Ухвала суду № 84482012, 23.09.2019, Харківський районний суд Харківської області

Справа №635/6264/17

Провадження по справі №2-п/635/29/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.

секретар судових засідань – Ус Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 13 березня 2018 року по цивільній справі за позовом Факультету військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з проходженням військової служби у вищому навчальному закладі,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходилась цивільна справа за позовом Факультету військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з проходженням військової служби у вищому навчальному закладі.

Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 13 березня 2018 року позов Факультету військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з проходженням військової служби у вищому навчальному закладі задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь факультету військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» витрати, пов`язані з проходженням військової служби у вищому навчальному закладі у розмірі 100777 (сто тисяч сімсот сімдесят сім) гривень 46 копійок, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

14 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, якою, зокрема, просив скасувати заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 13 березня 2018 року у справі №635/6264/17 і призначити справу до розгляду. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилався на те, що на його думку вищевказане заочне рішення суду підлягає перегляду, оскільки справа була розглянута без його участі. Судові повістки за місцем реєстрації ОСОБА_1 не надходили. На час розгляду справи, зокрема, в період з 31 липня 2017 року по 30 липня 2018 року, відповідач проходив військову службу за контрактом у військовій частині А1126, яка була залучена до проведення антитерористичної операції. З огляду на викладене, ОСОБА_1 не було відомо про відкриття провадження по справі та він не мав можливості бути присутнім у судовому засіданні і повідомити суду поважність причини неявки. ОСОБА_1 зазначає, що неповідомлення його про розгляд справи позбавило його передбаченого цивільним законодавством права надати суду докази, на підставі яких він заперечує проти позову та призвело до порушення норм процесуального права, оскільки у відповідності до вимог ч.1 ст.251 ЦПК України суд був зобов`язаний зупинити провадження у справі, у разі перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Також відповідач зазначив, що не згоден з вимогами позивача та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне. Наказом ТВО командира військової частини А075 від 28 серпня 2016 року №153, старшого солдата ОСОБА_1 з 28 серпня 2016 року виключено зі списків особливого складу частини та направлено на навчання на перший курс факультету військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі начальника факультету військової підготовки НТУ «ХПІ» було укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами (слухачами) вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу навчального закладу. Цей контракт набрав чинності з 29 серпня 2016 року відповідно до наказу начальника факультету від 29 серпня 2016 року №194. Згідно наказу начальника факультету військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» від 20 червня 2017 року №8-К, ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів через відмову від проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу. На підставі вказаного наказу з 20 червня 2017 року припинено чинність контракту. За наведених обставини позивач звернувся до суду з позовом, яким просив стягнути з відповідача суму витрат, пов`язаних з його утриманням на факультеті військової підготовки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» у розмірі 100777,46 гривень. Позовні вимоги позивач обґрунтовував положеннями п. 10 ст.25 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» та п.5, п.6 «Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964. На думку ОСОБА_1 , позивач у своєму позові посилався на нормативний акт, що не регулює спірні правовідносини. Відповідач вважає, що Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964, встановлює, що витрати відшкодовуються у випадку, коли особа вислужила встановлений законодавством строк строкової військової служби до вступу у вищий навчальний заклад або у випадку коли особа до вступу у вищий навчальний заклад на військовій службі не перебувала. Обов`язок відшкодовувати витрати особою, яка перебувала на службі в Збройних Силах України за контрактом до вступу у вищий навчальний заклад за цим порядком не передбачений. Натомість, до спірних правовідносин слід застосовувати норми «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Син України та деяким іншим особам», затверджений Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, яким передбачено, що в разі дострокового розірвання контракту, витрати, пов`язані з утриманням у вищих навчальних закладах курсанта, який до вступу у вищий навчальний заклад проходив службу за контрактом, поверненню не підлягають. Вказані обставини мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19 червня 2019 року поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 13 березня 2018 року по цивільній справі за позовомФакультету військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з проходженням військової служби у вищому навчальному закладі. Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення прийнято до провадження судді Харківського районного суду Харківської області Бобко Т.В. та призначено до розгляду в судовому засіданні.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, надав до суду заяву про розгляд заяви про перегляд заочного рішення суду за його відсутністю, заяву підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача Факультету військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» - Галіцина Д.С., яка діє на підставі довіреності, у судове засідання не з`явилася, 08 серпня 2019 року надала до суду відзив на заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, в якому зазначила, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 року №549 факультет військової підготовки ім. Верховної Ради України НТУ «ХПІ» реорганізовано у Військовий інститут танкових військ НТУ «ХПІ». Підтвердженням належної реорганізації є затверджене Наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства оборони України 05 грудня 2017 року №1562/640 Положення про Військовий інститут танкових військ НТУ «ХПІ». Код ЄДРПОУ, МФО, КПКВ та юридична адреса при реорганізації установи не змінилася. Стосовно обґрунтування поважності неявки відповідача в судове засідання та прохання поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення представник позивача зазначив, що відповідач посилається на довідку від 10 липня 2018 року №2284/150, в якій зазначені періоди залучення особи до безпосередньої участі в АТО. Згідно вказаної довідки, останньою датою перебування відповідача в районі проведення АТО є 30 квітня 2018 року, тобто півтори роки потому. Відповідачем також надано контракт, з якого вбачається, що його чинність припинено 30 липня 2018 року, тобто рік потому. Разом з тим, відповідачем не зазначено його місцеперебування у період часу з 30 квітня 2018 року по 30 липня 2018 року та з 30 липня 2018 року по 29 травня 2019 року, не надано витягів з наказів командира частини (по строковій частині) із зазначенням дат відпусток на 2017-2018 роки та місцезнаходження під час відпустки. ОСОБА_1 посилається на положення ч.3 ст.284 ЦПК України, стосовно права на поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення протягом 20 днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду, але не надає жодних доказів в підтвердження того, що рішення суду він отримав лише 29 травня 2019 року. Враховуючи вказані обставини, позивач вважає, що ОСОБА_1 не надав жодних належних доказів свого права на поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та доказів в підтвердження неналежного повідомлення судом про розгляд справи. Позивач зазначив, що також не згоден з доводами відповідача про те, що правовідносини мають спірний характер. Після відрахування у відповідача виникло зобов`язання щодо відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі, а у інституту виникло право вимагати від боржника виконання цього обов`язку, якщо він добровільно не виконує покладений на нього законом обов`язок. Невідшкодування на користь навчального закладу відповідачем суми витрат, пов`язаних з його утриманням, тягне за собою порушення економічних і оборонних інтересів держави. Це проявляється у створенні умов для невиконання видаткової частини Держбюджету, що в кінцевому результаті веде до заниження боєздатності Збройних Сил України та нанесенням шкоди національній економіці України. Невідшкодована на користь Міноборони відповідачем сума витрат, пов`язана з його утриманням в інституті - це неотримання державою коштів на національну оборону, що безпосередньо завдає шкоди інтересам держави та її обороноздатності. На момент звільнення ОСОБА_1 був ознайомлений з усіма розрахунками витрат та не мав жодних претензій щодо визначених сум нарахування, більш того, останнім складений рапорт про зобов`язання добровільного відшкодування витрат, пов`язаних із навчанням та утриманням у військовому навчальному закладі. Враховуючи вказані обставини, представник позивача просила замінити сторону по справі, а саме назву позивача – Військовий інститут танкових військ НТУ «ХПІ»; відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 у повному обсязі; не поновлювати ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, у зв`язку з відсутністю належних доказів; стягнути з ОСОБА_1 на користь інституту 100777,46 гривень на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням його у навчальному закладі, а також стягнути з відповідача суму судових витрат на користь інституту.

13 серпня 2019 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на вищевказаний відзив позивача на заяву про перегляд заочного рішення суду, в якій ОСОБА_1 зазначив, що проти вимоги позивача про заміну сторони по справі, а саме назви позивача – Військовий інститут танкових військ НТУ «ХПІ» він заперечує, оскільки така вимога не ґрунтується на законі та не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Позивач у відзиві вказує, що Факультет військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» реорганізовано у Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №549 від 19 липня 2017 року. Підтвердженням належної реорганізації є затверджене Наказом МОУ та МОНУ від 05 грудня 2017 року №1562/640 Положення про Військовий інститут танкових військ НТУ «ХПІ». Однак, на думку відповідача, реорганізація факультету військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» відбулась саме 19 липня 2017 року виключно на підставі постанови Кабінету Міністрів України №549 від 19 липня 2017 року, оскільки п.1 цієї постанови зазначено реорганізувати факультет військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» шляхом перетворення його у Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Наказом МОУ та МОНУ від 05 грудня 2017 року №1562/640 «Про затвердження положення про ВІВТ НТУ «ХПІ» лише здійснено затвердження відповідного положення. Позовна заява Факультету військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» про стягнення з ОСОБА_1 суми витрат підписана 20 жовтня 2017 року, а провадження у справі відкрито 21 листопада 2018 року. Вказані обставини свідчать про те, що позовна заява до ОСОБА_1 подана до суду після реорганізації позивача. також ЦПК України не передбачена можливість заміни позивача по справі та або назви позивача. Щодо заперечень позивача про те, що відповідач не повідомив суд про своє місце перебування у період часу з 30 квітня 2018 року по 30 липня 2018 року та з 30 липня 2018 року по 29 травня 2019 року ОСОБА_1 зазначив, що вищевказана цивільна справа розглядалась в період з 21 листопада 2017 року по 13 березня 2018 року. В зазначений період відповідач проходив військову службу за контрактом у залученій до проведення антитерористичної операції військовій частині А1126. Наведене свідчить, що в зазначений проміжок часу відповідач не мешкав за зареєстрованою адресою та не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Місце перебування відповідача після ухвалення заочного рішення судом, а саме після 13 березня 2018 року не є належним доказом в обґрунтування необхідності відмови у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, оскільки відповідачу не було відомо про розгляд справи та ухвалення заочного рішення. Також ОСОБА_1 зазначив, що позивач не надав до суду доказів та правового обґрунтування того, що до спірних правовідносин можуть застосовуватися п. 10 ст.25 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» та «Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964. Також позивач у відзиві не заперечує відносно розповсюдження на спірні правовідносини норм «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затверджений Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260. З вимогами позивача про необхідність відмови ОСОБА_1 у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення з тих підстав, що останнім не надано доказів в підтвердження права на поновлення пропущеного строку, відповідач також не погодився та зазначив, що вважає, що така вимога позивача не може бути задоволена, оскільки ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19 червня 2019 року у справі №635/6264/17 відповідачу поновлено пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення. З вимогою позивача про стягнення з ОСОБА_1 на користь інституту 100777,46 гривень на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням його у навчальному закладі, відповідач також не погоджується, оскільки вважає, що така вимога не може бути задоволена з огляду на те, що в даному провадженні розглядається питання про скасування заочного рішення суду і призначення справи до розгляду, а не здійснюється розгляд справи по суті.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення суду та матеріали цивільної справи №635/6264/17, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не надав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3 статті 287 ЦПК України визначено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом 26 жовтня 2017 року.

Згідно відомостей з адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в Харківській області від 17 листопада 2017 року, отриманих судомв порядку ч. 3 ст.122 ЦПК України ( в редакції, що діяв станом на день надходження позовної заяви до суду), відповідач ОСОБА_1 зареєстрованим за адресою, зазначеною позивачем у позові, зокрема: АДРЕСА_1 , не значився.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21 листопада 2017 року було відкрито провадження по справі за позовом Факультету військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з проходженням військової служби у вищому навчальному закладі.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, відповідно до якого Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п.9 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції 03.10.2017, яка набула чинності 15 грудня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною 10 ст. 187 ЦПК України (в редакції від 15 грудня 2017 року) передбачено, що якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, враховуючи те, що отримана судомв порядку ч. 3 ст.122 ЦПК України ( в редакції, що діяв станом на день надходження позовної заяви до суду) інформація не дала можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 , після набрання чинності ЦПК України в новій редакції, останнійвикликався в судові засідання, через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що вищевказана цивільна справа перебувала в провадженні суду в період з 26 жовтня 2017 року по 13 березня 2018 року. Згідно наданої відповідачем довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України №2284/150, виданої 10 липня 2018 року військовою частиною А1126 Міністерства оборони України, старший солдат ОСОБА_1 в період з 21 жовтня 2017 року по 17 грудня 2017 року, з 18 грудня 2017 року по 17 лютого 2018 року, з 06 березня 2018 року по 27 березня 2018 року, з 04 квітня 2018 року по 30 квітня 2018 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі (районах) проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях.

Отже, враховуючи, що відповідач фактично не знав про час та місце розгляду справи, оскільки на час знаходження справи в провадженні суду безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі (районах) проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях та не значився зареєстрованим за адресою, зазначеною позивачем у позові, суд погоджується з доводами ОСОБА_1 про відсутність в нього об`єктивної можливості брати участь у судовому засіданні, надавати пояснення на підтвердження своїх заперечень проти позову та докази, які мають значення для вирішення справи, у зв`язку з чим, вони не були враховані судом при постановленні заочного рішення по справі.

Право особи на участь у судовому засіданні передбачене ст. 43 ЦПК України та ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, якою закріплено право кожного при вирішенні питання щодо його прав та обов`язків на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку.

Суд також вважає, що зазначені відповідачем ОСОБА_1 доводи в заяві про перегляд заочного рішення про неправильне застосування позивачем до спірних правовідносин Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та «Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964, підлягають оцінці при розгляді даної справи та мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, з метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на участь у судовому засіданні та надання доказів, суд вважає необхідним скасувати заочне рішення суду.

Враховуючи ту обставину, що зазначена справа підпадає під ознаки малозначної справи, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, дослідивши матеріали, додані до позовної заяви, враховуючи ту обставину, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, вважає необхідним з власної ініціативи проводити розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

З приводу заперечень позивача проти поновлення відповідачу строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд зазначає, що ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 13 березня 2018 року судом вказане питання вже вирішено, та поновлено ОСОБА_1 вказаний строк з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.

Керуючись ст.ст. 247, 287- 288 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 13 березня 2018 року по цивільній справі за позовом Факультету військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з проходженням військової служби у вищому навчальному закладі - задовольнити повністю.

Заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 13 березня 2018 року по цивільній справі за позовом Факультету військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з проходженням військової служби у вищому навчальному закладі – скасувати.

Розгляд цивільної справи за позовом Факультету військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з проходженням військової служби у вищому навчальному закладі здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Судове засідання призначити на 05 листопада 2019 року на 12 годину 00 хвилин.

Встановити відповідачам п`ятнадцятиденний строк із дня вручення даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідачі мають право надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.

Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) відповідачем одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Роз`яснити відповідачу, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у встановлений строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: hr.hr.court.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в частині порушення правил підсудності протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Суддя Т.В. Бобко