Рішення № 84484313, 19.09.2019, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 вересня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/309/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

при секретарі судового засідання Крутіній Ю.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Чортківської міської ради Тернопільської області, вул. Тараса Шевченка, 21, м. Чортків, Тернопільської області, 48500

до відповідача: Приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об`єднання “ТАТА”, вул. Макаренка, 13, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69032

про: стягнення заборгованості в сумі 222 480,88 грн. за договором оренди земельної ділянки.

За участі представників:

Позивача:Гуйван Ірина Михайлівна, довіреність №01-46/1016 від 13.08.2019 р.

Відповідача: Грамчук Марина Олександрівна, посвідчення № ЗП 001595 від 28.02.2019 р., ордер серія ЗП № 134271 від 05.06.2019 р.

Встановив:

21.05.2019 Чортківська міська рада Тернопільської області звернулася до Господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з відповідача - Приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об`єднання “ТАТА” , заборгованості за договором оренди земельної ділянки в сумі 222 480,88 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок неналежного виконання взятих зобов`язань за договором оренди земельної ділянки від 07.09.2009 року (з врахуванням рішення господарського суду 21 листопада 2013 року у справі №921/979/13-г/4) у відповідача виникла заборгованість у розмірі 222 480,88 грн.

Ухвалою суду від 24.05.2019 відкрито провадження у справі №921/309/19 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 13.06.2019.

10.06.2019 через канцелярію суду відповідачем надано клопотання № 1151 від 07.06.2019р. про залишення позовної заяви без руху, в обґрунтування зазначено, що в порушення ст. 172 ГПК України заявником до позовної заяви не додано належного підтвердження відправлення учаснику справи усіх копій документів, доданих до позовної заяви, яка надійшла до господарського суду, у зв`язку із чим позовну заяву Чортківської міської ради Тернопільської області до Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об`єднання "ТАТА" про стягнення заборгованості в сумі 222480,88 грн. за договором оренди земельної ділянки просить залишити без руху.

Суд , розглянувши у судовому засіданні клопотання № 1151 від 07.06.2019р. про залишення позовної заяви без руху, дійшов висновку про відмову у його задоволенні, враховуючи при цьому, що хоча позивачем, всупереч вимог процесуального законодавства, і не надіслано відповідачу усі долучені до позовної заяви документи згідно переліку, однак ПП “НПКО “ТАТА”, як безпосередній учасник орендних правовідносин, з приводу яких заявлено позов, володіє чи повинен володіти такими документами.

13.06.2019 через канцелярію суду позивачем подано клопотання № 2/01-17/731 від 10.06.2019 про долучення до матеріалів справи № 921/309/19 наступних документів: копії претензії №01-11/1371 від “ 06” жовтня 2017 року; копії відповіді Приватного підприємства “Наукове промислово- комерційне об`єднання “ТАТА” № 3389 від “27” листопада 2017 року на претензію №01-11/1371 від 06 жовтня 2017 року; копії відповіді Приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об`єднання “ТАТА” №824 від 19 лютого 2018 року; копії претензії № 01-11/361 від 26 березня 2018 року із витягом з журналу вихідної кореспонденції.

Ухвалою господарського суду від 13.06.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі № 921/309/19 на 30 днів - по 22.08.2019 включно та повідомлено учасників справи, що відкладене підготовче засідання у справі № 921/309/19 відбудеться 01 серпня 2019.

02.07.2019 через канцелярію суду позивачем – Чортківською міською радою подано додаткові пояснення № 2/01-17/791 від 25.06.2019 (вх. № 11407 від 02.07.2019), щодо надсилання відповідачу всіх додатків до позовної заяви.

15.07.2019 через канцелярію суду відповідачем – ПП “НПКО “ТАТА” подано відзив б/н від 20.06.2019 (вх. № 12314 від 15.07.2019), в якому з позовними вимогами не погоджується, зокрема зазначає, що:

- строк позовної давності за вимогою про стягнення заборгованості в сумі 222 480,88 грн за період з 01 лютого 2014 року по 31.03.2016 року по договору оренди земельної ділянки від 07.09.2009 р. є таким, що сплив ще 29.04.2019 року (платіжне доручення № 216 від 28.04.2016 р. за оренду землі згідно Договору за березень 2016 р.). Всупереч приписам ст. ст. 256, 261, 266 Цивільного кодексу України, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача лише 21 травня 2019 року, тобто з пропуском позовної давності, тому вищезазначені обставини є підставою для застосування наслідків пропуску строку позовної давності щодо частини позовних вимог за період з 01 лютого 2014 року по 31.03.2016 року (орендна плата згідно умов п. 10 Договору за квітень 2016 року та травень 2016 року здійснена у травні 2016 року та червні 2016 року відповідно, за платіжними дорученнями № 186 від 27.05.2016 р. та № 284 від 29.06.2016 р.).

- на момент розгляду спору, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про наявність заборгованості за оренду земельної ділянки ПП “НПКО “ТАТА” перед Чортківською міською радою. Сам лише факт наявності інформаційного листа фіскального органу щодо платежів за оренду землі ПП “НПКО “ТАТА” не є беззаперечним доказом наявності заборгованості у відповідача перед позивачем, оскільки не містить інформації щодо наявності та сум заборгованості. Таку вказаному листі зазначено два періоди та суми сплати за ці періоди, а саме: за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року ПП “НПКО “ТАТА” сплачено 35618,70 грн.; за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року ПП “НПКО “ТАТА” сплачено 24645,02 грн. Звертає увагу суду, що в зазначеному інформаційному листі відсутня інформація щодо періоду з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, за закінченням строку;

- крім того, вказує , що згідно платіжного доручення №578 від 03.09.2018 року Управління Державного казначейства у Чортківському районі м. Чортків на рахунок ПП “НПКО “ТАТА” було перераховано 572,62 грн. за призначенням платежу: повернення надмірно сплаченої орендної плати з юридичних осіб на рахунок платника, що, на його думку, спростовує доводи позивача про наявність заборгованості у ПП “НПКО “ТАТА” за орендну плату.

26.07.2019 через канцелярію суду позивачем - Чортківською міською радою подано відповідь на відзив №01-17/933 від 23.07.2019 (вх. №13052 від 26.07.2019) в якому позивач зазначає:

- що адвокатське бюро “Грамчук і партнери” не має повноважень представляти інтереси ПП “НПКО “ТАТА” у суді, оскільки строк дії Договору про надання правової допомоги закінчився 31 грудня 2018 року, змін і доповнень, як це передбачається умовами договору, не вносилось. Окрім того, звертає увагу суду, що відзив ПП “НПКО “ТАТА” підписаний М.О. Грамчук., однак згідно умов вказаного договору ані Адвокатське бюро “Грамчук і партнери”, ані безпосередньо адвокат Грамчук Марина Олександрівна, не наділені правом підпису;

- Чортківська міська рада вважає, що строк позовної давності не пропущено, оскільки визнання відповідачем існуючого обов`язку погашення заборгованості з орендної плати, яка виникла за час дії договору оренди земельної ділянки від 04 вересня 2009 року, як наслідок, є обставиною, яка перериває перебіг позовної давності щодо вказаної частини позовних вимог.

26.07.2019 через канцелярію суду позивачем - Чортківською міською радою, подано уточнену позовну заява № 01-17/932 від 23.07.2019 (вх. №13054 від 26.07.2019) , з урахуванням якої зокрема просить стягнути з Приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об`єднання “ТАТА” заборгованість за договором оренди земельної ділянки в сумі 222 480,88 грн, що виникла станом на 26 травня 2016 року

В судовому засіданні, що відбулося 15.08.2019, відповідачем подано клопотання про долучення доказів б/н від 14.08.2019 (вх.№ 14340 від 15.08.2019) та заперечення на відповідь на відзив № 1405 від 06.08.2019 ( вх. №14369 від 15.08.2019) у якому зазначає, що із абзацу 2 листа Чортківської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області № 34/9/19-00-12-06/3000 від 09.02.2018 р. вбачається, що станом на 20.01.2018 р. податковий борг по ПП “НПКО “ТАТА” відсутній. Також представником ПП “НПКО “ТАТА” подано клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу б/н від 14.08.2019 ( вх. № 14370 від 15.08.2019), зокрема понесених відповідачем витрат з правничої допомоги адвоката в сумі 11 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 114 від 02.08.2019 р., та компенсаційних витрат вартості проїзних документів у сумі 1714,47 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 207 від 14.08.2019, яке було подано суду для долучення до матеріалів справи 22.08.2019.

15.08.2019 через канцелярію суду позивачем – Чортківською міською радою, подано додаткові пояснення № 01-17/1027 від 14.08.2019 (вх. № 14293 від 15.08.2019), де зазначено, що оскільки ПП “НПКО “ТАТА” не подала рішення Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/979/13-г/4 від 21.11.2013 р., в якому відображалася нова нормативно-грошова оцінка і орендна плата, до Чортківського управління ГУ ДФС у Тернопільській області та в них числились дані згідно редакції договору оренди земельної ділянки від 04.09.2009 р., тому і виникла передплата.

22.08.2019 через канцелярію суду Чортківською міською радою подано додаткові пояснення № 01-17/1066 від 21.08.20019 ( вх. № 14803 від 22.08.2019) в яких зазначено, що усі платежі, здійснені ПП “НПКО “ТАТА” починаючи з лютого 2014 р, йшли на погашення раніше існуючої заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 07.09.2009. Також в усіх призначеннях платежу ПП “НПКО “ТАТА” вказано за який період сплачуються кошти, з чого можна зробити висновок, що ПП “НПКО “ТАТА”, здійснюючи часткову оплату орендної плати, визнала заборгованість в цілому, оскільки знала про рішення Господарського суду Тернопільської області, в якому відображалася нова нормативно-грошова оцінка та зміна розміру орендної плати.

22.08.2019 через канцелярію суду відповідачем - ПП “НПКО “ТАТА”, подано пояснення № б/н від 22.08.2019 (вх. № 14812 від 22.08.2019) у яких вказує, що саме на Чортківську міську раду покладено обов`язок щодо інформування відповідного контролюючого органу, а саме Чортківське управління ГУ ДФС у Тернопільській області, про наявне рішення Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/979/13-г/4 від 21.11.2013 р.

Ухвалою господарського суду від 22.08.2019 закрито підготовче засідання та призначено справу № 921/309/19 до судового розгляду по суті на 19 вересня 2019 року о 15 год. 30 хв.

17.09.2019 через канцелярію суду відповідачем - ПП “НПКО “ТАТА” подано клопотання про застосування судом строків позовної давності № 1685 від 12.09.2019 (вх. № 16586 від 19.09.2019), у якому просить: визнати поважним причини звернення до суду із клопотанням про застосування строків позовної давності після закриття підготовчого провадження; прийняти клопотання про застосування строків позовної давності до розгляду; відмовити в задоволенні позову Чортківської міської ради Тернопільської області до Приватного підприємства "Наукове промислово-комерційне об`єднання "ТАТА" про стягнення заборгованості в сумі 222 480, 88 грн. за договором оренди земельної ділянки.

Суд , розглянувши дане клопотання зазначає таке.

Згідно ч. 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як зазначено у абзаці 7 підпункту 2.1 пункту 2 Постанови ВГСУ № 10 від 29.05.2013 року “Про деякі питання практики застосувань позовної давності у вирішенні господарських спорів”, законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності, а відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного. В останньому випадку воно обов`язково має бути зазначене в протоколі судового засідання (пункт 6 частини другої статті 81-1 ГПК); господарський суд може також запропонувати відповідачеві викласти таку заяву в письмовій формі та долучити її до матеріалів справи.

Відповідач - ПП “НПКО “ТАТА”, у відзиві вих. № б/н від 20.06.2019 (вх. № 12314 від 15.07.2019) та запереченнях на відповідь на відзив вих. № 1405 від 06.08.2019 р. (вх. № 14369 від 15.08.2019) окрім заперечень проти позовних вимог вказує, що позивачем пропущена позовна давність і просить відмовити у задоволенні позову.

Господарським судом Тернопільської області взято до уваги заяву ПП “НПКО “ТАТА” про застосування судом строків позовної давності викладені у вищевказаних відзиві та запереченнях, що підтверджується матеріалами справи, зокрема технічним записом судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог , вважає їх необґрунтованими, а також просив застосувати позовну давність до спірних правовідносин.

Оглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, доводи представника позивача, заперечення відповідача, повно та об`єктивно оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено таке.

07 вересня 2009 року між Чортківською міською радою (Орендодавець) та ПП “НКПО “ТАТА” (Орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого (п.п.1, 2) Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 по вул. Гранична-бічна, 16 за рахунок земель Чортківської міської ради землі Чортківського ВПУ (сільськогосподарські науково- дослідні установи і навчальні заклади/ сільськогосподарські землі у тому числі під господарськими будівлями і дворами/ бувше СПТУ №29), площею 8767 кв.м.

Як зазначено в п.4 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 342 299, 23 грн.

Пунктами 8-10 Договору сторони визначили, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі з моменту прийняття рішення міською радою про передачу даної земельної ділянки в оренду. Річний розмір орендної плати становить 27 383,94 грн. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 2 281,99 грн. в місяць до 20 числа місяця наступного за звітним.

Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу орендодавця в разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Розмір орендної плати змінюється у зв`язку з проведенням щорічної індексації нормативної грошової оцінки і внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства та інших нормативних документів (п.п.11, 12 Договору).

Згідно п.7 Договору, останній укладено на 10 років. При цьому також зазначено, що після закінчення строку Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір оренди земельної ділянки зареєстрований у Чортківському реєстраційному відділі Тернопільської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.10.2009 за №040965400871.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21 листопада 2013 року у справі №921/979/13-г/4, з урахуванням зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, внесено зміни до пунктів 4, 9 та 10 Договору оренди землі від 07 вересня 2009 року, виклавши їх в наступній редакції:

«- п.4 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 342 222,44 грн;

- п.9 Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки, що складає 107 377,80 грн в рік;

- п.10 Орендна плата вноситься орендарем щомісячно до 20 числа та становить 8 948,15 грн»

Вказане рішення суду, за даними, внесеними до Єдиного державного реєстру судових рішень, набрало законної сили 03.02.2014, а отже є обов`язковим до виконання на всій території України.

Як вказує позивач, звертаючись із даним позовом, відповідач – ПП “НПКО “ТАТА”. неналежним чином виконував свої зобов`язання за договором оренди земельної ділянки від 07.09.2009, орендну плату у встановлений договором строк в повному обсязі не сплачував, у зв`язку з чим станом на 26.05.2019 за останнім рахується заборгованість в розмірі 222 480,88 грн, в тому числі:

- заборгованість за 2014 рік - в розмірі 71 135,12 грн (нараховано за 2014 рік з урахуванням коефіцієнту індексації нормативно-грошової оцінки землі 1нараховано в період з 01.02.2014 по 02.02.2014 в розмірі 172,62 грн; з 03.02.2014 по 28.02.2014 в розмірі 8 309 грн; з 01.03.2014 по 31.12.2014 - 89 481,50 грн відповідачем за 2014 рік було сплачено орендну плату в розмірі 26 828 грн);

- заборгованість за 2015 рік - в розмірі 98 496,18 грн (нараховано за 2015 рік з урахуванням коефіцієнту індексації нормативно-грошової оцінки землі 1,249 – 134 114,88 грн, відповідачем за 2015 рік було сплачено орендну плату в розмірі 35 618,70 грн);

- заборгованість за 2016 рік - в розмірі 52 849,58 грн (нараховано за 2016 рік з урахуванням коефіцієнту індексації нормативно-грошової оцінки землі 1,433 – 77 494,60 грн, відповідачем за 2016 рік було сплачено орендну плату в розмірі 24 645,02 грн);

З поданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідачем протягом 2014-2016 років сплачувалась орендна плата, без врахування змін до Договору оренди землі, внесених рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21 листопада 2013 року у справі №921/979/13-г/4, про яке відповідачу було відомо.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем направлено на адресу ПП “НПКО “ТАТА” претензію №01-11/1371 від 06.10.2017 щодо сплати заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 07.09.2009.

На дану претензію Відповідач надав відповідь № 3389 від “27” листопада 2017 року, в якій відмовився сплачувати зазначену суму заборгованості посилаючись на те, що між сторонами відсутні будь-які договірні відносини та як наслідок немає жодної заборгованості перед Чортківською міською радою.

26.03.2018 позивачем повторно направлено претензію №01-11/361, яка залишена відповідачем без відповіді.

Оскільки в досудовому порядку досягти згоди сторонам не вдалося, Чортківська міська рада Тернопільської області звернулася до Господарського суду Тернопільської області з позовом про примусове стягнення з відповідача - Приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об`єднання “ТАТА”, заборгованості за договором оренди земельної ділянки в сумі 222 480,88 грн.

Оцінивши зібрані у справу докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з огляду на таке.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Положеннями ст.ст. 526, 629 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Сторони повинні належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання за укладеними договорами. Дане витікає з умов розглядуваного договору та вимог законодавства, згідно з яким суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( ч.1 ст.193 ГК України).

При укладені господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного виявлення, мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч.4 ст.179 ГК України).

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини за договором оренди земельної ділянки, які регулюються, зокрема Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими нормативно-правовими актами, а також договором оренди землі.

Статтею 792 ЦК України закріплено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про орендну землі", однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду, відповідальності за її несплату.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Абзацом 2 п.п. 1.3 п. 1 Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” встановлено, що системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (ч. 1 ст. 21 Закову України “Про оренду землі”, п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового України, далі - ПК України), з іншого - є однією з форм плати за загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (п.п 14.1 ст. 14 ПК України).

Пунктом 14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Згідно з п. 14.1.147 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Таким чином, нормами податкового законодавства передбачено дві самостійні форми плати за землю - земельний податок або орендна плата.

Статтею 271 Податкового кодексу України, яка має назву “База оподаткування земельним податком”, врегульовані відносини стосовно визначення бази оподаткування у разі плати за землю у формі земельного податку.

Правовідносини визначення, порядку та строків сплати плати за землю у формі орендної плати врегульовані іншою статтею Податкового кодексу України 288 “Орендна плата”.

Згідно з п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 288.4. ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України чітко передбачено, що останні регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів. В той час як підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а не дані поданої платником податків декларації.

Крім того, п. 289.1. Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Нормами податкового законодавство передбачений обов`язок платників податку самостійно обчислити суму плати за землю, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями та подати податкову декларацію, а не право самостійно змінювати розмір орендної плати, встановлений відповідним договором.

Згідно зі ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Отже, на момент подання позову у даній справі Приватне підприємство “Наукове промислово-комерційне об`єднання “ТАТА” є боржником, що прострочив виконання грошового зобов`язання та має заборгованість.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив що між позивачем та відповідачем склались господарсько-правові відношення, а не податкові, на підставі договору про оренду землі. Відповідач, всупереч положень п. “в” ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та п.п. 4,9,10 Договору, укладеного на підставі волевиявлення обох сторін, який є обов`язковим до виконання, не сплачував орендну плату у розмірі, визначеному договором (з врахуванням рішення господарського суду 21 листопада 2013 року у справі №921/979/13-г/4), за використання відповідної земельної ділянки в період з 01.02.2014 р. по 26.05.2016 р., внаслідок чого утворилась заборгованість.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача про відсутність заборгованості по договору оренди землі з посиланням на інформацію фіскального органу та платіжне доручення №578 від 03.09.2018 року, яким УК у Чортківському районі м. Чортків/18010600 на рахунок ПП “НПКО “ТАТА” було перераховано 572,62 грн. за призначенням платежу: повернення надмірно сплаченої орендної плати з юридичних осіб на рахунок платника.

Вказане платіжне доручення не є належним доказом відсутності у відповідача заборгованості за договором оренди земельної ділянки, оскільки нормами Податкового кодексу України чітко передбачено, що останні регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів та не мають жодного пріоритету під час регулювання договірних відносин, в той час як підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а не дані поданої платником податків декларації.

З урахуванням зазначеного, суд вважає що матеріалами справи підтверджено заборгованість Приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об`єднання “ТАТА” в сумі 222 480,88 грн. в період з 01.02.2014 по 26.05.2016р. за договором оренди земельної ділянки від 07 вересня 2009р.

Щодо заяви Приватного підприємство “Наукове промислово-комерційне об`єднання “ТАТА” про сплив позовної давності щодо заявлених вимог, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з положеннями ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

При цьому, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч.3 та 4 ст.267 Цивільного кодексу України).

У статті 268 ЦК України наведено невичерпний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється. У частині другій цієї статті передбачено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. Але в деяких випадках позовна давність не може поширюватись і на інші категорії вимог, хоча про це прямо й не зазначено у законі.

Згідно з ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Із вищенаведеного вбачається, що початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання орендарем зобов`язань за договором, позовна давність за вимогами орендодавця про стягнення орендної плати повинна обчислюватися з моменту настання строку виплати орендної плати.

Відповідно до п.10 договору оренди земельної ділянки від 07.09.2019 (з врахуванням рішення господарського суду 21 листопада 2013 року у справі №921/979/13-г/4) орендна плата вноситься орендарем щомісячно до 20 числа та становить 8 948,15 грн.

Суд вважає необґрунтованим посилання представника позивача на те, що кожна сплата ПП “НПКО “ТАТА” щомісячної орендної плати є дією, яка перериває строк позовної давності щодо попереднього платежу, і оскільки останні платіж відповідачем було внесено 25 червня 2016 року, то вважає що строк позовної заяви буде обчислюватися саме з цієї дати.

У п. 4.4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів від 29 травня 2013 року N 10 зазначено , що у дослідженні обставин, пов`язаних із вчиненням зобов`язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Беручи до уваги те, що позивач звернувся до суду 21.05.2019 року та вимагає стягнення орендної плати за період з 01.02.2014 року по 26.05.2016, суд вважає обґрунтованим посилання представника відповідача про пропуск позивачем трирічного строку давності, що є підставою для відмови у позові .

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Окрім того, відповідачем заявлено про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000 грн та 1714,47 грн компенсації витрат на проїзд залізничним транспортом.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За містом ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Надані відповідачем матеріали свідчать, що 02.05.2018 між Приватним підприємством “Наукове промислово-комерційне об`єднання “ТАТА” та Адвокатським Бюро Грамчук Марини Олександрівни укладено договір про надання правової допомоги. 21.05.2019.

Відповідно до п. 1.1. договору клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Вартість наданих юридичних послуг Адвокатське Бюро визначає самостійно після одержання від Клієнта замовлення на надання юридичної допомоги, та виставляє Клієнту відповідний рахунок. Сума вказана у рахунку є гонораром Адвокатського Бюро за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.(п.4.1 Договору).

31.12.2018 сторони підписали додаткову угоду № 4 до договору №1 від 02.05.2018р. відповідно до якої: викладено п.4.1. у наступній редакції: “За послуги, надані Адвокатським Бюро, Клієнт сплачує грошову винагороду в розмірі 11 500 (одинадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 коп. на місяць. Адвокатське Бюро виставляє Клієнту відповідний рахунок. Сума вказана у рахунку є гонораром Адвокатського бюро за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.”. Викладено п. 8.1. у наступній редакції: “Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2023 року або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним Договором".

31.12.2018 сторони підписали додаткову угоду № 4 до договору №1 від 02.05.2018р. відповідно до якої:

- сторони погодили, що Клієнт доручає, а Адвокатське Бюро зобов`язується надати послуги професійної правничої допомоги у відносинах з Чортківською міською радою Тернопільської області щодо стягнення з ПП “НПКО “ТАТА” заборгованості за договором оренди земельної ділянки та у судовому процесі з цього питання. На виконання вказаних зобов`язань Клієнт видає Адвокатському бюро довіреність на право представляти інтереси Клієнта на ім`я керуючого Адвокатського бюро, адвоката - Грамчук Марини Олександрівни (в тому числі державними органами та судами всіх інстанцій);

- Сторони погодили, що сума цієї Додаткової угоди не може перевищувати 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, що є граничною вартістю робіт/послуг (гонорар), спрямованих на виконання п. 1 даної Додаткової угоди, які виконані (надані) Адвокатським Бюро. Сума цієї Додаткової угоди складається із сум вартості всіх наданих послуг. При цьому, вартість послуг на місяць, не може перевищувати розмір гонорару в 11 500 (одинадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, що відповідає п.4.1. договору про надання правової допомоги № 1 від 02.05.2018 р. в редакції додаткової угоди до цього договору №4 від 31.12.2018 року. У разі перевищення вартості послуг в 11 500 (одинадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок на місяць, в який надавались послуги, Адвокатське бюро виставляє Клієнту рахунок на суму вії 500 (одинадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок. Вартість послуг, що не увійшли в поточний рахунок за місяць в якому надані послуги, може бути включена в рахунок за місяць, наступний за звітними місяцями в яких були надані послуги, але не більш як за шість місяців що передують виставленню рахунку;

- погодили, що враховуючи складність справи, необхідність вивчення великої кількості первинних Документів, винятковим значенням справи для Клієнта, впливом вирішення справи на репутацію Клієнта, а також враховуючи ринкову вартість години роботи адвоката гонорар (вартість) години роботи працівників Адвокатського Бюро (або Керуючого Бюро) становить 1000 (одна тисяча) гривень 00 коп. за кожну годину витраченого часу;

- за участь в кожному судовому засіданні працівників Адвокатського Бюро, або Керуючого Бюро Клієнт сплачує на користь Адвокатського Бюро Гонорар у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок незалежно від фактичного часу тривалості судового засідання.

Представництво відповідача у даній справі здійснювалось адвокатом Грамчук Мариною Олександрівною (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 001595 від 28.02.2018, ордер на надання правової допомоги серії ЗП № 134271 від 05.06.2019.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат відповідачем надано суду завірену копію акту здачі - прийняття наданих послуг від 02.08.2019, згідно з яким розмір гонорару за представництво інтересів відповідача склав загальну суму 11 500,00 грн.

Акт здачі - прийняття наданих послуг містить детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським об`єднанням, та здійснених відповідачем витрат, зокрема, на виконання умов договору Адвокатське об`єднання надало, а Клієнт прийняв наступні юридичні послуги (правову допомогу):

- досліджено позовну заяву, додатки до позовної заяви, додаткові пояснення, ознайомлено та здійснено фото фіксацію матеріалів судової справи №921/309/19; досліджено відповідь на відзив (1 год. 30 хв.- 1500 грн.);

- опрацьовано чинне законодавство та здійснено пошук судової практики відносно спірних питань описаних в обставинах позовної заяви (1 год - 1000 грн.) ;

- підготовлено клопотання про залишення позовної заяви без руху (30хв.- 500 грн.);

- підготовлено відзив на позовну заяву (2 год - 2000 грн.) ;

- представником адвокатом Грамчук М.О. прийнято участь в судовому засіданні в Господарському суді Тернопільської області 01.08.2019 у справі № 921/309/19(1 засід. -2000 грн.);

- підготовлено проект заперечення на відповідь на відзив з урахування судової практики та матеріалами фото фіксації судової справи №921/309/19, з метою виконання процесуальних обов`язків передбачених ГПК України (2 год.- 2000 грн.);

- підготовлено клопотання про стягнення з позивача судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (30 хв.- 500 грн.) ;

- участь у судовому засіданні 15.08.2019 р. - справа № 921/309/19 (на підставі п.7.1. Додаткової угоди № 10 від 21.05.2019 р.), (1 зас.- 2000 грн.)

Факт оплати відповідачем професійної правничої (правової) допомоги, наданої у справі, підтверджується завіреною копією платіжного доручення № 114 від 02.08.2019 на суму 11 500,00 грн. (за наданими послугами згідно договору №1 від 02.05.2018).

Розмір витрат, понесених ПП “НПКО “ТАТА” на професійну правничу допомогу у даній справі № 921/309/19, складає 11 500 грн.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України” (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України” (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі “East/West Alliance Limited” проти України”, від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України” (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до приписів частини 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд враховує правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 904/8308/17, де зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі критерії на практиці застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції, що згідно з ч. 4 ст. 11 ГПК України підлягає застосуванню судом як джерела права.

Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі “Ботацці проти Італії” (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У справі “East/West Alliance Limsted” проти України, заява № 19336/04 (п. 269) Суд зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити суму в якості гонорару та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі “Іатрідіс проти Греції” (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

З огляду на критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, що наведені у ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуючи складність та обставини справи, обсяг виконаних робіт (наданих послуг), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на правничу допомогу в розмірі 11 500 грн.

Окрім того відповідач просить стягнути з позивача вартість проїзду залізничним транспортом в сумі 1714,47 грн. В обґрунтування надано копії проїзних документів: №419355 від 01.08.2019 на суму 153,32 грн.; №419356 від 02.08.2019 на суму 505,04 грн.; №419353 від 31.07.2019 на суму 348,58 грн.; №419354 від 31.07.2019 на суму 211,04 грн.; №751212 від 15.08.2019 на суму 237,19 грн.; №751211 від 14.08.2019 на суму 259,30 грн.

Факт оплати відповідачем витрат підтверджується платіжним дорученням № 207 від 14.08.2019 на суму 1 714,47 грн. (за наданими послугами згідно договору №1 від 02.05.2018).

Що стосується витрат представників відповідача на проїзд, які складаються вартість проїзду залізничним транспортом в сумі 1714,47 грн., то суд виходить з положень постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006 року “Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави”, якою, зокрема, передбачено, що граничний розмір компенсації витрат у цивільних справах, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту не може перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження. З врахуванням цього, суд вважає можливим стягнути з позивача на користь відповідача витрати за проїзд залізничним транспортом в сумі 1714,47 грн.

Керуючись статями 73, 74 76-79, 91, 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Чортківської міської ради Тернопільської області, вул. Тараса Шевченка, 21, м. Чортків, Тернопільської області, ідентифікаційний код 24636045 на користь Приватного підприємства “Наукове промислово-комерційне об`єднання “ТАТА”, вул. Макаренка, 13, м. Запоріжжя, Запорізька область, ідентифікаційний код 19264196 - 13 214 (тринадцять тисяч двісті чотирнадцять) грн. 47 коп. витрат на правову допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te. court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено 24.09.2019

Суддя Н.М. Бурда