Ухвала суду № 84485782, 09.09.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/18616/19

Провадження № 2-о/520/355/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2019 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,

за участю : секретаря судового засідання Нефедової Г.В.,

представника заявника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа одеська міська ради, про встановлення факту однією сім`єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу , -

ВСТАНОВИВ:

07.08.2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити факт проживання ОСОБА_2 однією сім`єю з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 26.03.2001 і до моменту його смерті, без шлюбу та визнати ОСОБА_2 спадкоємцем четвертої черги за спадщиною ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивую вимоги тим, що вона і ОСОБА_3 мешкали разом як чоловік та жінка вели сумісне господарство, мали загальний бюджет, піклувались один про одного. 26.03.2001 року разом придбали однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 де і разом мешкали. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер та після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно. ОСОБА_2 звернулась до нотаріуса для належного оформлення спадкових прав, що на даний час не є можливим оскільки слід довести факт проживання разом із спадкодавцем та можливості визнати заявника спадкоємцем четвертої черги, що зумовило звернення останньої до суду з відповідною заявою.

В судовому засіданні представник заявника адвокат Гаспарянц Д.М. підтримав миги ОСОБА_2 та просить їх задовольнити, встановивши факт сумісного проживання її з ОСОБА_3 з 26.03.2001 року та до моменту смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 як чоловіка і жінки без шлюбу та визнавши її спадкоємицею четвертої черги за спадщиною ОСОБА_3 .

Представник заінтересованої особи Одеської міської ради в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

За змістом частин 2, 4 статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України проте, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Частинами 1, 2 статті 21 СК України визначено шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Разом із тим згідно зі статтею 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. При цьому органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99, до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 видане 15.04.2019 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області ( а.с. 13) і після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно.

Відповідно до довідки №41 виданої ОСББ «Білий Аіст» від 23.05.2019 року ОСОБА_2 проживає за адресою АДРЕСА_1 , разом з нею по день смерті постійно проживав, був зареєстрований та вели сумісне господарство ОСОБА_3 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 31).

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 26.03.2001 року є власниками квартири АДРЕСА_1 , про що свідчить договір купівлі продажу від 26.03.2001 року посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бардук Марією Дмитрівною за реєстровим №1228 та 19.04.2001 року зареєстровано КП «ОМБТІ та РОН» (а.с.11-12). Дійсне також підтверджено листом КП «Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради» від 16.05.2019 року №505829.72.19 ( а.с.21) з якого вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних частках за кожним на підставі договору купівлі- продажу.

Допитаний у судовому засідання в якості свідка ОСОБА_4 , підтвердив факт проживання однією сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як чоловіка і жінки. Пояснив, що бував у них вдома, бачив їх спільний побут.

З довідки №42 від 23.05.2019 року виданої ОСББ «Білий Аіст» вбачається що ОСОБА_3 з 11.07.2001 року був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та з 30.05.2007 року за даною адресою зареєструвала належним чином своє місце мешкання ОСОБА_2 .

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_2 спільно проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 з 26.03.2001 року у спільній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство та побут, а тому суд приходить до висновку про доведеність факту проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу з 26.03.2001 року по дату смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Як встановлено в судовому засіданні, заявнику підтвердження проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу необхідне для реалізації свого можливого права на спадщину, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 .

Згідно ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

ОСОБА_2 є спадкоємицею четвертої черги, оскільки інших спадкоємців не має.

У зв`язку з відкриттям спадщини ОСОБА_2 у встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України шестимісячний строк звернулася із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини після ОСОБА_3

Проте, для оформлення спадщини державний нотаріус вказав їй на необхідність встановлення в судовому порядку факту проживання ізспадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до абзацу другого п. 2 вказаної вище Постанови якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю.

З огляду на наведене, вислухавши представника заявника, допитавши свідка, вивчивши матеріали справи суд вважає за можливе встановити факт проживання ОСОБА_2 однією сім`єю з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 26 березня 2001 року по день його смерті, без шлюбу, що є підставою для визнання ОСОБА_2 спадкоємцем четвертої черги за спадщиною ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 315-319,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Встановити факт проживання ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) однією сім`єю з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 26 березня 2001 року по день його смерті, без шлюбу, що є підставою для визнання ОСОБА_2 спадкоємцем четвертої черги за спадщиною ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Луняченко В. О.

Повне судове рішення складено 19.09.2019 року