Ухвала суду № 84484225, 18.09.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/1/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.09.2019 Справа № 908/1073/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Приватного акціонерного товариства "Азовкабель" на протиправні дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича у справі № 908/1073/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька птахофабрика" (місце знаходження: 24320, Вінницька область, м. Ладижин, вул. Слобода, буд. 141; поштова адреса: 24320, Вінницька область, м. Ладижин, вул. Хлібозаводська, буд. 14) в особі Відокремленого підрозділу "Біогаз Ладижин" ТОВ "Вінницька птахофабрика" (24321, Вінницька область, м. Ладижин, вул. Слобода, буд. 141)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Азовкабель" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Промислова, буд. 2-І)

про стягнення 6 427 471,20 грн.

за участю представників:

від стягувача - Шепіль О.В., довіреність б/н від 25.04.2019, адвокат

від боржника - Щасливий О.Р., посвідчення адвоката України № ЗП001516 від 05.01.2018, адвокат

від приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича - Сколибог О.С., посвідчення № 0010 від 30.05.2017, приватний виконавець

СУТЬ ПИТАННЯ

Приватне акціонерне товариство "Азовкабель" (заявник, боржник) звернулось до Господарського суду Запорізької області зі скаргою від 28.08.2019 на протиправні дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича в порядку ст. 339 ГПК України, в якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича від 22.08.2019 ВП №59885581 про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках ПрАТ "Азовкабель" в АТ "ОТП БАНК", Запорізьке РУ АТ КБ "Приват Банк", АТ "Банк Кредит Дніпро", АТ "Перший український міжнародний банк", АТ "Альфа-Банк", АТ "Банк інвестицій та заощаджень", а також всіх інших відкритих рахунках та на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника;

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича від 22.08.2019 ВП №59885581 про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно ПрАТ "Азовкабель".

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи між суддями раніше визначеному складу суду від 28.08.2019 скаргу ПрАТ "Азовкабель" у справі № 908/1073/19 передано на розгляд судді Смірнову О.Г.

Ухвалою господарського суду від 29.08.2019 прийнято скаргу Приватного акціонерного товариства "Азовкабель" на протиправні дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича у справі № 908/1073/19 до розгляду, судове засідання з розгляду скарги призначено на 09.09.2019 о 17:00.

09.09.2019 на адресу суду від представника приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О.С. адвоката Пругло М.С. надійшов відзив на скаргу, в якому останній зазначає наступне:

- боржник дійшов помилкового висновку стосовно двох окремих випадків накладення арешту на майно та кошти боржника, а саме: у порядку ч. 3 ст. 26 Закону та у порядку ст. 56 Закону, саме тому, керуючись власними умовиводами, боржник намагається виокремити 2 способи накладення арешту на кошти та майно як окремі процесуальні дії, не беручи до уваги процесуальну уніфікованість норм та дій виконавчого провадження;

- в нормі ч. 7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» взагалі відсутня будь-яка прив`язка до накладення арешту на кошти конкретно зазначених стягувачем рахунків боржника;

- жодного обмеження щодо паралельного застосування приватним виконавцем обох заходів арешту майна (ч. 7 ст. 26 та ст. 56) реального виконання рішення суду не зазначено у Законі;

- оскільки Законом не передбачено часових обмежень щодо арешту коштів та майна, окрім як після факту відкриття виконавчого провадження, приватним виконавцем виконано дії з арешту коштів та майна боржника безпосередньо в день відкриття виконавчого провадження;

- боржник також необґрунтовано та односторонньо розуміючи норми Закону, у скарзі зазначає, що арешт майна та коштів були проведені приватним виконавцем до моменту отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження;

- в той же час Законом передбачено тільки спосіб відправлення відповідних постанов сторонам провадження, а жодних обмежень стосовно очікування факту отримання сторонами постанов не зазначено (а отже це є надуманою боржником обставиною), так само як і надання виконавцями строку для добровільного виконання рішення суду;

- повідомляє, що 05.09.2019 приватним виконавцем, у зв`язку із фактом стягнення заборгованості у повному обсязі (п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону), винесена постанова про закінчення виконавчого провадження (ВП № 59885581), у зв`язку із цим припинено чинність арештів майна та коштів боржника, накладених раніше, копії даної постанови 05.09.2019 направлено сторонам виконавчого провадження та банківським установам;

- зі змісту скарги вбачається лише намагання боржником зняти арешти з власних рахунків та майна, керуючись неправильним розумінням норм Закону та намагаючись неправильно застосувати процесуальні норми;

- вказує, що на даний час взагалі відсутній предмет скарги, оскільки оспорювані арешти майна та коштів боржника припинили свою чинність станом на 05.09.2019. Просить суд в задоволенні скарги боржника відмовити.

В судовому засіданні 09.09.2019 представником приватного виконавця надано разом із супровідним листом документи для долучення до справи.

В судовому засіданні 09.09.2019 оголошено перерву до 18.09.2019 о 10:00, про що винесено відповідну ухвалу.

10.09.2019 на адресу суду від приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О.С. надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 59885581 від 05.09.2019.

18.09.2019 на адресу суду від стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька птахофабрика" надійшли пояснення, в яких останній зазначає, що направив на адресу приватного виконавця Сколибога О.С. заяву про відкриття виконавчого провадження б/н від 01.08.2019, 22.08.2019 передав приватному виконавцю заяву, яка містила інформацію про розрахункові рахунки скаржника/боржника. Після чого 22.08.2019 приватний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості у розмірі 1 399 999,99 грн. на підставі ухвали суду від 12.06.2019, в цей же день приватним виконавцем винесено наступні постанови: про стягнення з боржника основної винагороди, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника. Вказує, що на даний час відсутній предмет скарги, оскільки оспорювані арешти майна та коштів боржника припинили свою чинність станом на 05.09.2019, кошти в повному обсязі стягнуті на розрахунковий рахунок стягувача. Просить відмовити боржнику в задоволенні скарги.

В судове засідання 18.09.2019 з`явились представники стягувача та боржника та приватний виконавець Сколибог О.С.

Приватний виконавець та представник стягувача в судовому засіданні 18.09.2019 проти задоволення скарги заперечили.

Представник боржника в судовому засіданні 18.09.2019 підтримав вимоги поданої скарги в повному обсязі. Разом з тим в судовому засіданні представник боржника заявив усне клопотання про витребування у приватного виконавця витягу з системи виконавчого провадження для підтвердження реєстрації вхідної кореспонденції, яка надходила до виконавця за період з 22.08.2019 по 22.08.2019.

Приватний виконавець проти клопотання боржника про витребування доказів заперечив.

Розглянувши усне клопотання боржника про витребування доказів від приватного виконавця суд дійшов висновку що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Питання стосовно витребування доказів врегульовано приписами ст. 81 ГПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 110-112 цього Кодексу.

Частинами 2, 3 ст. 80 ГПК України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

В даній справі боржник звернувся з усним клопотанням про витребування доказів від приватного виконавця з порушенням строку, встановленого нормами ГПК України, для звернення з ним, при цьому не обґрунтував причини неможливості отримати цей доказ самостійно від приватного виконавця, та не зазначивши заходи, яких боржник вжив для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Разом з тим, обставини щодо надання доказів про реєстрацію вхідної кореспонденції виникли під час судового засідання 09.09.2019, у зв`язку із чим судом було відкладено розгляд скарги з метою дослідження матеріалів виконавчого провадження. Відтак боржник мав можливість самостійно витребувати у виконавця докази, які підтверджують реєстрацію вхідної кореспонденції, яка надходила до виконавця за період з 22.08.2019 по 22.08.2019. Проте таким правом не скористався.

Розглянувши матеріали справи, скаргу, мотиви її обґрунтування, суд встановив.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.06.2019 закрито провадження у справі № 908/1073/19 на підставі п. 7 ч. 1 с. 231 ГПК України у зв`язку із затвердженням мирової угоди, укладеної між сторонами в редакції від 20.05.2019 року.

З матеріалів справи вбачається, що стягувач звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича із заявою про відкриття виконавчого провадження за вих. б/н від 01.08.2019, в якій просив винести постанову про відкриття виконавчого провадження, під час відкриття виконавчого провадження винести постанову про арешт майна (коштів) боржника. При цьому у вказаній заяві стягувач зазначив, що за наявною у нього інформацією боржнику на праві власності належить наступне майно: будинок 2-і за адресою: місто Бердянськ, вул. Промислова, а також зазначив, що у боржника відкритий банківський рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ «Альфа-банк» м. Київ, МФО 300346.

В подальшому стягувач звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича із заявою від 22.08.2019, в якій просив під час відкриття виконавчого провадження накласти арешт на грошові кошти, що містяться на розрахункових рахунках в банківських установах: АТ «ОТП Банк», МФО 300528, Запорізьке РУ АТ КБ «Приватбанк», МФО 313399, АТ «Банк Кредит-Дніпро», МФО 305749, АТ «Перший український міжнародний банк», МФО 334851, АТ «Альфа-Банк», МФО 300346, АТ «Банк інвестицій та заощаджень», МФО 380281, про що винести відповідну постанову.

22.08.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибог О.С. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 59885581 щодо примусового виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 12.06.2019 у справі № 908/1073/19.

Разом з тим, 22.08.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибог О.С. в рамках виконавчого провадження № 59885581 були винесені наступні постанови, а саме:

- постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження;

- постанова про стягнення з боржника основної винагороди;

- постанова про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно боржника;

- постанова про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на розрахункових рахунках в банківських установах: АТ «ОТП Банк», МФО 300528, Запорізьке РУ АТ КБ «Приватбанк», МФО 313399, АТ «Банк Кредит-Дніпро», МФО 305749, АТ «Перший український міжнародний банк», МФО 334851, АТ «Альфа-Банк», МФО 300346, АТ «Банк інвестицій та заощаджень», МФО 380281 та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти, які будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.

05.09.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибог О.С. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № 59885581, в якій зазначено, що заборгованість стягнута в повному обсязі, грошові кошти надійшли на рахунок приватного виконавця та перераховані стягувачу, рішення виконано фактично.

Приватне акціонерне товариство "Азовкабель" (боржник) з постановами про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника не погоджується та вважає, що приватний виконавець при їх винесенні не дотримався норм Закону України «Про виконавче провадження», внаслідок чого вказані постанови є протиправними та підлягають скасуванню. В обґрунтування своєї позиції вказує, що виконавцем в порядку ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» при відкритті виконавчого провадження має накладатися арешт на конкретне майно боржника, а також грошові кошти, що знаходяться на конкретних рахунках у банках чи інших фінансових установах в межах суми заборгованості, що чітко визначені стягувачем в заяві до виконавця. Проте в даному випадку у заяві про відкриття виконавчого провадження представник стягувача зазначив лише два об`єкти, на які просив накласти арешт: 1) будинок № 2-і за адресою: м. Бердянськ, вул. Промислова; 2) рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ «Альфа-Банк» м. Київ, МФО 300346. Втім, приватним виконавцем було накладено арешти на все майно боржника без конкретизації взагалі та на цілу низку рахунків у банківських установах, так само без конкретизації, незважаючи на те, що вони в заяві стягувача зазначені не були. Вказує, що приватний виконавець не мав правових підстав для винесення постанов від 22.08.2019, якими накладний арешт на все майно боржника без його ідентифікації, та на всі рахунки боржника без їх ідентифікації, так як такі заходи унеможливлюють визначення вартості майна та визначення співмірності із розміром заборгованості, що підлягає примусовому виконанню. Винесення приватним виконавцем постанови про накладення арешту на кошти боржника від 22.08.2019 є передчасним, оскільки ця постанова в порушення вимог закону винесена ним до виявлення конкретних розрахункових рахунків боржника у банках чи інших фінансових установах. Також зазначає, що в даному випадку стягувачем надано приватному виконавцю інформацію лише щодо однієї банківської установи, а матеріали виконавчого провадження не містять відомостей про направлення запитів й отримання відповідей на них щодо наявних у боржника рахунків від органів доходів і зборів. Вказує, що постанову про арешт коштів боржника винесено 22.08.2019, тобто безпосередньо в день надходження заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження. Виконавцем отримано інформацію про відкритті рахунки боржника у банківських установах та використано її при винесенні оскаржуваної постанови із грубим порушенням наведених вище вимог законодавства.

Надавши правову кваліфікацію діям учасників виконавчого провадження, правову норму, яка підлягає застосуванню у відносинах сторін, дослідивши її фактичні обставини, пов`язані з виконанням рішення суду, врахувавши доводи боржника, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із ст. 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частиною 2 ст. 13 Закону № 1404-VIII визнано, що арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно із ч. 3 ст. 26 Закону № 1404-VIII у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону № 1404-VIII у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Положеннями ч. 1 та ч. 6 ст. 48 Закону № 1404-VIII закріплено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі, якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Частинами 1-3 ст. 56 Закону № 1404-VIII визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

З аналізу змісту викладених норм Закону № 1404-VIII вбачається, що у разі якщо стягувач звертається до виконавця із заявою про примусове виконання рішення та зазначає рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, а також конкретне майно боржника виконавець в даному випадку діє згідно приписів ч. 7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника, та негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. При цьому на інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону (тобто виявляє таке майно, здійснює його опис та накладає арешт).

Матеріали виконавчого провадження щодо примусового виконання ухвали суду від 12.06.2019 у справі № 908/1073/19 свідчать, що стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницька птахофабрика" в особі Відокремленого підрозділу "Біогаз Ладижин" ТОВ "Вінницька птахофабрика" звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича із заявою про відкриття виконавчого провадження за вих. б/н від 01.08.2019, в якій зазначив, що станом на 01.08.2019 у боржника існує заборгованість, яка становить 1 399 999,99 грн. У поданій заяві стягувач просив винести постанову про відкриття виконавчого провадження, під час відкриття виконавчого провадження винести постанову про арешт майна (коштів) боржника. При цьому у вказаній заяві стягувач зазначив, що за наявною у нього інформацією боржнику на праві власності належить наступне майно: будинок 2-і за адресою: місто Бердянськ, вул. Промислова, а також зазначив, що у боржника відкритий банківський рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ «Альфа-банк» м. Київ, МФО 300346. Разом з тим стягувач просив негайно після відкриття виконавчого провадження накласти на вказане майно та наявні на банківських рахунках кошти арешт, посилаючись на ч. 7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

В подальшому стягувач звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича із заявою від 22.08.2019, в якій додатково повідомив, що стало відомо про те, що у боржника відкриті розрахункові рахунки в банківських установах: АТ «ОТП Банк», МФО 300528, Запорізьке РУ АТ КБ «Приватбанк», МФО 313399, АТ «Банк Кредит-Дніпро», МФО 305749, АТ «Перший український міжнародний банк», МФО 334851, АТ «Альфа-Банк», МФО 300346, АТ «Банк інвестицій та заощаджень», МФО 380281. Просив під час відкриття виконавчого провадження накласти арешт на грошові кошти, що містяться на розрахункових рахунках в банківських установах, про що винести відповідну постанову, які направити для виконання до банківських установ.

Вказана заява отримана приватним виконавцем 22.08.2019, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції на вказаній заяві.

Таким чином, зі змісту поданих стягувачем заяв до приватного виконавця вбачається, що стягувач, звертаючись до приватного виконавця із заявою про відкриття виконавчого провадження від 01.08.2019 та заявою від 22.08.2019 у відповідності до приписів ч. 3 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» зазначив відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника у банківській установі, банківські установи, в яких відкриті рахунки боржника, та конкретне майно боржника: будинок 2-і за адресою: місто Бердянськ, вул. Промислова).

Матеріали справи свідчать, що 22.08.2019 приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог О.С. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 59885581 щодо виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 12.06.2019 у справі № 908/1073/19.

Разом з тим, 22.08.2019 приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог О.С. згідно заяви стягувача з метою реального виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 12.06.2019 у справі № 908/1073/19 виніс постанову про арешт грошових коштів боржника, що містяться на рахунках у банківських установах: АТ «ОТП Банк», МФО 300528, Запорізьке РУ АТ КБ «Приватбанк», МФО 313399, АТ «Банк Кредит-Дніпро», МФО 305749, АТ «Перший український міжнародний банк», МФО 334851, АТ «Альфа-Банк», МФО 300346, АТ «Банк інвестицій та заощаджень», МФО 380281, та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 1541247,99 грн.

При цьому, приватним виконавцем отримано від Державної фіскальної служби України інформацію про номери рахунків, відкритих боржником у банківських установах, про що свідчить відповідь № 1056124284 від 23.08.2019 на запит № 62681938 від 23.08.2019, яка міститься в матеріалах справи.

Вищевикладеним спростовуються твердження боржника про відсутність в матеріалах виконавчого провадження відомостей про направлення запитів й отримання відповідей на них щодо наявних у боржника рахунків від органів доходів і зборів.

Враховуючи те, що стягувач у своїх заявах до приватного виконавця просив накласти арешт на кошти боржника, зазначивши при цьому конкретні банківські установи, в яких відкриті рахунки боржника, та банківський рахунок боржника № НОМЕР_1 в ПАТ «Альфа-банк» м. Київ, МФО 300346, а виконавець у відповідності до приписів ч. 7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» негайно виніс постанову про арешт коштів боржника у вказаних банківських установах, суд дійшов висновку, що вказана постанова прийнята у відповідності до приписів Закону України «Про виконавче провадження».

Боржником не доведено неправомірність дій приватного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 22.08.2019, а тому підстави для визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича від 22.08.2019 ВП №59885581 про арешт коштів боржника відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні скарги боржника в цій частині слід відмовити.

Як свідчать матеріали виконавчого провадження № 59885581, 22.08.2019 приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог О.С. виніс постанову про арешт майна боржника, згідно якої накладний арешт на все майно, що належить боржнику - Приватному акціонерному товариству "Азовкабель" у межах суми звернення стягнення, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 1541247,99 грн.

Приписами ч. 7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

В заяві про відкриття виконавчого провадження за вих. б/н від 01.08.2019 стягувач зазначив конкретне майно боржника, на яке просив накласти арешт, а саме: будинок № 2-і за адресою: місто Бердянськ, вул . Промислова, тому приватний виконавець не мав правових підстав для винесення постанови від 22.08.2019, якою накладено арешт на все майно боржника без його ідентифікації, так як такі заходи унеможливлюють визначення вартості майна та визначення співмірності із розміром заборгованості, що підлягає примусовому виконанню.

Дії приватного виконавця з винесення постанови про арешт майна боржника від 22.08.2019, якою накладено арешт на все майно суперечать приписам ч. 7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пункту 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Згідно із ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника від 22.08.2019 у виконавчому провадженні № 59885581 всупереч приписам ч. 7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», відтак суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання дій приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича щодо винесення постанови про арешт майна боржника від 22.08.2019 неправомірними.

З наявних в матеріалах справи матеріалів виконавчого провадження № 59885581 вбачається, що приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибог О.С. винесена постанова від 05.09.2019 про закінчення виконавчого провадження, в якій зазначено, що заборгованість стягнута в повному обсязі, грошові кошти надійшли на рахунок приватного виконавця та перераховані стягувачу, рішення виконано фактично.

Керуючись ст. ст. 74, 86, 234, 235, 339, 342, 343 ГПК України, суд

У Х В А Л И В

1. Скаргу Приватного акціонерного товариства "Азовкабель" на протиправні дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича задовольнити частково.

2. Визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича під час винесення постанови про арешт майна боржника ВП № 59885581 від 22.08.2019 неправомірними.

3. У задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Азовкабель" в частині вимог про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича від 22.08.2019 ВП №59885581 про арешт коштів боржника відмовити.

4. Згідно із ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 255, ст. 256 ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через Господарський суд Запорізької області протягом 10 днів з дня її складання.

Повний текст ухвали складено та підписано - 23.09.2019 року

Суддя О.Г. Смірнов