Ухвала суду № 84484231, 23.09.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23.09.2019 Справа № 917/913/18

Суддя господарського суду Полтавської області Безрук Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за скаргою (вхід № 38 від 02.09.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир"

на дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішко Олександра Олександровича

щодо відкриття виконавчого провадження № 59825375 та вчинення виконавчих дій за виконавчим документом у справі № 917/913/18, відкритої

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шишацьке"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Гадячсир-Україна"

про стягнення грошових коштів

та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шишацьке"

про визнання договору виконаним

За участю представника боржника (скаржника): Борсук ОСОБА_1 В.; від стягувача: Кулик В.В.; від приватного виконавця та третьої особи - не з`явилися

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" звернулося до Господарського суду Полтавської області зі скаргою на дії приватного виконавця Хорішко Олександра Олександровича, в якій прохало:

1) визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження ВП № 59825375 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шишацьке" про примусове виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 24.07.2019р. № 917/913/18 та вчинення примусових дій в цьому провадженні;

2) зобов`язати приватного виконавця скасувати:

постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59825375 від 15.08.2019р.,

постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 15.08.2019р. ВП № 59825375,

постанову ВП № 59825375 про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 15.08.2019р.

Ухвалою від 03.09.2019р. суд відмовив у відкритті провадження за скаргою в частині вимог про зобов`язання приватного виконавця скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 15.08.2019 ВП №59825375. Скаргу в іншій частині суд прийняв до провадження.

В обґрунтування скарги скаржник посилається на те, що боржник знаходиться у м.Гадяч; виконавче провадження відкрито не за місцезнаходженням боржника; у місті Києві у боржника відсутнє будь-яке майно та грошові кошти; отже у приватного виконавця не було правових підстав для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій.

Приватний виконавець Хорішко Олександр Олександрович в письмових поясненнях (вхід № 10084 від 20.09.2019) проти скарги заперечує, посилаючись на те, що у боржника є рахунки, відкриті у банківських установах, які знаходяться у місті Києві; наявність рахунків боржника відкритих у банківських установах міста Києва є підставою для прийняття виконавчих документів до виконання відповідно до ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження” приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва. Скарга боржника від 02.09.2019р. подання з порушенням строку для її подання згідно ст.341 ГПК України, без клопотання про його поновлення.

Про час та місце розгляду заяви стягувач, боржник, приватний виконавець повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 04.09.2019р., від 13.09.2019р.

Також суд на виконання ст.340 ГПК України повідомив приватного виконавця Хорішко Олександра Олександровича про надходження скарги шляхом направлення повідомлення на електронну адресу приватного виконавця.

Крім того, на офіційному сайті господарського суду Полтавської області було розміщено оголошення про дату та час розгляду даної скарги.

Стягувач подав клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, ухвалою від 18.09.2019р. суд задовольнив дане клопотання.

Згідно ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

В судовому засіданні 23.09.2019р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали згідно з ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.

Господарським судом Полтавської області у справі № 917/913/18 було прийнято рішення від 28.11.2017р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шишацьке" 6034930,65 грн. основного боргу, 90523,96 грн. – відшкодування витрат з оплати судового збору (т.2 а.с.217-222).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 апеляційну скаргу ТОВ "Гадячсир" на вказане рішення було повернуто скаржнику без розгляду (т.2 а.с.247-248).

Отже, на даний час рішення набрало законної сили.

На виконання вказаного рішення господарським судом Полтавської області видано відповідні накази від 24.07.2019 р. (т.2, а.с. 251, 252).

На даний час рішення суду боржником не виконано.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" зверталося до Господарського суду Полтавської області з заявою про відстрочку виконання рішення суду на 12 місяців (т.3 а.с.3-11),

Ухвалою від 05.09.2019 суд відмовив у відстрочці виконання рішення (т.4 а.с.200-205).

15.08.2019 стягувач звернувся до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішко Олександра Олександровича з заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 24.07.2019р. № 917/913/18 (наказу про відшкодування витрат з оплати судового збору). В заяві стягувач зазначив про відомі йому рахунки боржника, відкриті у банківських установах - АТ "Укрсоцбанк", АТ "ОТП Банк", ПАТ "Креді Агріколь Банк".

15.08.2019р. Приватним виконавцем Хорішко Олександром Олександровичем винесено:

- постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59825375 від 15.08.2019р. про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" на користь Торгового дому "Шишацьке" 90523,96 грн. – відшкодування витрат з оплати судового збору (т.4,а.с.24-25);

- постанову про стягнення з боржника основної винагороди ВП № 59825375 від 15.08.2019р. на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва 9052,40грн. (т.4, а.с.26-27);

- постанову про приєднання виконавчого провадження № 59825375 до зведененого виконавчого провадження № 59730015 (т.4, а.с.28).

АТ "Креді Агріколь Банк" листом від 06.08.2019 повідомив про відсутність кошів на рахунках. (т.4, а.с.17).

АТ "ОТП Банк" листом від 28.08.2019 № 1200-01-3/271 повідомив про відсутність кошів на рахунках. (т.4, а.с.19).

Боржник не погодився з діями приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження та вчинення інших виконавчих дій та звернувся до суду зі скаргою у цій справі.

Як зазначає скаржник, він дізнався 21.08.2019р. з пошуку в автоматизованій системі виконавчих проваджень в мережі Інтернет про відкриття приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Хорішком О.О. виконавче провадження № 59825375.

22.08.2019 р. представник ТОВ "Гадячсир" звернувся з заявою до приватного виконавця про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 59825375 (т.4, а.с.20).

Як свідчать матеріали скарги постанова про відкриття виконавчого провадження № 59825375 направлена на адресу ТОВ "Гадячсир" 16.08.2019р. Згідно відомостей на офіційному сайті ПАТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень, поштове відправлення 0411910249703 – знаходиться з 19.08.2019р. у точці видачі/ доставки, у поштову відділенні 37300, м.Гадяч. Вказане відправлення було отримано боржником лише 23.09.2019р. о 9:55. Ця інформація є загальнодоступною. Тобто боржник постанову про відкриття виконавчого провадження № 59825375 на дату подачі скарги поштою не отримав.

Згідно поданих доказів, скаржник отримав оспорювані постанови 22.08.2019р., (підтверджено копією заяви про ознайомлення з матеріалами справи від 22.08.2019), а скарга була здана до господарського суду 02.09.2019 (підтверджено штемпелем канцелярії суду на скарзі).

Згідно ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суд у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Згідно ч.1,4, ст.116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Отже, дана скарга подана до суду в установлений строк..

Скаржник у скарзі посилається на те, що він знаходиться у м. Гадяч, виконавче провадження відкрито не за місцезнаходження боржника, у боржника відсутнє майно на території міста Києва, а на банківських рахунках відсутні кошти, тому на думку скаржника у приватного виконавця не було правових підстав для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій.

Проте, з такими висновками cкаржника суд не може погодитися з наступних мотивів.

Згідно з частиною 1 статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Питання, що виникають на стадії виконання рішень, винесених господарським судом, вирішуються в порядку, передбаченому нормами ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження". Спеціальним нормативним актом з питань виконання судового рішення є Закон України "Про виконавче провадження", яким врегульовані питання щодо порядку, умов та підстав здійснення виконавчого провадження з примусового виконання рішень. Поряд з цим Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон) визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України. Пунктом 2 частини 2 цієї статті Закону у повідомленні про початок діяльності обов`язково зазначаються виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність.

Пунктом 4 частини 2 статті 23 Закону у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 6 статті 25 Закону виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що і Закон України "Про виконавче провадження" і Закон визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому згідно з частиною 3 статті 25 Закону право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

Визначення місця вчинення приватним виконавцем виконавчих дій у вже відкритому виконавчому провадженні здійснюється відповідно до загальних норм, якими визначаються вимоги щодо місця вчинення відповідної виконавчої дії - без обмеження дій приватного виконавця виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність (частина 6 статті 25 Закону та абзац 2 частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження").

Зі змісту наведеної норми частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" випливає, що якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.

Судом встановлено, що боржник оскаржує дії приватного виконавця з виконання наказів суду у цій справі про стягнення грошових коштів, що належать відповідачу та підлягають до сплати позивачу.

Підставою оскарження боржником дій приватного виконавця Хорішко О.О. з виконання наказу суду від 24.07.2019р. є, на думку боржника, порушення виконавцем вимог щодо територіальної компетенції з відкриття ним виконавчого провадження з виконання вказаного судового рішення та вчинення ним у межах цього виконавчого провадження виконавчих дій.

Судом встановлено, що приватний виконавець Хорішко О.О. здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва. Це підтверджується витягом з Єдиного реєстру приватних виконавців України.

Частиною 3.1 статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Згідно з частинами 6.1, 6.2 статті 6 вказаного закону банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.

Частинами 7.1, 7.1.4, 7.1.5 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання та кореспондентські рахунки. Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних рахунків, рахунків умовного зберігання (ескроу) та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.

Безготівкові кошти розглядаються у доктрині банківського права як такі, що можуть бути об`єктом права власності внаслідок юридичної фікції, яка передбачає також визнання того, що безготівкові кошти знаходяться на відповідному рахунку у банку. Відкинути цю юридичну фікцію, як того вимагає скаржник, у цій справі означало б, що безготівкові кошти є недосяжним для звернення на них стягнення, оскільки слід було б визнати, що вони одночасно всюди і ніде не знаходяться, тобто не мають місцезнаходження, інформація про яке є необхідною при вчиненні виконавчих дій і зазначається під час арешту цього майна. Можливість ініціювати операції стосовно безготівкових коштів в іншому місці, окрім як у банку, у якому відкрито відповідний рахунок, не суперечить цій юридичній фікції, яка закріплена також у Законі України "Про виконавче провадження", у якому йдеться про "кошти, які перебувають на рахунках боржника у банках".

З огляду на викладене, заперечення боржника з мотивів тимчасової відсутності коштів на рахунках судом відхиляється.

В частині 4 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження АТ "Укрсоцбанк", АТ "Креді Агріколь Банк", АТ АТ "ОТП Банк" зареєстровані у м. Києві.

У ч.7 ст. 26 Закону вказано, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

За ч.1 ст. 56 Закону арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

У зв`язку із викладеним та враховуючи, що рахунки боржника, відкриті в банківських установах, які знаходяться на території міста Києва, а подальші дії приватного виконавця у межах вже відкритого виконавчого провадження не обмежуються виконавчим округом цього виконавця, суд зазначає, що дії приватного виконавця Хорішко О.О., який здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва, з відкриття виконавчого провадження ВП № 59825375 шляхом винесення постанови від 15.08.2019 та подальші виконавчі дії, оформлені постановою ВП № 59825375 про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавче провадження від 15.08.2019р. не суперечать наведеним нормам законодавства, а тому суд відхиляє протилежні доводи скаржника.

Згідно зі ст. 236 ГПК України, яка регулює питання законності і обґрунтованості судового рішення, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду.

Зокрема, відповідну правову позицію щодо віднесення місця виконання виконавчого документу до відповідного виконавчого округу приватного виконавця, виходячи з місця знаходження установи банку, у якій є поточні рахунки боржника, висловив також Верховний Суд при розгляді подібної справи № 905/3542/15 у постанові від 10.09.2018. При цьому, Верховний Суд не констатував необхідності дослідження факту наявності чи відсутності коштів боржника на вказаних рахунках.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" №. 15729/07, від 05.07.2012 Європейський суд з прав людини повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також ЄСПЛ зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

З огляду на наведене, вбачається що наявність рахунків боржника відкритих у банківських установах міста Києва є підставою для прийняття виконавчих документів до виконання відповідно до ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження”.

З огляду на викладене, оскаржувані дії приватного виконавця були вчинені у відповідності до діючого законодавства. Тому відсутні підстави для визнання їх неправомірними, також відсутні підстави для визнання недійсними оспорюваних постанов від 15.08.2019.

Отже, скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 342, 343, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" на дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішко Олександра Олександровича.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги через відповідний суд згідно з підп.17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений: 25.09.2019.

Суддя Т.М.Безрук