Ухвала суду № 84485727, 24.09.2019, Київський районний суд м. Одеси

___________________

Справа № 520/14441/19

Провадження № 2-о/520/282/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2019 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні в порядку окремого позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , зацікавлена особа Одеська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2019 року заявник звернувся до суду з заявою, вимоги якої було уточнено та згідно редакції від 16.08.2019 року просив встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 зі спадкодавцем – ОСОБА_3 на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_3 . Заявник стверджує, що на початку 1997 року його мати майже втратила зір та він вимушений був переїхати до неї на постійне місце проживання в квартиру АДРЕСА_1 , так як вона не могла себе обслуговувати та потребувала постійного стороннього догляду. З цього часу він постійно проживав разом із матір`ю у вказаній квартирі та доглядав її.

Ухвалою судді від 24.06.2019 року було відкрито провадження у справі.

17 липня 2019 року представник заінтересованої особи Одеської міської ради – Білозір Тетяна Миколаївна звернулась до суду з заявою, в якій просила витребувати від Київської державній нотаріальній конторі у м. Одеса (65080, м. Одеса, вул. Космонавтів, 11-А) копію спадкової справи, заведеної до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 17 липня 2019 року вказане клопотання було задоволено в повному обсязі.

В ході судового засідання 06 серпня 2019 року представник заявника ОСОБА_2 – ОСОБА_1 звернулась до суду з заявами, в яких просила залучити до участі у справі в якості зацікавленої особи Житлово-будівельний кооператив «Малиновський -6»; викликати та допитати в якості свідків – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також витребувати з Державної установи «Інститут очних хвороб та тканевої терапії ім.. В.П. Філатова НАМН України» відомості про проходження лікування в установі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та виписки з історії хвороби ОСОБА_3 за 2007 та 2008 роки.

Ухвалою суду від 06 серпня 2019 року у задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про залучення зацікавленої особи - відмовлено, задоволено заяви про витребування доказів та виклик свідків. Викликано в якості свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Витребувано з Державної установи «Інститут очних хвороб та тканевої терапії ім.. В.П. Філатова НАМН України» відомості про проходження лікування в установі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та виписки з історії хвороби ОСОБА_3 за 2007 та 2008 роки.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Представник заявника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 у судовому засіданні заяву підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в ній.

Представник зацікавленої особи Одеської міської ради в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи сповіщався належним чином, надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Заслухавши представника заявника та свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви, виходячи з наступного.

Правовідносини по справі є цивільно-правовими та стосуються сімейних відносин, у зв`язку з чим підлягають розгляду відповідно до положень Цивільного Кодексу України та Сімейного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 5 ч. 2 даної статті передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до частини 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною 3 статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до змісту роз`яснень, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду з вимогою про встановлення фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції було складено актовий запис за № 9487, та видано Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Звертаючись до суду з даною заявою, заявник зазначає, що він постійно проживав разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 на день її сперті ІНФОРМАЦІЯ_2 вересня ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_2 .

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_2 є сином померлої ОСОБА_3 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 .

Як вбачається з довідки (виписки з домової книги про склад сім`ї та реєстрацію) від 22 червня 2017 року ОСОБА_3 була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 .

Вказане також підтверджується й довідкою голови Житлово-будівельного кооперативу «Малиновський» від 12 березня 2019 року, в якій також зазначено у починаючи з 20 квітня 1997 року по теперішній час по вказаній адресі з ОСОБА_3 без реєстрації проживав її син ОСОБА_2 , оскільки після смерті чоловіка ОСОБА_3 була обмежена по зору і потребувала допомоги для ведення домашнього господарства.

На виконання ухвали суду від 06.08.2019 року, Державна установа «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім.. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України» надала суду належним чином завірені копії медичних заключень хворої ОСОБА_3 з яких вбачається, що остання перебувала на лікуванні в Установі з 31.05.2007 року по 11.06.2007 року, з 10.07.2007 року по 16.07.2007 року та з 12.10.2007 року по 19.10.2007 року та потребувала хірургічного втручання та їй було протипоказано працю, пов`язану з фізичним напругою, похилим положенням, перегріванням, струсами.

Тобто, судом встановлено то обставину, що у зв`язку з вадами зору ОСОБА_3 дійсно потребувала сторонньої допомоги.

У судовому засіданні в якості свідків були допитані сусіди ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , які підтвердили факт проживання ОСОБА_2 з його матір`ю ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 по день смерті останньої.

Крім того, 20 вересня 2014 року між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_7 був укладений договір-замовлення на організацію та проведення поховання, відповідно до умов якого виконавець якісно та своєчасно зобов`язується здійснити надання послуг для поховання ОСОБА_3 ..

Також відповідно до рахунку-фактури б/н від 10 вересня 2014 року вбачається, що ОСОБА_2 являється замовником, а ФОП ОСОБА_7 – виконавцем. Відповідно до даного замовлення вказана особа підприємець надала заявнику послуги з організації, підготування документів та проведення поховання ОСОБА_3 . Відповідні послуги повністю були оплачені заявником та на його ім`я було видано Свідоцтво про поховання № 013694.

Як вбачається з відповіді Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса, надану на ухвалу суду від 17.07.2019 року, спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не заводилась.

Тобто, з оглянутих документів та отриманих пояснень суд встановив, що ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала в квартирі АДРЕСА_1 , через вади зору потребувала сторонньої допомоги, через що разом з нею проживав син ОСОБА_2 , який її доглядав та після смерті взяв на себе усі витрати на поховання.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ст. 1218 цього Кодексу до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна

Змістом положень ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.2. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.2. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.3. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.4. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Якщо постійне проживання особи із спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини ( п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року).

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За ч. 3 ст. 1268 ЦК України тривалість спільного проживання до смерті спадкодавця для прийняття спадщини законом не визначається.

Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно ст.3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:свобода пересування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом;вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; При цьому, місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов`язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

Тобто законодавець розрізняє поняття "постійно проживав разом із спадкодавцем", у зв`язку із чим слід відрізняти місце проживання та місце перебування особи.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, про задоволення вимог заявника щодо встановлення факту постійного проживання заявника разом зі спадкодавцем – ОСОБА_3 на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст.4,10,19,76-84,90,95,258,259 ЦПК України, ст.ст.1268 ЦК України, Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_2 , зацікавлена особа Одеська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини – задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 зі спадкодавцем – ОСОБА_3 на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси

Суддя Куриленко О. М.