Рішення № 84486949, 23.09.2019, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 591/7314/18

Провадження № 2/209/738/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбари Г.А.,

за участю секретаря Кулік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Військової частини А1476 до ОСОБА_1 про відшкодування завданої матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Командир військової частини А1476 полковник Ісмаілов В. Ш . звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь військової частини А1476 матеріальну шкоду в сумі 2236,76 грн. та 1762 грн. сплаченого судового збору.

На обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 протягом 2015 року відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» проходив військову службу у військовій частині польова пошта В 1060 та згідно наказу командира частини від 08 березня 2015 року № 73 був зарахований до списків особового складу і призначений на посаду механіка - водія відділення артилерійської розвідки взводу управління і реактивного артилерійського дивізіону. Відповідач на період проходження військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» був забезпечений державою всіма видами матеріального забезпечення, в тому числі речовим майном. Згідно картки обліку війського майна особистого користування № 1005 від 08 березня 2015 року та накладної № 2699 від 25 грудня 2015 року, здавальної відомості № 2913 від 04 лютого 2016 року, роздавальної (здавальної) відомості № 144 від 31 березня 2016 року, роздавальної (здавальної) відомості № 147 від 31 березня 2016 року, роздавальної (здавальної) відомості № 152, сержант ОСОБА_1 Міністерством оборони України в особі командира військової частини А1476 (на той час польова пошта В1060) був забезпечений речовим майном, згідно визначених норм. Йому в особисте користування було видано: балаклаву - 1 шт., куртку польову утеплену нового зразку - 1 шт., ремінь брючний - 1 шт., білизну натільну теплу - 2 шт., рукавички Польща - 1 пара, шапку-феску - 1 шт., черевички з високим берцем типу А - 1 пара, шкарпетки х/б - 3 пари, фуфайку з коротким рукавом - 2 шт., костюм польовий нового зразку - 1 комплект.

Відповідно до наказу командира військової частини сержант ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас за підпунктом «е» (через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічмана, старшого мічмана) складу у разі невиконання службових обов`язків) пункту 1 частини 8 статті 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» з 28 листопада 2015 року і виключений зі списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення та направлений на військовий облік до Дніпродзержинського ОМВК Дніпропетровської області.

Сержант ОСОБА_1 грубо порушив вимоги ст.1 Закону України «Про правовий режим майна в Збройних Силах України» від 21.09.1999 № 1075-ХІV, статті 9, 11, 16 Статусу внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 3, 7 ЗУ «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», пункти 5, 13, 14, 15 «Положення про порядок обліку, збереження, списання і використання військового майна у Збройних Силах України» та вчинив втрату (розкрадання) державного військового майна (речового майна), яке було видано військовослужбовцю у користування, чим заподіяв матеріальну шкоду державі, в особі військової частини А1476. Необхідність стягнення матеріальної шкоди, заподіяної протиправними діями відповідача, зумовлена систематичним вживанням відповідачем алкогольних напоїв, у зв`язку із чим було втрачено речове військове майно, яке було видане йому в користування.

Відповідно до довідки - розрахунку про утримання коштів з військовослужбовця військової частини - польова пошта В1060 сержанта ОСОБА_1 за втрату інвентарного речового майна №62 від 26 листопада 2015 року, відповідачем не було здано інвентарне речове майно на загальну суму 72,60 грн., тому вартість майна із урахуванням кратності в цілому становить 363,00 грн. При цьому, згідно витягу з книги грошових стягнень та нарахувань № 1171 від 03.12.2018 року, виданого помічником командира з фінансово-економічної роботи - начальником фінансово-економічної служби військової частини А1476, відповідач добровільно відшкодував кошти державі в особі військової частини - польова пошта В1060 у сумі 363,00 грн. за втрачене інвентарне речове майно, чим в повному обсязі погасив заборгованість за втрату інвентарного речового майна.

ОСОБА_1 був звільнений з військової частини у зв`язку з неналежним виконання службових обов`язків (за службовою невідповідністю) і військова частина зобов`язана утримати з нього вартість предметів речового майна, строки носіння якого не закінчилися.

На момент виключення зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення, згідно довідки-розрахунку №61 від 26.11.2015 року, за сержантом ОСОБА_1 рахувалось речове майно, термін носіння якого не закінчився, а саме: куртка польова утеплена нового зразка - 1 шт., ремінь брючний - 1 шт., білизна натільна тепла - 2 к-т, рукавички Польща - 1 п-р, шапка-феска - 1 шт., черевики з високим берцем типу А - 1 п-р, шкарпетки х/б - 3 п-р, фуфайка з коротким рукавом - 2 шт. костюм польовий нового зразка - 1 к-т на загальну суму 4035,15 грн.

Проте, після звільнення з лав Збройних Сил України сержант ОСОБА_1 , згідно витягу з книги грошових стягнень та нарахувань А1476 № 1171 від 03.12.2018 року, виданого помічником командира з фінансово-економічної роботи - начальником фінансово-економічної служби військової частини, добровільно відшкодував кошти державі в особі військової частини А1476 у сумі 1798,39 грн. за речове майно термін носіння якого не закінчився, тим самим визнав свою вину.

Таким чином, залишок непогашеної матеріальної шкоди, завданої відповідачем державі в особі військової частини А1476 станом на 01.12.2018 року становить 2236, 76 грн.

Посилаючись на ст. 1166 ЦК України, пункти 2, 3, 4 частини І, п 14 частини ІІІ Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну держані, яке затверджено постановою ВРУ від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР, Постанову КМУ від 02 листопада 1995 року № 880 «Перелік військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості», п. 29 Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час затвердженого постановою КМУ № 1444 від 28 жовтня 2004 року (яке діяло на час виникнення спірних правовідносин), позивач просить стягнути з відповідача завдану державі матеріальну шкоду в сумі 2236,76 грн.

Ухвалою судді від 23 січня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою судді від 23 травня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Командир військової частини А1476 полковник Храпач Д. направив до суду письмове клопотання, в якому просить розглядати цивільну справу за відсутності позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не подав відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Виходячи з наведеного, відповідно до п.1 ч.3 ст. 223, ч.1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу у судовому засіданні за відсутності відповідача на підставі наявних у справі письмових доказів та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши письмові докази у справі та встановивши фактичні обставини і зміст спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 протягом 2015 року проходив військову службу у військовій частині (польова пошта В1060), та наказом командира частини військової частини № 73 від 08 березня 2015 року був призначений на посаду механіка - водія відділення артилерійської розвідки взводу управління і реактивного артилерійського дивізіону, ВО 121259А, шпе «солдат» (а.с. 10).

Згідно ч.1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідач на період проходження військової служби, відповідно до вимог вказаного Закону був забезпечений Міністерством оборони України в особі командира військової частини А1476 (на той час польова пошта В1060) речовим майном, згідно визначених норм і йому в особисте користування було видано: балаклаву - 1 шт., куртку польову утеплену нового зразку - 1 шт., ремінь брючний - 1 шт., білизну натільну теплу - 2 шт., рукавички Польща - 1 пара, шапку-феску - 1 шт., черевички з високим берцем типу А - 1 пара, шкарпетки х/б - 3 пари, фуфайку з коротким рукавом - 2 шт., костюм польовий нового зразку - 1 комплект, що підтверджується карткою обліку війського майна особистого користування № 1005 від 08 березня 2015 року, накладною № 2699 від 25 грудня 2015 року, здавальною відомістю № 2913 від 04 лютого 2016 року, роздавальною (здавальною) відомістю № 144 від 31 березня 2016 року, роздавальною (здавальною) відомістю № 147 від 31 березня 2016 року, роздавальною (здавальною) відомістю № 152 (а.с. 11-17).

Згідно ст.1 Закону України «Про правовий режим майна в Збройних Силах України» від 21.09.1999 № 1075-ХІУ (зі змінами та доповненнями), військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні

матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

Статтею 3 вказаного вище Закону передбачено, що військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.

Згідно пунктів 3, 32 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час», затвердженого постановою КМУ №1444 від 28.10.2004 року, яке було чинним до 11 лютого 2016 року, речове майно за цільовим призначенням поділяється на майно поточного забезпечення, майно фонду зборів і майна непорушних запасів, а за використанням - на майно особистого користування та інвентарне майно. До інвентарного майна належать теплі та постільні речі, табірні та спеціальні намети, спеціальний одяг і льотно-технічне обмундирування, засоби індивідуального захисту, санітарно-господарське майно, спортивний інвентар та музичні інструменти. Інвентарне майно видається тільки у тимчасове користування (експлуатацію).

Пунктом 2 частини І Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну держані, яке затверджено постановою ВРУ від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР, передбачено, що відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати. У випадках, передбачених пунктом 14 цього Положення, відшкодування військовослужбовцем прямої дійсної шкоди, заподіяної державі, здійснюється у кратному співвідношенні до вартості майна.

Згідно пунктів 3, 4 частини І цього Положення військовослужбовці несуть матеріальну відповідальність за наявності: заподіяння прямої дійсної шкоди; протиправної їх поведінки; причинного зв`язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди; вини у заподіянні шкоди. Протиправною визнається така поведінка (дія чи бездіяльність) військовослужбовця, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов`язки. Відшкодування шкоди військовослужбовцями і призваними на збори військовозобов`язаними провадиться незалежно від притягнення їх до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності за дію (бездіяльність), якою державі було заподіяно шкоду.

Відповідно до п. 14 частини ІІІ Положення військовослужбовці зобов`язані за шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою зброї та боєприпасів, оптичних приладів, засобів зв`язку, спеціальної техніки, льотно-технічного, спеціального морського і десантного обмундирування, штурманського спорядження, спеціального одягу і взуття, інвентарних речей та деяких інших видів військового майна, несуть матеріальну відповідальність у 2-10-кратному розмірі вартості цього майна. Перелік військового майна, недостача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затвердженого постановою КМУ від 02 листопада 1995 р. N880, у п`ятикратному розмірі відшкодовується винними особами інвентарні речі: плащ-палатка бавовняна, мішок спальний, казанок металевий, фляга металева і поліетиленова, казанок комбінований; спеціальний одяг і взуття: куртка і брюки утеплені усіх найменувань.

Таким чином, відповідач, як військовослужбовець Збройних Сил України, в період проходження військової служби, відповідав за утримання в готовності до застосування та збереження державного майна, що довірене йому; його комплектність, наявність та якісний стан; недопущення випадків його псування та нестач; вжиття необхідних заходів для боротьби з нераціональним його витрачанням, втратою, нестачею, псуванням і розкраданням.

Наказом командира військової частини (польова пошта В1060) № 260 від 28 листопада 2015 року сержант ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у запас за підпунктом «е» (через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічмана, старшого мічмана) складу у разі невиконання службових обов`язків) пункту 1 частини 8 статті 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» з 28 листопада 2015 року і виключений зі списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення та направлений на військовий облік до Дніпродзержинського ОМВК Дніпропетровської області (а.с. 20).

Згідно довідки-розрахунку №61 від 26.11.2015 року (а.с. 21), на момент виключення із списків особового складу частини та усіх видів забезпечення, за сержантом ОСОБА_1 рахувалось речове майно, термін носіння якого не закінчився, а саме: куртка польова утеплена нового зразка - 1 шт., ремінь брючний - 1 шт., білизна натільна тепла - 2 к-т, рукавички Польща - 1 п-р, шапка-феска - 1 шт., черевики з високим берцем типу А - 1 п-р, шкарпетки х/б - 3 п-р, фуфайка з коротким рукавом - 2 шт. костюм польовий нового зразка - 1 к-т, на загальну суму 4035,15 грн.

Відповідно до п. 29 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час», затвердженого постановою КМУ №1444 від 28.10.2004 року, яке було чинним до 11 лютого 2016 року, у разі звільнення військовослужбовця за службовою невідповідністю, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту, засудженням особи до позбавлення волі або обмеженням волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, утримується з них з урахуванням зносу.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 був звільнений з військової частини у зв`язку з неналежним виконанням службових обов`язків (за службовою невідповідністю) військова частина зобов`язана утримати з останнього вартість предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися.

Згідно витягу з книги грошових стягнень та нарахувань А1476 № 1171 від 03.12.2018 року, виданого помічником командира з фінансово-економічної роботи - начальником фінансово-економічної служби військової частини року (а.с. 19), після звільнення з лав Збройних Сил України сержант ОСОБА_1 добровільно відшкодував кошти державі в особі військової частини А1476 у сумі 1798,39 грн. за речове майно термін носіння якого не закінчився.

Таким чином, розмір спричиненої відповідачем державі в особі військової частини А1476 матеріальної шкоди становить 2236,76 грн.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач своїми діями завдав державі майнової шкоди в розмірі 2236,75 грн., а тому повинний відшкодувати цю шкоду в повному обсязі.

Відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача має бути стягнуто сплачений судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Військової частини А1476 до ОСОБА_1 про відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Військової частини А1476, ЄДРПОУ 24983349, р/р № НОМЕР_2 , 2236,76 грн. матеріальної шкоди, та 1762,00 грн. сплаченого судового збору, а всього 3998,76 грн. (три тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім грн. 76 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення або позивачем та іншими учасниками справи апеляційної скарги, якщо заяву та апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.А. Байбара.