Ухвала суду № 84484709, 25.09.2019, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

25 вересня 2019 року м.Харків Справа № 913/153/19

Провадження №9/913/153/19

За позовом виконуючого обов`язки керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області (вул.Д.Менделєєва, б.65, м.Лисичанськ Луганської області) в інтересах держави в особі

позивача - Лисичанської міської ради Луганської області (вул.ім.Грушевського, б.7, м.Лисичанськ Луганської області, 93100)

до відповідача-1 - Комунальної установи «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» (пр.Перемоги, б.134, м.Лисичанськ Луганської області, 93113)

відповідача-2 - Фізичної особи-підприємця Кєсарєва Андрія Володимировича ( АДРЕСА_1 )

про визнання недійсними договорів про закупівлю товарів за кошти місцевого бюджету на загальну суму 351 054 грн 00 коп.

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Медуниця Р.І.

У засіданні брали участь:

від заявника: Хряк О.О. - прокурор відділу прокуратури Харківської області за службовим посвідченням;

від позивача: представник не прибув;

від відповідача-1: Суткова Р.А. - адвокат, ордер на надання правової допомоги від 14.05.2019 серії ЗП №096733;

від відповідача-2: представник не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

В.о. керівника Лисичанської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради Луганської області до відповідача-1 - Комунальної установи «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» (далі - КУ «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ»), та відповідача-2 - Фізичної особи-підприємця Кєсарєва Андрія Володимировича (далі - ФОП Кєсарєв А.В.), з наступними вимогами:

- визнати недійсним договір від 22.10.2018 №641 на закупівлю товару за державні кошти на загальну суму 78 767 грн 00 коп., укладений між КУ «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» та ФОП Кєсарєвим А.В. ;

- визнати недійсним договір від 22.10.2018 №643 на закупівлю товару за державні кошти на загальну суму 59 527 грн 00 коп., укладений між КУ «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» та ФОП Кєсарєвим А.В. ;

- визнати недійсним договір від 22.10.2018 №649 на закупівлю товару за державні кошти на загальну суму 121 180 грн 00 коп., укладений між КУ «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» та ФОП Кєсарєвим А.В. ;

- визнати недійсним договір від 22.10.2018 №646 на закупівлю товару за державні кошти на загальну суму 91 580 грн 00 коп., укладений між КУ «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» та ФОП Кєсарєвим А.В .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між КУ «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» та ФОП Кєсарєвим А.В. укладено чотири договору купівлі-продажу, а саме: договір від 22.10.2018 №641, договір від 22.10.2018 №643, договір від 22.10.2018 №649, договір від 22.10.2018 №646 на закупівлю групи товарів однієї категорії за державні кошти на загальну суму 351 054 грн 00 коп. з порушенням приписів ст.ст.2, 12, 36 Закону України «Про публічні закупівлі».

Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника відповідача-1, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2019 справа передана на розгляд судді Ворожцову А.Г.

Ухвалою господарського суду від 15.05.2019 закрите підготовче провадження; призначено справу до судового розгляд по суті на 29.05.2019.

Судове засідання 29.05.2019 не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Ворожцова А.Г. на лікарняному.

Розпорядженням керівника апарату суду від 24.06.2019 №155-р відповідно до ч.9 ст.32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) призначено повторний автоматизований розподіл справи №913/153/19, у зв`язку із відрахуванням судді Ворожцова А.Г. з особового складу суддів.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2019 справу передано для розгляду судді Смолі С.В.

Ухвалою господарського суду від 26.06.2019 прийнято справу до розгляду у новому складі суду; визначено повторно провести підготовче провадження; підготовче засідання призначене на 24.07.2019.

Судове засідання 24.07.2019 не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Смоли С.В.

24.07.2019 від Лисичанської місцевої прокуратури надійшли письмові пояснення від 22.07.2019 №4294 вих-19, у яких заявник зазначив, що відповідно до інформації ГУ Державної казначейської служби у місті Лисичанську джерелом фінансування за спірними договорами поставки є місцевий бюджет, видатки здійснені за КПКВ 0112111 «Центр первинної медичної допомоги населенню, що надаються центрами первинної (медико-санітарної) допомоги, КЕКВ 2282 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходу розвитку» з розрахункового рахунку загального фонду місцевого бюджету. Також, Рішенням Лисичанської міської ради від 28.12.2017 №41/579 «Про міський бюджет на 2018 рік» затверджені бюджетні призначення головним розпорядникам коштів міського бюджету на 2018 рік, перелік яких вказаний в додатку №2 до цього рішення. Під кодами програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів за №011211 - Первинна медична допомога населенню, що надається центрами первинної медичної (медико-санітарної) допомоги головним розпорядником бюджетної програми визначено Лисичанську міську раду Луганської області. Таким чином, саме до відання Лисичанської міської ради Луганської області належить забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів в спірних правовідносинах.

Ухвалою господарського суду від 31.07.2019, зокрема підготовче засідання (з урахуванням ухвали суду від 07.08.2019 про виправлення описки) призначене на 14.08.2019.

Ухвалою господарського суду від 14.08.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 11.09.2019.

Лисичанська місцева прокуратура у письмових поясненнях від 05.09.2019 №31-309 вих.19 зазначила, що відповідно до національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» за предметом закупівлі відносяться до одного Розділу 30000000-9, а саме: Офісна та комп`ютерна техніка, устаткування та приладдя, крім меблів та пакетів програмного забезпечення. Основний словник Єдиного закупівельного словника базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев`яти цифр. Групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту. Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином: перші дві цифри визначають розділ (ХХ000000-Y); перші три цифри визначають групу (ХХХ00000-Y); перші чотири цифри визначають клас ( ХХХХ0000 -Y); перші п`ять цифр визначають категорію ( ХХХХХ000 -Y). Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії.

Так, за договором від 22.10.2018 №641 на закупівлю по коду Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 - 30230000-0 «Комп`ютерне обладнання» на загальну суму 78 767 грн 00 коп., перше число « 3» відноситься до розділу 30000000-9 «Офісна та комп`ютерна техніка, устаткування та приладдя, крім меблів та пакетів програмного забезпечення», третє число « 2» відноситься до групи класифікації «Офісна та комп`ютерна техніка, устаткування та приладдя, крім меблів та пакетів програмного забезпечення», четверте число « 3» відноситься до класу «Комп`ютерне обладнання»; за договором від 22.10.2018 №649 на закупівлю по коду Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 - 30230000-0 «Комп`ютерне обладнання» на загальну суму 126 300 грн 00 коп., перше число « 3» відноситься до розділу 30000000-9 «Офісна та комп`ютерна техніка, устаткування та приладдя, крім меблів та пакетів програмного забезпечення», третє число « 2» відноситься до групи класифікації «Офісна та комп`ютерна техніка, устаткування та приладдя, крім меблів та пакетів програмного забезпечення», четверте число « 3» відноситься до класу «Комп`ютерне обладнання»; за договором від 22.10.2018 №643 на закупівлю по коду Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 - 30210000-4 «Машини для обробки даних» на загальну суму 59 527 грн 00 коп., перше число « 3» відноситься до розділу 30000000-9 «Офісна та комп`ютерна техніка, устаткування та приладдя, крім меблів та пакетів програмного забезпечення», третє число « 2» відноситься до групи класифікації «Офісна та комп`ютерна техніка, устаткування та приладдя, крім меблів та пакетів програмного забезпечення», четверте число « 1» відноситься до класу «Машини для обробки даних (апаратна частина)»; за договором від 22.10.208 №646 на закупівлю по коду Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 - 30210000-4 «Машини для обробки даних» на загальну суму 91 580 грн 00 коп., перше число « 3» відноситься до розділу 30000000-9 «Офісна та комп`ютерна техніка, устаткування та приладдя, крім меблів та пакетів програмного забезпечення», третє число « 2» відноситься до групи класифікації «Офісна та комп`ютерна техніка, устаткування та приладдя, крім меблів та пакетів програмного забезпечення», четверте число « 1» відноситься до класу «Машини для обробки даних (апаратна частина)». Таким чином, придбані за оскаржуваними договорами товари відносяться до розділу 30000000-9, групи «Офісна та комп`ютерна техніка, устаткування та приладдя, крім меблів та пакетів програмного забезпечення».

Також зазначив, що відповідно до визначення предмету закупівлі, що міститься в п.18 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» предметом закупівлі в межах однієї процедури можуть бути і різні товари. Отже, відповідачем-1 здійснено закупівлю комп`ютерного обладнання та машин для обробки даних, що відповідають окремим частинам предмету закупівлі (лотам) згідно з кодами ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника - 30230000-0, 30210000-4 на загальну суму 351 054 грн 00 коп., що свідчить про необхідність проведення закупівлі відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про публічні закупівлі».

У письмових поясненнях без номера та дати, які були здані у судовому засіданні 11.09.2019 прокурор зазначив, що Лисичанською місцевою прокуратурою Луганської області систематично вивчається стан законності у сфері державних закупівель, у зв`язку з чим опрацьовується інформація, що міститься у відкритому доступі на вебпорталі уповноваженого органу з питань закупівель «Prozorro». В порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» з метою встановлення факту зборки комплектуючих за укладеними договорами, отримання завірених належним чином копій договорів, та підтвердження внесення в річний план закупівель суми на придбання комп`ютерного обладнання Лисичанською місцевою прокуратурою 05.02.2019 за вихідним №698 вих-19 на адресу відповідача-1 направлявся відповідний запит.

Також зауважив, що інформація про укладені договори, з їхніми копіями, а також річний план закупівель замовника знаходяться у вільному доступі в електронній системі публічних закупівель «Prozorro», відтак отримання інформації від володільця КУ «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» не є порушенням, а є правом прокуратури передбаченим ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

З урахуванням встановлених порушень вимог Закону України «Про публічні закупівлі» 15.02.2019 Лисичанською місцевою прокуратурою листом №1009 вих-19 повідомлено Лисичанську міську раду та запропоновано вжити відповідні заходи направлені на оскарження укладених спірних договорів, але листом від 22.02.2019 №873/01-16 Лисичанська міська рада повідомила про відсутність наміру щодо вжиття заходів реагування на порушення вимог закону. Прокурор вважає, що вказана відповідь є належним та допустимим доказом факту нездійснення суб`єктом владних повноважень - Лисичанською міською радою Луганської області, повноважень щодо усунення порушень вимог закону у сфері публічних закупівель за оскаржуваними правочинами.

Ухвалою господарського суду від 11.09.2019, зокрема закрите підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 25.09.2019.

КУ «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» у письмових поясненнях від 09.09.2019 зазначила, що відповідно до національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев`яти цифр: групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту. Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином: перші дві цифри визначають розділ; перші три цифри визначають групу; перші чотири цифри визначають клас; перші п`ять цифр визначають категорію; останні три цифри дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії. Дев`ята цифра - контрольна.

Відповідно до абз.2 п.1 розділу 2 Порядку визначення предмета закупівлі предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з п.п.17 і 32 ч.1 ст.1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» за показниками четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Таким чином, закупівлі за відповідними договорами було здійснено відповідачем-1 з дотриманням Закону України «Про публічні закупівлі».

Крім того, відповідач-1 вказав, що Лисичанська місцева прокуратура розпочала витребовувати/запитувати необхідну інформацію ще до того, як дізналась від Лисичанської міської ради про вжиті заходи щодо оскарження спірних договорів, тобто про неналежне виконання суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків із захисту інтересів держави, про що свідчать запити про надання інформації та матеріалів до КУ «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» від 05.02.2019, від 06.02.2019, що суперечить ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» в частині повноважень прокурора щодо витребування та запитування необхідної інформації та матеріалів тільки після встановлення нездійснення або неналежного здійснення суб`єктом владних повноважень захисту інтересів держави.

Лисичанська місцева прокуратура у поясненнях від 10.09.2019 №31-375 вих.19 зазначила, що нею систематично вивчається стан законності у сфері державних закупівель, у зв`язку з чим опрацьовується інформація, що міститься у відкритому доступі на вебпорталі уповноваженого органу з питань закупівель «Prozorro».

Згідно інформації, опублікованої в електронній системі публічних закупівель встановлено, що за №UA-2018-10-22-000314-с, №UA-2018-10-22-000288-с, №UA-2018-10-22-000268-с, №UA-2018-10-22-000029-с, у жовтні 2018 року сформовано звіти про укладені між КУ «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» та ФОП Кєсарєвим А.В. договори на загальну суму 351 054 грн 00 коп.

З метою встановлення факту зборки комплектуючих за укладеними договорами, отримання завірених належним чином копій договорів, та підтвердження внесення в річний план закупівель суми на придбання комп`ютерного обладнання, Лисичанською місцевою прокуратурою 05.02.2019 за вихідним №698 вих-19 на адресу КУ «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» направлявся відповідний запит.

З метою встановлення розрахункових рахунків, з яких здійснювалось перерахування коштів за оскаржуваними договорами, а також коду КЕКВ, Лисичанською місцевою прокуратурою 05.02.2019 за вихідним №699 вих-19 та 06.02.2019 за №741 вих-19 на адресу ДКСУ у м.Лисичанськ направлялись відповідні запити.

Інформація, яка отримана від ДКСУ у м.Лисичанськ знаходиться у вільному доступі в електронній системі публічних закупівель.

15.02.2019 Лисичанською місцевою прокуратурою листом №1009 вих-19 повідомлено Лисичанську міську раду та запропоновано вжити відповідні заходи, направлені на оскарження укладених спірних правочинів, проте зі змісту листа Лисичанської міської ради №873/01-16 від 22.02.2019 встановлено відсутність наміру щодо вжиття заходів реагування на порушення вимог закону та в подальшому не змінено позицію щодо укладених правочинів.

У судове засідання 25.09.2019 представник позивача та відповідач-2 не прибули, причин неявки суду не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач-2 відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.3 ст.4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 ГПК України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За змістом ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п.3 ч.2 ст.129 Конституції України).

Положення п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, який набрав чинності з 15.07.2015, визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої, абзацу 1 частини третьої та абзацу 1 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Таким чином, прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.

Аналіз положень ч.ч.3-4 ст.53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

У заявленому позові в.о. керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області інтересами держави визначене те, що КУ «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» під час проведення публічних закупівель порушено приписи Закону України «Про публічні закупівлі», що призвело до неефективного використання коштів місцевого бюджету.

Суд зауважує, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Статтею 7 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено органи, які здійснюють державне регулювання та контроль у сфері публічних закупівель, а саме: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

Згідно з ч.3 ст.1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №459, основними завданнями Мінекономрозвитку є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері державних та публічних закупівель. Повноваження здійснюються шляхом здійснення нормативно-правового забезпечення державного регулювання у сфері публічних закупівель, аналізу функціонування системи публічних закупівель, узагальнення практики здійснення закупівель, надання роз`яснень щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель.

Статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель, який згідно ст.2 цього Закону є одним з головних завдань органу державного фінансового контролю, здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Відповідно до п.10 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Разом з тим, згідно з пп.пп.3, 4, 9 п.4 Положення про Державну аудиторську службу України, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку право охоронюваним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для здійснення прокурором самостійного представництва інтересів держави у цій справі, оскільки у Державної аудиторської служби України як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, є повноваження щодо звернення до господарського суду з позовами про визнання недійсними рішень тендерного комітету, договорів про закупівлю робіт за державні кошти.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що прокурор перед зверненням до суду перевірив, що захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Всупереч ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор не вжив заходів щодо перевірки наявності підстав для представництва інтересів держави, а також наявність органів, які уповноважені відповідно до законодавства здійснювати захист таких інтересів у випадку їх порушення.

Прокурор пред`явивши даний позов в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради Луганської області не звернув увагу на те, що вказаний орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями щодо оскарження процедур закупівлі, проведених відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та звернення до суду із позовом про визнання недійсними договорів, укладених за наслідками цих процедур.

Посилання прокурора у позовній заяві на те, що визначений ним позивач - Лисичанська міська рада Луганської області, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету уповноважений представляти інтереси територіальної громади щодо здійснення права комунальної власності, зокрема і щодо забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів, господарським судом відхиляються, оскільки вказані повноваження надані Лисичанській міській раді Луганської області не у зв`язку із реалізацією процедур, встановлених Законом України «Про публічні закупівлі», а відтак не можуть бути підставою наділення її правосуб`єктністю у цих відносинах.

Суд ще раз наголошує, що коло управнених суб`єктів у сфері публічних закупівель, їх права, обов`язки та повноваження вичерпно окреслено у спеціальному Законі «Про публічні закупівлі».

Водночас судом враховується, що Державна аудиторська служба України є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави у судовому порядку.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 10.04.2019 (справа №909/569/18), які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

Суд вважає, що у даному випадку немає передбачених законом виключних підстав, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, адже безпідставно не зазначаючи належний орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, який набуває статусу позивача, тобто особи, в інтересах якої подано позов про захист порушеного права та/або охоронюваного законом інтересу, та заявивши позов від імені органу, не наділеного законодавством повноваженнями у сфері публічних закупівель, прокурор не підтвердив правових підстав для представництва та, відповідно, не набув процесуального статусу органу, якому законом (статтею 53 ГПК України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру») надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Суд зазначає, що приписами п.4 ч.5 ст.174 ГПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

З огляду на те, що провадження у даній справі вже відкрито можливість застосування приписів п.4 ч.5 ст.174 ГПК України виключається.

Пунктом 1 ч.1 ст.226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду, наведених у постановах від 06.02.2019 у справі №927/246/18, від 27.03.2019 у справі №907/270/18, від 10.04.2019 у справі №906/853/17 якщо відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави буде встановлена після відкриття провадження у справі, то позов прокурора підлягає залишенню без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.226 ГПК України, як такий що поданий особою, яка не має процесуальної дієздатності.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про необхідність залишення позову в.о. керівника Лисичанської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради Луганської області до відповідача-1 - КУ «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» та відповідача-2 - ФОП Кєсарєва А.В. про визнання договорів недійсними без розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Розв`язуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з того, що при зверненні в.о. керівника Лисичанської місцевої прокуратури з позовом до суду прокуратурою Луганської області сплачено судовий збір за платіжним дорученням від 15.03.2019 №279 у сумі 7 684 грн 00 коп.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Таким чином, наразі існує необхідність повернення прокуратурі Луганської області судового збору в сумі 7 684 грн 00 коп., який може бути повернутий відповідною ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись ст.ст.32, 53, 226, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов в.о. керівника Лисичанської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради Луганської області до відповідача-1 - КУ «Територіальне медичне об`єднання м.Лисичанськ» та відповідача-2 - ФОП Кєсарєва А. В. про визнання договорів недійсними залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після її оголошення 25.09.2019 у відповідності до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Суд доводить до відома учасників судового процесу, що вони можуть отримувати інформацію у справі, що розглядається за офіційною вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України - https://court.gov.ua/fair/

Суддя С. Смола