Ухвала суду № 84486149, 24.09.2019, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/14813/19

Провадження №1-кс/523/4833/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2019 року

Слідчий суддя Суворовського районного суду м. Одеси Шкорупеєв Д.А., за участю секретаря Луженко В.П., розглянувши клопотання слідчого СВ Суворовського ВП м. Одеси ГУ НП України в Одеській області Шамсуліної О.В., у кримінальному провадженні за № 12019160490003284 від 28.08.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, про накладення арешту на арешт на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом заборони його відчуження, -

ВСТАНОВИВ:

З клопотання вбачається, що до Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області 28.08.2019 року, надійшла заява ОСОБА_1 щодо підробки документів про право власності на квартиру, розташованої за адресою АДРЕСА_1 .

За вказаним фактом внесено відомості до ЄРДР за № 12019160490003284 від 28.08.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

В ході допиту потерпілої ОСОБА_1 , встановлено, що вона є працівником поліції, а саме перебуває на посаді старшого дільничного офіцера поліції Хаджибеївського ВП Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області. У МВС України з 1996 року. З 1997 року по травень місяць 2019 року, перебувала на квартирному обліку за місцем роботи, а саме Суворовського ВП в м.Одесі.

25 квітня 2019 року в Суворовський ВП в м.Одесі, з Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради надійшло повідомлення про те, що звільнилась службова квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває на балансі Суворовської ВП в м.Одесі, як службова квартира. Так як потерпіла ОСОБА_1 перебувала на квартирному обліку, має статус матері-одиначки, складалася і відповідно до ст.45 Житлового Кодексу України мала право на першочергове отримання службової квартири, рішенням ліквідаційної комісії Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області, їй було виділено службову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

06 травня 2019 року ОСОБА_1 одержала ордер на службове приміщення № НОМЕР_1 серія СР, на 2-х кімнатну квартиру за вищевказаною адресою та 22 травня 2019 роки прописалась в дану квартиру.

21.06.2019 року між ОСОБА_1 та. Суворовською райадміністрацією Одеської міської Ради був складений договір найму житла в будинках комунальної власності, предметом якого є передача в безстрокове користування житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_2 .

27 серпня 2019 роки до квартир АДРЕСА_2 , де вже мешкає ОСОБА_1 , прийшов невідомий чоловік, представився як ОСОБА_2 та повідомив, що він є господарем даної квартири, що він її купив і у нього є документи. ОСОБА_2 надав копію договору купівлі-продажу, датований 11 червня 2019 року, згідно якого він – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 є покупцем, а гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 – продавець. Також ОСОБА_4 повідомив, що купив квартиру по оголошенню, яке він побачив в соцмережах, на «Фейсбуці», за 21 тис. доларів США.

В ході досудового слідства встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 є службовою, та знаходиться на балансі Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області. 06 травня 2019 року Суворовська районна адміністрація виконавчого комітету Одеської міської Ради видала ордер на службове жиле приміщення № НОМЕР_1 серія СР ОСОБА_1 , на право заняття службового жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (згідно розпорядження рай адміністрації №250р від 26.04.2019 року).

Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира розташована за вищевказаною адресою (реєстраційний номер майна 1805250351101) належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири № 328 від 11.06.2019 року, виданий приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дишлєвою Т.В.

Відповідно до рішення слідчого у кримінальному провадженні від 30.08.2019, квартира за адресою: АДРЕСА_1 визнана речовим доказом, оскільки вона є об`єктом кримінально протиправних дій.

Слідчою Шамсуліною О.В. було подано заяву з проханням задовольнити клопотання та слухати клопотання зо її відсутністю.

Таким чином, вищевказана квартира є предметом вказаного кримінального правопорушення, отже згідно критеріїв, визначених ч.2 ст.167, 170 КПК України підлягає арешту.

Наразі у вказаному кримінальному провадженні проводяться слідчі дії, спрямовані на встановлення осіб, винних у скоєні вказаного кримінального правопорушення.

Існує ряд ризиків, що право власності на вказаний об`єкт нерухомості буде передано стороннім особам, які стануть законними набувачами і можуть постраждати внаслідок пред`явлення позову щодо визнання дій реєстратора, а особи, які незаконно набули право власності на об`єкт нерухомості розпорядяться ним на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій статті 98 КПК України.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Враховуючи те, що існує ризик зміни правового статусу, незаконної приватизації та відчуження вказаної квартири третіми особами, а також для встановлення усіх обставин у даному кримінальному провадженні, на підставі вищевикладеного суд прийшов до висновку, що клопотання слідчого про арешт майна підлягає задоволенню.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 32, 98, 110, 131, 132, 167, 170-175, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Суворовського ВП м. Одеси ГУ НП України в Одеській області Шамсуліної О.В., у кримінальному провадженні за № 12019160490003284 від 28.08.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, про накладення арешту на арешт на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом заборони його відчуження, - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру, яка розташована за адресою:

АДРЕСА_1 шляхом заборони його відчуження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя Д.А. Шкорупеєв