2464 зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (платників єдиного внеску - фізичних осіб-підприємців), здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця така особа користується правами, виконує обов`язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою-підприємцем.

Згідно з п. 8 Розділу III Інструкції №435 у разі припинення діяльності фізичної особи-підприємця така особа зобов`язана подати сама за себе Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску із зазначенням типу форми “ліквідаційна”, де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

За наведених обставин відповідач вважає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-145402-54 від 09.11.2018 є правомірною, а тому не підлягає скасуванню.

На переконання суду перевірити вказані обставини та надати їм оцінку, за відсутності позивача не можливо, що унеможливлює прийняти законне та обґрунтоване рішення за наслідком розгляду адміністративної справи.

З огляду на викладене, з урахуванням повторної неявки позивача в судове засідання, неповідомлення ним про причини неявки, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 , без розгляду.

Керуючись ст.ст. 44, 240, 241, 243, 248 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Клопотання представника відповідача задовольнити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано: 23.09.2019

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна