Рішення № 84479365, 24.09.2019, Сосницький районний суд Чернігівської області

Справа № 745/686/19

Провадження № 2/745/222/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2019 року Сосницький районний суд Чернігівської області в складі:

судді - Смаль І.А., за участі секретаря - Шуляр І.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт. Сосниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Авдіївської сільської ради, третя особа: державний нотаріус Сосницької районної державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В

Позивачі звернулися до суду з вказаним позовом та просять суд визнати за ними по 1/2 частини кожному право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_3 . Після його смерті зашилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцями за законом є його діти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Вони отримали постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06 лютого 2019 року в зв`язку з неподанням документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії.

Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в судове засідання не з`явились, подали заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують.

Представник відповідача Авдіївської сільської ради в судове засідання не з`явився, але з селищної ради надійшла заява з проханням розглянути справу без участі їх представника, позов визнають повністю.

Третя особа державний нотаріус Сосницької районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, надав заяву з проханням розглянути справу без його участі.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає за можливе позов задовольнити, в зв"язку з визнанням відповідачем позову, яке не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб в порядку визначеному ст.206 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 23.04.2012 року).

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 26.04.1960 року, свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_3 від 07.03.1981 року, свідоцтва про народження НОМЕР_4 від 30.06.1961 року вбачається,що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є дочками померлого ОСОБА_3 .

З матеріалів спадкової справи наданих Сосницькою районною державною нотаріальною конторою видно, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведена спадкова справа на підставі заяв позивачів. про прийняття спадщини. Вони є спадкоємцями майна померлого за законом. Інші спадкоємці відсутні.

Відповідно до довіди Авдіївської сільської ради Сосницького району Чернігівської області від 26.07.2019 року № 999, жилий будинок,який розташований в АДРЕСА_1 дійсно належав ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довіди Авдіївської сільської ради Сосницького району Чернігівської області № 348,ОСОБА_3 дійсно був зареєстрований і постійно проживав в АДРЕСА_1 з 28.08.2001 року і по день смерті. На день смерті проживав один.

З довідки виданої КП "Зодчий" БТІ Сосницької районної ради вбачається, що вартість житлового будинку з надвірними будівлями (А-1 житловий будинок, Б-1 сарай, б-1 літня кухня, б-2 гараж, В-1 сарай, п/г погріб) (рік забудови 1957 ) за адресою АДРЕСА_1 становить 68179 грн.

Відповідно до статей 1216; 1217,1218 ЦК України спадкуванням є перехідправ та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В судовому засіданні встановлено, що будівництво будинку було завершено (1957 рік) до набрання чинності Цивільним кодексом в редакції 2003 року. Тому враховуючи те, що відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції 2003 року Цивільний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, то для врегулювання даного спору слід керуватися нормами, що діяли на момент завершення будівництва, тобто ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Ст. 100 ЦК УРСР 1963 року визначала, що громадяни могли мати у власності житловий будинок. Норми ЦК УРСР в редакції 1963 року не передбачали обов"язову державну реєстрацію нерухомого майна.

До введення в дію Закону України "Про власність" та Цивільного кодексу України в редакції 2003 року будь-якого іншого порядку реєстрації збудованих до 15.04.1991 року в сільській місцевості домоволодінь або їх перереєстрації не передбачалося, самовільно збудованими вони також не являються так як будувалися і реєструвалися згідно діючого на той час законодавства.

Ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими,як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу УРСР,затверджена заступником Міністра комунального господарства УРСР 31.01.1966 року,яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року №56,Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно,затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 і зареєстроване в Мін"юсті 18.02.2002 року за №157/6445. Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель,споруд, в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах .Тобто записи у погосподарських книгах визнавалися в якості актів органів влади,що підтверджують право приватної власності.

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.02.2019 року вбачається, що позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 в зв"язку з неподаннямдокументів необхідних для вчинення нотаріальної дії.

Отже позивачі можуть захистити свої права тільки шляхом звернення до суду.

Таким чином, надані позивачем та досліджені в судовому засіданні докази дають підставу встановити, що жилий будинок за адресою АДРЕСА_1 дійсно належав померлому ОСОБА_3 , а позивачі є спадкоємццями майна померлого в силу ст. 1261 ЦК України.

За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати право власності на спадкове майно, а саме на жилий будинок за адресою АДРЕСА_1 за спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Керуючись ст. 3 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 328, 1216-1218, 1235, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу УРСР,затвердженою заступником Міністра комунального господарства УРСР 31.01.1966 року,яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року №56,Тимчасовим положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно,затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 і зареєстроване в Мін"юсті 18.02.2002 року за №157/6445,ст.100 ЦК УРСР 1963 року, та ст.ст.12, 13, 200, 206, 263-265, 273 ЦПК України,суд

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, а саме на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями (А-1 житловий будинок, Б-1 сарай, б-1 літня кухня, б-2 гараж, В-1 сарай, п/г погріб) (рік забудови 1957 ) за адресою АДРЕСА_1 вартістю 68179,00 грн.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями (А-1 житловий будинок, Б-1 сарай, б-1 літня кухня, б-2 гараж, В-1 сарай, п/г погріб) (рік забудови 1957 ) за адресою АДРЕСА_1 вартістю 68179,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду через Сосницький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги .

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Позивач - ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач - Авдіївська сільська рада Сосницького району Чернігівської області, вул.Сіверська 25 в с.Авдіївка Сосницького району Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04416252.

Третя особа - державний нотаріус Сосницької районної державної нотаріальної контори, вул.Виноградського 12-а смт.Сосниця Чернігівської області.

Суддя І.А.Смаль